Насосна станція ЛьвівВодоканалу “Воля Добростанська”

[YserL]

Завітаємо на найстарішу насосну станцію Львівводоканалу (1900 року), яка розміщена за 30 км від Львова "Воля Добростанська".



Спочатку воду піднімають із свердловин з глибини 30 метрів. Цемент виглядає ідеально. Всередині видно осадкову трубу, із заклепками.



Вода накачується у проміжних резервуар, а далі перекачується на станцію хлорування у Карачинові.

Насосна станція була збудована 1900 року.



Адреса Vola Dobrosl 136.



Подвійне автентичне засклення приміщення вітражами.



Є система тяг для синхронного відкривання вікон.



У основному залі стояли парові машина.



Від них залишився тільки фундамент у підвалі. Поруч був збудований димар, його було демонтовано разом із паровими машинами.



Для монтажу/демонтажу збереглися кран балки.



Тут стоїть ресіверна колона. Зверху повітряна подушка, яка пом'якшує гідроудари.



Без зварки, тільки заклепки.



Красива латунна фурнітура.





Незважаючи на корозію циферблату, манометр робочий.



Для великих трубопроводів великі вентилі.



Номер показує який номер агрегату.



Для парових машин було потрібно озеро, і цей рівнемір показує рівень ставу.





Насосний агрегат №1 Tvardovskogo. На даний час в гарячому резерві.



Для масштабу колеги в кадрі.



Потужність двигуна 480 кВт, напруга живлення 6 000 В. Виробник Siemens-Schuckert.



По логотипу 1936 рік.



Контактна група мотора.



Демпферна муфта між мотором і насосом. Присутня захисна сітка.



Насос продуктивністю 1000 м3/год.



Насос від Zaklady mechaniczne inż. Stefan Twardowski.



Гідрозасувка, переміщення штоку від тиску воду.



4 ходовий кран керування засувкою.





Сучасні агрегати №2 і №3 Grundfos



Запущенні у експлуатацію у 2006 році.



Електромотор 380 вольт (0,4кВ).



Пульт керування електромоторами і заслінками.





Заслінки Auma із механізованим приводом. Є ручний привід.



Керувати можна віддалено або з самого привода.



Насос відцентровий Grundfos.





На виході по манометру можна бачити тиск на виході мотора.



Аналоговий гліцериновий манометр. Майже 10 бар на виході.



Є і цифрові давачі тиску.



Зворотній клапан (Check Valve) EPDM.



Для гасіння вібрацій між агрегатом і магістраллю встановлений вібробар'єр із товстої 2 сантиметрової гуми.



Для старих двигунів використовувалася реостатна система керування. Можна було використовувати для обігріву приміщення. І ККД був в 2 рази менший.







Вихід насосів накачує водопровідну магістраль в напряму Львова. Вихідний ресівер.



По трубках можна бачити рівень води.





Електромагнітний витратомір Siemens MAG3100W.



Перетворювач вимірів Siemens MAG5000. На момент фото насосна станція віддає 713,6 м3/год за годину. Цифра 79 720 052 м3 каже що це обладнення рахує дані більше 10 років.



На території нас зустріячає водяна колонка. Можна набрати свіжої води.



Виробник Rudolf Schmidt місто Biała.



Можна побачити еволюцію типи трансформаторів.



Сухий трансформатор.





Також є вимикачі від Siemens-Schuckert.





Поєднання австрійського електрообладнання і ссср.



А це трансформатор 220-36 вольт. Оскільки на тоій час не було диференційних реле, у вологі приміщення дозволялося заводити не більше 36 вольт.



Система керування підстанція 35 кВ - 6 кВ.



І система конденсаторів для вирівнювання cos φ.



Кожен елемент у будинку виконаний з любов'ю. В ссср просто зварили сходи з кутника іпомалювали масляною фарбою.



На стиках стоять клейма майстрів.



Усі деталі підпасовані.



Трьохходовий кран



Артефактний барометр B. Kopernicki i Syn, Lwow, Hetmanska 10 (По написах Burza Deszcz Odmiana Pogoda Susza можна судити про погоду, ми були у дощ, тому все показує правильно).



Реклама 1917 року</a> магазину:



На території можна зустріти автентичні таблички.





А це реперні точки висоти моря 316 метрів Балтійського моря



і 317 метрів Чорного моря.



Висловлюю подяку керівництву Львівводоканалу і працівникам насосної станції за проведену екскурсію.

[Roy]

Мені пощастило, що саме у своєму помешканні я маю змогу пити воду саме з цього водозабору.
Насправді, вода яка тече з кранів в моєму домі є доволі доброї якості та м'якості. Звісно, ідеальною вона бути не може, бо транспортується металевими, часом столітніми трубами та проходить обов'язкове хлорування.
Але, загалом на фоні інших районів Львова, а також, якщо порівнювати з окремими мегаполісами України, вона за смаковими властивостями нічим не гірша від бутильованої води, а то й краща.





Цього разу я мав змогу попробувати воду, яка є основною в моєму житті, у місці її добування. Прямісінько з старої, робочої колонки часів Австро-Угорщини.
Зрештою, також насолодитися промисловою архітектурою початку ХХ століття. Вона на щастя, тут добре збережена. Специфіка цього підприємства передбачає постійну чистоту, порядок, обмеження руху осіб, котрі не дотичні до цього. А також агрегати, як монтувалися з запасом роботи на довгий термін.







Що ми і бачили, відвідуючи нутрощі невеликої будівлі насосної станції. Обладнання, труби першої половини ХХ століття почувають себе, можна сказати, на відмінно.
Мимоволі порівнюєш в голові. Ну як так? Через якихось десяток років прийшла влада, яка  перекреслила досягнення в якості будівництва та виготовлення деталей попередників.



Окремої уваги вартує конструкція кріплення даху, нижче якої змонтований кран балка, напрявляючі рейси якої розташовані на стінах. Акуратна, невелика і міцна конструкція, котра служить і нині.



Вдивляюсь у деталі, не буду заглиблюватись у техніку, про яку вище гарно написав Yserl.
Плитка, металева фурнітура вікон, перила з нержавіючої сталі, як все продумано і гарно! Величні труби, з клеймом 1935 року. Насосний агрегат пана Твардовського)

























Звернули увагу на квадратні плиточки у підлозі. З часом потьмяніли, але вони зі скла! Колись пропускали світло, у якому розташовувалось обладнання парових машин, які стояли у основному залі. На початку 50-х за наказом нового керівника їх демонтували. Шкода звісно, вони б зараз чудово доповнили середовище залу, в плані збереження, для поціновувачів промислової техніки. Але тоді стояли інші цілі. Та й країні потрібен був метал, якраз в активній фазі була "мода" на здачу металобрухту.





Територія станції швидше нагадує якийсь тихенький санаторій, з теренкурними стежками. Поруч ліс, запашне повітря. Чистота, підстрижені газони - того вимагає регламент.
Аж хочеться тут залишитись на деньок-другий, відпочити від справ буденних.

На території до речі, проживає начальник водозабору та працівники. На постійній основі.



Висловлюю подяку керівництву Водоканалу за можливість побувати в цьому місці та доторкнутись до того клаптика нашої історії, який у більшості випадків втрачено.
А також нашим учасникам, плюсую. ++

[YserL]

Кольорові фото парових машин)