Гора Стара Шебела, 1216м

[Golem]

Гора Стара Шебела (1216м) знаходиться у важкодоступній частині Сколівських Бескидів. Прийшла весна і я захотів побути сам на сам з горами, так щоб точно нікого не зустріти. Краще місце ніж Бескиди важко уявити.

Гора Стара Шибела, вид з повітряної кулі


Гора Стара Шибела, вид з вершини


Залишки моста для старої вузькоколійки в Бескидах


Ну і ведмеді вже прокинулися та дуже голодні


Найкоротший сюди шлях з Тисовця. Та я не шукав легкої дороги. Тому пройшов з Коростева по снігу всі дванадцять кілометрів в одну сторону. І стільки ж назад! У Львові люди давно вже перевзулися у літню гуму, а в горах ще сніг навіть попри трасу лежить. На вершині його взагалі було по пояс.

Початок маршруту


Посередині маршруту снігу вже більше


Снігові наддуви ближче до вершини


Все що мені потрібно для щастя


Гора Стара Шибела


Серед усіх гір Бескиди - мої улюблені. Бабця була з Бещадів, за союзу батьків з нами відправляли оздоровлюватися у Сколе та Славське. Потім був дитячий табір у с. Майдан. Далі довга пауза і нарешті друзі потягнули мене на гору Кукул. Цей був мій перший свідомий раз у Карпатах, але не у Бескидах. Чорногора, Горгани, Мармароси: це все звичайно добре. Але як тільки я купив мапу Сколівських Бескидів то не заспокоївся аж поки їх всіх не обійшов.

Гірська річка Бутивля в Бескидах


Дорога до щастя


Йдемо по неторканій цілині до маловідомої вершини


Де б ще я так радів що можу йти по воді!


Там далеко гора Параска. На передньому плані гора Перекоп


На вершині гори Стара Шибела


І повернення до машини


Гуляти Бескидами - це гуляти лісом. Тільки ліс тут тривимірний. Через це масштабні краєвиди в Бескидах трапляються рідко. Зате тут є багато схилів, потічків, дерев та диких звірів. Від Коростева і майже до Старої Шебелої я йшов по ведмежих та вовчих слідах. Це все таки легше ніж топтати снігову цілину самому. Люди тут востаннє були ще як у грибний сезон. Далі настала зима і все завалило «тим білим гумном». Страшно не було. Туристи не входять у звичний харчовий раціон диких звірів. Якщо ти нормально відносишся до гір то вони обов'язково віддячяться тим же самим.

Бескиди, урочище Розтіки


Колись у Бескидах було достатньо колиб. Зараз більшість з них в такому от стані


Залишки вузькоколійки якою колись возили ліс


Таких мостів тут багато


Вовчі сліди


Оленячі сліди


І ведмідь пішов шукати що б то зїсти


Дорога пролягає через кований міст. Він ще напевно памятає баронів Гредлів


За мостом далі йдуть вовчі сліди


І поруч ведмежі. Людських немає взагалі


Та пофіг. Не зїли один одного то і мене не зїдять. Йти по їх слідах значно легше ніж по цілині


Тут я потрапив на широку галявину звідки є кілька шляхів на Стару Шибелу


Йдемо тим на який світить сонце. Він хоч і не найкоротший, але снігу там найменше


Місько на вершину зі мною не пішов, зверунв до річки вмитися після спячки


Нестрімкий підйом на гору стара Шебела


Вершина гори Стара Шебела широка і розлога. Звідси відкриваються прекрасні краєвиди на Тисовець та Росохацькі полонини. Поруч є плоске та захищене від вітру місце аби заночувати з наметом. Десь за кілометр б'є потужне джерело. Мрію тут влітку позалипати на зірки.

Вершина гори Стара Шебела, вид з повітряної кулі


Підйом на вершину зі сторону с. Коростів


Останній кілометр я йшов майже годину. Дертися вверх по глибокому снігу було доволі важко


гора Перикоп на горизонті


Перед самою вершиною гори Стара Шибела є така от галявина. Зручне місце для стоянки, захищене від вітру


Ура! Ми на хребті!


