Надворі зима а нею на справді і не пахне, (зараз то вже пахне
) більше того погода нагадує чи то пізню осінь, чи то ранню весну.
Отож зібрались ми якось дружньою компанією, (місцевим "осередком Експлорерів") післяноворічною зимою, взяли з собою термоси з чаєм і до чаю і вирушили по насипу, що залишився від колишньої вузькоколійної залізниці до базальтових родовищ, що знаходятся поблизу селища з однойменною назвою.
Згадки на форумі вже присутні.
Вузькоколійної залізниці вже давним-довно немає, від неї залишився хіба що насип серед полісських боліт, який тепер використовують як лісовозну дорогу.
Вирушили ми вранці з м. Костопіль, спочатку дорога з відсіву:
Проте дуже швидко змінилась на типову для полісся лісову дорогу:
Пейзажі по обидва боки стали також похмуріші:
Вдалині вгледіли купку батраків що
нещадно вирізали робили санітарну рубку, і приреченого ГАЗона,
Жадность фраєра згубила!
Далі на місці лісів в Гугле мапс виднілись суцільні вирубки:
Дорога вела далі, коли до нас почав доноситись гуркіт дробилок:
Ще кілька поворотів і з-за дерев з’явився просвіт - кар’єр:
Короткий перепочинок:
Вирішили оминути цей і навідатись у більший, та нас чекала розчаруваня: на відміну від попереднього на ньому активно велося добування базальту, їздили БЕЛАЗи, працювала інша важка, техніка, тому оглянувши все з висоти, вирішили що якось повернемось у вихідний:
Отож поверталися назад а навколо ніби інопланетні пейзажі:
Спуск у кар’єр
Виступ породи:
По дорозі вийшов сторож і спитав що ми тут забули, а потім пильно спостерігав за нами (шоб не вкрали каменю-непонапихали в кишені і рюкзаки
)
Знамениті базальтові стовпи:
В карєрі:
)
Доживший віку екскаватор:
отвори для вибухівки:
Достатньо нагулявшись вирішили зробити привал:
Смеркалось...
Назад вертались уже темно.
Далі буде...
Тема: Піший похід 25км, або Базальтовий кар’єр Ч1 (Прочитано 3341 раз)
