Messages

Хочу повідомити одразу, дані фото фотошоп, нік видуманий, історію придумиав не на тверезу.

Технічно пробігаємо по тунелю до вбиральені





Поверхом нижче знаходиться вентиляційна кімната






І така сасна форточка



Пробігаючи далі залізли на мостік



Трохи фотодрочі



Трохи пізніше могнтер з вохром попросили їх сфотографувати









Біжимо вдало евакуюватись

Під час візиту в Київ вирішили завітати до колектора "Мандарин"
Про колектори знаю я мало, тому буде більше фото та мінімум інформації.
На скільки мені відомо "Мандарин" це вся система колекторів в Києві, ми потрапили в центральний.

Спускаємось


Ще одна драбина до низу


Закриваємо за собою люк, він тут на ланцюзі


Знайшли затишну кімнату та присідаємо відпочити та погрітись від насиченого дня


Головний вмикач світла на весь тунель





Сам тунель. Їх тут декілька, загальною просяжністю метрів 300












Телефони швидше для все для комунікації поміж робітниками, доречі ловить 4G.





Вентиляція


А тут пахне KFC
\

Система пожежної безпеки







Запіл


Всі дроти підписані







Можемо вилазити і вечеряти



Дякую Вермішелі, 2roofs, Вергазу та Кості за компанію.

Абравіатура RDZS озшифровується як: R-руфери D-діггери Z-зацепери S-сталкери. Тобто угрупування людей з схожим видом хоббі.
Наскільки відомо зародилось RDZS ще в Харкові, далі почало об'єднювати  усих лазаючих з Києва, Львова, Одесси та інших міст України в одну банду.
З часом почали виготовляти свою символіку.

Шеврони:


Наліпки:





Також є декілька сторінок в інтрнеті. Паблік з RDZS мемами
Архів фото львівського RDZS

Дочекавшись цієї миті миті через два роки, ця дата настала 24.07, а саме концерт Макса Коржа в Україні!!!

Приїхавши о третій годині в Одессу одразу вирушили на місце проведення найкрутіших моїх трьох годин у житті.

Фото з знаменитістю🤑



45000 фанатів зібрались в одному місці, я думаю тут одразу зрозуміло що це буде «разнос»



 Не буду багато розповідати про концерт, так як це відношення до теми не має, але так для загального розуміння закину декілька відосів

Настрибавшись зі всіма захотілось чогось більшого та більш заворожуючого, а саме заруфити цей стадіон😎

Тільки ця ідея потрапила у мою з Владом голову, ми одразу потрапили на дах.




А одразу за нами на дах потрапив ЧОП який сказав щоб ми дофотографувались і спускались з договору що ми не бачили його а він не бачив нас.

Пересуватись на даху треба суворо по визначеній території, а це подіуми з перилами, бо якщо покинути їхні межі може спрацювати піротехніка на поразку, задля безпеки від терактів і все в тому роді(це нам сказав чоп)

Ще декілька фото з даху





Одразу після концерту ми вирушили ночувати в самий затишний під'їзд, тому що всі лавочки кущі та інші комфортні місця на свіжому повітрі були забиті фанатами, не кажучи вже про аренду житла, тим більше хостелів....

Зручно займаємо місця на сходовій клітці, розстеляємо спальнік, надуваємо круг та спати...


Прокинувшись на ранок ми зрозуміли що ночувати в падіку був такий собі варіант і вирушаємо до вечора культурно відпочивати як усі нормальні люди, ввечері після декількох склянок сидру на Дерибасівській в кожному з нас просинається святий дух "eXplorer" і ми вирішили поєднати улюблене з корисним а саме заруфити закинутий готель Одеса та залишитись у ньому ночувати.

У когось на фото одна ціль -це готель, а у когось навіть дві🙃



Підійшовши до готелю нас зустрів швейцар та ласкаво провів нас на самий дах, єдине, що забув,  так це дати нам ключ від номера, але так як ми сьогодні в готелі  одні, то усі номера в нашому розпорядженні🥳



Так як на вулиці була повна ніч, я з камери вижав максимум і на ранок напряжу її по новій.

