Погляд зверху на мікро-дільницю, затиснену між залізницею та відрогами Кортумової гори
<![CDATA[<a href="http://www.youtube.com/watch?v=LmCAmGeJ31Y" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=LmCAmGeJ31Y</a>]]>За ТоромДільниця “За Тором” (за колією) - один з найменш очевидних мікрорайончиків нашого міста. Це розташований в околицях вулиці Варшавської та видимий лише з вікон потягів київського напрямку закуток, відрізаний від решти Львова залізничною колією. Таке собі мікро-Підзамче, яке теж тулиться до відрогів гори, але іншої - Кортумової.
Раніше це була околиця села Клепарів, але з 1869 року залізнична лінія Львів-Броди відтяла її від решти Клепарова, притиснувши до Кортумівських схилів. Через колію можна перейти зверху, можна скористатися тунелем (який з’явився відносно недавно), але так чи інакше, ця частина Клепарова відірвалася від загального життя. Тут утворився свій власний мікро-клімат.
Дільниця За Тором має свою історію та свої особливості. Активно забудовувати цю частину Клепарова почали ще напередодні І світової війни.
Мало, хто знає, але саме тут (в околицях вулиці Купчинського і далі до Під Голоском) розташовувалася велика спільнота ромів перед тим, як переміститися трохи далі на північ у той район, що завдяки ромам став називатися “Індія”. Після виїзду поляків у повоєнні роки роми зайняли тут порожні будинки. Тому, цю частину За Торами називали після війни Циганівкою.
Вілла Яґуся
Ще зовсім недавно, до 2004 року За Тором не було ні водопроводу, ні каналізації. Воду набирали зі
спільної колонки на перехресті, а туалети були встановлені на вулиці. З прокладанням нормального проїзду у тунелі, з появою де-не-де асфальту за-торівчани почали теж розбудовувати і ремонтувати свої будиночки. Тому, сьогодні вони набули сучасного пофарбованого вигляду.
Як наприклад, знаменита в околиці вілла “Ягуся” на вулиці Петрицького. На жаль (для історії), останніми роками вілла зазнала значного ремонту і практично втратила свій первісний вигляд. Про те, що це раніше був не просто будтиночок, а панська вілла, свідчить лише збережений напис та барельєф на одній із стін.
Власне, про історію дільниці і про тутешнє життя-буття нам розповіла мешканка “Ягусі” - літня пані, яка приїхала до Львова у 1970-х роках з Росії і з тих пір живе тут, у помешканні чоловіка, почуваючи себе вже справжньою львів’янкою.
З її слів ми довідалися, що вілла належала залізничному інженеру пану Сольському. Збудували віллу у 1907-1908 роках. Вона була однією з перших будівель на цій вулиці.
Пану Сольському вдалося пережити Другу світову війну, як цінному працівнику залізниці. Однак, з приходом радянської влади він був вивезений у Сибір, де й помер.
У віллі залишилася жити його колишня економка, родичка чоловіка тієї пані, що розповіла нам усю історію.
Згодом у віллу підселяли теж багато інших сімей. Наразі тут мешкає дві родини.
Інші мешканці дільниці: поляки та ромиПісля війни вся дільниця За Тором використовувалася як проміжний пункт виселення поляків зі Львова. Тобто, поляків, яких виселяли, наприклад, з центральної частини міста, спочатку привозили сюди і тримали аж поки не назбирається достатня кількість для потяга. Деякі з них так і залишися тут жити, уникнувши подальшого виселення. Сьогодні з них вже нікого не залишилося.
Також ми довідалися і про місцевих ромів. Виявляється, таке сусідство не дуже турбувало мешканців дільниці. Спільнота ромів жила спокійно, не привертаючи уваги. Місцеві жителі вважали, що просто “у своїх сусідів не крадуть”. Старше покоління ромів справді займалося “циганськими промислами”, Так, наша співрозмовниця пригадала сусідку пані Марію, яка старцювала в центрі Львова біля готелю “Жорж”. Але сини пані Марії вже працювали на Інструментальному заводі на вулиці Замарстинівській.
Більше фоток і точне місцезнаходженя вілли Яґуся є
в оригіналі статті.
Тема: Вилазка на Кортумову Гору (Прочитано 45526 разів)
