Колектор №9 під вул. Городоцька

[brigadir]

Продовжую з того місця де зупинився того разу. Це трьох метровий колектор під Городоцькою, де я піднявся тільки до Лепкого. Тепер ми повернулися вже вдвох з Golem'ом. Цього разу було простіше. Колектор у доброму стані, в тих місцях де є люк стеля прогризана, між колектором та люком є кімнати з бетону, побудовані в 2011. Ми піднялися до Шевченка, по її вісі проходить коротке тупикове відгалуження. Там багато сухого піску, не смердить, ніби печера, можна жити. Колектор з Шевченка висотою десь 1,5 метра, якщо дивитися згори, повертає праворуч, проходить перед фасадом церкви Анни і виходить на Городоцьку. Думаю пару сотень метрів можна пройти, води небагато. По основному колектору, який став трохи нижче, починається маркировка балончиком кожні 10 метрів. Після 100м зникає. До вулиці Ярослава Мудрого 520м, бахил не вистачає, вода бризгає, хоча її 30см, дуже сильна течія, є місця де відсутня цегла, тобто там ями по 10-15 см. Під Я.Мудрого можна пройти, ми не ходили, води небагато. Потім за 5метрів ще одне відгалуження, теж направо. Яйце перетворюється на 5 метрів на прямокутник. То вже совєтський бетон. Після повороту я зрозумів, то що ми бачимо то є сенсація! Після 2,5метрового яйця, тунель як в метро, висотою 3-3,2 метра! Абсолютно прямий та горизонтальний. Є драбина з балконом, але люк не відкривається. Вода чорного кольору іде дуже повільно, під ногами багато сміття, камінь, цегла. 450м тунелю закінчуються 2 водоспадами, які падають з попереднього аналогічного колектору. Піднятися в нього неможливо. Є драбина під водоспадом, куди веде та що там далі невідомо, скоріше за всього люк. Водоспади висотою десь 8метрів, тобто та чорна вода перетворюється на аерозоль, заповнює весь тунель, захиститися неможливо. Дуже сильний туман.  Потім ми піднялися по старому колектору до Озаркевича. Його висота 180см, але я впевнений що спокійно можна сходити до Ельжбети, води 5-10см, дуже комфортно. На цьому етапі ми зрозуміли що більше сил немає та закінчили наші дослідження, я був незважаючи на бахили мокрий по пояс. Чекайте на звіт та фото від Golem'а.

[Golem]

А чи знали Ви що в 2011 році Львів профукав чудову можливість кардинально вирішити проблему підтоплення Привокзальної площі? Під вулицею Городоцькою йде в паралель аж два колектори. Один австрійський, півтораметрове яйце. А інший радянський, діаметром поза три метри, майже як тунель в метро. Його спеціально будували щоб усунути затоплення Привокзальної. Унікальність цієї гілки колектора (від цирку до вулиці Головацького) в тому, що вона йде горизонтально. В той час як над нею є значний підйом рельєфу. Навпроти вулиці Головацького збудований величний Полтвопад висотою десь під десять метрів. Він і гасить перепад висоти між церквою Анни і Єлизавети та Цирком

Радянський колектор коло вулиці Ярослава Мудрого


Полтвопад коло вулиці Головацького


Бригадир для масштабу, вулиця Городоцька


Чого ж тоді Привокзальний так затоплює якщо там такий великий колектор?- резонно запитаєте Ви. Справа в тому, що коло вулиці Ярослава Мудрого ці два великі колектори зливаються в один типовий австрійський колектор. І так далі води течуть ним аж до Полтви. Цей старий австрійський колектор фізично не може пропустити ту кількість води, що продукує сучасний Львів. Як наслідок маємо Венецію на Привокзальній.


(c)Гордон

Вид від цирку в сторону Привокзальної. Прямо старий австрійський колектор. Посередині врізка радянського колектора. Праворуч вул. Ярослава Мудрого


Вид з привокзальної в сторону Цирку. Видно звуження радянського колектора при підключенні до австрійського яйця.


Та ж всю Городоцьку ремонтували в 2011 році! Чому його тоді не розширили? Ось тут маємо відео де посадовці заявляють що з колектором на Городоцькій все добре і вони зроблять лише косметичний ремонт. Тобто місто тоді профукало чудову нагоду розширити цей колектор і вирішити проблему затоплення Привокзальної раз і назавжди ☹ Але й цей косметичний ремонт вони зробили криво….

Злиття Менцинського ліворуч з. вул. Городоцькою. Зверху видно трепанацію колектора під час реконструкції вул. Городоцької.


Колектор на Городоцькій. Час від часу попадаються ями, у Бригадира всі коліна мокрі.


Перш за все вони не поремонтували дно. Йдучи Городоцькою вверх від СІЗО і до Цирку ми постійно провалювалися по коліна в ями. Ну а що робить стрімка вода з ямами на дні очевидно… Вона їх ще більше розмиває. Друге, замість того щоб використати та відновити оригінальні притоки і водозливи Городоцької, вони масово пустили все в колектор через стелю. Для цього кощунським способом прорубали в ній перфораторами квадратні проєми. Таким чином цілісність бетонної оболонки колектора була порушена і в довгостроковій перспективі ми матимемо тут проблему. То напевно Поляки і Австрійці були дурні, що не здогадалися про такий простий метод приєднання приток в колектор, правда?