«Лучше чем девушка руферша, только две девушки руферши»



Ви би бачили на свої очі який цей шпіль великий та афігенний😎

Виїздна кальянна церемонія хоч на кришу


Надивившись на нічний одеський порт та шпіль можна спускатись в апартаменти та лягати в люлю


Ось такий схід сонця ми зустріли з номера, але так як матрац та спальнік були найзручніші чим що небудь ми на дах не полізли

Виспавшись вирушаємо на дах, по дорозі обійшовши номер «люкс»

Вид з вікон в коридорі







Сам коридор





Скажу так, сохран є! Так як потрапити в готель непомітно є тяжко! Залишилось все як має бути ( в закритих номерах) деякі виламують двері та залишаються в номері, в одному з яких ми і зупинились.

Цей номер швидше за все не потурбують вже напевно ніколи.....



Знаю, що готель не функціонує тому, що щось пішло не так з фундаментом і зі зсувом грунту... Можлива реконструкція цього, але для цього потрібен інвестор з 200млн грн. І також морський порт якому належить цей готель на 80% має викупити 20% у приватного підприємця якому також належить ця частина готелю. Кажуть, що є декілька зацікавлених з США та ОАЕ, подальші плани невідомі....

Ну все, на вершині по світлому, цю морську свіжість та краєвили не передати ніякими фотками, це все треба бачити на свої очі!!

Удачно спустившись ми пішли на диво далі культурно відпочивати та повернулись цілі та неушкоджені додому

Якщо вас зацікавив цей готель, ставте «+»👹👹
 І наступного разу я вам покажу головний хол з фортепіано, президентський номер і швидше за все познайомлюсь з нашим уявним швейцаром який дасть нам по голові і віддасть у доблестні руки наших улюблених правоохоронців

Написавши сесію з'явилось бажання навідати подругу в Києві. Так як вона була до 8 вечора зайнята вирішив поєднати приємне з корисним відвідати київські хмарочоси та мати що викласти у звіт тому  купляю квиток, і на ранок вже у столиці, по попередньому зговору мене зустрічає Вішня в 8 ранку вже на вокзалі, не далеко відійшовши від вокзалу помічаємо таку лялю





Потрапляємо в підїзд та піднімаємось на нижчу секцію будинку задля того аби піднятись по драбині вище.

Залаз:
закину відео в вечері бо перевищен ліміт загрузок відео


Одразу піднімаємось повище



Все, на самому вершечку, пройшло усього 29 хвилин від мого приїзду як вже є перший дах за день



Так як поїздка була максимально спонтанною і окрім зарядного я нічого з собою не взяв, я умудрився забути саме головне «НАЛІПКИ», не довго роздумуючи в мою голову прийшло вирішення цієї проблеми, зарахуємо це як «know how»




На годиннику 8:40, як бачимо по фото будинків ще багато а часу мало, тому рухаємо на наступний дах😻

Наступний дах еліт класу, ЖК "Royal Tower"



Зайшовши в під'їзд дійсно відчуваєш що люди в Києві працьовиті🤡👍🏻
 також відео закину пізінше


Піднявшись на дах нас зустрічають робочі. За час «лазання» випрацьовувалась певна стратегія «чим впевненіше та нагло ти заходиш на об'єкт, тим менше питань у кого будь виникає» саме так і спрацювало в цей раз.

А зараз мийте руки і можете самі знаєте що робити на такі годні фото, скажу чесно сам возбудився від таких краєвидів😻

Стадіон Олімпійський



Та на такий дах і дівчат не соромно водити, тут прям побачення можна влаштовувати.





В середині бар



Не, ну да😻

Спускаємось, і знову усім паралельно

По дорозі на наступний дах побачили таку красу



Фотографувашви один секс в кадр попав інший, ЖК "Tetris Hall" вирішили ще його спробувати додати у сьогоднішній список, місцевий експерт дахів «Вішня» сказав що цей ЖК без шансів, бо варіанти тут тільки два:
1)Взяти свою бутилку та змастити її наперед вазіліном;
2)Взяти вже у ДСО яка буде.

Так як контингент який тут проживає добре платить охороні




Під під'їздом зустріли гарну та велику собачку🙂


 
Або халатністю охоронців, або впевнененою та беззамітною походкою ми знову потрапляємо в під'їзд.
 
