г. Перекоп - урочище Плішка

Автор Golem, 27.09.2010 18:08:40

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Golem

Хребет гори Перекоп був останнім лисим кавалком Бескидських гір де я не був. Бачити його можна з г. Параски на південному заході. А ще зо три роки я не був на Плішці – місці схованому та магічному, яке манить дивовижним спокоєм та позитивною енергетикою.



Ця частина гір є туристично малоходженою, адже маршрутки в Коростів їздять рідко, а пішки зі Сколе треба 15 км по трасі пиляти. Не будучи таким дурним як минулий раз я підїхав машиноу у сам кінець села, що суттєво зекономило час і дало можливість пройти цей маршрут за два дні.



Отож, виходимо з села, минаємо КПП і маємо розвилку: наліво на Плішку, направа на Параску. Розвилка утворена природнім злиттям річок великої і малої Бутиблі. Між ними хребет Перекопу. Можна так зразу і йти, а можна пройти кілометр далі і після другого моста завернути лісовозною дорогою вгору направо. Це значно цікавіше і можливо швидше. Після недовгого підйому опиняємся на відрозі, яким назад і вертатимося.  В цьому місці ми вперше почули рев ведмедя. Але прийняли його за холітання дерев і тому не дуже налякалися.



Триста метрів відрогом і перед нашими втомленими лісом очима відкривається безмежний простір навколишніх гір. Є можливість гарно роздивитися всю Параску, видно Росохацькі полонини. Орявчик і Гору Кремінь, під якою будемо ночувати. Хоча й осінь та все ж тепло шоч засмагай, легенький вітерець роздуває волосся, краєвиди наштовхують або на ностальгічні спогади як там був, або на тяжкі роздуми де це є :) Туткій падаємо на обід. Можна б і лишитися заночувати, та  попереду ще пів дня, та й поводу вниз йти далеченько.









Вертаємся до свого відрогу і відносно незаваленою гірською алеєю прямуємо до гори Бердовач. Тут вже йде вирубка лісу то ж доцільніше скористатися готовими лісовозними дорогами і зробити гак, який зекономить купу часу.




Йдемо весь час за течією річки аж поки не оминемо свою гору Бердовач і не побачимо старе закинуте відгалуження вправо. Звідси до хати 2,5км, йти весь час тримаючить правої сторони стежки. Дорога дещо завалена, тим краще: менше людей про хату знатиме.







Ця хата в мене повязана з кількома цікавими спогадами. Моїм жовтим чугунієвим базарним ровером, на якому Любко мав необережність поїхати в гори. Хоч я його від цього і відмовляв. Боявся шо поломиться або ровер, або Любко. Це був мій перший гірський двопідвіс зі стальною рамою і якшо не помиляюся – перший виїзд Любка в гори на ровері. Тоді дорога не була ше так завалена як тепер, але все рівно вони тягнули десіть метрів броцик, спускалися вниз – десіть метрів ровер і так по колу. :) Зате з яким я захопленням і подивом дивиусі тоді на їх фотографії. Адже в горах ніколи не був, а шоб така прикольна хата серед гір стояла і нічия... Одним словом я заздрив.



Потім 2004 рік. Нарід з яким я майже вже жив в кімнаті поломиусі в гори і саме на Плішку, Свєткувати Люпка ДН. Той раз я якось прокохав. Та й Любко не сильно мене кликаe. Тим не менше вперше в гори я пішов саме з ним і саме на його ДН, тільки роком пізніше, на Кукул. Далі я купив си нормального ровера, їздив на роботу і навколо Львова. В гори боявсі, щоб не вмерти і не гальмувати всіх інший. А тому вирішив чухнути на Плішку про яку чув від Любка, але не знав де вона.  Так туди і не втрафив, за 100м від потрібного повороту зробили нову лісовозну дорогу, пішов на неї.





Потім згадував як я косив від Армії і не зявлявся місяцями в Дрогобичі. А тому мав багато часу лазити вихідними по Горах. Карпатський Трамвай, хребет Бескид, стаття, потім з Глобальним, Льоліком ну і само собоу Любком поломилисі сюда. Було класно хоч і тяжко, всі про шось говорили, ніхто не харився. Тоді відбулося знайомство з цією хатинкою, перша акція «Запали свічку», тоді ж вперше ми довідалися де ця хатка на Карті.