Наробили дирок в стелі колектора




І без того вузький колектор перетинає бетонний жолоб. Невже під час ремонту Городоцької його не можна було посунути на пів метра вище?


Вид ремонту знизу. Свіжий бетон, все гуд. От тільки ориганільно ті оранжеві труби мали заходити в колектор знизу


А це оригінальні зливи. Їх завбачливо чимось залили.


Службові відмітки від вулиці Шевченка вверх. Йшли лише сто метрів. Далі нічого не було


Рівно два тижні тому посадовці в прямому ефірі каналу НТА заявляли що вони чистять колектор. Справді чистять??? Покажіть де! Принаймні на гілці від вул. Ярослава Мудрого до вул. Головацького він є дуже брудний та замулений. Тут навіть сухі береги з намулу поутворювалися як в типової річки. Варто зазначити що саме в цьому місці є чудовий вихід нагору через шикарний люк з балконом. Тудою зручно було б спуститися і все це поприбирати, якби його не заварили намертво. Зрештою як і більшість подібних входів по Львову. Як можна обслуговувати та чистити колектор через заварені люки??? Очевидно що ніяк. А щоб їх різали болгарками а потім знову приварювали на місце - я щось такого не пригадую…

Це вхід в колектор щоб його чистити та обслуговувати. Ще й з балконом, район Ярослава Мудрого.


Праворуч видно невеличкий намитий острівець


Поступово в колекторі бруду більшає


Оці нарости тут вже давно




Ось ще один приклад, перехрестя Сахарова-Вітовського. Його теж регулярно затоплює. Після нашого репортажу про причини підтоплення перехрестя цей люк теж хутко заварили. Напевно Водоканал не здогадувався про його існування аж поки не прочитав у нашому звіті. Так би заварив ще раніше.

Ладно, вистачить поносити владу, переходимо до Полтви. Ми на Чорновола, по містку перейшли на лівий берег та по скобах спустилися вниз до 9 колектора. Хто там був знає як страшно це виглядає та звучить. Але насправді там внизу рівна плита, течії майже немає. Тож ми спокійно починаємо дослідження колектора номер 9 що йде по вулиці Городоцькій аж до Ельшбети і далі.



Готично!


Скоби якими ми щойно спускалися. Там далі є місток.


Ліворуч знаменитий Полтвопад. Праворуч 9 колектор на Городоцьку


На початку колектора висить у стелі масивний ізолятор. Було значить колись світло для більш зручного обслуговування. Колектор петляє попри готель Львів і СІЗО та виходить до вул. Менцинського, тобто на початок вул. Городоцької. Це є приємна та прогулянкова ділянка колектора. Дно тут рівне і викладене цеглою та бруківкою. Шуму води немає, як і течії. Йдемо собі поруч, говоримо про те і про се. Час від часу трапляються люки назовні по яких можна оцінити свою глибину під землею. Решіток чи ще чогось що б нагадувало про близькість пенетенціарної установи теж немає. То ж прохання мене не питати чи можна втікнути з СІЗО через колектор 😊

Йдемо хитати СІЗО


Тут колись була електрика!


Попри готель Львів


Гарне цегляне дно на Куліша. Праворуч за стінкою йде 7 колектор.


Вихід на проїжджу частину


Давно тут монтери не були якшо навіть металобрухт валяється незданий!


Вихід на Данилишина


Підходимо до Менцицького.


Коло вул. Менцинського колектор роздвоюється. Основна частина йде прямо в сторону церкви Анни. Ліворуч примикає колектор 9А з Стефаника. Це вже ходжена та добре знайома ділянка. Ми ж рухаємося в сторону вокзалу.

Вид в сторону Стефаника, 9А


Вид в сторону церкви Анни, просто 9


Висота колектора в цьому місці під 3 метри


Йдемо вузьким яйцем висотою десь під три метри. Ширина стінок десь метр. Внизу під ногами стрімка вода. І хоч її не дуже багато, але вдаряючись об бахіли вона утворює море бризок. Як наслідок Бригадир доволі скоро починає кайфувати від гідромасажу ніг. Мені в Л-1 його кайф не зрозумілий, я чую тільки чавкання кросівок всередині мокрих бахіл.

REISS тримається!


Колектор під Городоцькою


Я йду перший, розсікаю хвилі щоб Бригадиру було легше йти. Рухаємося повільно. Часто в дні колектора трапляються глибокі ями які потрібно переступати. Також зверху нам на голови стікає вода з прорубаних Онуром колодязів. Деколи попадаються оригінальні виходи вилиті з бетону, а не вигризені перфоратором. Ними, якщо дуже захотіти, можна вийти нагору, на проїжджу частину. В разі надзвичайної ситуації це є непоганий аварійний вихід.