10-15 хв. І ми знаходимо «@нальний» залаз на дах, по проханню гіда його палити не буду.


Цей  ЖК але сусідня секція.



Як багато ВШух на дахах у Києві. Цікаво чи там тарен є🙄







Ми перші хто побували на цьому даху!!





Як і варто було очікувати нас прийняли, а точніше із за того що ми самі дали про себе знати. Вилазивши з даху в булівлю вихід з Котельні на сходи переж нами закрили і ми почали стукати аби нас випустили, ніхто навіть уяви не мав що там когось закрили.

Навішавши лапши і включивши окуня з горем навпіл нас відпустили

Це вже третій по рахунку дах за сьогодні, відчувши везіння ідемо на наступний



Робота кипить, самий час і нам



Везе що сучасні магніти набагато гірше тримають двері чим ті які в сталінках, бо приблизно на 80% будов таким шляхом і потрапляють оті ваші руфхери
 (Герої в відео видумані, і це монтаж, ми нічого не виривали а пропеллером залетіли на верх)
 

Викликаємо таксі з першого на останній



З страхівкою та з 5 роками тренувань запригуємо на дах



І тут нас знову зустрічає ВШуха на даху, ото побудували собі бункерів в ЖК і живуть там




Трохи краєвидів





Самий ЖК






Орган напевно



Після цього даху нам Голем купив вертоліт і ми залетіли на вертолітну площадку.

Вертоліт полетів до Вергаза на Львів



І на прикрість нам прийшлось злазити як руфери

Зрозумівши що сьогодні наш день, ідемо на ще один дах



Але як ви бачите він виявився закритим тому ризикуємо своїм життям і ліземо по зовнішній частині будинку

Знизу житель відкрив вікно і хотів нас посадити на банку з під Рево, але за нами вчасно повернувся вертоліот

Щось вертоліт не там нас висадив



Ідемо на наступний дах на якому нас спалив дед🤡

Обматюкавши нас з ніг до голови ідемо в будівельний магазин і вирішили прикупити йому подарунок у знак компенсації моральної шкоди



Зупинились на цьому



На прикрість після покупки подарунку дед пропав і ми вирішили цю безкорисну річ залишити собі і будемо використовувати як атрибут для фото

Прямуємо на наступний дах перевірити його (ну як він буде виглядати на фото)






Виглядає на всі 1000% сподіваюсь ніколи не підведе на фотосесії об'єкту

Ще одні фотографи



Ще краєвидів з енного даху за сьогодні







По дорозі на електричку побачили це. Маємо плани на наступну поїздку



Газуємо на електричку

На цьому наші лазання на сьогодні закінчились і їдемо наперед в арендовану квартиру🥰👍🏻

Зустрівшись з подругою заселились двоє і через деякий час підканав Вішня. Не буду довго та нудно розповідати що чого і коли, але нас виселили з квартири і ми пішли бомжувати. Зупинившись на найблищій лавочці, нас і звідти почали проганяти. Почавши плакати і розказувати про свої проблеми нас запросили переночувати в танцювальній студії😻

Так як варіантів більше у нас не було і це було заманчіво ми згодились.

За вдалий день

Можете подякувати в відгуках що нас вписали і підняти їм рейтинг🥺🙂



Виспавшись та проспавши поїзд, пішов на ринок і похваставшись своїм інструментом мені добровільно видали картонку і маркер





Стопав пару кілометрів від макдональдза на житомирській.

На щастя почався дощ, мене пожаліли і підвезли до самого Львова

Мені другий варіант, футболку дам.

Прочитавши звіт Голема з цієі гори, зрозуміли що чекаємо теплої погоди та видираємось з ночівлею на Шибелу компанією!

12 квітня понеділок, 15 градусів тепла вирушаємо з Владом Пентагоном та Стейсі на електричку в 9:07,  сполученням Львів-Мукачево.

3 години тіліпання електричкою, і ми на місці. На годиннику 12:00, ми в сколе на вокзалі, прямуємо 1.5 км в сторону Коростіва в АТБ.
Скупивши пару торб рева сидимо на зупинці з надією що нас хтось підбере, просидівши 15 хвилин зрозуміли що треба іти пішки та одночасно стопити.



