В нас на форуму є звіт з
Трамвайного депо але не було з Тролейбусного. Бо для більшості Львівян тролейбуси це якось не тру. А дарма, чи знаєте ви що основна маса тролейбусних ліній в світі вже давним давно
не працюють? Тобто тролейбус стає унікальним видом транспорту який далеко не всюди можна побачити… А щоб їх ще і випускали нові та реставрували старі – таке може бути Тіко ві Львови! Скоро до нас будуть толпи туристів їздити на Тролейбусах кататися.
Завдяки Блондинці в Кедах ми дізналися про день відкритих дверей на 66 річницю заснування Львівського тролейбусного депо. Напевно кожен хоч раз проїжджав попри це місце між вулицями Володимира Великого і Стрийською? Це там де з вікна маршрутки чи авто видно кістяки поїджених часом, іржею та болгаркою рогатих корпусів? А ще зовсім недавно на всіх кінцевих Ряшівській, коло Ельшбети і так далі…. стояли бронетролейбуси з автономним ходом! Ото в дітей була цікавість шо там всередині. Місця аморального відпочинку кондукторів та водіїв. Ці бронетролейбуси були без вікон та дверей, всі обшиті залізом і ще й мали власний дизельний двигун, аби вернутися назад в депо своїм ходом навіть коли наступить атомна війна.
Що стається з водієм якшо він різко загальмував

![]()
![]()
Краса зупинила монстра
![]()
Міряємося В кого довший
![]()
А ми несподівано мусіли чекати цілу годину поза затишними капсулами власних домівок та автомобілів навпроти входу в троллдепо. Бо, виявляється, до нашого приходу вони не встигли всі пляшки прибрати і всі нагороди та грамоти роздати. ну нічого, у нас був час поспостерігати за цікавими дверима з асиметричними завісами. Ці двері без будь-якої пружини завжди самі вертаються в середнє положення. Дуже навіть патентабельна штука.
Проходимо всередину, ніхто у нас не перевіряє чи прокомпостовані квиточки, аж дивно. Першим ділом кидається в очі стоянка великих автобусів Неоплан навпроти входу. Це так вони заповнюють свою територію тіпа шоб під новобудови не відібрали. 😊
Далі оглядаємо закинуті корпуси сучасних тролейбусів і йдемо фоткатися в цехи. Бо, самі по собі, ці корпуси звичайно що цікаві. Але якось боляче дивитися в що перетворилося місце де ти колись вперше нечайно обняв свою дівчину ☹ Ніби нечайно а насправді…Ви затишно сиділи поруч, в проході нависали великі пузаті дядьки і від них тхнуло потом та спиртом. Вони були обернуті до вас півмісяцем своєї вилізавшої з-під штанів волосатої сраки. І треба було ж якось тобі скрасити цю ситуацію… 😊
Сів на раму
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
На початках, чекаючи на Годо перед входом, настрій був не тойво, навіть розмова якшо і клеїлася то тільки про Переваги Кенона над Ніконом і Полтви над ПЗК. Це майже як в Англійців про погоду. Але тепер, в депо, всі були явно веселі, піднесені і сипали жартами. Троллдепо розташоване зразу навпроти ЛАЗу і, по суті, перейняло його функції. Нам показують кузова тролейбусів які зварені ними з нуля зі швеллерів. Ото Хімік би втішився такій роботі! Ходова теж відчищена та помальована, всі двигуни перемотані, виглядає як новий! По суті вони займаються навіть не реставрацією, а виробництвом нових тролейбусів. За шо їй честь і хвала.
Це справді були відкриті двері, ми лазили де хотіли і скільки хотіли!!! Далі були цехи з токарно-фрезерними верстатами, ігри в доміно за заводським столом і фоткання Ані у футболці Експлорера на фоні капель масла з переднього моста УРАЛ-у. Це та зелена махіна що тягне тролейбус додому навіть якшо він перепив води з Львівських калюж і не годен доїхати сам. Тягне попри заклинивші гальма в рогатого, водій УРАЛ-у цього не помічає.
