неДитячий табір Артек коло Києва

[Golem]

MaxiWell запостив з десяток різних закинутих дитячих таборів Київщини. От нам з Vergaz стало цікаво порівняти їх з діючим!

Артек!


Нам Вафлі!


Якщо ви думаєте що ми отак взяли і після ЧорноБля спокійно доїхали до Львова то помиляєтеся. Ми ж Експлорери! Батьки заточили нашого друга Пентагона в дитячий табір Артек. Сказали що йому там вафлі! Відвідувачів до нього не пускають, дітям в той день надвір взагалі виходити не можна було. А курити ж йому то хочеться! От Пентагон і замовив нам три пачки Вінстона. А що такого: змогли доставити ящик Рево в Зону, зможемо і сіги в дитячий табір.

ЗдарОва другАн!


Спочатку ми хотіли по хорошому. Підїхали на КПП і попросилися культурно всередину. І так же культурно були послані на ...  Не було там навіть з ким говорити. Після цього ми переоділися грибниками і пішли у ліс. Доволі скоро втоптана стежка вивела нас до дирки в паркані. Ця ж стежка продовжувалася і по ту сторону забора і вела далі до будки Чопа. Будку, звісно що, ми обійшли лісом і опинилися на величезному та абсолютно пустому подвірї. Дощ, як не як, періщить навколо і все таке. От вони і переживають що діти простудяться. Потім почнуть кашляти і вихователі, чого доброго, вкакаються та побіжать здавати тести на коронавірус. Робота табору завмре. Тому всі сиділи в приміщенні а ми гугяли ззовні.

Залаз


Ах ось яка вона - Пачка Артеку


Гонорово обходимо весь корпус табору


- Охорона! Що ви тут робите?


- Та от друга прийшов навідати...

Друг: "А давай я вам покажу свою кімнату? ;)"


Екзистенцією пофігізму стали відвідини кімнати Пентагона. А це ж потрібно було пройти десь кілометр через весь-весь цей будинок, який аж кишів дітьми! І нам це вдалося!!! Головне йти впевнено і робити вигляд що все ок.

Кімната виявилася стандартна, заставлена двоповерховими ліжками. Ну ми поздоровалися з пацанами, перетерли про те і про се. Показали що в нас Єбарні з добром всередині. Аж тут як не почнуть надходити піонервожаті та виносити нам мозг. Прийшлося йти на перший поверх і там добровільно прийматися. Правда ми ще мали хвилин з десять щоб поприпиратися з місцевими пацанчиками. Напевно хотіли в нас сіги віджати. Але про це напише Влад.

Йдемо по Артеку!

Кімната Пентагона! При цих словах СБУ, на тому кінці дроту, насторожила вуха і почала ще раз уважно перечитувати звіт спочатку.


Нас вивели на ту саму прохідну де ми щойно були на машині і попросили показати документи. Щоб записати в журнал відвідувачів. Документів у нас, само собою, що "не було". - В машині лишили аби не мокли. ;) Тому охоронці нам повірили на словах та записали «Зацепін Владислав» і «Шатайло Андрій». :)

А ПентаГон був в той день царь і бог. Всі дівчата, які хотіли покурити, тепер мусіли йти до нього ;)

[maxiWELL]

В санаторій дитинства, який, на відміну від санаторіїв знайомих сталкерів, не закинули і досі працює, ще кращі залази — взагалі не треба перелазити: з боку поля бетонна огорожа, а з лісу — сітка, в якій купа дірок і стежок.
Причому, коли я там відпочивав нудився, виховательки водили на екскурсію через дірку в паркані.  ;D

А в тому "Артеку" є закинутий корпус і будівлі. Чесно кажучи, думав, що полізли заради них.

[Golem]

Може тут Пентагон відпише за закинуті. Він там жив.

Бо нам, після Припяті, закинуті будівлі сам розумієш. Цікаво було просто побачитися.