Є тут щось особливе. Чому га висоті всього 970м на невеличкій ділянці не росте ліс, якщо навколо на вищих горах – росте. Чому хоч з хатинки ніц і не видно тут не нудишся, хочеш бути ще і ще, просто слухати тишину, займатися звичними справами, які перестають бути рутиною.





Цьгого разу все було на найвищому рівні. Хатка ціла, хоч і потребує заміни даху. Якшо цього не зробити – найближчі кілька років вона зігниє. Запашне сонячне повітря, рики медведя на узліссі. Саме так, Місько  суттєво полегшив нам задачу піднятися останніх 400м до хати, а також заставляв не забувати дома ліхтарики. Таке було враження шо він ховається за найближчими деревами і спеціально голосно рикає, аби  з нас вийшов весь кал і ми були смачніші :)





І наостанок. До початку села йти дві з половиною години. Можна піти в іншу сторону і вийти в Тисовець. Ну і є сенс сюди вернутися і пошукати ще одну колибу поруч. ЇЇ видно з Перекопу.

Мої Фото 1 і 2
Фото Любка

ПС: Не боюсі шо хтось прочитає сей звіт, знайде хату і там насере. Вона може сама за себе постояти і ще має захисника Міська, який не пустить кого попало до хати. :) Але карту викладу.
Соррі шо велика, але інакше по ній зблудиш ;)
Дігери всіх країн єднайтеся!

dali_bude

Оооо, Плішка то місце де ми вже років 10 поспіль зустрічаєм Новий Рік :) Влітку там був тільки раз.

На Перекоп цікаво ходити з Майдану: http://dali-bude.livejournal.com/267495.html

Golem

До Далі буде: Дякую! Завжди цікавило яка там дорога та влом було пиляти :) Тобто з Майдану в Сколе через Параску можна, але то треба або бігти, або на  3 дні. Бо я пробував в реверсному напрямку. ТО там аткі завали шо капець були. Простіше спуститися до дороги і піднятися знову.

До Цезара: Хатку звів один чоловік з Коростева. Недавно помер. В нього є два сини. Питатисі нікого не треба, головне лишити її чистішою ніж була до вас. Майже все літо там ночують як не мисливці то лісоруби. Зимов зазвичай вільна. Одним словом як і більшість карпатських колиб.

До Інкогніто: ідея хороша. Я про це думав. Алесамі ми ніц не зробимо, максимум дамо гроші. В Горганах тим займаєсі Василь Гутиряк. Колись му крапель помагав навіть. В нас ніхто. Потрібно мати Урал, загін з бензопилами шоб прочистити дорогу, майстрів шо то вміют робити. Колись питавсі в гуцулів під Петросом кіко то всьо коштує, казали що власник колиби заплатив 1000 баксів.

Думаю в місцевих які тою колибою активно користают найдесі розум і вони її поремонтують. Хоча якби по Бескидах господарював хтось як Гутиряк - я б му поміг. А то невідомо хто маркує так сяк маршрути, недоводить діло до кінця, не видає карти. З цими людьми я не хочу навіть звязуватися.

Обговорення там
Дігери всіх країн єднайтеся!

Lubko

а ди фотки з того велопоходу шо Ти згадував http://picasaweb.google.com/LubkoRem/uVPhmG#

аж тепер дав дупля шо чомусь у флящинці нема писульки від тоді. чи то ми з Максом плуганули, чи десь її вже шляк трафив. а той папірець шо є найперший - то ми з Максом були там вперше, рік перед тим роверовим..

а теперкаво знову був ровером на Плішці:
http://www.beskyd.lviv.ua/viewtopic.php?t=2339
http://picasaweb.google.ru/LubkoRem/RuQLIL#
Gott mit uns..

Golem

Глибоко в горах є маловідомий туристичний притулок «Плішка». І хоч його збудували ще у 60-х роках, але й досі він залишається безлюдним затишним місцем. Адже знайти хату непросто, навколо дрімучі Бескиди. Лісники підтримують притулок у зразковому стані. Є дві пічки, дрова, посуд та все решта необхідне для комфортного життя. Якщо влітку в горах можна заночувати будь де коло води, то взимку мати пічку під боком та дах над головою є дуже важливо. Ще й безкоштовно.

Хата на Плішці


Я аж прогинаюся під подарунками


В хаті запросто вміститься 12 людей. І там тепло


А ви хотіли б відсвяткувати свій день народження глибоко в горах? Де немає людей, шуму, вогнів міста та мобільного покриття. Зате є хата, гори та дика природа. Де ні ви, ні вам не заважатимуть. А дикі звірі навколо вже до цього «зоопарку» звикли.

