Побували там влітку, цього року.
Після побаченого в Кривому Розі та Джарилгачі Олешківські сприйнялись відносно нейтрально, мабуть після острова, піску вже доста було) Побачили, прогулялись, +1 до списку побаченого в Україні.
Але, щоб ще раз так, туди повернутись, то такого бажання не виникло.
Тим не менше, там звісно цікаво, з точки зори унікального клімату та природи. Можна побачити рослини які є доволі рідкісними та занесеними у Червону книгу. Також тварин.
До лінії горизонту там бархани звісно не тягнуться, та й бархани в більшості порослі характерною рослинністю, з де не де, зеленими горбками оазисів. Піски оточені хвойними деревами, насадженими штучним способом, з метою запобігання розповсюдженню пустелі на решту територію району.
Якщо ви захочете там побувати, сміло рекомендую одразу замовляти екскурсію у працівників національного природного парку "Олешківські піски".
Переваги очевидні: вони мають власний транспорт, екскурсія найбільш розгорнута, маршрути довші, тим паче від людей, які люблять та "живуть" цією місциною. Та й дешевше.
(05542)4 57 22, nppop.gov.ua
Тематичні сайти:
http://discoverkherson.com.ua/oleshkihttp://7chudes.in.ua/nominaciyi/oleshkivski-pisky/Було не дуже гаряче. Тому прогулянка була комфортною.
![]()
![]()
Студент, пустеля і Гюльчатай)
![]()
Просто Гюльчатай
![]()
Туріст)
![]()
Якась рослина, вже забув назву. Пів року пройшло з поїздки. Ну майже)
![]()
Пісок тут має такий колір
![]()
![]()
Нірка чиясь
![]()
В оазисі. Джерело було пересохлим(
![]()
Слід марсіанина
![]()
Ну дуже змістовна фотка
![]()
Ось вони, Олешківські піски
![]()
![]()
![]()
Дерева є
![]()
Пісок не був сильно розпеченим, тому можна було безпечно ходити босим по ньому.
![]()