Гм. А чи є тут бомбік??? Це питання ми навіть задавали нашому піонервожатому секскурсоводу. Але Васіч з Сегфолтом вже знали відповідь наперед і без нього. Є!!!, але лавки в ньому поскладані одна на одну як у ресторані шо вже закривається. Всередині тільки пилюка і кілька масивних гермодверей. Тобто по суті ніц цікавого нема.
Увага, далі буде 16+, Фото Тролейбуса знизу
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Любитель пози 69
![]()
Забув з ручніка зняти
![]()
![]()
![]()
Направду, в нас була змога доторкнутися до побуту і фолькльору троллдепо. Написи типу «Замок в Дверях поміняний, прохання не відкривати його викруткою» чи «Вимикач Освітлення першої канави» говорили про здорове почуття гумору і хорошу атмосферу в колективі.
У хащах депо ми знайшли затишний дворик обступлений з усіх сторін вишками багатоповерхівок. У дворику було кілька дуже старих авто, дроти з білизною, два куби сміття і старий фільтр від протигазу. А ще котики, з яких Васіч зі своїм довжелезним фотоапаратом висмоктував всю їхню няшність.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Тяговий двигун. Ліворуч шкода, праворуч ЛАЗ
![]()
Як я зрозумів деякі двигуни легше самому зробити ніж купувати
![]()
Зразу видно шо тут працює жінка
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Напис "Воду злив". А як же тосол?
![]()
Карлсон
![]()
Тут є і свої очисні споруди, недіючі правда
![]()
Шестициліндровий двигун Любові
![]()
![]()
10 шарів фарби а під ними любі оку синьо-жовті кольори
![]()
![]()
Вівісекція трамваю і тролейбуса
![]()
![]()
Далі ми поїхали на Софіївку і побродити двориком майже закинутої лікарні. Найбільше нас здивував священник церкви на однойменному горбку що раптово накинувся на Роя зі звинуваченнями шо він краде Антикваріат! Що що?, тут є шо красти! – зразу зацікавилися ми 😊 Бо розвалина з прогнившим дахом більше була більше схожа на плейсхолдер аби тут не побудували чергову висотку, ніж на реальну будівлю.
Я тепер знаю де у Львові наймажорніше жити. Це на схилі парку стадіону Україна. Єдиностоячий будинок з власною дорогою від Стуса, на сотні метрів навколо тільки парк і нічого більше. Якби не Рой, то і того будинку ми б толком ніколи не знайшли. Він сховався високо на схилі над вулицею Стуса, дуже далеко від звичайних міських маршрутів. І краєвид звідси не гірший ніж з Високого замку. Колись тут був пан якому і належав кусок парку, а зараз живе кілька сімей. Буду тішитися якшо цей історичний будинок не пропаде та буде збережений у первісному стані.
![]()
![]()
![]()
У Васіча найкоротший

![]()
![]()
А знаєте шо найтяжкіше у вилазках? Це розходитися по хатам! Ми стояли десь хвилин 40 коло машин і ніяк не могли нікуди зрушитися з місця. Все говорили і говорили, ніби з дівчиною на першому побаченні. Коли нарешті заставили себе в салон то були повні планів та натхнення писати нові звіти.
Ну і ще кілька технічних деталей. Бронетролейбус лишився тільки один і той вже догниває свої дні. Штрих Шкод у Львові нема в принципі. І взагалі, майбутнє за батарейними автобусами. Один в нас вже є. Але я думаю що доцільніше буду купувати
BYD з Китаю, там ними живуть 8-и мільйонні міста. Є серія, значить дешевше і все відкатаніше.
Аня помагала Рою виграти змагання обєктивів
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
PS: Сподіваюся вам сподобався звіт? Я старався врахувати фідбек трудящихся і давати поменше зайвих букав та не займатися самоствердженням через літературу. Викладайте свої фото і враження, збережемо троллдепо для історії поки його не зберегли в Архіві центру Львівської урбаністичної історії.