Messages

Емоційний та місцями навіть дуже сентиментальний. Разом з тим трохи нової інфи про наших.

Всупереч усьому та завдяки таким, як Святодій, вірю що форум у наступному році буде швидше живим :)

Торік побував у Коломиї проїздом. Натрапив на якісь закинуті штуки в середмісті. Та мені було не до них :)
Путьовий звіт, ше й від новачка, ше й з об'єкта, колись ген-ген внесеного у плани. І як після цього всього не закоментити??

Сумнівався шо тепер, з різних причин, хтось захоче строчити стільки+відос додавати. Тому від мене крім жирного плюса напутствіє: так тримати.

[Мабуть, я став фотоспотером (колійовим)]

Мабуть, я став фотоспотером (колійовим)
Про фотоспотінг з літаками вже навіть у Львові є ціле інтерву. Тепер це хобі ризикове. З поїздами також, але є винятки. Звичайні пасажирські - можна, якщо включати обережність і здоровий глузд. Припускаю, що у мене все гаразд, так як у 2022-23 роках вдалось зробити кілька непоганих (як на мій смак і навики) фоток поїздів у русі. Я лише про цивільні - пасажирські, з офіційно вільнодоступним розкладом.

Тема ніби нудненька, та як свідчить контент цієї теми - доволі живуча, зі своїм шармом, ЗАПАХОМ (ДИМУ і вугілля), постійними дописувачами. Що ж, ліричний вступ завершив. Ура!
-----------------------------------------------------------------------------

У ній не раз йшлося про ЛОКАЦІЇ де зйомка виходить класною чи з екстрімом-адреналіном. Я знайшов кілька місць, де фоткав без питань а-ля "Шо ви то фоткаєте тут?". Згодом вдома робив деяку обробку і результат мене втішив. А дехто (не буду вказувати нік!) запевнив, шо не буде гріхом додати мої роботи сюди.

Почну з вже "заїждженого" ретро-поїзда. Коли він поїхав, то мав дві фотозони: на вокзалі та у Брюхах. Ось шикарна фоторозповідь про нього


Я ж зрозумів де його найкраще фоткати під час рейсів, у русі. Майже на всьому його шляху від в. до Бр. можна побачити середовища з ознаками сучасного міста чи колії, у яких звісно ж є своя естетика, та все ж...
А я ще зимою 2015, коли він вперше віз пасажирів з Брюх, зняв на відео його в "ідеальному пейзажі". Там немає поблизу машин, житла, промзон чи захаращених дач. Лише дерева, колія і ми двоє. Паротяг ідеально вписується в пейзаж, і максимально відчувається його ретро-дух.
Захисні високі лісосмуги  утворюють природну "стіну", а це гарний фон для диму, який на секундочку довше тримаєтся у повітрі саме тут. І звісно ж, це все у легальному+безпечному місці. Єдиний ризик - це парафіяни найближчої церкви, які повірять у тебе-шпигуна швидше, ніж у настання другого пришестя.




Фотки-відео виходять похмурими і без непотрібних елементів: лише він, дерева, колія та її складові.




Маємо зміни символіки: була совєцька звізда-її сховали круглим символом ЛЗ. А у 2020их поїзд прикрашає сучасне лого УЗ. Ах так, локомотив також не той, що у попередні зими.




Інший фотоспот, де я його спіймав - на одному ненависному багатьма переїзді. Тут паровоз повзе. Зручно і також безпечно фоткати. Хоча на фоні зимового неба майже не видно диму.


Минулої зими було аж 4 вагони. Це більше, ніж у перші зими послуги. Хоча нам тіснувато, - ледве влазять у кадри. І тут він зазвичай не свистить.