Вид на Тисовець


Вид з Тисовця на Стару Шебелу


Стовпчик на вершині для орієнтації де ми є. Якщо б раптом хтось тут блудив


Найвища точка Старої Шибелої


Недоторканий сніг де цієї зими ще ніхто не ходив


То ж я тут насліджу перший!


Росохацькі Полонини


Десь там далеко Коростів


Ну і відео з вершини

Йти назад було і легше і швидше, адже стежка в снігу є протоптана. Зайняло всього лише якихось три з половиною години. Дивитися під ноги вже не потрібно. То ж в лагідних проміннях призахідного сонця в мене була чудова нагода милуватися пейзажами вирубаних Карпат. :) А їх тут допрутня скільки!

То сонце цілий день таки добряче шкварило. Тому якщо дорогою туди я легко перейшов Бутивлю вбрід, то назад вже було по коліна мутної талої води. Але то дурниці. Адже скоро я буду в машині і переодінуся у все сухе.

Спуск з Старої Шибелої


Колись дрімучі Бескиди


Сміх сміхом, але саме такими я їх і памятаю з часів мого дитинства. Все було вирубано. Просто в іншому місці


Дорога з Старої Шибелої вниз до Бутивлі і далі в Коростів


Власні сліди це найнадійніший орієнтир щоб знайти дорогу назад


Коростів ген за ліворуч тією горою


Напевно вирубка тут була в 2015 році


Влітку 90 % шляху до гори Стара Шебела можна проїхати на авто. Але в'їзд перегороджує шляк баум. Вдень він відкритий, та на ніч його закривають і ніяк не об'їдеш. Тому добре подумайте чи Ви приїхали в гори гуляти, чи кататися на авто. А якщо влом топтати весь цей шлях на своїх двох то краще беріть велосипед!

Початок маршруту


Далі на машині зась!


То ж я прекрасно прогулявся пішки


PS: Я це все так гарно розписав бо йшов взимку. Влітку тут ведеться масова лісозаготівля, це Сколівський Військовий Лісгосп. Тому всюди шумлять бензопили, стоять вагончики для робочих, трильовщики та лісовози. Влітку не псуйте собі настрій і на Стару Шебелу краще йдіть з Тисовця!

Галявина лісорубів. "Бісєдка" з пустими пляшками за нею. Вдалині видно дах старої засраної стодоли


Засрана стодола. Для ночівлі не годиться. Хіба під стрихом


У випадку дощу тут можна перечекати. Але пічки нема, взимку некомфортно. А влітку краще вже з наметом десь на висоті заночувати


Рідко попадаються такі чисті альтанки.


Напевно тому що тут військові хазяйнують. От і порядок


Один з чисельних вагончиків на хляху


Ще вагінчик. Ті що на колесах це ненадійний орієнтир. Їх можуть кудись перевезти. Я йшов весь час попри річку Бутивля


Памятаєте Скрябіна і його Побєду? Там дроти від акумулятора до двигуна також йшли ззовні через вікно


Ще троха закинутих будівель. Ця вже на широкій галявині як починати підніматися на Стару Шибелу


Такі от Експлореровози тут їздять влітку. Задавлять і не помітять


То ж мандруйте на своїх двох!


Ходити самому в гори небезпечно! Друзі прекрасно знали яким маршрутом я пішов. Вони мали викликати рятувальників якщо я не вийду на зв'язок до обумовленого часу. Так що все було максимально безпечно

[_Tarik_]

Дуже годний звіт, види чудесні

[Іван Акімов]

Прочитавши звіт Голема з цієі гори, зрозуміли що чекаємо теплої погоди та видираємось з ночівлею на Шибелу компанією!

12 квітня понеділок, 15 градусів тепла вирушаємо з Владом Пентагоном та Стейсі на електричку в 9:07,  сполученням Львів-Мукачево.

3 години тіліпання електричкою, і ми на місці. На годиннику 12:00, ми в сколе на вокзалі, прямуємо 1.5 км в сторону Коростіва в АТБ.
Скупивши пару торб рева сидимо на зупинці з надією що нас хтось підбере, просидівши 15 хвилин зрозуміли що треба іти пішки та одночасно стопити.



