Блукаючи Львівськими промзонами, #1

Roy · 21.11.2011 16:19:44

Все починалось ось тут.
Вирішили пройтися Bottlehunter, Stinger, ZED, Sunkatalano, Цезар & я.

Будівля винзаводу, невідомий завод позаду очисних споруд, садок з ретрансляторами в Сороках-Львівських і наостанок територія залізниці під дивною абревіатурою КМС-125 і РЗП-16, що позначена на Вікімапії. В цих місцях ми побували та оцінили їх пильним дослідницьким оком.

По дорозі, ЖПС Цезар'а малював наш маршрут, його побачити можна тут
(Тільки прошу не дивуватися тому, чому він закінчується на Чайковського 18 :) )

Отже, опис побаченого.

Першим побаченим об'єктом був корпус фабрики від винзаводу (молдвинпрому). Всередині, як не дивно абсолютний дестрой. Покрівля та стіни.

Те, що тут колись розливали вино вказують де не де розкидані деталі, яко шкляні труби

ну і етикетки та корки

Недавно в корпусі колишньої фабрики щось горіло.

Поряд доволі великий табір циган, в контакт з ними входити не було бажання.

Кругом непролазні хащі, завалені всіляким хламом. Зустрічаються відкриті каналізаційні люки, з пахучими випарами стоків, котрі неслися на очисні.
Цьогорічний урожай обліпихи радував Стінгера.

Також, нас всіх радував гарячий чай з коньяком.
На горизонті почав виднітися невідомий мені завод, який знаходиться ось тут

Смайл про нього вже згодом сказав таке: "Щось а-ля скляного або керамічного, хоча наче естакада от є і там наче залізлбетонні вироби. то для того комплексу робилося - ТЕЦ-2 і довкола, там всьо мало бути дуже круто і багато. Тобто джерело одної і другої енергії поруч соживача + зола як наповнювач."

На частині цього заводу перебирають металобрухт

Завод ближче

ТЕЦ2 зовсім поряд

Хащі густішають, болота збільшуються. Перелазимо канаву, і йдемо до труб.

Всьо, старість...Чи може дослідникам не пасує так по трубам лазити? ;D
Насправді, одному без допомоги дуже важко піднятись на трубу.

Навіть колючка зустрілася. Все ж, труба звернула вправо до ТЕЦ2, а ми зіскочили в болота на ліво.

Здалось мені, що екологічна ситуація там катастрофічна. Хтось викопав яму невелику, котра наповнилась смердючою водою. Можливо близьке розташування очисних на це впливає?
Всі канави, ставки мають таку воду. Навіть в селищі Сороки Львівські.

Загальну, накволишню унилість ZED прийнявся розвіювати

Якби там не було, але ті "пустоші" не надто приємні

Далі вийшли в Сороки Львівські, пішли дивитися на ретранслятори, які були помічені на вікімапії

Ретранслятори одинакові, знаходяться от серед таких дерев

Далі направились до залізничного вузла.
Через тунельчик.

Сункаталано просив фотку в тунелі :)

Кеп зрідка підказує, що якщо горить жовтий,

значить буде поїзд :)

На поворотах краще сходити з колії. Якщо б не бачили світлофора, могла статись "прикрість" ;D
Тим паче швидкість потяга не маленька була

Ось сама станція. На території розташовані вагони з шпалами, рейсами і всім тим необхідним, що зараз необхідне для ремонту колій.
Там спокійно, немає інтенсивного руху. Охорона також присутня. Тому й не дуже цікаво.

Стало вечоріти. Щоб стало цікавіше, та для порції адреналіну вирішили видертися на освітлювальну вишку.
Види з неї такі собі, але момент підйому/перебування був цікавий.

Стінгер підмнімається

Перший покоритель вершини :)

Види:

Кароч, гарно пройшлися. Спонтанність, непердбачуваність - це завжди класно. Сподіваюсь, подібні блукання за наявністю вільного часу ще не раз організуємо.
Дякую всім за компанію, зокрема Ботлхантеру, котрий то всьо придумав. + в рейтинг учасникам.

