Миколаїв та його околиці

[T.a.Z.z.Z]

Та з вами нема про що говорити, в Стільську так можливо, а в Миколаєві печери 19-20 ст., по терену Миколаївщини печер дуже багато є природні і штучні і називати їх всіх храмами буде по простому тупо, і хто б будував храм хер зна де, місто постало тільки в 16 ст. а до того було пусто тільки недалеко в с. Дроговиж були поселення, то для чого будувати храм там де нічого не було ?

[Bottlehunter]

Та з вами нема про що говорити, в Стільську так можливо, а в Миколаєві печери 19-20 ст., по терену Миколаївщини печер дуже багато є природні і штучні і називати їх всіх храмами буде по простому тупо, і хто б будував храм хер зна де, місто постало тільки в 16 ст. а до того було пусто тільки недалеко в с. Дроговиж були поселення, то для чого будувати храм там де нічого не було ?

Якщо щось знаєш, чого не знають інші - будь добрий, напиши. І бажано в доступній до читання формі. Будемо дуже вдячні, ага. А фрази типу "з вами нема про що говорити" неминуче ведуть до бану, перевірено.

[astrolon]

Хочу подякувати автору за цікавий звіт, побачив деякі об"єкти, які пропустив коли ходив тими місцями, підуть на майбутнє відвідування. Хочу добавити декілька фоток від себе. 

[Le-i-3o]

Окрім Доту, і всіх згаданих як і у цій темі так і у інших навколо Миколаєва є ще декілька цікавих  обєктів про які мало хто знає.

Ще за теплих часів осені, вирушили з другом до Миколаєва на пошук печер! А семе природніх, а не штучних видовбаних ще білими хорватами чи військовими у воєнні часи. Розміщення Миколаївського району у місці високого тектонічного напруження яке здійснюють на нього Карпати зумовило винекнення у породах великої кількості тектонічних трішин(між іншим по деяких з них і видовбані печери і гроти Білих Хорватів). Такі трішини утворюють підземні пустоти, печери тектонічного походження( як приклад печера коло Старого Роздолу). Нажаль під час поїздки було знайдено тільки рукотворні печери. Проте ми не розчарувалися оскільки побачили два красивих маловідомих місця "Каньон" і "Палець". Ось декілька фото з нашої поіздки...

[Андрусю]

Верин це також поблизу Миколаєва. Ось такий опис печери подає місцева мешканка:  (географічний квестіонар НТШ 1933р.)  Печери знаходяться у лісі – фундації Скарбека. Є дві печери. Перша знаходиться на високій горі. Та печера викута у камінній скалі. Довкола печери встановлені рядом великі камені. Та печера є поверхова. Вхід є викутий – висотою 3 метри, переділений на дві части. Як входити до печери, по боках є викуті з каменя філяри чим раз менші аж до середини. В середині є так високо, що чоловік низького росту може стояти на зріст. Є вона викута в пів колесо і виглядає як мала кімната.                                                                                                              Над нею знаходиться друга. Є вона дуже подібна до першої. До неї треба влазити боком, бо інакше до неї не можна зайти. Є вона такого самого об'єму як перша. І взагалі  є така сама як перша лише що стіни є різьблені. В ній знаходяться якісь кости. Та печера виглядає мов би святиня поганська. Може 1км від тої печери знаходиться друга.  Друга печера виглядає інакше. Є се звичайний підземний хід. Вхід викутий в камені, а дальше викопаний в землі. Коли до неї увійдеш то видно там якісь патики, а побіч них є земля змішана з попелом. Далеко в ню небезпечно заходити, бо правдоподібно мають там гнізда ріжного рода гадюки. Переказують, що там укривались давно люди перед переслідуванням ворогів. Кажуть, що та печера тягнеться через 3 км.   Вже багато людей вибиралось перейти через цілу печеру, але ще ніхто її докладно не прослідив, бо боїться іти. Хто знає чи там дальше не знайшли би костей людей, або звірят, або якісь знаряддя якими послуговувались наші предки. Ті печери є цікаві з того, що би пізнати в який спосіб давно різьбили камінь.                                                                                      --                                                                             Подала Киндій Ольга .

