Недобудована поліклініка інституту нейрохірургії, Київ

[maxiWELL]

Майже два місяці не було ніяких сталків. І спільний сталк, нажаль, не намічався. Тож став підшуковувати місця в Києві, куди можна спокійно пролізти самому. Але, як назло, нічого підходящого в столиці не було. Хіба шо, «по другому колу»? Та побачив пост на форумі про повторну вилазку, тому вирішив і собі навідатись на вже досліжений об'єкт. Ось тільки куди саме? З перспективних абандонів для повторного дослідження залишились хіба що закинуті павільони «Експоцентру України» (ВДНГ), недобудована лікарня опікового центру на Троєщині і недобудована поліклініка в центрі. Однак, ВДНГ реставрують і закинутостей там майже не залишилось, а Опіковий центр вдруге краще зняти з дрону, залишався один варіант — поліклініка-недобуд в центрі. Правда, не хотілося ворушити спогади. Та лазити десь треба...

Отже, недобудована поліклініка інституту нейрохірургії в Києві — славетний «баян» серед сталкерів. Цікава незвичною архітектурою — куполом між двома 8-поверховими крилами (корпусами) на перемичці між корпусами. Під круглим куполом мала розміщуватися водолікарня. Координати (сподіваюсь, термін нерозголошення від подруги минув — бо були там давно).

По цій заброшці лазив аж 5 років тому. В принципі, можна було і не повертатись вдруге, щоб, як у пісні, спогади не понесло у небо. Та й що може змінитися із недобудом? Але перша вилазка відбулася взимку, зі снігом. А зараз рання осінь. Тому можна сфоткати в іншому антуражі.  До того ж, тоді не оглянув нижній рівень куполу. А ще захотілось розповісти на форумі про якийсь об'єкт. Правда, довелося по пам'яті(!) підбирати ракурси, щоб не повторювати знімки з першого звіту в блозі. Проте розвести ракурси вдалося.

Як не дивно, в порівнянні із 2014м, стан недобуду змінився. Звичайно, в гіршу сторону.

Один і той самий об'єкт у різні пори виглядає по-різному. Цього разу недобуд в зелені.


Фасад недобудованої поліклініки. Тут помітив першу зміну — останні вікна і склопакети познімали. А пустир перед заброшкою запаркували автівками.


З хорошого — територію перед будівлею розчистили від сміття. Доріжку посипали піском. Думаю, ще внаслідок зйомок відеокліпу.


Вестибюль на першому поверсі. Дивно, що такий ракурс не відзняв при першому відвідуванні.


Цього разу одразу пішов до перемички між корпусами.


Круглі коридори натякають, що всередині є кругле приміщення.




Зловив себе на думці, що недобуд, але виглядає атмосферно.


Всередині — підкупольне приміщення. Кругла зала, в якій повинна була розташуватись водолікарня. Звідти доносилися голоси.


Здалося, що стіни підкопчені, але виявилось, що це фарба.


Приміщення під куполом. У ньому прогулювалась пара — підшуковували місце для фотосесії. Сказав їм про відеокліп — розповіли, що й до «Океаніу Ельзи» в недобуді знімали відео.


Нижній рівень. Розміщуються на -1 поверсі.


Балкон, або другий ярус «підкупольного приміщення».


Металевий каркас куполу знизу. Як інопланетний космічний корабель.


Гра тіней і сонця.


Незвична архітектурна локація привабила кліпмейкерів — рік тому тут «Океан Ельзи» знімали відеокліп на пісню «В небо жене» (скріншот з кліпу).


В кадр потрапили основа куполу. І навіть сам Вакарчук ходив цими коридорами!


Спустився на нижній рівень.


Спеціально для відеокліпу стіни пофарбували в червоно-рожевий.  На мою думку, це прикрасило безбарвний недобуд і підкреслило незвичну архітектуру.





Купол.




З другого поверху відкривається дах перемички між корпусами і купол.


На даху переходу між корпусами.


Купол. Минулого разу фотографував його з протилежної сторони.


Якісь конструкції збоку куполу. Лавки, чи огорожа.


А ось і фотосесія. Цілком логічна сцена на закинутому недобуді.


Тому що треба бути дуже обережним. Бо в підлозі повно дірок.


Падати один поверх. Але підлога бетонна.


Східне крило будівлі.


Повештався приміщеннями, намагаючись відзняти нові ракурси.


Піднявся на дах східного крила. Картина така сама, як 5 років тому. Тільки сонячно і без снігу. Правда, день видався вітряним.


День був дуже вітряний — боявся, що і на сходових клітинах змете у віконні пройми. А на даху — тим паче.


Тому на даху не затримувався і пішов униз.


Східці з даху.


Перил, які були під час першого візиту, вже немає. Ось ще одні зміни за 5 років.


До речі, сходові клітини добряче продувались вітром. А, між іншим, збоку були віконні пройми (іноді до рівня підлоги). А в підлозі траплялись технологічні отвори.


Вигляд згори на купол.


Приміщення недобуду.


Зайшов і до західного корпусу. Тут сходи центральні, а не бічні. І без виходу на дах.
Проте і на цих сходах в підлозі є дірки.


Краєвид протилежного корпусу.


Коридор на одному з поверхів. Дивно, що в 2014му з такого ракурсу не знімав.


Стіни розбирають на цеглу. По-моєму, 5 років тому такого не було.


Через сильний вітер підходити до вікон не ризикнув.


Сходи з останнього поверху.


Центральні східці.


Коридор другого поверху. Вихід на дах переходу між корпусами.


Зробив селфі.


Поруч є ще одна заброшка. В 2014му це був обжитий будинок. Але декілька років тому розпочали реконструкцію.


Яка повинна була закінчитись до 2017го. А зараз вже 2019й.




Другий, повторний сталк виявився недаремним. Бо вважав, що з недобудовою не може нічого статися за п'ять років. А виявилось, що можуть розграбувати і недобуд! Цеглу розбирають, склопакети і вікна знімають, перила зрізають. Я б не здивувався нинішньому стану цього абандону, якби ж не бачив його в кращому вигляді. В противагу можна виставити хіба що пофарбоване «підкупольне» приміщення і очищення від сміття.