Обговорення

Bottlehunter · 26.11.2011 22:11:21

Напишу і я кілька слів про цю прогулянку, бо бачив своїми очима все, що там відбувалося, людей, що з нами спілкувалися, краєвиди, що нам відкривалися і нові місця, що нам підкорялися. І маю що про це сказати.

Фотки будуть чорно-білі, це символізує початок сезону експлорингу по голих полях, під дощем, по сніговій каші і т.п. А ще чорно-білі фотки символізують убогість камери мого мобільного.

Пройшовши Галицьке перехрестя, ми одразу побачили, що знаходимося на вірному шляху. Бо за базаром почалася грунтова дорога, що пізніше вперлася в колію, і купи будівельного сміття. По обидва боки простягалися бетонні мури заводів, снували робітники. Один з них ніс на плечах свого товариша, демонструючи справжню пролетарську взаємовиручку в складних ситуаціях. А може, просто програв йому в карти. Запах колектора витав тими краями, джерелом його були промислові комунікації, що пролягали під нами. І від цього одразу ставало якось урочисто та цікаво.

А першим заприміченим об'єктом став не винзавод, а маленьке бомбосховище на території заводу, за бетонним парканом та колючим дротом. Всередину, щоправда, ми не потрапили, не така то проста справа, я вам скажу. Але історія, швидше за все, матиме продовження.

До розвалин винзаводу ми дісталися по стежці, що проходила місцем, де колись була колія. Вцілів там, власне, тільки один цех - пуста бетонна коробка. Решту будівель на території, як і кам'яна огорожа, перетворилися з часом на руїни, ідентифікувати які міг би тільки колишній працівник заводу. Мені той вцілілий цех сподобався, чисто теоретично там можна влаштувати рейв у стилі "Продіджі". Практично ж облаштування і проведення акції може бути утруднене через близьке розташування циганського табору. Ми з Цезаром уздріли акуратні ряди целофанових палаток і дим куховарського вогнища, що піднімався звідти, коли видерлися на другий ярус цеху. Звідти можна було б вилізти ще й на дах, але для того треба все ж якесь мінімальне спорядження.

До речі, не можна стверджувати однозначно, чи належав цей завод до "Молдвинпрому". У Львові ж був (чи то є) і завод "Укрвина" (на Погулянці). Якщо знайду якусь інформацію - обов'язково сюди пришпандьорю.

Далі зустрілися нам два дядьки вуйкуватої зовнішності і з такими ж манерами. Почали питати чи знаємо ми, що по рейках не можна ходити, бо за то штраф дают. Самі ж при цьому стояли і розглядали місце, де колись була залізяка, що стикує дві рейки докупи. Одна рейка переможно стриміла догори.
На запитання "Ви хто?" один з дядьків відповів, що він Пушкін. Ололо, варіантів два: або то божевільні, і його кумпель називає себе, наприклад, Наполеоном, або ж то давномертвий москаль. В обидвох випадках з такими людьми краще не ставати до розмови, а чемно попрощатися і йти далі.

Далі по рейках навколо непідписаного на Вікімапії заводу, де все ніби працює, але охорони не видно. Пообзирали його з висоти прилеглих будівель і конструкцій, поробили фотки і пішли відпочивати на блискучі і слизькі боки теплотраси.

Наступними, кого ми зустріли, була купка циганчуків. Ми йшли по теплотрасі, роззираючись на зарослі сухого очерету навколо, а вони йшли по стежці, паралельно і на зустріч нам, метрів за п'ятдесят. Найстарша, дівчинка, тримала в руках пневматичну гвинтівку. Полювати ходили, чи що?