Машина за машиною пролітали попри нас та навіть не вагались зупинятись чи ні, навіть автобус не зупинявся бо сидячих місць не було, ну взявши ноги в руки дійшли ми до Коростіва, а від Коростіва і до початку маршруту не далеко, пішли вже також пішки. Саме цікаве що 6 літрову пляшку води купили ще у Сколе, досвідчені туристи запитаються «Навіщо вам вода в гори? Там ж джерела є» А я вам заспойлерю момент «тушіння Андрія» і що не зря він ніс 6 літрів води 10 кілометрів, коли магазин був прямо під горою на окраїні села.



Такого як фото-звіту не буде, бо хотілось повністю поринути в естетиці Карпат і не відволікатись ні на що, і взагалі бажання написати звіт з'явилось передивляючись галерею та згадувавши цікаві моменти з походу.

Як тільки ми зайшли у гори, на першому мостіку Андрій знайшов бензин та дав його мені, і на скільки ви всі знаєте якщо у мене в руках бензин а у вергаза запальничка то тікай куди по далі, нажаль Андрій з цим ознайомлений не був, та і ситуація на очі.
(Усі правила техніки безпеки оточуючих та лісу дотримувались, про свої забули, ліс не загорівся)

Без коментарів.
4:19-Андрій знайшов бензин


4:20-.

Дійшовши до коровника, повечеряли та змучені лягли спати на горищі. На щастя було тепло



Ранок наступного дня, погода трохи підзіпсувалась але треба йти до вершини.

Перед нами опинилась річка без мостіку, весною в льодяну гірську річку бажання входити не було, тому ми самі зробили мостік.

Так як ми вимпались та залишили зайві речі на горищі, на вершину підніматися було дуже легко та швидко.
Тут вже по дорозі можна пофотодрочити






Курво приїхав ліса п¥здити


Погода значно зіпсувалась, густий туман накрив усі вершини.


Ішли ми весь час уздовж гірскього струмочку, від річки і майже до самої вершини.


Почав з'являтися сніг, а разом з ним і сліди жильців цієї краси, а саме ведмедів🤡🤝



Судячи по розмірам це слід ведмежатка, а це страшніше чим дорослий ведмідь бо у випадку чого батьки будуть захищати дитину, після побаченого бажання у Насті іти далі суттєво знизилось, але ми її підбадьорювали тим що смерть миттєва, а насправді то ведмедь боявся нас більше чим ми його, саме тому ми і живі:)

Зразок відео як ми підтримували морально Настю

Останні пару кілометрів до вершини


Вище і вище снігу ставало більше і більше, так як я  їм більше за всих то провалювався по пояс на кожному п'ятому кроці по пояс.


Видимість була 15-20 метрів, далі суцільне молоко. Останній кілометр вдався найтяжчим бо стежок не видно, і стрімкий підйом, вирішили іти на пролом через хащі, піднімались як павуки.

Як тільки з'явився інтернет я почав вмикати тематичні треки

Всее!! На вершині!!!

Наша банда


Видимість на вершині ще гірша, нажаль не побачили тих краєвидів які зафіксував Голем, але думаю з наметами літом ще побачимо красу🥵





Спуск у нас видався на багато швидшим, хвилин за 15 зі всього снігу вилізли🥲

Спосіб самий ефективний і веселий!! Раджу спробувати кожному але взимку😁

Спустились ми за три години до самого села.  Встигли навіть в магазин за Revo.

Остання маршрутка на Львів поїхала в 18:30, на яку ми не встигли. Ще був потяг на 1 годину ночі, на наше щастя Голем нас забрав з самого села. Сподіваюсь я передам вам свій кайф: коли ти змучений, холодний, голодний маєш іти на 1 ночі на вокзал і чекати потяга 5 годин + їхати від вокзалу до дому - і тут на домогу приїжає Голем на джиміку з прогрітими сидіннями та салоном, за що йому дуже дякуємо🥺❤️

1 година ночі я дома під ковдрою вже був🙂

Це однозначно годний об'экт

Бімба. Сподіваюся, ніхто не простудився)

Дякую! Вчора повертались мокрі + Влад в калюжу впав та простудився, лежить ревом імунітет піднімає

Хлопці ви круті! Головне в таких ситуаціях залишатися з гумором, а у вас його достатньо. Відосики порвали просто😂🔥
Вже чекаю повний звіт про Прип'ять

Мій + вже полетів до вас)

Дякую!! Ну а як інакше, треба насолоджуватись усим що не сталось би!! Що не робиться то к кращому!