Дуже несподіваний ракурс мені вдалось знайти в гостях. Коли він їде, свист чує весь мікрорайон!! Майже як сирену тривоги. Одного разу я почувши той звук спитав чи можна вийти на балькон, куди мене люб'язно впустили і не заважили прицілитись. До того ж у кадрі знову гарно "працюють" фоном згадувані мною лісосмуги+погода сприяла. А ще сільський краєвид, що саме тут дозволяє спостерігати за його рухом і димом чуть менше хвилини. Цього вистачає для фотодрочерства :)



Рава-ВаВа

Але від гостей спущусь на землю. Бо мине кілька місяців і 14-15 жовтня на "моєму" фотоспоті новий "піддослідний"! Нахабний інтерсіті блищить, везе виїзних пасажирів у іншу країну, інше життя.
Але перед тим доведеться чух-чухати повз мене. Фоткав без ентузіазму: блискуча "морда" на старезних рейках-шпалах дуже контрастує. Мене це не надихає. Але спот є спот, - тут нема інших дрочерів ентузіастів, тому ловлю кадри лише смартфоном. та минає час, він же переходить на "зимові" рейки, і це гарний стимул, аби сфоткати тут цю "морду" в ранковій темряві. Ото вже буде видно табло з мегапафосним напрямком Czernowitz-Warszawa.



А поки я пишу це все, і ви (сподіваюсь!) читаєте, а ЗСУ захищають цю можливість, залізничники відійшовши від святкування вирішують задачку: як найідеальніше сумістити дитячий експрес, "столичне" інтерсіті і ту зачухану електричку "Львів - Рава-Руська"??

Хоч би фотоспот повністю не заріс травою до зими, бо вже сі почало...

[житловою]

Що ж, разок на сезон можна шось запостити :)
Вулиця Волоська (одразу позаду Стрийського ринку). Як бачимо,  3ій, 4ий поверхи теж стали "тунелями", хоча ше не надто рагульськими. Певно десь пізній совок.
Додам адресу до колекції і пригадаю як приблизно рік-два тому дізнавсь одне з призначень таких мостів.
Справді, будівельний прийом як зробити будинок дешевшим по тодішнім міркам, але Казанцева десь описала детальніше практичну складову такого прийому.
Між основною житловою частиною будівлі та ІНШОЮ (житло прислуги, комори-склади, ліфти для підйому вуглів на опалення) робили такі переходи, аби рухатись туди саме по мостах, а не через парадний вхід у житло чи через весь під'їзд+двір. Це зменшувало перешкоджання руху людей у різних напрямках. А ту частину, що не для житла, називали офіциною.
А у цьому будинку якраз той випадок: офіцина має окремі входи (з Волоської, але там зараз всякі магазини тощо), а парадний вхід у під'їзд житлової частини - з іншої вулиці (до речі, якраз на ній і є прописана його адреса).

[рости]

Старого велетня оголили

Значну частину життя прожив буквально навпроти саме цього корпусу заводу. Від мого тодішнього будинку до того сплячого велета приблизно 150 метрів. Великим він був, бо був малим я. Сплячим - бо там нічогісінько не відбувалось. Часи такі. А мали б робити телевізори, чи щось інше. З мого вікна було дуже добре видно шпарину від верхнього поверху до першого, вона мала незначну ширину, яку я був охочий перестрибнути з розбігу. Тоді по ТБ щотижня у фільмах бачив саме такі небезпечні стрибки. Та для цього був потрібен очевидець-напарник. Ніхто з потенційних охочих не цікавився велетом, навіть між дорослих. Тому не було ніяких відвідин тіла велета. Тоді ще марили якимось відродженням, а робітники показували фоторафії з місця праці. Дехто з них таємно виніс наліпки-прикраси до телевізорів та й роздав дітям. Ті, хто мав хист до трудового навчання, додали їх у свої колажі-аплікації.

Хоча сусідом велета був кухар-кондитер, який помагав годувати творців того великого сплюха поруч. Він єдиний у районі, хто вмів робити  молочні коктейлі. Щоправда, йому помагав совєцький апарат і його кухня вся була совєцькою на вигляд. Та це не зупиняло щасливих батьків святкувати у нього хрестини, а молодят - весілля. Коли ж у найближчої церкви був храмовий празник, то також йшли до цього кондитера. Він дуже передчасно вмер, навіть не чахнув, а раптово. Його двері досі так і не відкривали. Та ще є двері сусідів-підприємців, які час до часу змінюють власників та КВЕДи. Але там не так цікаво, і нема приємних запахів.
 