Машина за машиною пролітали попри нас та навіть не вагались зупинятись чи ні, навіть автобус не зупинявся бо сидячих місць не було, ну взявши ноги в руки дійшли ми до Коростіва, а від Коростіва і до початку маршруту не далеко, пішли вже також пішки. Саме цікаве що 6 літрову пляшку води купили ще у Сколе, досвідчені туристи запитаються «Навіщо вам вода в гори? Там ж джерела є» А я вам заспойлерю момент «тушіння Андрія» і що не зря він ніс 6 літрів води 10 кілометрів, коли магазин був прямо під горою на окраїні села.



Такого як фото-звіту не буде, бо хотілось повністю поринути в естетиці Карпат і не відволікатись ні на що, і взагалі бажання написати звіт з'явилось передивляючись галерею та згадувавши цікаві моменти з походу.

Як тільки ми зайшли у гори, на першому мостіку Андрій знайшов бензин та дав його мені, і на скільки ви всі знаєте якщо у мене в руках бензин а у вергаза запальничка то тікай куди по далі, нажаль Андрій з цим ознайомлений не був, та і ситуація на очі.
(Усі правила техніки безпеки оточуючих та лісу дотримувались, про свої забули, ліс не загорівся)

Без коментарів.
4:19-Андрій знайшов бензин


4:20-.

Дійшовши до коровника, повечеряли та змучені лягли спати на горищі. На щастя було тепло



Ранок наступного дня, погода трохи підзіпсувалась але треба йти до вершини.

Перед нами опинилась річка без мостіку, весною в льодяну гірську річку бажання входити не було, тому ми самі зробили мостік.

Так як ми вимпались та залишили зайві речі на горищі, на вершину підніматися було дуже легко та швидко.
Тут вже по дорозі можна пофотодрочити






Курво приїхав ліса п¥здити


Погода значно зіпсувалась, густий туман накрив усі вершини.


Ішли ми весь час уздовж гірскього струмочку, від річки і майже до самої вершини.


Почав з'являтися сніг, а разом з ним і сліди жильців цієї краси, а саме ведмедів🤡🤝



Судячи по розмірам це слід ведмежатка, а це страшніше чим дорослий ведмідь бо у випадку чого батьки будуть захищати дитину, після побаченого бажання у Насті іти далі суттєво знизилось, але ми її підбадьорювали тим що смерть миттєва, а насправді то ведмедь боявся нас більше чим ми його, саме тому ми і живі:)

Зразок відео як ми підтримували морально Настю

Останні пару кілометрів до вершини


Вище і вище снігу ставало більше і більше, так як я  їм більше за всих то провалювався по пояс на кожному п'ятому кроці по пояс.


Видимість була 15-20 метрів, далі суцільне молоко. Останній кілометр вдався найтяжчим бо стежок не видно, і стрімкий підйом, вирішили іти на пролом через хащі, піднімались як павуки.

Як тільки з'явився інтернет я почав вмикати тематичні треки

Всее!! На вершині!!!

Наша банда


Видимість на вершині ще гірша, нажаль не побачили тих краєвидів які зафіксував Голем, але думаю з наметами літом ще побачимо красу🥵





Спуск у нас видався на багато швидшим, хвилин за 15 зі всього снігу вилізли🥲

Спосіб самий ефективний і веселий!! Раджу спробувати кожному але взимку😁

Спустились ми за три години до самого села.  Встигли навіть в магазин за Revo.

Остання маршрутка на Львів поїхала в 18:30, на яку ми не встигли. Ще був потяг на 1 годину ночі, на наше щастя Голем нас забрав з самого села. Сподіваюсь я передам вам свій кайф: коли ти змучений, холодний, голодний маєш іти на 1 ночі на вокзал і чекати потяга 5 годин + їхати від вокзалу до дому - і тут на домогу приїжає Голем на джиміку з прогрітими сидіннями та салоном, за що йому дуже дякуємо🥺❤️

1 година ночі я дома під ковдрою вже був🙂