Печера Перлинка

Автор Le-i-3o, 29.07.2021 17:47:44

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Le-i-3o

Спелеологія в Україні так як і на нашому форумі, більшість знає що вона існує, хтось навіть більш менш орієнтується в тому що воно таке, а хтось навіть знає спелеологів і чув їхні божевільні історії про шкляви, розпори і життя на ПБТ(Підземному Базовому Таборі).

Хтось знає навіть назви найвідоміших печер, як то Млинки, Оптимістична, Кришталева, Угринь, Озерна, Атлантида. А хтось чув тільки про Страдч. А дехто встиг побувати у найвідоміших кримських печерах.

Але навіть досвідчений турист який бував в печері з спелеологами не чув скоріш такої назви як Перлинка.

Тож коли мені в квітні прийшла пропозиція долучитись до навчальної експедиції в Перлинку я навіть не задумуючись відповів "Ок, я звами!". Бо все що я знав про Перлинку це з розповідей Onyx що вона існує десь в Медоборах і вона вертикальна. А навчальний виїзд в вертикальну печеру це нагода підтягнути свої "нульові" знання у вертикальній спелеології.

Перше звісно що я зробив це почав гуглити інфу про печеру, тут, як не дивно, результат був не дуже успішний) Інфи мало є декілька статей в інеті на 2 абзаци створенні шляхом копіпасту з статті з Вікіпедії яка є абсолютно не інформативною і першоджерелом одного з основних фейків про печеру а саме цього фото:




Насправді перлин в печері ви зараз не побачите, і не впевнений що вони там були, просто на якомусь етапу розповідей про печеру хтось придумав собі що те що він там побачив схоже на печерну перлину і для ілюстрації колись прикріпилось це фото і так пішло поїхало.

Отож, якщо правильно то печера Перлинка це вертикальна печера тектонічного походження яка сформована в вапняках. І так щоб ви розуміли не в простих вапняках а великому бар'єрному рифі який простягався від території сучасного Підкаменю(Львівська область) через Тернопільську, Хмельницьку області, Молдову, і Румунію і тепер носить назву Товтри. Тріщина в якій сформована печера розміщується вздовж борта масиву вапняку, тобто кажучи по простому є мега велика каменюка від якої відкололась частинка і в цій тріщинці ви можете полазити. Але те що печера сформована у тріщині не значить що до її утворення не приклала руку "Мати всіх печер Вода". Вся печера вкрита вторинними натічними утвореннями, там немає яскраво виражених сталактитів, сталагнітів та сталагнатів як в Криму у вапнякових печерах але її стіни як ви хтось "виліпив" просто неймовірними "наростами".


Тож трошки про мою подорож:
Я долучився до Навчально-тренувальної експедиції у печеру Перлинка яка була організована Тернопільськими спелеологами, Спелеоклубом Лебіринт, Поділля та Кристал.
Вона тривала три дні з 16 по 18 квітня. Основна група з Тернополя приїхала на місце ще у Пятницю 16 квітня. Я ж мав прибути на місце 17 числа з досить цікавим добиранням.

Печера знаходиться в Заповіднику Медобори біля населеного пункту Крутилів біля Сатанова. Тож я мав на ранок суботи прибути у Тернопіль, там о 7 ранку сісти на автобус до Сатанова і там якихось 5км пройтись пішки до місця табору.

У Тернополі на автостанції мене чекав сюрприз, мій автобус скасовували і у мене був лиш варіант чекати до 12 години тоді ще 2 години дороги, з годину пішки, попав би я на місце десь на вечір і невідомо чи попав би у печеру. Бла Бла карів не було, був трошки розчарований був уже момент коли хотілось сісти на будь який транспорт до Камянець-Поділського і поїхати у рідну Атлантиду. Але на щастя знайшовся автобус на 8:00 який мав завести мене до села Красне, а звідти якихось 15км(які потім виявились 18км) і я б був на місці десь після 14 години.




Я довго потім кляв цю ідею іти пішки, адже дана місцевість то майже Карпати, дорога іде то вверх то вниз по мальовничому Поділлі.



За всі 11-12 кілометрів які зайняли мені десь 2 години в потрібну мені сторону не рухалось жодного авто, бажаної попутки до Сатанова не було.
Воно й не дивно, дорога не дуже популярна ;D


На вїзді до Сатанова, річка Збруч в даній своїй частині завжди виконувала функцією кордону.







Оборонні споруди Сатанова


Далі ще якихось пару кілометрів і я у мальовничих Кутилах, любуюсь красотами Медобор і тішусь що та авантюра з туристичною прогулянкою на 15 км, яку я вже разів 15(по разу на кілометр) прокляв завершена.





Мальовничі види села Кутилів



Наш табір був розміщений неподалік екологічної стежки "До Пущі Відлюдника" неподалік цілющих джерел.





Як бачимо на схемі стежка проходить біля самого входу в печеру.

Тож прибувши в табір застав там тільки Василя Тернопільського спелеолога з Спелеоклубу Поділля який залишився на чергуванні у таборі, а решта учасників завершували свій дообідній вихід в печеру Перлинка і п.Христинка яка знаходиться трохи далі та є менш дослідженою, це також тектонічна тріщина, але без вторинних натічних утворень.


Вся група зібралась на місці, ми пообідали, тай почали готуватись до виходу.




