Печера коло Cтарого Роздолу

[Golem]

Вже не раз писав що хтілося б мати повноцінну велику печеру коло Львова. Львівщина, як печерна чорна Пляма на карті України. Тернопільська, Франкіуську, Закарпатська, Хмельницька - всі обалсті мають повноцінні печери, а в нас - нема Є, звісно, Медова печера, в Брюховицькому лісі, чи коло Стільська. Але ані розміром, ані складністю, ані цікавістю вони не дотягують до, скажімо, Млинок чи Атлантиди. Є, правда, в Карпатах коло Камянки: але печера вертикальна, вимагає спеціального спорядження і навиків, та й далеченько вона від Львова.







То ж коли мені подзвонили і сказали, що є повноцінна печера коло Старого Роздолу (район Миколаєва) я спочатку віднісся до цього дуже скептично. Думаю: "ааа, то певно дві кімнатки в пісковику, а люди по недосвідченості думають, що то повноцінна печера". Але я помилявся! Печера має чотири великих і кілька малих залів, кількасот метрів ходів між ними, свій "роддом". Для їх проходження прийдеться використати практично всі види гімнастики, що застосовуються в інших печерах, включаючи розпорки і лазання на боці. Печера має багато бокових глухих відгалужень і кілька перспективних напрямків для розширення. Не забуваймо, що практично всі сучасні печери колись були кількома невеличкими залами. Під час вилазки ми відвідали всі головні зали і ходи. Разом з супутніми розповідями це нам зайняло годину. Якшо заходити у всі бічні відгалуження займе дві години, не менше. А це, повірте, вартує того, аби туди їхати. Один з залів має достатньо плоских поверхонь для ночівлі.







На разі печера - це здебільшого нагромадження звичайних каменів, кристалів в ній не виявлено. Зате тут зимує багато кажанів, ми нарахували коло двадцяти. Стоїть питання про топографічну зйомку і після цього Печеру можна буде назвати, зареєструвати і вона охоронятиметься законом. Також вартує встановити двері і проводити роботи по її поглибленню та подальшому дослідженню.







Вхід в печеру знаходиться на висоті 15 метрів на скелі, залізти можна без спеціального спорядження. Печера придатна для відвідування групами по 3...5 осіб. Назви печера поки шо не має, зробити це повинен її першовідкривач для громандськості і мій провідник в одній особі. Місцеві, звісно, знали про неї. Але особливо туда не навідувалися і не смітили. В привходових залах є лише кілька бурбуляторів і патиків. Печера доволі чиста.

Бажаючим відвідати печеру чи допомогти з її розширенням і топозйомкою координати входу і номер провідника дам в ПП. Не хочеться аби вони раніше часу стали надбанням громадськості а печера перетворилася в смітник.



Ну і наостанок: Печера знаходиться в тому ж лісі що і Грот Прийма. Коло печери є ще два невеличких гроти, саме місце навіває відчуття прадавніх віків коли люди ходили в шкірах а мясо мамонтів їли сирим То ж можна було б літом організувати тут стоянку неандертальців з метою проведення фотосесії і популяризації місця.  Всі фото на Пікасі тут



Обговорення тут

[Golem]

Стаття в гаезті ЗІК. Мені сподобалася

[Golem]

Я переніс коментарі в обговорення. Сюда бажано дописувати те що більше стосується теми самої печери: фото, описи, історії і т.д.

[Le-i-3o]

На самому початку року в мене гостили любі друзі Спелеологи з Хмельницького Спелеклубу "Атлантида", один день ми відвели на вивчення ними печери у Старому Роздолі. Були взяті проби породи для вивчення, ними була здійсненна попередня оцінка аварійних частин печери, а також вивчення перспектив продовження. Ось декілька світлин з нашої поїздки..

[Le-i-3o]

Друзі, для того щоб ви розуміли яка висота у деяких проходах у печері

[demon]

любі друзі! ну, скажить, де знаходиться ця печера? я якраз планую проїхатись Миколаївом, та на грот Прийму, ровером

[Roy]

Ось і випала нагода побувати у печері, отримати перший спелеологічний досвід.
Було нас багато, gribkoff777 з жінкою (Юля), Rufus, Marichka, Dexter, Гєна і наш тру-провідник Le-i-3o.

Отже, львівські дігери, втомлені антропогенним львівським пейзажем, сирими підвалами і пахучими колекторами, прагнули відчути той андерграунд, який створила природа.
І я думаю, що цього разу ми відчули і пройнялись цим новим для нас, природнім середовищем.



Однією групою вирушили до місця залазу. Дехто з нас, змушений був залишитися на зовні, вузька, викривлена щілина не дала змогу проповзти Руфусу та Тарасу всередину. Мені повезло, ще якихось пів року тому я б точно не проліз в ту дірку. А так, стесав лише пряжку на ремні, коли протискався. 



Пролізши в нетрі печери, можна було вже охарактеризувати її атмосферу. Спокій, велич природи, великі камяні брили, все це стимулювало уяву, та мимоволі проганяло надмірний азарт, кожен крок тут відповідальний, особливо коли порода не надто стійка. Нависаючі брили над головою,  таке побачене якось гальмувало мене, провалля, обвали породи заставляли бути уважним і акуратним при проходженні далі.





Кажани. Ці створіння як ніяк краще пасують до цього середовища. З три десятка нам попалися. Були в основному Підковоніс малий та Нічниця велика. За останніми, мали честь спостерігати як вони спарюються.
Печера наповнилась дивними звуками)))

Так сплять Підковоноси малі








Нічниця велика




Спільна знимка і вперед, далі вглиб печери




Втрамбоване каміння. Сміялись ще тоді, що закони фізики там не працюють як належить. Ну і добре. 




Важлива присутність досвідченого провідника, бо травмуватись в такій печері, чи навіть вбитись - шо два пальці ... . І розумієш що вихід один, вузький дуже, і вилазити доведеться самотужки.










А далі було найцікавіше, залаз у надвузьку дзюру, для того щоб попасти в найбільший зал. Глянувши на це, я зніяковів спочатку.
Декстер показує це місце


А виглядало воно так:





Ось тут коротенький ролик, як Декстер вилазить.
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=jlj8E0X_PyM" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=jlj8E0X_PyM</a>

Найбільше ця дірка Юлі сподобалась 






Останньою точкою був цей зал, з ямою та сипухою, де колись знайшли кістки мамонта






Хороша полазка вийшла, душевна я б сказав. Важливим моментом також було частування у підніжжі печери, з розкриттям канапок, розпиттям напоїв під хороший настрій у гарній компанії.
В кінцевому результаті навіть трохи постріляли по пустих пачках.

Всі фотки тут

Дякую всім за гарний день.

Обговорення тут

[Drusja]

Між відвідинами палацу Жевуських-Лянцкоронських поталанило нам також потрапити в цю печеру.

Багато писати не буду - додам лише декілька фото.




Місцеві жителі








І наша експедиція


Всі фото

[ІНТРОВЕРТ 997]

Шось я нечітко вийшов  Певно скоро вмру .

[chuk_sk]

апасно там..  ох ті тектонічні печери..