Думаю, що в тему буде також інформація, де і як ховали людей на теренах Львова у давнину, і що залишилося нам на згадку від кладовищ, які зараз не існують.
Кладовища середньовічного міста (13 — 18 ст.)У середньовічному Львові до кінця 18 ст. існувало 7 кладовищ, включно з монастирськими. Ховали на кладовищах за конфесійною приналежністю. Якщо ховали в землю, то плити з пісковику, або мармуру клали на засипані могили, щільно притуляючи одна до одної для економії місця. На плиті вирізьблювали ім’я небіжчика, епітафію; у верхній частині — рельєф хреста на Голгофі, а знизу — череп і схрещені кістки. При похованні у підземеллі храму труну опускали туди, не закопуючи. Над цим місцем в храмі ставили пам’ятник з бронзи, мармуру, алебастру, який зображав, як правило, сплячу людину. Такі статуї можна побачити в Музеї історії релігії, костьолі єзуїтів. До торця домовини прибивали портрет небіжчика, який писали на блясі, або дереві. Після похорону портрет вішали в храмі.
Найпишнішим і найпрестижнішим кладовищем стародавнього Львова вважалося:
Кладовище біля Катедри (не існує)Виникло швидше за все в 1405 році, коли було освячено собор, і проіснувало до кінця 18 ст. Знаходилося нижче рівня площі Ринок, тому до нього спускалися по сходах. Займало майже всю територію сучасної Катедральної площі. Було обнесене стіною з трьома входами. Бідних ховали біля собору, багатих та архієпископів — в підземеллях, т.зв. криптах. На даний час від кладовища залишилися:
- каплиця Боїмів, одна з шести, що стояли окремо;
- декільках каплиць, прибудованих до собору, зокрема каплиця Кампіанів;
- надгробні статуї святих, які були перенесені з кладовища після його ліквідації та встановлені на постаментах довкола собору:
Ззовні в цоколі Катедри знаходяться кам’яні рельєфи, які теж можуть мати відношення до кладовища.
![]()
Оскільки кладовища були розташовані в житлових кварталах, то вони впливали на якість води в міських криницях. Влітку в спеку в храмах завдяки похованням в підвалах стояв сморід. Тому у 1783 році Йосиф ІІ ліквідував церковні кладовища. Домовини витягали з підземель, на возах транспортували за місто, де скидали в ями і закопували.
Кладовища у 19 ст.Після ліквідації церковних кладовищ у Львові були створені 4 нових кладовища за кількістю дільниць міста:
Личаківське кладовищеОбслуговувало східну частину міста і середмістя. Збереглося до наших днів тільки тому, що тут ховали аристократію і заможних мешканців середмістя.
Декілька старих фотоСтрийське кладовище (не існує)Обслуговувало південну частину міста. Займало теперішні житлові квартали і частково Стрийський парк.
З книги Івана Крип'якевич від 1932 року про це кладовище відомо:
***
Під час великої війни (І Світова) у Стрийському парку поліг при повітряній катастрофі австрійський летун, його могила була коло Палати мистецтва. В листопаді 1918 р. були тут могилки українських стрільців, що полягли у бою. Їх ексгумовано й перенесено на цвинтарі.
***
Городецьке кладовище (не існує)Обслуговувало західну частину міста. Займало теперішні житлові квартали і частково Привокзальний базар.
Ось як писав Іван Крип'якевич в своїй книзі 1932 року видання про Городецьке кладовище:
***
Вгорі Городецької вулиці при вул. Білинських (тепер - вул. Смаль-Стоцького) є старий городецький цвинтар, заснований у другій пол. 17 ст. З давніх пам'яток зберігся пам'ятний стовп із свята коронації ікони Богородиці у домініканів 1753 р. і кілька знищених надгробків. На цвинтарі хоронено перших митрополитів - Ангеловича, Яхимовича, Литвиновича, в 1880 р. їх перенесено на Личаківський цвинтар, - одної тільки могили Ангеловича вже не відшукано.
***
Жовківське кладовище, або Папарівка (не існує)Обслуговувало північну частину міста. На його місці зараз знаходиться залізнична станція Підзамче.
Цитата з "Історичних проходів по Львову" І. Крип'якевича:
***
Папарівський грунт обернено при кінці 18 ст. на цвинтар, званий "Папарівкою". Цвинтар зразу обіймав більший простір, а саме площу, де є тепер залізничний двірець Підзамче. Цвинтар замкнено 1856 р. Під час будування двірця в 1860-их р.р. знищено багато могил. Деякі перенесено на Личаківський цвинтар, так між іншим Якова Геровського. Цвинтар із року в рік зменшується, залишки гробових пам'ятників розкрадають злочинці. Із збережених могил найстарша з 1795 р.; замітніші будови - гробниці Кисельків, колишніх власників бровару з 1829 і 1931 р.р. З українських могил збереглася напівзакопана в землі плита сучавського єромонаха Сергія Томовича з 1848 р.
***
Євреї мали своє окреме кладовище.
Єврейське кладовище - кіркут (не існує) Виникло в кінці 14 ст. і проіснувало до 1940-их р.р., коли було знищене гітлерівцями. Над могилами встановлювали вузькі вертикальні кам’яні плити, на яких писали прізвище та епітафію, а також особливу емблему, за якою визначали, хто похований в могилі — равин, лікар, купець, заміжня жінка, чи дівчина. Зараз на місці кладовища знаходиться Краківський базар.
Ріг вулиць Клепарівської і Пстрака. Видно червоний цегляний паркан Краківського ринку, який дуже схожий на паркан довкола Личаківського кладовища. Можливо цей паркан залишився ще від єврейського кладовища.
Колона на пагорбі на початку вул. Золотої дуже нагадує надмогильний пам’ятник. Певно, теж артефакт з єврейського кладовища.
Більше про кіркут можна прочитати тут
http://www.lvivcenter.org/uk/lia/description?ci_objectid=272.
Інформація про старовинні кладовища почерпнута з книг:
1. Мельник Б.В. Вулицями старовинного Львова. — Львів: Світ, 2002.
2. Крип'якевич І. "Історичні проходи по Львові" (репринт з видання 1932 року). - Львів: Каменяр, 1991.