Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Теми - Sorborn

Сторінок: 1
1
Гуляв по просторах інтернету і наткнувся на цю книгу. Судячи з опису, книга розповідає і про цікаві закутки Києва і про діяльність сталкерів, дігерів і т.п. Думаю, для учасників форуму, які відвідують частенько Київ або проживають в ньому буде цікаво.
Сам її ще не читав, але знайомий з іншими роботами цього автора і знаю, що пише він доволі цікаво і по темі, а не в стилі цієї ж самої "Оформляндії" (про все і ні про що водночас).
Єдина проблема, немає перекладу українською.



2
Костел Воздвиження Святого Хреста знаходиться у с. Оброшино (Львівська область) і перебуває зараз у руїнах.
Костел в Оброшино постав стараннями львівського архиєпископа Фердинанда Кіцького. Розпочалося будівнитво храму у 1788 році, а закінчилося у 1791 році освяченням храму.
При костелі поховано двох померлих в Оброшино архиєпископів — фундатора (у 1797 р.) та Каєтана Кіцького (у 1812 р.). У 1817-1818 рр. до костелу було передано багато предметів, що належали архієпископу.
З листа архієпископа Лукаша Баранецького до пробоща Андрія Світного можна дізнатись, що поганий стан святині непокоїв архієпископа. Тому за власні кошти він придбав три дзвони (до того костел мав два малі дзвони), а також оплатив направу органу.
У 1928 році відділ культури та мистецтва Правління Воєводського у Львові подав ідею проведення консерваційних робіт в оброшинському костелі. Було вирішено усунути “невідповідні малюки біля головного вівтаря, та ангелів на склепінні, що не достойні нехай скромного, але вишуканого латинського костелу, особливо в історичній місцевості, розташованій біля Львова” . А  консерватор др. Йозеф Пйотровский ствердив, що “з мистецької точки зору нічого не варті нові псевдобарокові вівтарі, а також парапети хорів, які пофарбовані в жахливий темно-жовтий колір”, що “спотворює весь інтер’єр костелу”.
Також 1928 року львівська фабрика органів Рудольфа Хаасе розпочала ремонт костельного органу, що був пошкоджений в часі Першої світової війни. Кошторис ремонту органу склав суму 2570 злотих.
У 1930 році ремонт храму оплатив архієпископ Болеслав Твардовський. Тоді було отиньковано і помальовано стіни, закладено залізні віконні рами і надбано нове приладдя.
У костелі було три вівтарі. Їх виконав скульптор Іван Войтович. На головному вівтарі було встановлено скульптурну групу  ХVІІІ ст. – Розп’яття з фігурами Матері Божої та Св. Івана. На двох інших  – образи Матері Божої та Св. Йосипа з Дитятком.
У 1931 році продовжено реконструкцію органу.
У 1932 році під час візитації помічника львівського архієпископа Франциска Лісовського ремонт костелу було оцінено позитивно, застереження викликала лише відсутність органу (імовірно, він все ще був на ремонті).
Під час приходу в 1939 році радянських військ в костелі зробили танцювальну залу.

Ну і трохи світлин:
Вид ззовні:



Вигляд костелу всередині:





Сходи, можливо, які вели на дзвіницю:



Фрагмент паркану біля костелу:



3
Блукаючи по просторам інтернету, натрапив натаку цікаву книгу 1986 року публікації.
Книга є збірником комплексу документів по історії нашого міста, починаючи від моменту заснування міста і закінчуючи 1985 роком.



Власне, ось лінк на саму книгу:
https://drive.google.com/file/d/1vx_0YEbQ3KG_FrU3smjU7FNEec-WVFoz/view

4
Вертеба - гіпсова печера, у якій було знайдено сліди побуту трипільської культури. Основна її унікальність полягає в тому, що, по-перше, це єдиний в Україні підземний музей трипільської культури, по-друге, саме тут було знайдено безліч археологічних знахідок доби енеоліту. Також це місце облюбували собі кажани і їх часто можна зустріти тут, зокрема взимку. За даними зоологів тут гніздують 4 види кажанів, які занесені до Червоної книги України. Довжина печери за різними даними варіюється від 8550 км до 9021 км, але туричтичний маршрут довжиною до 1 км.
Знаходиться дана печера в Тернопільській області в Борщівському районі і відноситься до Борщівського обласного краєзнавчого музею.
Ну тепер трохи світлин :)



На вході у саму печеру стоять металеві двері і вхід чимось нагадує вхід в бункер. Власне, через встановлення цих дверей працівники були змушені зробити додаткову диру у стелі печери для того, щоб кажани, які там гніздують могли вільно потрапляти в печеру і покидати її. Власне, диру змусили зробити зоологи, які підняли хайп стосовно популяції гніздуючих там кажанів.



Власне самі ходи в печері:









Кристалічні утворення:





Також в печері є невелика експозиція побуту трипільців:







Ну і трохи археологічних знахідок і місць розкопок:









6
Ось вам декілька ЦРУшних документів, які стосуються Львова. Власне публікую їх у хронологічній послідовності:

1959р.:
https://www.cia.gov/library/readingroom/docs/CIA-RDP80T00246A049900560001-7.pdf

1960р.:
https://www.cia.gov/library/readingroom/docs/CIA-RDP80T00246A056300080001-8.pdf

1961р.:
https://www.cia.gov/library/readingroom/docs/CIA-RDP80T00246A059600440001-2.pdf

1962р.:
https://www.cia.gov/library/readingroom/docs/CIA-RDP80T00246A061400210001-6.pdf

Якщо хтось ще щось відкопає додавайте)

7
Власне маю електронний варіант книги, виданої у 1983 році в Москві, у якій написані умовні позначення для топографічних карт масштабом 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000. Для тих, хто користується радянськими картами, думаю, буде корисним.
Так, як файл більше 250 Кб, кидаю лінк на гугл-диск:
https://drive.google.com/file/d/1nJEg-HvkO9o1HP58Wikt-3MYGyyFandN/view?usp=sharing

8
Всім привіт! Влітку я обслідував територію Львівської цитаделі і позаду центральної будівлі (казарм) у хащах я знайшов замкнений вантажний металевий контейнер, який, судячи з вигляду, знаходиться там доволі давно. Мені стало дуже цікаво, що це за контейнер і як він там опинився. Фото самого контейнера прикріпляю до посту.


Сторінок: 1