Автор Тема: Серія 1. Прогулянки винниківським лісом  (Прочитано 2482 рази)

1 гість дивиться цю тему.

Alter

  • Користувач
  • Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 1059
  • Рейтинг 210
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Отож, же би скористатись з останніх днів золотої осені, разом з Pacem'ою вирішуємо поблудити по лісі, завидіти кавалок фантомної залізниці, зацінити винниківське озеро в таку пору року ну і просто погуляти.

Першим ділом добираємось до Тракту Глинянського. До перехрестя із залізничною колією. Там і вигружаємось.



Погода супер, надворі ранок, тож завзято топаєм собі далі. Через мертів 100 по правому борту бачимо щось вельми цікаве. Швидше за все то був якийсь старий склад.















Повсюду видніються відмітки квестерів.
Топаєм далі.



Потім натрапляєм на обгороджену територію, з табличкою "Вхід заборонено", колючим дротом, кунгом з охоронцем, шлагбаумом і всяке таке. Поки охоронечь відвернувся, ми швиденько проскакуємо в нього за спиною. Никаємось в кущах.

Отаке чудо архітектури та аерографії вкупі)



Далі бачимо таку картину - купа техніки, робочих, металолому, і всі разом вони мутять якісь цистерни.







Никаємось в тих же ж  кущах, шустро рухаючись в сторону лісу.
Осінній ліс, та ще і за такого освітлення і погоди то є я вам скажу вельми красива штука. Ось ряд фото того всього.






Мєсні)











Коментів те все не потребує, адже це чистої води краса, і портити її язво-лицемірними коментами є ІМХО негарно та неестетично.

Короч чвалаєм далі, виходимо на насип "фантомки"...



...і добираємось до відомого переїзду. Фоткаємо і злазимо вниз. Власне злажу саме я, і саме на мене була націлена жидо-масонська підла акція у вигляді падаючих каменюк з-під рук на голову і все решта. Розмір каменюк - з добру вгодовану одиницю львівської бруківки. Падаю на дупу, скидаю із себе каменюки, перевіряю себе ж на цілісність і валю дивитись, куди ж це я все-таки приземлився.











Не очікував тут знайти таку кишку довгу.







Далі йдем в стонрону озера. Воно або пересохло, або його спустили. Хз.











от так-то!



Знов ліс. Реально заворожує...



Знов мєсні. Якість паршивенька, бо фоткав на макс. зумі метрів десь із 70. При наближенні ті кури різко втікали.







Знов топаєм лісом.

...проходим буреломи (реально на вершинах горбів ніби цунамі пройшлося - все поломане)...



...яри (в реалі вони виглядають глибшими)...



...річечки і спряжені з ними болота...







На тому власне і все. Трохи поблудили в районі Медової печери, але все ж вірна карта, компас та якийсь дядько із собакою підказали нам вірну дорогу до цивілізації. Вилазимо ми з лісу, збираємось розходитись по домам, аж тут натрапляємо на ІНТЄРЄСНЄЙШИЙ об'єкт, пропустити який ми ну аж ніяк не могли. Але то  вже зовсім друга історія...

П.С. Другу серію серіалу "Пригоди на свої другі 90" див.по посиланню http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,4888.msg29029/topicseen.html#msg29029

П.П.С. Фоток багато, опису мало, тому прохання не бакланити, адже нема там що описувати в таких прогулянках, я ж не поЄт)))







Розшарити F VK G+
Нема нічого більш вічного за те, що обмотане синьою ізолентою.