Потім дві широкі труби повернули направо, до ТЕЦ-2. Ми ж, зістрибнувши з них на землю, пішли прямо, по заболоченому полі, через суху траву, перечіпляючись через залишки труб, невідомо з якого історичного періоду закопаних тут. Добре, що дощів не було вже довго, а то б ці місця стали цілком непрохідні.
Далі шлях лежав до території, що позначена на Вікімапії абревіатурою ЛФ КРРТ. Тобто Львівська філія концерну радіомовлення, радіо зв'язку та телебачення. Ось що вдалося нагуглити:

Цитувати19 грудня 1947 року на базі радіостанції в с. Мурованому, радіомовної апаратної, виділеного приймального пункту та радіобюро було організовано Львівський обласний радіоцентр. Згодом, в 1952 році, введено в роботу перший потужний на ті часи короткохвильовий радіомовний передавач. У квітні 1982 року Львівський радіоцентр змінив назву на Львівський Обласний радіотелевізійний передавальний центр, а у квітні 2007 року його реорганізовано в Львівську філію Концерну РРТ.

Повний текст статті є на сайті Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення. Мені, до речі, дуже подобається, як зроблено сайт – гарно і зі смаком.

Вся територія поросла пожухлою некошеною травою і старими розлогими деревами. І оточена по периметру залишками огорожі з колючого дроту. Є там діюча електрична підстанція з допотопними трансформаторами і два закинуті ретранслятори. А те, що позначене на Вікі як дороги, насправді просто ледве помітні стежки, йти по яких зовсім не обов'язково. А ще там паслися дві чорно-білі корови з наїжаченою від холоду шерстю, яких ми здалеку сприйняли за охоронців.

А далі була закинута територія станції Дубляни – кілька спостережних вишок, на які було дуже прикольно вилізти і дивитися на червоного кольору хмари на місці, куди недавно закотилося сонце. Зверху добре видно залишки колій (сортувальних, можливо) і нехитрих будівель-коробок, що там колись були. А з іншого боку простягалася територія Рейкозварювального заводу (якщо не помиляюся), але то вже цілком інша, недосліджена історія.

Отака гарна прогулянка вийшла. Та в гарній компанії на гарному маршруті і не може бути інакше.

Обговорення, нагадаю, тут.

ZED · 29.11.2011 01:48:08

Настав час і мені доповнити тему ;)
Неділя 27.11.11 виявилася дуже пізнавальним днем. Насамперед, дізналися, що неопізнаний завод є ніщо інакше, як Львівський домобудівний комбінат №2. По-друге, він таки охороняється, і не слабо! По-третє, ВШ бомбіка піддаються інсталу. І по-четверте, я для себе особисто взнав які зручні тачки в нашої доблесної міліції. А тепер про все по порядку.
Sunkatalano & Йа вирішили детальніше вивчити цей об'єкт та прилеглі ділянки. Вилазка починалася так само, як і в минулий раз, за виключенням того, що ми були вже відповідніше споряджені для відкриття об'єкту нумер 1 (ну ви пам'ятаєте, що то було 8)). Два розвідних ключі + кілька крапель олії + десь 150 ккал м'язової енергії впродовж 15 хв = відкрита решітка ВШ. Всередині відчуття, ніби там років 50 працювала бригада павуків-стаханівців у дві зміни. Більш-менш розчистивши цей жах побачили, що внизу є неглибока шахта із 6-метровою вентиляційною трубою.

Після короткої наради, Sunkatalano вирішив її штурмувати. Ну і поповз вперед, лускаючи дорогою сплячих павучків.

Потім рапортує, що як і передбачалося, інший кінець труби надійно перекритий гермозаслонокою. Вилізли, очухалися, закрили все гарненько і вирішили почекати доки стемніє та попитати вдачі у другої ВШ, а тим часом погуляти до заводу.

Цього разу обійшли корпус винзаводу суто по рейках і заодно подивилися на той циганський табір зблизька. Фотки не зробив (не питайте чому). Дійшли до немаловідомого перетину колії із теплотрасою, яку мій попутник проявив бажання підкорити.

