Автор Тема: гора Гостра  (Прочитано 3072 рази)

1 гість дивиться цю тему.

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4663
  • Рейтинг 1437
  • Стать: Чоловіча
  • старий дігер
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
гора Гостра
« : 29.12.2020 16:24:03 »
«Не піду на Пікуя, там народу до… багато» - думав я собі. Під час планування маршруту хотілося податися кулись в гори поруч з тунелем, але куди? Крім Пікуя є ще Полонина Руна, але я туди машиною недавно виїжджав, нецікаво. А от на горі Гостра, що розташовується між Пікуєм і Руною, я був лише раз іто влітку. То ж чому б і не сходити взимку!

гора Гостра


Вид з Гострої на Мунчіл


Нам туди!


На вістрі гори Гостра


Гора Гостра - це чудовий одноденний кільцевий маршрут. Він починається і закінчується в селі Розтока. Від Волосянки сюди їхати 40 хв. Дорога ґрунтова і в дощ може бути болото. Але місцеві якось їздять. Ми залишаємо авто коло церкви та моста і йдемо второваною лісовозною дорогою на перевал Низки. Джипом проїхати не вийде. Десь посередині річка забрала дорогу і наробила ровів.

Карта маршруту


Дорога що зєднує дві траси: Київ-Чоп і Львів - Ужгород.


Зато є час на краєвиди


Минаємо перевал і стає краще


Паркуємося ось біля цієї церкви.


Початок маршруту


Починають проглядатися Пікуєнні ланшафти


Які ландшафти такі і селфі


Десь за годинку ми вже були на перевалі. Тут закінчується затяжний підйом та починається прогулянковий темп хребтом. Чітка вторована стежка йде в сторону гори Гостра. Навколо Пікуєнні краєвиди на Верховинський хребет. З іншої сторони гори Люта і Руна.

Вихід на перевал


На хребті вже сніжок. 800м н.р.м.


Як тут красиво!


Женя вперше в Українських горах


А я радію що маю веселу та витривалу команду






Раптом він згадав про Рево і . . . .

(с)Фото Жені

Один з небагатьох звітів де присутні фото Голема (с)Дякую Жені

(с)Дякую Жені

За цей похід я так і не зрозумів. Чи то я такий старий шо вже морозу не відчуваю. Чи то Ваню трусило від екстазу і він тому мерз.


Ми траверсуємо гору Мунчіл та неспішно піднімаємося на Гостру. Шлях від перевалу до вершини зайняв нам півтора години. Але це з фотографуванням.

Нам ше довго іти? ;)


Єдиний суттєвий підйом на хребті. Крім самої Гострої звісно шо


Ось вже і на верху


Урааа! Тут є сніг!


Бачиш он там Пікуй!


Пікуя собі! А й справді!


гора Пікуй


Пікуєнне фото як доказ що в житті щось бачив :)


Просто зимовий чілл


Чому чілл? Бо якраз траверсуємо гору МунЧілл


Чотири шари одягу і зимова куртка поверху


До речі про маркування маршруту. Орієнтуйтеся на таких от "мертвих" туристів :) Вони лежать в потрібному напрямку


Траверс Мунчіла


І вперше бачимо гору Гостра у всій красі. Звідси ліворуч є спуск вниз в село. Ним ми вертатимемося


Біжимо скоріше нагору!


Фотографи завжди мусять пасти задніх


Полонина Руна


гора Люта




Тримаю рівновагу щоб не впасти вниз від захоплення


І верховинський хребет


Гора недаремно названа Гостра. Дві туристичні трупи на вершинці не вмістяться. Та звідки їм тут взятися ще й зимою. За весь день подорожі ми не те що не зустріли людей. Навіть слідів на снігу не було! Цінуймо такі Карпати поки вони ще є.