З'їздити не даремно то 100% 
Дуже годні відосики вийшли, сміялась до сліз)))
Ви великі молодці. Я з вами теж навіть пішла би))

Дякую!! Тоді забронювали тобі місце на той час як потеплішає!

Збирались ми поїхати в зону відчудження ще в січні, але з погодою -15/-20 та снігом по коліна вирішили перенести на весну. Ось і наступив наш час, зловили плюсову погоду на тиждень  в зоні і одразу ж куплямо квитки до Києва.

Приїхавши до Києва нас зустрічає снігопад, зрозумівши що губити вже немає чого, та і ми «на чемоданах» скупляємо все необхідне, і відправляємось до знайомої збирати речі.

Купили ЗСУшні днівні сух-пайки по 4 на особу взялись за голову, бо без води і харчів у нас вже були повні рюкзаки самі не знаємо чого.(Лайфхак для економії місця та ваги: Відкриваєте сух-пайок і викидаєте все  зайве, галети, хлібці, одноразові ложки/вилки  і все того роду. Скажу так, з восьми наборів ми відлучили 3-4кг сміття, а це (два великих пакети, краще їх викинути в місті, чим мантелятись з ними по зоні... Тому вирішуйте самі де ви будете розпаковувати денний раціон.

Пересклавши рюкзаки та щільно утрамбувавши усе необхідне а це: 4 ЗСУ дневного сух пайка, 4 півтора літрових пляшки не газованої води, 5 стимуляторів серцевого нападу (Revo) , ну а далі тушонка, мівіна та інше...
Зате ми павербанків взяли з собою стільки, що вистачить живити реактор


Ставши на ваги повилазили очі😳😳
108кг з рюкзаком (моя вага 78) Побажавши собі натхення та удачі вирушаємо до «колючки»



Завалюємся через село Черемошна




На скільки ви бачите - в ночі випав сніг, ні погода ні ми тим більше на таке не розраховували

По слідам нас знайти було би легше легшого...

Набравши темп ідемо до річки Уж, аби перейти її і ти до Глинки.

Ну все, ми біля Ужа, рівень значно піднявся чим був восени, вдягаємо Л-1 і ідемо на перевірку

Намочивши термуху та футболку ми пішли на привал снідати та сушитись.

«Иду по району джинсы висят низко»



Спроба намбе ту: вирішили перед собою ламати лід та пройти до острівка (середина Ужа)
За 3-4 ходки на голові перенесли всі свої речі

Ми на острівку, з камишів виліз якийсь чорнобильский мутант, але ми дали йому рева і він пішов

Побавились і досить, пробуємо рівень води
в наступній приграді

Система «анти-Уж» яка нажаль не спрацювала

Ну все, л-ка не допомогає, в неї натікає вода, пробуємо в трусах

Досить так ПРОХОЛОДНО, рівень води вище чим по шию, холодно на стільки що легені зкукожились від холоду і не можливо і вдоху навіть зробити, не кажу вже про відчуття на шкіру від температури води.

Вилізвши з води почали згадувати всі курси фізики і все чому нас навчили. Задача була така: Як переправитись з точки А в точку Б через глибоку льодяну річку з рюкзаками по 30кг. Був варіант перенапраляти на верьовці речі в зав'язаній на туго л-1, але якби верьовка зачепиться, або не дай Бог порветься, цей варіант також відпав. Зрозумівши що на цьому ми зробили все що могли, перенаправляємо речі назад.
Із за втраченого настрою та сил, останньою ходкою переношу Влада рюкзак, обламується лід і провалююсь я разом з його рюкзаком і сам одітий в повну форму під воду. Настрій і бажання кудись після такого іти пропав. Було вирішено що похер на все, і ідем грітись біля вогнища і там придумаєм.