Тепер ми рухалися трубами і милувалися місцевими краєвидами

Врешті-решт, продершись крізь хащі і болота, дійшли до ДБК-2, залізли на першу ліпшу будівлю і почали фоткати

... та тихенько вивчати обстановку.

Впродовж 30 хв. жодне тіло ніде так і не показалося. Тому ми трохи обнагліли, перейшли рейки та взялися за підйомний кран:

Потім ще більш обнагліли

І ще...

Ну і зовсім обнаглівши, полізли на першу естакаду.

Але здалося, що буде пально на такій висоті, тож ми розвернулися та полізли на елеватор.

Всередині все стандартно, однак файно збережено.

Був сильний вітер і, проходячи через отвори конструкції на висоті, він створював потужні милі вуху завивання.

Елеватор має перехід у другу естакаду, імхо, розвантажувальну

З вершини елеватора відкривається чудовий краєвид на третю естакаду

та балочні крани

Друга естакада закінчується затопленими приміщеннями

Проте, є відкриті двері, які ведуть на розвантажувальну платформу над колією просто посередині заводу.

Зробивши цю останню фотку...

... почув, що десь ззаду щось рухається. Обертаюсь, до нас з під естакади стрімко наближаються 2 силуети в кєпочках. Ну логічно, що перша думка - місцева гопота. Зачохлюєм фотіки, як ні в чому не бувало, готуємость до ментального бою. Вітаються - охорона (подумки вже себе матюкаю, що не дали по педалях).
Далі стандартно: дорога до КПП, Хто такі? Звідки? Що тут забули? Я непомітно міняю карточку пам'яті, адже знаю, чим такі ситуації зазвичай закінчується для фотографій.
На КПП сидять 5 охоронців і втикають футбол. Ми приєдналися до перегляду :-\ Не маючи жодного бажання йти на компроміси, не слухаючи своїх чотирьох колег (які надиво дуже хотіли нас відпустити), та криючи себе останніми матами, начальник охорони бикує і дзвонить керівництву. Там йому наказують викликати наряд міліції.
Пройшли півтори години, менти «оперативно» виїжджали. Ми за цей час встигли і зігрітися і фотки постирати і послухати історії про нелегку долю заводу. Потім ще годину думали всі разом, що з нами робити. Врешті, запхали нас із тим начальником охорони у дуже комфортабельний автомобіль іноземного виробництва, безкоштовно підвезли до центру, висадили.... І тут байка мала б гарно закінчитися, але нас все ж затовкли у Личаківський райвідділ, де ми до 21 сиділи і повторювали кожному бажаючому нашу вельми дивну, але цілком правдоподібну історію. Зробили нам опис речей, покопалися у документах, перевірили телефони на предмет краденості, прийняли заяву від охоронця, писали наші свідчення, потім складали рапорти і т.п. Зрештою, зійшлися на тому, що наша свобода коштує 51 грн. з кожного, а ми отримуємо попередження. На тому й розійшлися.
Ну і яка ж пригода без Пивнички наостанок? ;) Обмили наш "вихід на волю" чудовим нефільтрованим Опіллям :)

Решта фоток на моїй новоствореній Пікасі

Bottlehunter · 15.05.2013 15:27:13

Чергова серія захоплюючого багатосерійного фільму під назвою "Explorer.lviv.ua". Тобто нова вилазка, нехай навіть і по старих місцях. Серіал наш триває вже дуже давно, кількість глядачів постійно зростає, а скільки вже було серій-прогулянок точно не скаже вже ніхто. Більше п'яти тисяч, напевно, якщо брати до уваги 2863 створені теми на форумі, врахувати, що не всі вилазки фотографуються і описуються, а в деяких темах часто об'єднуються кілька вилазок. Йохана бабай, ото ми втнули!