Гора Гостра


гора Мунчіл. Звідси ми щойно прийшли


Як бачимо шлях був неважкий :)


Стільки ще залишилося до вершини


Дув дуже сильний вітер. Тому останній підйом дався найважче


Фото Жені як хлопці лишили її саму і побігли вперед


Відріг в сторону Полонини Руни


Фото Вані коли він втікав від шаленого Голема


Але старікашка наздоганяє...


Останній ривок...


Ще ніби сили є!


На вершині гори Гостра. Маємо ще одне маркування маршруту "мертвим" туристом. Голова показує кудою потрібно вертатися. :)


Ура! Ми це зробили. Дякую Жені за фото, а прапору що не порвався на вітрі!


Женя вже теж на вершині гори Гостра


А що там?


Пофоткалися і одіваємо на себе все що є


Налізла!


Але шось не дуже допомогло :)


Бо єдине шо справді гріє душу це віскі, любов до Карпат та чудові краєвиди!


Дув сильний вітер. Ми перекусили саморозігрівальними сухпайками, трохи задубіли і пішли грітися вниз. З гори Гостра є два продовження маршруту. Можна піти далі по хребту до села Пашківці. Дорогою буде ще хрест і мисливський будиночок. А в Пашківцях вже лапати маршрутку. Або закільцюватися до власної машини. Обидва маршрути цікаві бо вертаєшся назад іншою дорогою ніж йшов сюди. Так як нас в Розтоках чекав Джиммік то ми обрали другий варіант.

Гріємо їжу і руки


Ніби тепло


Найкращий обідній краєвид який тільки може бути


А ще канапочки... дякую Ваня! Вони були божественні!


Лайфхак цікавий. Але треба було загином доверху ставити ;) Бо потім вода витекла :(


Фото до...


і після прийому їжі! Віджив!


Спускаємося з Гострої до траверсу гори Мунчіл. Від неї йде йде відріг в сторону села Кічерний. Проглядається мінлива стежка. Внизу вона переходить у надійну лісовозну дорогу та виводить в село лише за два кілометри від авто. В сумі спуск зайняв дві години а весь маршрут шість. Кільце на Гостру і назад склало якихось 15 км.

Поїв і аж сніг за ним куриться


Ще й пританцьовує!


Починає сідати сонце. Треба трішки поспішити щоб дійти до лісу засвітла


Краса заважає йти


Або такий от гарний фото-острівок на спуску вниз


Я теж хочу в кадр попасти


Відріг Мунчіла яким нам йти праворуч вниз у село. Женя попереду!


Вид з відрогу на північ в сторону звідки ми приїхали


Па-па, Гостра!


Ну де ще побачиш таку красоту?


Тілько у горах!


Остання фотка і вже йдемо


Бо Ваня троха зачекався


А це останній мертвий турист на шляху. На цей раз справжній. :( Як нагадування що гори це не жарти. Особливо взимку!


Зі Львова ми виїхали о 7 ранку, а вернулися о 9 вечора. За день відвідали радіотрансляційну вежу коло м. Турка, закинутий залізничний тунель коло Волосянки. Побували на вершині гори Гостра і побачили Пікуя. Бо, як відомо, хто не бачив Пікуя той не бачив … Влітку світловий день довший і до маршруту ще можна додати ВЕС коло Старого Самбора.

Вежа коло Турки. Зараз обслуговує в основному мобільних операторів. Буде окремий звіт для своїх.


Вже традиційне після гори Топас відео…
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=BX63nUx_LFI" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=BX63nUx_LFI</a>

Змерзли читаючи цей звіт? Ось кілька теплих Гострих фоток для відігріву.

Впізнаєте ці краєвиди?


Вершечок гори Гостра


Вид на відріг в сторону полонини Руни


Ну і я, куди ж без мене :)


Дякую Жені і Вані за чудову компанію! Без вас нічого б цього не було.

Мандруйте! В горах Ковіду нема! Зато є Експлорер.