Ще 15 хвилин і ми на місці біля входу в печеру перевіряємо спорядження і готуємось до спуску













Тут я хотів би наголосити, що ПЕЧЕРА ПЕРЛИНКА НЕ Є ТУРИСТИЧНИМ ОБ'ЄКТОМ, ДЛЯ ЇЇ ВІДВІДАННЯ ПОТРІБНІ ВІДПОВІДНІ НАВИКИ ТА СУПРОВІД ДОСВІДЧЕНИХ СПЕЛЕОЛОГІВ!!!
і НІ ЗАЯКИХ ОБСТАВИН У НЕЇ НЕ МОЖНА ПРОБУВАТИ СПУСКАТИСЬ САМОМУ БЕЗ ВІДПОВІДНОГО СПОРЯДЖЕННЯ

Насправді весь мій досвід вертикальної спелеології це поїздка у Печеру Малімон Каньйон(про яку тут і можете почитати), це було давно і неправда як то кажуть. А тут хороший такий собі тренувальний відрізок на вході до печери, "вхідний колодязь" трошки більше 15 метрів і на цьому відрізку було організовано навіску так що на ній було два місця в яких потрібно перечепитись між точками кріплення.
Техніка якою користуются спелеологи при проходженні вертикальних відрізків печери називається СРТ, або техніка одного шнурка.
Ось схематичне зображення як навішуєтеся шнурок:



А детально про саму техніку СРТ можете почитати тут

Власне одним з завдань цієї експедиції було покращення навиків техніки СРТ, а для мене то особливо, бо я мів лише їхати строго в низ і жумарити наверх) досвіду перестібання на мотузці у мене не було.



Далі більшу частину печери ви можите пройти без мотузки, місцями потрібно буде пройти вузькі місця, десь потрібно буде пройти вертикальну розпору,  але загалом дуже технічно складних відрізків немає.





Троха замучений, ну а що ви хотіли нормально в ночі не спати, потім 15км пішки і ще по печері лазити)







Пробуємо просунутись у перспективний хід





Пересуваємось по печері







Усіх Кажанів порахували і звіт скинули Руфусу ;)



Далі трохи фото Вторинних натічних утворень у печері




















Для себе я зробив такий висновок: п.Перлинка це такий собі Крим у мініатюрі, більше ніде на західній Україні ви не зустрінете Печери такого типу з такими вторинними утвореннями в середині.

Пробули в печері ми декілька годин спробували всі можливі ходи, частина групи пройшла доволі таки складний відрізок горизонтальної частини у глиб печери розпорою.

Навчально тренувальна ціль експедиції була виконана. Враження отримані. Пора нагору.





На поверхню вийшли уже затемна, зняли навіску та зібрались у табір.



Вечір був проведений перед багаттям за обговоренням результаів експедиції та сучасним викликам які постають перед спелеологією вцілому.

Трошки додам про печеру Христинку, вона знаходится далі по руслу збруча ближче до населеного пункту Іванківці, майже коло [urlhttps://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,3560.msg52476.html#msg52476]Іванківецьких Штолень(про які на форумі можна почитати тут)[/url], мені нажаль у неї не вдалось попасти.

Тож Христинка це такаж Трішчина як перлинка але її стіни не вкриті НАтічкою, мабуть тому що в місці її розміщення робота води відбуваєтся по іншому і по стінах печери не стікала мінералізована вода якаб моглаб утворити такі вторинні утворення як в Перлинці.







Якщо дуже грубо і так не сильно по науковому то історія Печер Христинка і Перлинка виглядає десь так:

Спочатку було Море!
А потім у морі формувався мільонами років великий барєрний риф, вмирали всяки молюски, корали, амоніти, белемніти. Вмирали тоннами і Риф ріс.
А потім море відійшло і риф став Товтрами, прекрасними горбами на Поділлі.
Потім під дією якихось тектонічних сил Товтри потріскали з середини, тріщини розширювались обалювались каміння, його заклинювало у тріщинні і так формувались ходи у печері.
НУ і ще десь по між тим або після тогоо появляєтся збруч і починає точити Товтри на Свому шляху в місці де знаходятся печери.
Десь у цей період Дороги Христинки і Перлинки розійшлись. Христинка перестала "саморозвиватись" а Перлинка ще досі отримує абгрейд у виді натічки на своїх стінах.

Ще раз наголошу то всьо дуже приблизно і не дуже по науковому.

Вода яка проходить через товщу вапняку і формує Натічку у Перлинці, а також тих її залах які ще не бачило Людське око, виходить назовні у вищезгаданих цілющих джерелах


Щодо цілющості джерел то вожливо це так і є, але орально я б багато тої води не вживав, у потічках біля джерел знайшов купу свіжих(ще не трухлявих) гілочок які вкриті мінеральними наростами.
Це свідчить про надзвичайно велику мінералізацію води.

Ранок, табір, іде демонстраціє довжилезних обєктивів фотокамер)



На ранок ми поснідали попили кави та помаленьку почали збирати табір.
Декілька фото Збруча біля табору











Поки ми збирались частина групи встигла відвідати Печеру відлюдника.







Підсумок такий: Печера перлинка є Яскравим прикладом тектонічної печери з вторинними утвореннями, вона не розкрила себе ще навіть на 10% а також як свідчить її сусідка Христинка на території Медобор таких печер може бути багато.

Я познайомився з крутою командою СК "Кристал" та іншими Тернопільськими спелеологами.

Відкрив для себе Медобори.

І як приємний бонус знайшов свій перший Амоніт



Команда нашої експедиції у повному складі



Дорога до дому







До зустрічі! Найближчим часом спробую розповісти про свої наступні пригоди під землею
(Частина фото була любязно надана учасниками експедиції)
Він копав, і ти копай!!!

320 Гості, 0 Користувачів