Згодом я переїхав, і став рости, - велетень для мене ставав меншим і нецікавим. Ще за кілька років перервали його сон: територія була стоянкою, потім автосервісом, АЗС. А всередині велета взагалі почали СТРІЛЯТИ. 2 чи 3 роки там вправлялись у страйкболі. Можна було навіть влаштуватись на роботу до них. Діловитому велету-сусіду вчепили на лоба і потилицю сині букви, шоб не забував своє ім'я. То ними він також заважає спати, навіть деяким сусідам-людям.

І врешті цього року стало зрозуміло: велета скоро не стане. Спершу його роздягають і ми бачимо ребра й інші частини скелета. Потім швиденько розкладуть і його всього. Тоді почнуть будувати торгово-розважального велета. Він буде барвистим, жвавішим, живішим і привітнішим. Він буде радий дітям, і матиме що їм запропонувати. Такі часи. Часи, коли про давніх сірих велетів пам'ятають старожили. І їхні спомини зовсім не ностальгійні. Бо ностальгувати за велетами не хочеться. Краще сподіватись на оптимізм їхніх футуристичних наступників.

Цікава стаття про порятунок дуба, якому 280 років: майже у центрі Львова, внутрішній двір

Звіт Роя?? Ооооо... тре глянути, бо це обнадіює. Якщо це про годний унікальний об'єкт, може ше троє-четверо форумчан шось напишуть після "весняно-літньої сплячки"?

Один раз в житті був там ще коли теплиці працювали. У 2003 р. рибалив біля них.
Якщо тепер це все у вбитому стані, то
1. хтось захоче там збудувати житло.
2. у теплицях своя акустика. Було б кльово, якби їх внесли у місця зручні для кінозйомок і одну-дві сцени зняли, поки це все саме у такому стані.

роки минають, даху нема, руху по передачі християнам-католикам також. міська рада зробила трошки піару, ми також і три крапки...

Доречі фільм про концтабір

Ні, але про ДСВ, точніше події після неї. Вже є трейлер, наразі тіки на фб одного з режисерів. У відяшці є кілька секунд з винзаводом, у кіні його "розмістили" в горах, він є військовим табором чи в/ч.
https://www.facebook.com/yoav.paz.7/videos/2569239593372725

Тустань.
Дуже цікава виробниця вітчизняних люків

[в т.ч. 9-11 липня]

Назва і ймовірний формат події заінтригували, шо я аж загуглив! :o
Натрапив на більшу к-ть інфи, та дещо інші дати проведення (наскільки я зрозумів, ще узгоджуються в т.ч. 9-11 липня). З того всього шо побачив\читнув, мені підходить. Я б поїхав,якшо від нас хтось точно іще відправиться.

[співставив]

Гадаю, пора закрити гештальт Рясного у цій темі! Торік я натрапив на вільнодоступний аерознімок Рясного (вул: Шевченка,Рясненська,Брюховицька), де серед іншого розгледів і цей форт. Відтак, вважаю шо це є найновіша з доступних фоток його, бо вона датована серпнем 1944. Тому я співставив її+скани мап часів совка шо є у цій темі+онлайн-мапи і зробив заміри+розрахунки. Це все мене повело шукати рештки форту на місцевості.


Перш ніж вирушити туди трошки звернув у закинуте поле, де знайшов кавалки цеглин з написом "189. cegie.." i "iss" - очевидно шо це загальновідомий Reiss. На дальному плані - ГСКБ "Автонавантажувач". Місце знахідки. Не факт шо вони були частинами форту, але таку дрібну знахідку по дорозі туди розцінив натяком і добрим знаком.



Співставлення трьох мап і розрахунки мене привели у дворик хостелу. Так, так - у тій пром. глушині є хостел. Довкола нього все забудоване чи недоступне і лише якісь старі дуже непомітні руїни-блоки-каменюки, шо поросли травою, я вважаю шо є останніми залишками форту. Надто вже вони не вписуються у екстер'єр цього тупика.






Ймовірно все це вже лишиться надвого в землі чи де там його вивезли/знищили за совка. Та наближається чимала забудова тих місць майбутнім індустріальним парком, і якшо пощастить, то у котлован впустять а-гів, які шось таки найдуть і зроблять якусь кімнатку зі знахідками, як це є у трц Форум. Або ж натраплять на залишки не взірваних арт. снарядів.

