Автор Тема: Прогулянка Червоноградом 13.01.2018 (вилазка без підштанників)  (Прочитано 1526 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Svyatodiy

  • Свої
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 122
  • Рейтинг 132
  • Стать: Чоловіча
  • Не пяй в колоду!
    • Перегляд профілю
Отож, розповідаю як це все було. Вирішили ми одного разу після свят проїхатись до Червонограду. Вилазка спланувалась спонтанно, тож на логістику у нас було обмаль часу. Компанію склали bodyabighit та ІНТРОВЕРТ 997. Швиденько глянули на карті на що там можна подивитись, забронювали місце на BlaBlaCar та й полягали спати. Зранку взнаю, що водій скасував поїздку і не повідомив про це. Ну, нічого, дзвоню хлопцям, аби сповістити про це. Виявилось, що Інтроверт приїхав на АС-2 більш, ніж на годину раніше і встиг змерзнути. А виною тому був легкий одяг. На вулиці -7, а він в одних джинсах без підштанників і в легкій куртці. Вмовити його не їхати з нами не получилось. Приблизно о 8-й ранку ми вже всі були на АС-2 і купили квитки на автбус. Ціна не така вже й велика: 46 гривень. В автобусі було тепло та комфортно, тривалість поїзки склала близько 1,2 год. Вилазимо з маршрутки і впадаємо в легкий шок від погодних умов. Вітер, мороз, окраїна міста. Коли дивишся на Інтроверта - стає ще холодніше. Пересиливши себе починаємо шлях до першої мітки, якою була шахта "Червоноградська" №2 та її терикон.

Ось наш приблизний маршрут за день.



Дорогою, проходимо повз водосховище



Підсвідомо розуміємо, що далі так діло не піде і потрібно буде розвести багаття. І тут, несподівано, Інтроверт знаходить у кущах кимось забуту сокиру. Рвемо ще засохлого листя очерету і беремо його з собою. На жаль багато чого сфотографувати не вдалось, оскільки на такому холоді кажен кадр цінний. Тим більше, коли у тебе всього один акумулятор. Весь процес фотографії зводився до того, аби зробити кадр, витягнути акумулятор і гріти його рукою у кишені.

А тим часом на обрії почали виднітись копри шахти





А далі - несподіванка. На городі взимку росте капуста ;D Всяке буває



Трохи няшностей





<a href="http://www.youtube.com/watch?v=0Cyo8q1I8R4" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=0Cyo8q1I8R4</a>



Через деякий час ходьби полями, ми дійшли до дороги, що веде на терикон









І ось, ми на териконі. Краєвид доволі цікавий. Навколо рівнини, поля, а ти  стоїш на величезному горбі. І дуже сильний вітер...











А далі нас чекала приємна несподіванка. Серед невеликої кількості дерев, що росте на териконі, нам вдалось знайти чийсь куточок з дровами, стільцями, клейонкою проти вітру і навіть теплою курткою. Нарубали сокирою, яку ми знайшли раніше, дров, розпалили їх за допомогою очерету та й пішли грітись.





Добряче відігрівшись, спускаємося вниз та йдемо до початкової точки маршруту.





Дорогою натрапили на закинуту котельню







І на лісопилку



Дуже сподобався захоплювач на крані. Виглядає епічно :D







Ми дійшли до точки, з відки почали маршрут. Потрібно було вирішувати куди йти далі, оскільки поїзд, котрий їхав до Львова, прибував на станцію о 17:15, а на той момент було 14:00. Було вирішено пройтись до шахти "Бендюзької". Знаходиться вона на достатній відстані від вокзалу. Йшли до неї поспіхом і дорогою нічого не фотографували. Через годину ходьби, ми таки дійшли до неї. Весь комплекс будівель знаходиться у жахливому стані. Метал вирізали і злишились одні кістяки. Шкода.