9 травня зранку на Галицькім перехрасті зібралася команія у складі Фляшкохантера, Інкогніто, Лесика, Сергія та Аліни. Мали на меті прогулятися до закинутої сортувальної станції в Дублянах. І пройшлися ;) І ось що ми бачили по дорозі.

Ось корова, що чухає вим'я на фоні молокозаводу відомої торгової марки. Коли вона попасеться, її подоять, а молоко пофасують та відправлять в магазини.

А ось обгорілі дерев'яні шпали біля колії, що веде на завод ЗБВ. Залізничники шашликували на Паску.

А ось завод ЗБВ, де живуть охоронці, що люблять футбол і викликати міліцію, до яких мали нещастя потрапити в руки Sunkatalano i ZED, які забрели на територію просто поклацати фотоапаратом.

А ось адміністративний корпус заводу, де була колись їдальня і де зараз закриті двері, підперті кудлатим чорним псом.

А це - старий підвал, що мав би бути двоповерховим бункером (згідно інформації від п'яних очевидців), що стоїть на території Львівського радіоцентру і де зберігалися колись паливно-мастильні матеріали.

А це - закинута трансляційна вишка, яка зараз не працює, з вершини якої звисає трос, на якому каталися ми з Лесиком.

Ось інша вишка, котра теж трансляційна, котра виглядає так само, як і попередня, хіба що трос з неї не звисає. Тому і Лесик на ній не катався.

А це залізнична станція Дубляни, де стоять освітлювальні вишки і бігають нелякані зайці.

Ось вишка, на яку ми піднялися і яку Лесик з тролячим писком підло розхитував.

Отак воно все було, в четвер, 9 травня 2013 року. Всім дякую за кумпанію і традиційно плюсую.

Обговорення.

STALKER · 12.07.2014 14:15:17

Були трошки в тих місцях з Павічем 10.05.2014. Часу було небагато тому відвідали СХ-радіоцентр в с. Муроване і потім по залізниці яка зєднує станцію Дубляни-Львівські та станцію Підбірці йшли до Львова.
Ось пару фоток:

Перша вежа СХ-радіоцентру:

Основа цієї вежі:

Будівля біля вежі в якій напевно колись стояло обладнанння:

Друга вежа, така сама як і перша і на такій самій основі як і перша:

Стовпчики від паркану:

Територія радіоцентру дуже красива і нагадує парк:

Планую через деякий час ще написати про даний радіоцентр- а саме що на яких частотах мовило і в який час. Інфа в мене є але як виявилося трошки неправильна.

Після паркоподібного радіоцентру ми пішли по залізниці і дійшли до моста над Полтвою:

А ось і сама Полтва-брудна(коричневого кольору). Смердить характерним запахом, який досить часто чути у Львові:

Трошки така потужна річка:

Далі ми по залізниці дійшли до Підборець, потім до Лисинич, сіли на маршрутку і у Львові розійшлися хто куди.

STALKER · 29.01.2015 13:38:13

відео Полтви в Мурованому тут

STALKER · 31.01.2015 10:33:47

Як і казав невеличка історія мовлення СХ-радіоцентру в Мурованому:
1947 рік:
19 грудня-є мовлення з Мурованого

Кінець 80-х років:
1404 кгц-"1-я програма всесоюзного радио"
549 кгц-радіо "Маяк"
1476 кгц-"3-я программа всесоюзного радио"

1991 рік:
1476 кгц-"3-я програма всесоюзного радио" припинила мовлення.