Поставили сушити берци і інші речі, почали брати насолоду від того що коїться, захід сонця, вогонь, команда, цілий рюкзак їжі, що може бути краще? Продумавши на ситу голову вирішено що через Черемошню не варіант, викликали таксіста який завіз нас в Іванково де ми і зупинились, в планах повернутись в ЧЗО найблизим часом і дописати цей звіт, але з розказом про Прип'ять.

Побачивши фото інших руферів з вітряку, ми зрозуміли що треба робити!
На перші ж вихідні вирушаємо в Зборів на вітряки

Приїхавши в обід побачили відкритий вітряк.

Ідемо на перевірку



Чоп не обнаружен



Подумали що хтось забув закрити, але не тут то було в середині був робочий який лагодив сам вітряк, розказали йому чим ми займаємось з того розрахунку  що він нас пустить на верх, на що він категорчино відмовив я сказав що відповідає власною дупою за  вітряк, і не дай Боже би з нами щось сталось. Всі питання та прохання до начальства.

Км-ки є?



Сьогодні ми сюди  полізем😎



Соснувши бібу ми вирішили перечекати цей момент як він лагодить вітряк, і в вечері на нього залізти, поїхали в Золочів по бомбарям.





Захопившись бомбарями ми профукали закат і поїхали по темному на вітряк.
Підїжаємо до вітряків, вирубаємо фари і обережно прямуємо до нього. Вспомнивши що на вітряку не має датчика руху, заїхали прямо на верх.
Магічним чином ми в середині, витираємо ноги об шмату на підлозі аби не засрати друг друга поки лізеш

Ще одна крапля з твоєї ласти і будеш крутитися разом з лопастью👺



Шлях на верх по драбині взагалі не відчувався, із за адреналіну в крові і величезного бажання як найшвидше побачити що до чого за 5-10 хвилин ми на горі. На кінцівці вітряку в машинному відділені достатньо тепло та надзвичайно шумно, аби почути собесідника потрібно кричати зі усих сил!


Фото з обладнанням


Вікно в рай


В пошуках км-ок



Ооо!! знайшов!!




Знайшовши км-ку вирішив вшидео втікнути через люк аби не ділитися, але мене  швидко зловили


Покриття вітряку з верху шершаве аби не було слизько, і по периметру «криші» вітряка встановлені перила висотою 3-5 сантиметрів за які можна триматись у випадку чого.

Із за погодніх умов та темряви, в повний ріст на верху не вставали, тому чекайте найблищим часом фото в день і  в повний зріст з самої верхівки! Якщо буде штіль, то наліплю навіть наліпку на лопасть🤩

Пофотографувавшись та назнімавшись відео було вирішено що поки до нам не приїхали - злазимо

Спуск був ще швидший, спустившись закрили за собою та подякували за гостинність!

Скороставшись надзвичайними властивостями Suzuki Jimni швиденько звалили з поля та поїхали до Львову



Поради та лайфками наступним хто полізе на вітряк:
1. Якщо збираєтесь різати колодку - не ріжте!
2. Обов'язково струсіть ноги та одягніть рукавиці, бо все болото вашого товариша буде у вас на голові
3. В машинному відділені не вздумайте доторкатись аби яких кнопок та не задіньте все що бачите, тим більше давач вібрації який зупинить вітряк!
4. як будуте вилазити на верх тримайте мійно люк, бо потоком вітру його вирве!

Avalon на Сихові, найвищий будинок Західної України, відвідали з kostia.sk

Перше місце, де усі лого в зборі

Зрозумівши систему Львівського підземної річки, нам захотілось відвідати Київські -  Клов та Глибочицю.
Одразу ж після Клову поїхали на метро до Глибочиці. Як справжні дигери, поїхали з Майдану на Контрактову в хімзі
Під час Клову промокли ноги

На місці, завалюємось





Щоб потрапити у саму річку, потрібно зістрибнути в цю дирку, яка виходить прямо в річку.

