Вважав, що Пуща-Водиця пройдена вздовж і впоперек у плані закинутостей. Однак виявилось, що це не так і ще залишився недосліджений закинутий
піонертабір "Вогник". Причому він різноплановий (є і закинуті будинки, і недобуд), з цікавою архітектурою і навіть з деякою збереженістю у вигляді меблів, протигазів, документів і написах на стінах. Тому, хоч і з острахом, та все ж відважився на самотню вилазку.
Про цей піонертабір я знав і раніше. Просто він охоронявся і про нього не було жодного звіту чи відеоогляду. Але буквально нещодавно дізнався, що народ туди активно лазить.
Цей піонертабір належав київському шкірзаводу "Чинбар", який, як і багато інших підприємств після розпаду СРСР, вирішив позбутися від невиробничих площ. Тому з 1993-го будівлі підвідомчого оздоровчого табору перейшли до орендарів. При цьому, за знайденими бланками путівок, він працював до 1998 року. Потім, в 2000-х, орендовані будівлі двічі перепродали. А далі, імітувавши суперечку в кооперативі, який володів будівлями, цілісний майновий комплекс було розділено на декілька ділянок, які тепер відійшли не юридичним, а фізичним особам. І станом на 2020 рік, частину території відгородили (мабуть, для забудови). Напевно, відгородження і посприяло тому, що обжитий будинок опинився за парканом закинутої території.
Ну а вилазка видалась класною — неспішною і обережною. Залаз знайшов одразу. Обійшов і відфоткав майже все. А на виході зустрів інших сталкерів.
Головний в'їзд до піонертабору — одна із візитівок будь-якого оздоровчого табору, нажаль, у напівзруйнованому вигляді.
Над воротами були дві круглих арки, а на самих воротах — круглі плакати з назвою табору і заводу.
Так ворота виглядали раніше.
![]()
Але ще лишилась мозаїка на колонах воріт.
![]()
Відсутня хвіртка добряче перегороджена. Та я на неї й не розраховував — ще на ГуглПанорамах виявив ледве помітну стежку, якою і вдалося скористатись.
![]()
Одразу пішов до найближчої будівлі — недобудованого корпусу оригінальної архітектури.
![]()
![]()
Всередині будівля так само оригінальна, як і ззовні. В центрі розташований атріум зі сходами.
![]()
![]()
Атріум з другого поверху.
![]()
Коридор навколо атріуму.
![]()
![]()
Кімнати. Стіна до балкону зроблена кутовою.
![]()
Планування більшості кімнат однакове. Відрізняються лише дзеркальним розташуванням виходу на балкон.
![]()
Пірамідальний дах заміняє стелю над атріумом.
![]()
Балкони ромбовидні.
![]()
З них добре видно корпуси на території оздоровчого табору і прилеглу вулицю. І мене, напевно. Тому визираю, ховаючись за підвіконням.
![]()
В центрі оздоровчого табору розташована незвична напівкругла будівля — їдальня-кінозал. Думаю: як би туди пробратися?
![]()
Альтанки, нажаль, не встояли.
![]()
Продовжую оглядати центральну територію з другого поверху. Згори видно майже весь табір.
![]()
Позаду недобуду стоїть напівзруйнований спальний корпус. Дах проломився через гілку.
![]()
З першого поверху будівлю видно наскрізь. Тому всередину можна не заходити. Тим паче, враховуючи її стан.
![]()
З землі можна оцінити весь масштаб руйнування. Але подібні дерев'яні будиночки найменш стійки.
![]()
А з фасаду цей спальний корпус виглядає цілим.
![]()
Недобудований корпус, по якому тільки що лазив.
![]()
Потихеньку просуваюсь вглиб території, до спального корпусу.
![]()
Дерев'яний спальний будиночок з кімнатами з двох сторін. Всередині порожній. Хіба що, з протилежної сторони закиданий сміттям.
![]()
Поряд стоїть ще один подібний спальний корпус.
![]()
А між ними — колодязь. Невже у Пущі-Водиці не було центрального водопостачання?
![]()
При цьому колодязів, судячи з бетонних кругів, було аж два. Правда, незрозуміло: другий закинутий, чи недобудований.
![]()
Це вже третій абандон з колодязями (після
навчально-спортивної бази і
військових складів).
Що ще здивувало. Точніше, збентежило — стежки по території, спиляні дерева і купи сміття. Раніше вся територія була в кущах і соснах. Тепер дерева і кущі прибрали. Це насторожує.
Хоча смітники свідчать, що місцеві спокійно приходять.
В третьому спальному корпусі також порожньо.
![]()
Страшнувато. Але треба йти до головного і найцікавішого корпусу — їдальні.
![]()
Всередині — напівкруглий холл, який, ймовірно, використовувався як зала їдальні. І потрощене піаніно.