1992 рік:
1476 кгц- радіо МУЗ(09,00-00,00), решту часу продовжує мовити радіо "Маяк"(00,00-01,00, 06,00-09,00)
1404 кгц-радіо "Промінь"

1994-1995 роки:
1476 кгц-радіостанції МУЗ та "Маяк" припинили мовлення, замість них мовлять 6.00-9.00-"Свобода"("Незалежність"), 9.00-14.00-"Люкс", 14.00-15.00-"Милосердя і час", 17.00-20.00-"Незалежність"(ліцензія 19 год/добу), 20.00-23.00-"Свобода"("Незалежність"), 23.00-24.00-"Милосердя і час"(ліцензія 5 год/добу)

1995 рік:
549 кгц-радіо "Маяк" припинило мовлення

1996-1999 роки:
1476 кгц-8.00-9.00-"Милосердя і час", 9.00-12.00-(субота) "Радіо Львув"("Незалежність"), 18.30-19.30-"Полонія"("Незалежність"), 19.30-20.30-"Милосердя і час"

1998 рік:
1404 кгц-радіо "Промінь" припинило мовлення, перейшло на 549 кгц

2001 рік:
остаточно припинено мовлення на 1476 кгц

2003-2004 роки:
Остаточно припинено експлуатацію радіоцентру в Мурованому, мовлення радіо"Промінь" перенесено до Красного(549 кгц).

Також на частоті 1476 кгц мовила радіостанція "Голос Америки".

Інфа взята тут і тут
Також сам памятаю мовлення радіо "Незалежності" на 1476 кгц. Воно йшло синхронно зі 106.7 FM. Якось отак. :)

Electri4king · 27.03.2015 21:42:03

ЛФ КРРТ

bodyabighit · 20.06.2016 02:05:26

Вибрались минулого тижня з ІНТРОВЕРТ 997 та Electri4king на Північну промзону. Основною метою вилазки була ТЕЦ-2 Північна. Але оскільки ми приїхали туди десь біля 12 години дня й там було багато робочих, ми не змогли нормально поексплорити територію. Та й болота там виявилося багато..

Будівля ТЕЦ-2 із зарослів..

Теплотраса, яка йде від самої ТЕЦ-2

Паливні резервуари

Недобудований вузол пересипки вугілля, який вже й ніколи не добудують. Адже сама ТЕЦ повністю працює на природному газі

Підібралися ближче до паливних резервуарів

Далі вирішили вертатись назад в пошуки кращого інсталу.

Естакада над залізницею

Вид з естакади

По залізниці вийшли на вулицю Пластову. Пройшли повз АТП 14631 й знову наблизились до Північної ТЕЦ

З цієї сторони виявились суцільні болота. Вже наближалося до обіду, то ж ми прийняли рішення вертатися назад до центру міста.

По дорозі нам трапилися не дуже читсі озера, які знаходился поруч один з одним.

Тут взагалі була в'язка з вигляду рідина, яка нагадувала розплавлений асфальт

Після озер ми вийшли на дорогу й пішли до автобусної зупинки

По дорозі ми проходили повз невелике сміттєзвалище

на якому було багато старих закруток

а також бочок

bodyabighit · 24.09.2016 20:22:49

Одного разу влітку вирішив я прогулятися до антен ЛФ КРРТ в Мурованому. Одна антена вже давно як зпиляна.

Отже територія ЛФ КРРТ станом на літо 2016

Golem · 08.10.2018 13:57:10

Радіо Муроване

Воскрешу і я стару добре тему про Радіоцентр в Мурованому. Якшо коротко:

1)   Радіоцентр зараз реставрують, понавішували навколо камер
2)   Ознак сторожа виявлено не було
3)   Всі антенно-фідерні пристрої начисто зняті
4)   Через вікно ми побачили залишки апаратури всередині
5)   В сам будинок можна проникнути без взлому.

Насправді виглядає так шо скоро будинок повністю відновлять і всю стару апаратуру викинуть. Зокрема збивають навіть штукатурку і знімають екрануючі сітку навколо. Тому кого цікавить – слід відвідати поки воно не загнулося.

На території також є горб з входом – льохом всередину. Виглядає що ще з тих старих панських часів. Напевно що там в горбі зараз є якесь водосховище.