І ще деколи живого Голема можна зустріти. Не кусається і любить віскі :)


Початок подорожі описаний тут
Розшарити F VK G+
Дігери всіх країн єднайтеся!

BATGIRL

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 21
  • Рейтинг 27
  • Шлях до успіху це марафон, а не стометрівка.
    • Перегляд профілю
Re: гора Гостра
« Відповідь #1 : 02.01.2021 20:58:13 »
Вежа коло Турки не вітряки звісно...  ;D але було цікаво опинитися поряд з такою махіною :o

Ууух, все ж таки знайти сніг перед Новим роком було дуже прекрасно. І дійсно добре, що не пішли на Пікуя. Було цікаво йти без якихось підсказок до вершини та без купи туристів. Квасолю з тушонкою на вершині Гострої буду згадувати ще довго.  ;D
Дякую за таку чудову прогулянку такими гарними краєвидами. Це була моя перша українська гора. ::)
Розшарити F VK G+

DeZer

  • Свої
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 83
  • Рейтинг 99
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Похід на гору Гостра. Одноденний.
Осінь 2021.

********************************************************************************************************

Плюси:
Є 4G :)
Одноденний.
Маршрут промаркований.
Довжина десь 6км в одну сторону, тому на вершині можна побути довше.
Підйом починається одразу біля дороги в селі.
Є варіанти як розширити маршрут (полонина Руна, Пікуй, тощо)
Є галявина з накриттям, столиком, лавками і місцем для вогню.
Є джерело.
Чекпойнти на дорозі у вигляді дерев чи коріння, 20-30-50 метрів. Легше йти.
********************************************************************************************************
Мінуси:
2/3 маршруту це постійний монотонний підйом.
Дорога глиниста, земля налипає, тому треба мати хороше взуття.
Джерело це типу ємність з дощок, воду обов'язково кип'ятити.

********************************************************************************************************

Погода обіцяла бути. Просто бути. ;)


Трек почався з села в 9-30, вихід на галявину з "сервісом" десь в 11-45.
Видимість на вершинах мінімальна, хмари.
Вниз по дорозі і ліворуч - джерело.
Вид з галявини на вершини гір.


З галявини трек йде знову через ліс і вже останній кілометр йде по просторах.
Всі краєвиди в хмарах.


На Гостру вихід був десь в 13-30.
Вкторе пересвідчуюсь - шось зігріваюче має бути обов'язково. Ніякі супер-пупер-батончики і шоколадки то незамінять.
Перекус, чіл, вітер і стукіт зубів))
Була отримана пропозиція почекати(на транспорт встигаємо) і сталось те що мало статись - вітер проганяв хмари!!


Хмари вперто нехотіли йти і чіплялись за верхівки дерев.


Але їх вигнали і звідти і вони собі, як клубки вати, почали кубчтись на хребті Руська путь.


Осінь готує ліс до зими.
Вниз летять долоні-листя, що махали нам з висоти(с).


Вершина г.Гостра.


Вид на хребет Руська путь.


Хмари на хребті.


Вже на зворотньому шляху було видно галявину де була вранішня зупинка.


Спуск. Ліс після дощу.


Швидкий спуск з вершини зайняв десь годину,
спуск до джерела, потім перекус, чай і вихід на маршрут в 17-45.
В 18-35 трек закінчився в селі.
Вид з галявини під-вечір, але вже коли розпогодилось.


Отакий вийшов одноденний похід.
На підйомі в лісі в дощ дуже допомагали чекпойнти в вигляді повалених дерев,
підійшов - відпочив і т.д., нудно йти коли видимість метрів 20-25.

********************************************************************************************************
По дорозі зустрів отакого представника фауни.
Беар Грілз зацінив би, а в мене був свій провіант ;)
Орієнтовно то гусениця метелика "Павичеве око".


Для любителів картинок в психолога - "що ви бачите на картинці"(тут про хмару).


Розшарити F VK G+