[inkognito]

Обговорення тут, нижче прошу дописувати по-темі.

[T.a.Z.z.Z]

У всіх дослідженнях з історії Першої світової війни особливо виділяються описи найбільш нарпужених боїв Галич-Львівської битви кінця серпня – початку вересня 1914 р., в якій вирішувалася доля всієї Галіційської кампанії. Серед цих описів незмінно присутні епізоди, пов'язані з фортецею Миколаїв. Залишки цієї фортеці, яка мала 23 польові укріплення та 8 батарей і гарнізон якої налічував 10 тисяч, ще добре збережені років сорок тому, сьогодні практично зруйновані кар'єрами, будівництвом та іншими видами діяльності, так що вже деякі археологи приймають їх за печерні храми дохристиянського періоду.
Так як сил для війни на два фронти Австро-Угорщина, яка економила на війському бюджеті, не мала, начальник Генерального штабу генерал-полковник Конрад фон Гетцендорф вирішив стримати натиск росіян в передгір'ї Карпат, спираючись на р. Дністер, змусити їх максимально втратити матеріальні і людські ресурси, щоб вони підійшли виснаженими до основної лінії оборони в Карпатах і Татрах, прохід між якими закривала першокласна фортеця Перемишль. По дністровській лінії оборони ключовими мали бути подвійні тет-де-пони (передмостові укріплення) у Галичі, Миколаєві та Самборі, з яких головна роль відводилася Миколаєву. Укріплялися також переправи у Жидачеві, Роздолі, допоміжні позиції намічалися у Стрию та на р.Верещиці в районі Комарна.

За задумом проектантів (проект зберігається в австрійського гофкрігсархіві у Відні) основою оборони Миколаєва, завданням якої було прикриття обох мостів через Дністер, мали бути вісім артилерійських батарей, оснащених важкими гаубицями Берга зразка 1899 р. (150-мм) з снарядами вагою 39 кг та дальністю стрільби 7,6 км. Ці батареї розміщалися в штольнях (потернах) на північ від міста (по шість гаубиць в батареї). На цій основній позиції було розміщено шість батарей (чотири справа від дороги на Львів і дві зліва). Штольні мали зверху отвори для стрільби, які закривалися щитами з дерну від спостерігачів з літаків, а з часом затягнулися. Друга позиція розміщалася на схилах горбів з південної частини міста, ближче до Дністра і складалася з чотирьох батарей (нині повністю знищених кар'єрами). До цієї позиції з станції Миколаїв-Дністровський навіть була підведена окрема вітка (вона була відновлена при будівництві КБК). Технічною новинкою було те, що стрільба передбачалася з повністю закритих позицій. Передові артилерійські спостерігачі розміщалися на г. Малявка та тростянецьких висотах і звідти по телефону мали передавати координати. Вперше прокладався підземний телефонний кабель. Обидві позиції було з фронту надійно прикриті польовими укріпленнями з батареями польових гаубиць 104-мм, гармат 76,5-мм та кулеметними гніздами. Про рівень цих укріплень можна судити з їх рештків, які збереглися на горбах Тарандова (між основною позицією та заправкою біля Тростянця). Там є рештки підземних казематів (для складів та лазаретів), цілі підземні галереї з залишками бетонного перекриття, рештки пів батарей та кулеметні гнізда. Подібні укріплення були напроти лінії батарей справа від дороги на Львів. Одне з них, у вигляді острівця, зарослого лісом, збереглося по дорозі на озеро, що знаходиться біля Великої Волі.