Поруч ще стоїть один вертикальний Диполь з довжиною плеча на око 15м. Якшо припустити що він чвертьхвильовий то антена була на 60м або 5МГц. Тобто середньохвильову антену вже розібрали. Частина її розтяжок вже потріскала або не натягнута тому Антена скоро впаде.

Знайшли купу документації на смітнику. Це була синхронна радіостанція яка працювала на тій же частоті що і всі решта по всій країні. Для того щоб в місцях де є сигнал з двох станції не було інтерференцій. Частоти узгоджувалися з точністю до 0,1Гц!!!

Вилазка відбулася по планах звідси. На гірці Камянопіль ніц цікавого нема. Заїзд туди легкий прямо з траси. Також на закинутій станції в ДуБляНах теж крім сміття ніц цікавого нема. Музей Коновальця – цікава екскурсія але мало реальних експонатів. В основному папір на стінах. Про Криївку поруч я мовчу, дядько там працює класний але сама криївка не дотягує навіть до однойменного закладу в центрі Львова. Як і писав Стінгер ДОТ виявився не вартим потраченого на нього часу а на закинутий цвинтар нас шось ще не тягнуло.

Ну і на Червоний Камінь ми не встигли бо сонце вже сіло. Але ззовні це теж виглядала як звичайний горб яких буває багато в наших краях. В любому випадку день пройшов недаремно, навідали обєкт-ветеран :)

STALKER · 08.10.2018 15:17:54

Тепер мені то Муроване спокою не дає...не виглядає що воно ще належить ЛФКРРТ. Апаратура така чотка виглядає. Ну але фотки мої сьогодні вночі, відео завтра-післязавтра теж вночі.

Electri4king · 08.10.2018 19:17:50

В будівлю радіоцентру приникнути не намагались?

Golem · 08.10.2018 21:11:45

Цитата: Electri4king від 08.10.2018 19:17:50
В будівлю радіоцентру приникнути не намагались?

Та шо там намагатися. Була така думка, та там все просто.

Але ми як лохи заїхали машиною на саму територію під камери, потім ходили-шуміли що аж навіть місцеві почули і підтягнулися. А далі не було сенсу вже лізти всередину.

STALKER · 08.10.2018 21:45:27

Ага нас за кільометр курде було чути)).

Golem · 09.10.2018 04:17:12

Ну і Блондинка в кедах зазняла як ми читаємо документацію по радіостанції

Golem · 12.02.2019 18:57:57

Розпитався сьогодні директора за долю цієї радіостанції. Вони хочуть віддати все це на баланс села. Але тривають громадські слухання. З часом територію селяни планують розбити на житлові квартали. Як радіостанція воно вже працювати не буде. Останню антену вже списали. А попередня була сама впала, від старості.

Будинок самої радіостанції зараз на реставрації приватною структурою. Як радіостанція він працювати вже не буде. Ніколи.

Так що STALKER можеш собі нажити там ділянку мрії і побудуватися:) Там реально круті місця!

zboi · 01.05.2020 09:47:07

пишуть що у грудні 2017 будівлі списанні з балансу Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. цікаво що планують зробити з палацом і тою пивницею? бо це не прості штуки, той палац колись був замком і збудований у 17-18ст. там до сих пір збереглись залишки валів.
а парк нехай лишиться парком коли будуть гроші там можна зробити суперовий заміський лісопарк для львів'ян з музейем у палаці, наприклад де була б історія мурованого і навколишніх сіл,замку і радіоцентру, а той радіометалолом буде як експонат

Ляшки або ляшки-муровані це стара назва мурованого, можливо від наявності камяного замку їх прозвали мурованими. На мапі ф.фон міга палац-замок виглядає як справжній форт 18 століття))

мапа 19ст. вже чітко видно теперешній палац ,палацовий парк і госп.будівлі. все збереглось до наших днів

zboi · 02.05.2020 11:08:08

Хтось має якусь інфу про історію цього палацу? коли збудований ,хто були власниками і т.д