Сильно не сваріть за HDR :-\















І ще одне HDR-не фото. Обіцяю, що воно у цьому звіті останнє і ваші очі більше не зазнають дискомфорту













Також біля території колишнього шахтного комплексу знаходиться один із дотів Кам'янка-Бузького укріпрайону







Оглянувши все, попрямували в сторону вокзалу. Час у нас ще був, тож  ішли не поспішаючи і мали змогу пофографувати Західний Буг, поля, болота і т.д.



























Наша прогулянка Червоноградом добігала кінця. Ми купили квитки на дизельний потяг за 16 гривень. Поки чекали його - добряче намерзлись. Вже вечоріло і температура повітря дуже швидко знижувалась. Нарешті поїзд прибув. Заходимо всередину, а там холодніше, ніж на вулиці. Батареї не працюють та і людей практично немає. Вагони пусті. Картаємо себе, що пошкодували грошей на маршрутку. Через годину дороги дивлюся на карту де ми є, а ми ще й половини дороги не проїхали. Дякуючи VeNick-у, взнаємо, що у вагонах ближче до голови потяга може бути тепліше. Перевіряємо, дійсно так і є. Батареї хоч трохи, але працюють. Інтроверт обліпив батарею всією площею свого тіла і так їхав до самого Львова. А їхали ми 2 години 45 хвилин :(

Висновок - не сідайте на дизельний потяг. Краще переплатіть за маршрутку. Швидше доїдете та і комфортніше.

На цьому, моя розповідь завершується. Можливо bodyabighit та Інтроверт докинуть сюди свої фото/відео.

Залишити коментар, або пораду що до того, як потрібно одягатись на зимові вилазки можна в Обговоренні
Розшарити F VK G+

RottenDeath

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 73
  • Рейтинг 21
  • Стать: Чоловіча
  • ...Fidelis ad Mortem...
    • Перегляд профілю
Якщо мова їде про ДОТ який знаходиться в середині ями-половини коло колишньої Шахти 2 Велико Мостівська, то на початку 90х, ми з колєгами там мили артилерійський порох "в трубочках" дуже було зручно, бо ДОТ був розташований на середині "озера" і при наявності звичайного сита, або кавалку фіранки можна було взяти пісок з під ДОТа і намити порох. Цей ДОТ був підірваний в 50х-60х роках, і з розповідей мого батька і двох дядьків, там дуже багато що було. Дід, який сприймав участь в підриві, казав, що туди звалити дуже багато "речей" з решти ДОТів до підриву. На гільзи і осколки від різних снарядів і мін ніхто навіть не дивився.

Стосовно, Шахти 2 Червоноградська, почитайте Я. Гашека "пригоди Швейка" і ви зрозумієте,  що насправді десь там він і загинув... між Червоноградом, Борятином та Сокалем. Під час Першої Світової,  там проходили серйозні бої.  Коло котельні цієї шахти під час шкільної практики, я знайшов заіржавілий револьвер, блище до ЗД колії пару нерозірваних снарядів.

Між Червоноградом і Гірником, відразу коло ЗД колії (до маленького ЗД моста від Червонограда)  було місце яке називали "розбитий ешелон" там під час Другої Світової хтось пускав поїзда під відкос, кулі, пільги, гудзики, і всяка амуніція просто виразили з під землі після дощу,  або коли сходив сніг.  Майже як на горі Макіївки в Карпатах, там я знайшов кожух від Ф1
Розшарити F VK G+
...fidelis ad mortem...

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2163
  • Рейтинг 1114
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Стосовно, Шахти 2 Червоноградська, почитайте Я. Гашека "пригоди Швейка" і ви зрозумієте,  що насправді десь там він і загинув... між Червоноградом, Борятином та Сокалем.

Швейк в книжці не загинув, Гашек її так і не дописав. Чи є якісь альтернативні закінчення від сучасних авторів?)))
Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

RottenDeath

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 73
  • Рейтинг 21
  • Стать: Чоловіча
  • ...Fidelis ad Mortem...
    • Перегляд профілю
Я не в смислі того, що він загинув в бою або ще щось таке, я в плані того, що він десь там залишився, власне тому що книга не закінчена.
Розшарити F VK G+
...fidelis ad mortem...