Дорога на Львів (дефіле між горбами) з обох сторін прострілювалося кулеметами та артилерією з закритих позицій. Центр управління вогнем знаходився в ДОТі (така назва збереглася в Миколаєві, хоча насправді, дане укріплення справжнім ДОТом ніколи не було).
Так само польовими укріпленнями прикривалася друга позиція. Ці укріплення на схилах горбів вище цвинтаря (,,шанци") добре пам'ятає старше покоління. Кар'єр та пізніші будівництва їх повністю знищили.
Обидві лінії тет-де-пону надійно прикривалися з флангів. Польові укріплення були збудовані поблизу городища давнього Дроговижа на Стружній горі. Були використані і старі вали городища. Зі сторони Стільська та Ілова вздовж Колодниці також тягнулася низка польових укріплень. Їх також деякі археологи пізніше прийняли за укріплення Х-ХІ ст. З цього боку не було доріг, тому артилерійські позиції там не передбачалися. Практика показала, що це було помилкою.

Фортеця Миколаїв почала будуватися у 1910 р. Але в 1913 р. будівництво її зупинили. Російський військовий агент (так тоді називали військових аташе) при австрійському дворі полковник Митрофан Костянтинович Марченко (3.09.1866 – 7.07.1932), випускник Миколаївської Академії Генштабу, українець з Волині, блискучий розвідник, добре володіючий мовами, довідався про зацікавлення вродливими юнаками начальника контррозвідки австрійського генштабу полковника Альфреда Редля. Редль був галицьким німцем, мати його була українкою, він мав репутацію бездоганного служаки, але згубна пристрасть виявилася сильнішою за устремління до успіху. Марченко підіслав до Редля свого агента, замаскованого під лейтенанта-італійця з Тиролю. Російська розвідка зробила відповідні знімки і почала шантажувати полковника. Наслідник престолу ерцгерцог Франц Фердінанд не терпів гомосексуалістів. У Редля не було вибору. Він сфотографував і видав російській розвідці мобілізаційний план Австро-Угорської армії.
Повна стаття http://mykolaiv.info/statti-ta-naukovi-pratsi/zagadki-fortetsi-mikolayiv.html

[Driver]

Отже, минулої неділі (1 вересня) в день знань вирішив розширити свої знання про околиці Миколаєва. Час від часу буваючи в цьому районі нераз хотілось вживу побачити такі захопливі назви у вікімапії: шанці, доти, гроти, гаубичні потерни. Разом з другом який  із Миколаєва перейшлись грибними міцями сусідніх лісів, але нульовий результат сам скерував нас змінити вид діяльності. Щоб дістатись до першої точки зі Стільська поїхали провіряти дорогу через каскад озер Велика Воля. Вікімапія була права, дорога таки є, благо що не розрізана коліями ЗІЛів.





Тут на вершині пагорба кругла ділянка окопів зарослих деревами, видно місця копу.







До ДОТу спускались через кар`єр і сміттєзвалище на якому рулять цигани, роми.





Цікаве але надто доступне місце, присутнє сміття, биті флєшкі, шашличні згарища.







Потішив кажанчик який позував до знимки.



Третю точку нашого маршруту показав Назар, на вікімапії її нема.







і ті самі мешканці



між двома гротами обвалилась стеля



В одній кімнаті зграя мух вишикувалась в шеренгу



кусок заваленої арки



Четверта точка





Чотири зали з`єднані одним коридором





колєга





вихід через обвал



отвори над кімнатами



Ну і п`ята точка цього дня над стрільбищем, багата на залишки споруд









Далі можливе продовження... І взагалі то можна зробити цілий туристисний маршрут якщо грамотно до цього підійти.

[Agvares]

Друзі,хто має бажання і цікавість,приїжайте в миколаїв,покажу,розкажу,потоваришуємо!!!(пишіть в лс)

[zommersteinhof]

За задумом проектантів (проект зберігається в австрійського гофкрігсархіві у Відні)...

Л.Войтович пише ніби-то зі знанням справи, але єдине, на що він опирається, це фраза "проект зберігається в австрійського гофкрігсархіві у Відні". Слабенький аргумент... Питання - чи існували ці печери з дохристиянських часів, чи їх видовбали щойно у ХХ столітті - надалі не вирішене... Порівнюючи потерни форту Перемишль, можна побачити їх неймовірну схожість з комплексом на г.Тарандова, але схожість - це теж не аргумент.