Ну все! В річці😎
Вода достатньо тепла, в мене навіть вийшло відігріти ноги, так як ішов без взуття суто в л-1 та шкарпетці, аби взуття не промокло. Рівень води сантиметрів на п'ять вище чим у Клові, в бахілах можна проходити спокійно, в Л-1 тим більше.



Дно в річці не рівне, дуже засмічене камінням.
На шляху зустрічається дуже цікава рослинність







Врізка в колектор





Тут була захована пікарда, певно що Свят стріляв



Чия лопата?



Спочатку подумали, що це був мостик через річку, але потім зрозуміли по картам (в річці ловить зв'язок) що це трамвайна колія



Прям як паркет дома, але з каменю




Спеціально відведена доріжка з бортиком, аби вода не потрапляла на доріжку, судячи по зручності проходу на тому бортику, він був розрахований або на карликів або на китайців, бо дуже вузько та треба досить так нахилитись аби не разувати рослинність на стелі зубами




Пролазимо поміж трубами і починається пекло.
Влад зачерпнув ногою воду всередину



Хтось загубив ломіка




Проходимо маленький водоспадик і ідемо аби не гуськом, бо зачерпляємо головою стелю






По дорозі є люк, в якому можна випрямити спину та перепочити



Ще один водоспадик



Знаходимо місце аби сісти перепочити, та знаходимо швидше за все частини від гвинтівки





А тут стає страшно, аби не зачепити стелю, не хотілось би потрапити на меморіал пам'яті із за обрушення колектору.





Опа! Якісь дигери, достаємо ломіка, може фонарі захочуть віджати👺

Тююю, це екскурсія, а екскурсовод з поїздки Голема в Чорнобиль на власному авто

А все, побачили ломіка і покрутили педалі

Історична пам'ятка річки



На перехресті нам хтось залишив мариновані огірочки, голодні туристи вирішили ризикнути, та романтично при свічках перекусити

Все, вилазим

Бомбарь з водою та світлом в Києві, звіт тут

Sky Towers (Київ)

Дуже круто та надзвичайно красиво! Сподіваюсь наступний звіт буде з тієї вежі;)

Можливо цією історією я мало кого з "олдскулів" здивую, але емоції в нас переповняли!!

Приїхав до Львову Вішня
і надивившись в Києві свого Клову, я вирішив йому показати щось більш цікавіше-Полтву🥰

Вирішили завалюватись самі розумієте де, і бачимо таку картину:


Тільки покажіть мені який це полтвяний щур зробив, думаю вся тусовка eXplorer2.0 залюбки погне йому кабіну)

Проходимо по стандарту мостік-оперний




Дійшовши до оперного прийшли до загальної думки "ідемо далі" Пройшли 10 хвилин, нічого не змінюється, пройшли 20 хвилин - аналогічно і вже на тридцятих хвилинах починає ситуація змінюватись, як мінімум ми зрозуміли що до будівництва одного з колекторів точно приклали руку китайці! А знаєте чому? Бо людям з ростом 180+ доводиться в прямому сенсі слова повзти рачки!





А ви мили руки у Полтві?)



Пройшовши цю ділянку через 10 хвилин з'являється поворот на ліво


Іемо ще 15-20 хвилин і розуміємо що ми далеко відійшли від початкової точки і що нам вертатись не ближній світ!
Завдяки таким люкам ми додзвонились до "водоканалу"😁 і він нам пояснив що ще хв 30 і ми вийдемо.



По дорозі до люку Вішня особисто головою перерахував кожну трубу! Так що вдягайте каски;)


Прикро було що вдягнулись не по "полтвяному". І дивляись на нас таке відчуття було що ми ідемо з якоїсь тусовки і на нас хтось блюванув;)






Ще зустріли піццу дігера


Кому треба напильник? можу показати місце))


Тут в мене навіть здогадок не має що це може бути.


Перелазимо памаранчеву трубу


Розуміємо що ми правильно ідемо пришвидшуємо крок, і хвилин за 10-15 з'являється люк!
Ви би бачили наші вирази обличча коли вилізли біля центру... (ті хто знають то мають знати..)

Ну ось і все, після цієї вилазки я зрозумів що краще вдіватись по "полтяному" та не засирати парадні речі!!
А про люк я цілком серйзно! Тільки знайдіть того щура😡