Автор Тема: Долина індАстріальна  (Прочитано 3267 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Bottlehunter_

  • Користувач
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 320
  • Рейтинг 213
  • Стать: Чоловіча
  • Полюю тільки на повні пляшки!
    • Перегляд профілю
Долина індАстріальна
« : 23.07.2010 16:57:42 »
Кожне маленьке місто Галичини має чим похвалитися в плані індастріалу. Ось результат кількох моїх вилазок по околицях м. Долина Івано-Франківської обл.
 
Бавовнянопрядильна фабрика.

Не знаю кому в голову прийшла світла ідея - вирощену в Азії бавовну везти на Прикарпаття, тут її обробляти, а отриману сировину знову розвозити в Москву, Ленінград, Тернопіль, Іваново та інші міста величезної Родіни. Такий виробничий процес очевидно невигідний. Але побудова здоровенної бавовнянопрядильної фабрики в Долині дала змогу значно розбудувати місто - майже вся теперішня нова частина міста збудована на кошти підприємств совіцької промисловості.
Пропрацювала фабрика трохи більше 15 років, з розпадом Нерушимиого обладнання попродали, що можна розікрали, людей позвільняли. Зараз окремі цехи на території зайняли дрібні підбриємці - євровікна, пилорама, ще якась комерційна біда...
Зі слів колишнього працівника, пряжу возили ще й наліво, в деяких містах були підпільні підвали, де робили ковдри. Сам він ганяв КАМАЗИ з таким крамом в Тернопіль.
До труб на фотках. Та, що вища - труба котельні. Топили мазутом, тому важливо було дим розвіяти на якомога більшу площу, щоб дотриматися санітарних норм забруднення. Грубша труба, зі слів того самого дядька-шофера, була вентиляційною. На території було велике бомбосховище глибиною коло 12 метрів. Потім його засипали річковим шутром, пізніше вибрали, а бомбосховище затопили. До фабрики вели дві залізничні гілки, від яких залишився тільки насип. Нижче фотки.

Місцева фантомна залізниця



Залишки мазутного резервуару


Підземне сховище мазуту. Дотепер наполовину повне






Колектор










Всередині великої труби. Зняв через дірку



Ще один індустріальний об'єкт.Водонапірна башта. Збудована в 1953 році, обслуговувала більшість тогочасних будинків і бараків, що переважно мали не більше двох поверхів. Коли з'явилися багатоповерхівки, потреба в ній відпала.


Далі - залишки колись відомої на всю Європу солеварні. Інформацію про неї легко можна нагуглити. Скажу тільки, що при такому відношенні влади до культурного спадку, скоро будемо нашу історію вивчати хіба у вікіпедії.







Сходи на горище



На горищі. Дірок більше, ніж даху




Добротна польська черепиця


Виробничі цехи




Більше фоток  на пікасі.

Обговорення тут


Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!