[Звіти зробили вчасно!]

Звіти зробили вчасно!  :'(

[Це НЕ поховання, а пам`ятник 1932 р. Детально про нього можна прочитати]

Ось такий пам'ятник знаходиться в Рясне на вул. Брюховицькій:



По вигляду дуже схоже на поховання, хоча можу й помилятися.
Судячи по надпису, поховані тут польські Орлята:

Це НЕ поховання, а пам`ятник 1932 р. Детально про нього можна прочитати тут

Відома у Франції співачка початку 2000их, натрапив на її кліп і не має значення місце зйомки, а рішення задіяти там повітряного гімнаста. Виглядає незвично, і круглий резервуар в цеху нагадує циркову арену.

[По роду своєї діяльності]

Розподільчий щит віденської фірми Сіменс-Гальске 1910р.Таких щитів по Львову є досить багато, всі в різному стані.Ось такий витвір інженерії і історіі міста я зовидів на вул. Пекарській.



По роду своєї діяльності,я завжди мріяв заглянути в середину. Мрія збулась  ;D





Троха не потемі, вибачайте!!!
https://zaxid.net/u_lvovi_demontuyut_polski_transformatorni_budki_n1404824

По темі, цілком по темі.
І я її продовжу, так як у кінці 2016 року По роду своєї діяльності відвідав обговорення заміни цих будок на нові. З того часу їх не дуже й оновили, хоча йшлося про масове і ретельне оновлення.

Так собі рік. Хоча хотілось би згадати про якісь події, поки локдавню сиджу на післясвятній дієті.
Перша за все це поїздка у Калуш. Звично шо різні депутати-начальники Львова вживу спілкуються з адмінами форуму aka діячами ГО. Втім у травні я був частиною такої делегації у славному прикарпатському місті, нас приймали місцеві депутати і бізнесмени.

Великим здивуванням для мене було виявлення об'єкта ДСВ у межах Міста, поблизу рідного мікрорайону. Сам по собі він досить нудний, але не писати про такий було б грішком. Виправив. Згодом у ше одного нашого юзера виникло зацікавлення ним, і в приваті питав координати. Дрібничка, та приємно!!

Мій улюблений звіт 2020 року це львівський маловідомий медзаклад 110-річної давності. Наодниці дослідив його і знайшов один маленький артефакт, але щиро радів такій знахідці.

Трохи попвнював Пісенник Дослідника...

Один зі своїх звітів з 2019 року я у 2020 адаптував для сайту Ф-ї старого Львова, - там непогано пішло.

а і чуть не забув про в/ч у передмісті про яку є старенький звіт, але сусід розповів що вона вже давно такою не є, бо там ШРОТ! Поїхав-побачив-описав.

я!!! +++!!! бляха-муха!! Скільки маю спогадів з тим "будинком піонерів":))) і тепер оця чудова нагода по-іншому його побачити!!

Літак

Ми по карті ходимо туди-сюди,
старих гільз ніколи не побачиш ти
Не відкрила мапа літака сліди
Вже пізно – треба йти (2)
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай
Йдемо
Вже загниває твій літак
Він дає останній знак
Вже загниває твій літак
Давай йдемо
Вже загниває твій літак
Залишмо тут GPS-маяк,
Де загниває цей літак

За хвилину слід ловити будемо
GPS-маячки загубимо
Не нарили ми там уламки
Вже пізно – треба йти (2)
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай
Йдемо
Вже догниває твій літак
Він дає останній знак
Вже загниває твій літак
Давай йдемо
Йдемо
Вже загниває твій літак
Залишмо тут GPS-маяк,
Де загниває цей літак
Давай йдемо

На днях катався у тих краях і натрапив на оголошення, про цей об'єкт

Потім трохи прочесав фб, і там нарив папери, які привідкривають історію складу.
Так, у них, а звідти і у місцевій пресі, йдеться про те шо готувалось там все ще у 1958 р. Здане в експлуатацію - в 1961.







Цими днями вирішують подальше впорядкування території того складу.