Шановне панство маю надію не подумало, що ми в суботу наситились одним
Бомбіком на вулиці Гамериканського Президента? І правильно, після того бомбіку FenRiz, YserL та ваш покірний слуга помандрували у таке-собі місце, що у мєсних зветься Fuck-Park (чому так, думаю самі зрозумієте із фото). Мабуть багато хто із дописувачів знає це місце, був там чи чув про нього. Багато хто міг ганяти там у страйк- чи пейнт-бол.Проте ми троє ніц про це не знали і пошпацерували туди. Карта троха нижче у цьому пості, місце окреслене червоним кольором.
Зайшли ми туди по Вулецькій із сторони вулиці Пасічної - проте як потім виявилось зручніше зайти із вул. Колодязьної чи Слобідської, вийти на колію і нею вже зайти на місце. До-речі, якшо би хто не знав: якшо на вул. Зеленій у районі автобазару має місце великий корок на дорозі - зручніше об'їхати це невдячне місце по вул. Вулецькій (просто до кінця, далі наліво і через якийсь час ви вже на вул. Пасічній за кільцем).
Але я троха відволікся. Пройшовши по Вулецькій коло масиву "Пасічний", коло
заводу де ми вже колись ходили із Зелею та Mazafaka, пройшли гаражний масив і вийшли на поворот коло заводу "Іскра" (властиво між Іскрою та Ізоляторним заводом, котрий на диво працює зараз - видно дим із коминів). Пішли просто, паралельно вулиці Зеленій і через 10 хв. підійшли до воріт якого незрозумілого заводу. Обминувши ворота по ліву руку і підійшовши троха ближче ми побачили, що то якийсь деревообробний завод - купи порізаного дерева, час від часу електронавантажувач вивозить стос геометрично правильно нарізаних дошок із автоклаву, від чого кругом стоять густі хмари диму і приємний аромат свіжоспиляного дерева. Ще 200 метрів просто і за невисоким насипом ховається кавалок колії - то власне починається Fuck-Park. Попри колію біля завареного намертво складу знаходимо купу совітських ше плат (звісно усе цінне давно випаяне), купи роз'ємів, старих клавіатур тощо. Кілька фото - і рушаємо до наступної будівлі.
Ніц цікавого у ніц не знаходимо - це була транформаторна підстанція, відповідно навіть дротів у стінах не залишилось...Зато наступна будівля нас зацікавила значно більше. Коли ми пройшли задестроєну машинну залу і зайшли у частину де було декілька кабінетів - ми просто офігіли. Кімната була обставлена купою диванів, посередині стояв непоний стіл, саморобна попільничка, колода карт. Табличка на стіні, що виконана у стилі гоп-постмодернізму казала нам, що то є ніц не інше як "Казино "Royal" котре працює 24 години на добу. Опудало, що зроблене із вішалки для одягу, брудного светру та джинсів, набите соломою займало горизонтальну позицію на землі, ймовірно символізуючи відвідувача казино котрий "спустив" усі свої гроші. Також була велика клуня із пустими пачками від пива та цигарок. Користуючись моментом перекинулись із FenRiz'ом у дурня, я програв.

На виході зустріли банду малоліток, котрі власне "казино" облаштовували - вони власне йшли робити там вікна. Вони розказали нам, що на території є сторож і троха псів. Псів згодом виділи, сторожа - ні.
Діставшись наступного корпусу бачимо, що тут активно гарають пейтбол. Усі стіни у фарбі, підлога у залишках кульок. Тут також не особливо цікаво...За корпусом стоїть великий комин, щільно усіяний антенами стільникового зв'язку, внизу будиночки з апаратурою. На територію можна заїхати машиною, оскільки власне коло тих будок стояла біла Газелька, хлопаки міняли залізо в одній із будок. Потому як полазили в останньому відкритому корпусі знову пішли шукати охоронця (бо один корпус таки закритий є, мали надію на екскурсію по ньому) але знову знайшли тільки псів.
Навколо об'єкту нарахували із 4 підземних водосховища та одне недобудоване. В одне із них можна спуститись звичайними сходами, але наявність води вже 2-му рівні сказала нам, що це можливо буде зробити тільки в аквалангу

Повертаючись додому, знайшли коло одного із водосховищ самопальну стайківську "гранату" із петарди та гороху. Гарно зроблена, вона видно довший час пролежала у сирій траві - але таки зробила свою справу і гучно вибухнула обкидавши нас горохом...Відти пішли колією і вишовши на Зелену по вулиці Слобідській сіли на маршрутку додому. Ось мабуть і все, дякую. Усі фото
тут.
P.S. Вважайте під ноги як будете там ходити - купа відкритих люків (кришки давно покрадені), причому деякі із них дуже навіть вдало замасковані травою. Багато дзюр обгороджено біло-червоним скотчем, але то самі глибокі переважно, котрі ведуть у водосховища...