[Андрій74]

Вирішив і я полазити по вище описаних містях.Вилазка вийшла супер,до неї не готувався,все вийшло експромтом.Правда фотки не дуже якісні,звиняйте.

[Андрій74]

Ось іще фото

[Андрій74]

час потроху бере своє,в середині потроху починається валитись

[Андрій74]

Літом місцина дуже гарна,зимою теж гарно посвоєму

[Андрій74]

Вертаюсь до старої теми. На днях купив собі металошукач GC1026/MCE987 Barska Sharp, ну дуже кортіло його випробувати. Виріши зїздити на старе місце. Відпросившись з роботи, поїхав шукати удачі. Але не тут то було, чи то я зелений початківець, чи вже все викопали до мене, а може дідо земляний зажав дати щось цінне. Одним словом, за цілий день ні холери цінного не накопав, лише пару залізяк в окопах. Єдиний трофей це фото. Прошу переглянути. Дякую.

[Олесь]

Колись давно в цих місцях уже бував, цього разу вибралось нас троє: я, Андрій74, STALKER.
Походили, пофотографували, ось результати вилазки:




Спершу відвідали шанці №1 (на карті)
Усе заросло, але відсутність зелені дозволяє оглянути загальний план укріплень.








Шанці №2. Вежа зв'язку побудована до олімпіади ще за союзу. Інформація від STALKER.








Артилерійська позиція на Тарандовій, кажуть що раніше тут був храмовий комплекс (капище).


Ткацьке озеро


Старе єврейське кладовище.








Комплекс №1








Вівтарна ніша та ніші-костниці


Вівтарна ніша та ніші-костниці - схема.


Вівтарна ніша


















Карніз в кінці сьомої потерни






Поруч з першим комплексом зустрівся нам Корчинський Орест Мирославович. З його слів всі ці потерни являються храмовими комплексами.
Посилання на результати досліджень Корчинського О.М. -

Комплекс №2,3








Третій комплекс




Частина третього комплексу засипана, при бажанні можна відкопати. Також третій ком. з другим поєднані тунелем з різким перепадом висоти.








Комплекс 4 (залишки)


Ком. 5 (вхід зверху)








Ком. 5




ДОТ  (спостережний пункт)


Місцина це популярна серед місцевих, судячи з кількості сміття та битого скла.




Кар'єр






Поки ми фотографували, знімали даний об'єкт хтось з місцевих почав випалювати траву. Далеко не всі ще усвідомили всю шкоди яку цим спричиняють, та нераціональність випалювання трави.




Ком №7 наша кінцева точка. Є ще 3 комплекси які так і не встигли відвідати, знайти, але все ще попереду...


Також обвалені тунелі які можна розкопати.

[Андрій74]

Гарна вишла прогулянка



Печери супер ,якась дуже позитивна аура в тих печерах. Застали там на місці кандидата історичних наук Корчинського Ореста Мирославовича,дуже цікаві речі розповідав про комплекс.Нажаль за браком часу він не міг нам приділити більше часу. Зато я рожжився його візиткою. Якщо було цікаво він міг би провести ескурсію для нашої громади.

[Блондинка в кедах]

Печери супер ,якась дуже позитивна аура в тих печерах. Застали там на місці кандидата історичних наук Корчинського Ореста Мирославовича,дуже цікаві речі розповідав про комплекс.Нажаль за браком часу він не міг нам приділити більше часу. Зато я рожжився його візиткою. Якщо було цікаво він міг би провести ескурсію для нашої громади.

Пан Орест - фанат тих місць. Все життя присвятив досліженню Ілова, Стільського, історії Білих Горватів.
Колись брала участь в розкопках, які він проводив. Дядечко - ходяча історія приправлена дотепними жартами.
Було б дуже круто організувати мандрівку з ним. Тому не губи візитівки  ;)

[Андрій74]

Ок! Ближчим часом зателефоную, домовлюсь за ескурсію. Спробую викласти в плани після свят. Можливо потрібна буде технічна пітримка( машина)

[Олесь]