Оригінальний австрійський вихід назовні


Сучасний вихід 2011 року впуску Вода ллється прямо на голову


З собою в нас є газоаналізатор. Він справно показує що з повітрям тут все ок. Це троха заспокоює, не потрібно хоча б про це переживати. Десь після години карабкання ми дійшли до повороту на вулицю Шевченка. В сторону Клепарівської йде непогане яйце, можна рухатися трішки зігнувшись. Паралельно ньому ми помітили старий забутований колектор. Зараз він повністю висох та замулився.



Поворот в сторону вул.Шевченка


Все замулено, намито водою


Вид від цього місця вниз на жолоб, для привязки


Далі дошки і не пройдеш


Основний колектор по Шевченка, він розташований кількома метрами далі проти течії від цього замуленого




Культурний вихід коло пішохідного переходу біля церкви Анни


Продовжуємо рухатися в сторону Ельшбети. З’являється невеличкий нахил, колектор стає нижчим. Йти проти стрімкої течії забирає багато сил. Деколи думаєш «Скільки ще лишилося?», але результат того вартував. Ми вийшли до унікального трійника: злиття двох колекторів з вулиці Городоцька та одного з Ярослава Мудрого.

Йдемо від Шевченка вверх по Городоцькій


А тут нарости ніхто не зчищав! Зато дно викладене плиткою а не цеглою




Прямо продовжував йти старий австрійський яйцеподібний колектор. Ним можна не згинаючись просуватися в сторону Привокзальної. Праворуч є метрове яйце в сторону Ярослава неМудрого. Там є аварійний вихід назовні. Ну і між ними під прямим кутом врізається Львівметробуд. Здоровезний, більший ніж Південно-Західний Щитовий колектор він заставляє нас танцювати від радощів. Оце так знахідка в підземному Львові про яку ніхто не знав!

Врізка щитового колектора по Городоцькій


Метро у Львові вже є! Судячи зі стану тут давно ніхто не чистив


Так виглядає вихід назовні яким мали б сюди спускатися робочі


Ярослава Мудрого


У місці приєднання круглого колектора є велика кімната і вихід нагору, власне той що заварений. Не виключено що його підкидала вода під час злив, от і заварили. Принаймні брудні шмати йдуть аж до верху. Дивлячись на цю фотографію уявіть собі що я там піднімався аби перевірити цей люк. Все схоже на те, що цей тунель планували провести вниз аж до головного русла Полтви. Але щось їм завадило ☹ Львів, в свою чергу, пропустив цю нагоду ще раз в 2011 році, коли реставрували вулицю Городоцьку. Зараз вже ніхто нічого копати не захоче…

Тюбінги тунелю. Судячи зі стану цьому всьому не менше 40 років


Практично стояча вода і болото перед Полтвопадом. Під ногами мул, рівень води значно вищий. В повітрі аерозоль зі стічних вод.


Вдалині в тунелі чути гул наче приближається поїзд. Важко переставляючи ноги по камінню і мулу йдемо на звук. Нас дуже дивує що тунель прокладено горизонтально, хоча під нами наростає пагорб вулиці Городоцької. Він викладений з невеличких тюбінгів скріплених цементом. Десь через 400 метрів болота та туману ми нарешті добралися до найбільшого Полтвопаду який ми коли небуть бачили. Описувати не буду, все є на відео.

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=3sHvxPXQAvk" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=3sHvxPXQAvk</a>

На верх Полтвопаду йде драбина. Але, судячи з того що по ній постійно ллється вода, там теж щось не гаразд із сміттям та врізками. Не думаю що хтось проектував драбину у потоці води. Поруч є металева вертикальна труба, напевно мало текти нею. А зараз вже драбиною сухим не пройдеш. Та й взагалі, як на мене, весь цей Полтвопад суцільне марнування ресурсів! Енергія води що падає могла б якусь міні ГЕС крутити а на додачу живити тепловий насос в воді та обігрівати сусідні будинки.

Ліва частина Полтвопаду, сторона церкви Юра


Права частина Полтвопаду, сторона Головацького


Наверх йшла драбина. Зараз я б нею не ризикнув підніматися.


Висота десь 10 метрів. наверху очима бачив решітку.


Втомлені вертаємося назад і будуємо плани дослідити паралельний колектор, подивитися на водопад зверху, пройтися під вул. Шевченка. Втомлені, бо ми нині встигли ще побувати у 7-му колекторі під Куліша і дійти до упору, до вулиці Дорошенка. Про це буде окремий звіт. Ці два колектори(Городоцька і Куліша) перетинаються під вулицею Городоцькою на різних висотах під землею і потім йдуть у протилежних напрямках! Ото колись у Львові вміли будувати, а зараз не годні навіть якесь метро прокласти ☹

Продовження колектора по Городоцькій до Ельшбети. Сюдою ще підемо..


Вихід назовні посеред ночі (с)Бум Бокс Вертатися назад було дуже далеко


Ідея походу та картографічне забезпечення належить Бригадиру. Я звик ходити по старинці, емпірично. А його науковий підхід справді рулить!