![]()
Ззовні для фоткання відкривається ширший кут огляду. Однак все одно треба зайти всередину.
![]()
За холлом є ще одне напівкругле приміщення — кінозал.
![]()
Радує, що на стіні зберігся надпис.
![]()
Дивує, що в приміщенні кінозалу було два ряди вікон. Мабуть для того, щоб не заважати їдальні під час перегляду фільмів.

![]()
Нажаль, і ця будівля на грані руйнування, бо дерев'яні підпірки нещодавно хтось зпиляв.
![]()
Кінозал здивував вцілілими світильниками. Хоча незрозміло, де була проекторна. Чи може, показували діафільми з ручного проектору?
![]()
Напівкругла стіна кінозалу.
![]()
За кінозалом розташований коридор з віконечками для здачі посуду.
![]()
І віконечка для видачі їжі.
![]()
![]()
За віконечками для видачі їжі розміщена кухня. Порожня.
![]()
Залишились хіба що звалені в купу москітні сітки для вікон.
![]()
Але в одній з кімнат виявив шафи!
![]()
І малюнок.
![]()
Надпис на стіні "М'ясорубка" — теж який не який — артефакт.
![]()
Якимось дивом вціліла шафа для хлібу.
![]()
Напівкруглий холл фотогенічний.
![]()
А сама будівля їдальні — візитівка цього піонертабору. Буде шкода, якщо її знесуть.
![]()
Оглянутий раніше спальний будиночок.
![]()
По дорозі до господарських будівель натрапляю на вкопані покришки. Дуже лампово.
![]()
Господаоські будівлі розміщені під парканом тильної сторони табору.
![]()
Напевно, це котельня і душова-вмивальня.
![]()
В першому приміщенні порожньо.
![]()
А от у другому були якісь конструкції. Чи то туалет, чи то вмивальники.
![]()
У вікно видно металевий сарай.
![]()
Наступна будівля — туалети.
![]()
![]()
А ця будівля — напевно, комора-майстерня.
![]()
Всередині, на перший погляд, — купа сміття.
![]()
Однак, якщо придивитись, можна побачити протигази.
![]()
І бланки путівок до оздоровчого табору.
![]()
А з них можна дізнатись, що останній заїзд був у 1997 році.
![]()
Для 20-річного забросу це непогана збереженість. Хоча, якщо чесно, не маю звички копирсатися у хламі. Просто перед вилазкою вивчив, де є цікавинки.
Вдалині — літня сцена і найпалєвніша ділянка піонертабору. Ще й по дорозі, з якої добре проглядається територія, часто проїздять машини.
![]()
Літня сцена. Помітно, що стійки навісу вже попиляли.
![]()
Сцена з красивим панно.
![]()
![]()
Оглядаюсь на головний корпус-їдальню і спальні будиночки, які вже облазив.
![]()
Попереду — невеличкий будинок (ймовірно, завгоспа), який міг бути сторожкою. А за ним — відгороджена обжита територія.
![]()
Всередину не заходив, бо не захотів, щоб скрипіння дверей почули за парканом.
![]()
Ледве помітив майданчик. Як виявилось, це підлога величезної демонтованої дерев'яної альтанки.
![]()
По курсу залишились два спальних будиночка.
![]()
Причому обидва були зачинені. І не зпроста.
![]()
Хитати двері не ризикнув, бо поруч паркан нового будівництва. Тут добре помітно, что поділили територію, бо паркан оминає цей корпус.
![]()
Двері були зачинені, бо в цей будинок позносили шафи з інших корпусів.
![]()
Наступний спальний будинок.
![]()
В ньому також були меблі. І провалений дах.
![]()
Після цього кадру обійшов всю територію. Став направлятися на вихід, але бачу — назустріч йдуть два хлопця. З лопатою! Думаю: "Ну, всьо! Хана!" Подумки готуюсь до неприємної розмови, підшуковуючи виправдання для проникнення на території. Однак виявилось, що це сталкери. Один з яких — відеоблогер. Причому саме його відео я дивився напередодні вилазки!
Розбалакались. Відкопали древній тюбик зубної пасти. А потім пройшлися до руїн
піонертабору "Світанок".
А за вікнами їдальні проїжджають трамвайчики і вирує життя, яке поглине цей закинутий піонертабір.
![]()
Попри те, що заброс епічний і зі збереженістю, відео не знімав, тому що дуже нервувався та й відеооглядів цього піонертабору повно в Ютубі.
Що забув написати в блозі, так це те, що за парканом будівництва залишись дві будівлі — медпункт і спальний корпус.
І ще — це перший закинутий піонертабір із дерев'яними будиночками. Зараз такі об'єкти — велика рідкість.