День народження в стилі Експлорер


Дякую Алексу за тортик!


Вперше в житті я святкував своє ДН в дикій колибі в горах


І було весело та душевно!


Тортик ми цілим занесли аж сюди. І вже аж в колибі уронили його на стіл


Притулок знаходиться коло Сколе. Де саме – шукайте на картах Maps Me. Від вокзалу до колиби йти чотири години. Половину шляху можна скоротити автомобілем. А решта дороги це буде приємна прогулянка горами вздовж річки. Влітку на позашляховику можна під'їхати під саму хату.

Як бачимо притулок є на загальнодоступних картах.


Дорога до притулку


Між нами і Параскою є ще хребет Перекоп


Вперше в горах з Таріком


А доїзд до Сколе взагалі був божественний


Навіть в сніг машиною можна підїхати майже під саму хату


І зїхати назад


Ще й звезти з собою купу народу і їх рюкзаків


В джим влізлося 6 людей!


Ну і по такій дорозі 12 км в Коростів


Нас було дванадцять чоловік. Десять вмістилося в хаті а двоє спало на стриху в наметі. До нашої компанії приєдналося троє місцевих мешканців. Вони теж хотіли відпочити в горах. Ці люди, власне, і відновлювали колибу кілька років тому. Зараз це хата класу люкс. Хлопці казали що доволі часто зустрічають тут туристів і нічого проти не мають. Навпаки, туристи допомагають підтримувати житло в хорошому стані.

Нашою ціллю було занести тортик з розводлом і зїсти його в горах де немає що шатати


Неспішачи і фотографуючись ми добралися до хати о 16 00




Гуцульська зброя


Коля відповідальний за безпеку обєкту. Відганяє вовків і ведмедів


Чи навпаки приманює самотніх вовчиць?


Ілля провів хімічний аналіз повітря з Трембіти і авторитетно заявив шо тверезим в неї ще ніхто не дув


В Колі все получилося!


КОли я спитав в Таріка чи йому не холодно він мені показав розмір своїх яєць :)


Ну а далі все як в горах...


Десь о 20 00 прийшов Вітя. Він сам добрався зі Львова і в темноті пройшов 12 км до хати!


Лучший мой подарочєг - ето ти!


Останнє фото торта перед падінням з наступний його поїданням


Алекс вирішив відбити у Вані подругу :)


І в нього получається :)


Шашлик і ще багато чого нам любязно зпрезентували місцеві мешканці


Вони також і заготували дрова на всю зиму


Фото Таріка до падіння лицем на стіл. Є ще фото після... Але то вже най він сам викладає


В другій кімнаті є де сушити одяг. Запах напевно стояв гірше ніж в Полтві.


То ж ми з Алексом пішли спати надвір в наметі


Після гарно проведеного часу вони поїхали додому. А ми залишилися до ранку. Якщо шо неподалік є ще одна хата і теж позначена на картах. Так шо всі влізуться.

Хата неподалік Плішки. Також незакрита


Всередині менше місця. Але також чисто та затишно






Запам'ятайте: карпатську колибу після себе потрібно залишити в кращому стані ніж вона була до вас. Все гарно поприбирати, покласти якісь харчі для інших подорожуючих. А також забрати назад усе сміття.

Як це не дивно, але до ранку ніхто не вчадів


Головний гвоздь нічної програми. Хто був той зрозуміє ;)


Сперечаються хто з них вчора більше випив :)


Так як мені ше до батьків їхати то я швидше йду вниз


Па-па колибо! Дякую що прихистила. Люди що лишилися все потім поприбирали. За що їм велике дякую!


Алекс несе сміття з хати в машину


Ваня знайшов снігурочку :)


Головний спуск-підйом  на шляху до хати


Всього було йти до машини десь 1 км


Ранок був добрий, в горах відновлюєшся швидко. Лише одні вихідні а скільки вражень! Щасливі та задоволені ми пішли топтати сніг додому. Дякую Алексу, Тарасу, Вані, Владу, Насті, Ані, Пентагону, Колі, Кості, Іллі та Віті за чудовий день народження!

Дякую всім що зробили мені свято!


Ну і відео як воно в нас було
Дігери всіх країн єднайтеся!

38 Гості, 0 Користувачів