Автор Тема: Закинуті очисні посеред лісу на Київщині  (Прочитано 374 рази)

1 гість дивиться цю тему.

maxiWELL

  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 291
  • Рейтинг 182
    • Перегляд профілю
    • Блог
Читаючи звіти і переглядаючи відео про закинуті віськові бункери і піонертабори у лісах, шкодував, що у нашому лісі немає нічого подібного. Хоча ліс сам собі приховує купу всього — газопроводи, лінії зв'язку, водогін і свердловини, могили загиблих воїнів, пам'ятник вузькоколійці та її будівельникам, пам'ятник поету. А ось із закинутостями у лісі не склалося. Хоча... дещо таки є із заброшок. Руїни каналізаційних очисних. Маленькі і понурі. За інших обставин я би туди не поліз. Однак для достатньої кількості матеріалів для оглядового звіту про місцеві заброшки, потрібно було проінспектувати хоча б всі абандони у новій частині Боярки. Тому довелося навідатись і до руїн очисних посеред лісу.

Шлях до них був непростим через погоду і пошуки місцерозташування. Проте об'єкт перевершив очікування: надодачу до тлінної невеличкої будівлі виявив відстійники та інші споруди. Заброшку відфоткав для окремого звіту. Надодачу відзняв відео.

Ну а саундтреком до міні вилазки став новий кавер на пісню початку 2000-х. Якраз тоді я вперше й дізнався про таке місце.
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=o9D5e1T8GH4" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=o9D5e1T8GH4</a>

Про будівлю очисних почув аж 20 років тому, коли у 11-му, випускному, класі воєнрук організував ігри у зарницю. Наш «штаб» тоді був неподалік і однокласники бігали по руїнам з дерев'яними калашами. Я ж був при штабі, тому полазити вдалося лише зараз.


Знайти закинуті очисні не так-то й просто. Мені це вдалося лише з третього чи четвертого разу. Звичайно, можна було піти по просікам. Але це довший шлях. Простіше було «зрізати» дорогу по стежкам. Так і блукав, поки не зорієнтувався за супутниковими знімками, що треба топати не по стежкам, а за азимутом. Врешті вибрався до просіки. Значить заброшка близько.


За рогом й справді помітив якийсь пагорб і закинуту будівлю.


Пагорб, укріплений кам'яною кладкою. Невже бункер? Було б круто. Але бомбосховищ біля КНС не будують.


З іншого боку на пагорбі видно бетонні конструкції. Але це точно не бункер. Можливо, підземне водосховище?


Руїни насосної станції. Даху немає, перекриттів між поверхами — теж.




Власне, будівля невелика, тож розглядати особливо нічого.


Насосна розділена на три секції. Перша ось така. Помітно сліди перебування людей.


Дивна конструкція з трубою. Хтось знає її призначення?


Приміщення в центрі виглядає як стіни фортеці.




Крім того, що будівля маленька, задня частина ще й зруйнована.


Секція була розділена на дві кімнати.


Ліве приміщення із залишками нещодавнього першого снігу і чи то зруйнованою балкою, чи просто підпоркою.


Права кімната — як віддзеркалення лівої.


Навколо КНСи купа опалого листя з дубів. Серед нього можна знайти гриби.




Руїни КНСки виглядають моторошно.


Тепер на черзі дослідження пагорбу з бетонними уламками. Про його існування навіть не здогадувався, бо на мапі була розмічена лише будівля.


Гори бетонію з такого ракурсу нагадують ДОТ.


Краєвид з пагорбу. Навпроти видно будівлю насосної станції.


Бетонні штукенції виявились резервуарами-відстійниками, поділеними на сектори.


Зазвичай, закинуті споруди — рідкість серед моїх вилазок.




Таких відстійників виявилось два. Між ними — невеликий майданчик.


Обидва відстійника з'єднані жолобом для переливу.


Другий відстійник.


Можна оцінити глибину.




Стоки стікали вниз до струмка, який через це назвали Гівнянкою або Смердючкою.


Бічний відсік.


Ще не всі труби розпиляли.


Збоку від будівлі помітив бетонні канавки, що розходяться радіально.






На неспішну вилазку витратив, здається, лише 20 хвилин. Може навіть ще менше. Тому по дорозі ще помилувався природою і пошукав гриби.
Їх, до речі, навіть після приморозку було багато.


Підморожена говорушка буро-жовта у кристалах льоду. А мухомори геть зблідли від похолодання і поморщилися.


Наостанок заскочив до струмка. Вважав, що він пересох. А виявилось, що він просто стікає в колектор.
Струмок зі стічними водами "Гівнянка".


За сотню метрів до міста він переходить у колектор.



Ось така знаїхідка. Якби ж не карантин, пройшов повз.

Ну і відео.
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=vvMWcEfMNOQ" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=vvMWcEfMNOQ</a>
Розшарити F VK G+
Срака байрака!