Автор Тема: Штольні біля с. Глибоке, Закарпаття  (Прочитано 3272 рази)

1 гість дивиться цю тему.

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2041
  • Рейтинг 1055
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Натрапив на цікаву статтю, де йдеться про закинуті штольні біля с. Глибоке неподалік Ужгорода. В штольнях видобували залізну руду. Нижче даю цю статтю повністю.

Ось це село на мапі. Входи в штольню в навколишніх лісах не позначені. Немає і фоток на Панораміо.

Трохи інфи про підземелля знайшов тут. На сайті є також інформація про природні печери Тячівського району:

Цитувати
Очевидно, до нашого часу збереглися не всі штольні, частина з них обвалилася і назавжди похована від людського ока. Але деякі з них непогано збереглися і доступні для відвідування. Спостереження проводилися в трьох найбільших штольнях. Для зручності кожній з штолень було дано свою назву, оскільки давні назви не відомо або їх і взагалі не існувало.


 1. Штольня "Стаціонар"- це коридор довжиною 40 м, розділений на 2 частини, верхню та нижню, невеликим обвальним залом та вузьким субвертикальним лазом за ним. В кінці штольня сильно звужена, в обох частинах є слабкий водотік грунтових вод.

2. Штольня "Лабіринтова" має 2 входи; це лабіринт досить складної, як для штолень Глибокого, конфігурації, що замикається в кільце, загальною довжиною ходів біля 300 м, без очевидних водотоків.

3. Штольня "Затоплена". Вхід у цю штольню довгий час був засипаним, та його відкопано у 1988 р. Це довгий коридор з одним відгілком довжиною 250 м по якому тече підземний струмок, місцями глибиною понад 1 м.



На Закарпатті закинуті штольні приваблюють спелеологів, біологів та екстремалів

Мабуть, не всі ще забули один із перших українських фільмів жахів – «Штольня». На когось стрічка наганяла страху, а хтось доводив, що це творіння вітчизняного кінематографу – і справді суцільний жах.

Проте канва сюжету залишилася в пам'яті багатьох. І без того моторошні для більшості штольні в очах масового глядача набули відтінку містики. Періодично дров у вогонь підкидає й Голлівуд зі своїми блокбастерами про підземних чудовиськ і монстрів. Тож таємничий і трохи загадковий підземний світ почав вабити багатьох екстремалів.   
 
В околицях Ужгорода можна знайти кілька місцин із цікавими підземеллями. Село Глибоке, що за 14 кілометрів від обласного центру, – одне з них. Ліси навколо поселення – справжній рай не тільки для завзятих грибників, а й для різноманітних сталкерів, шукачів пригод і спелеологів-початківців. Саме тут, серед густих заростей, численних ярів та балок вони відшуковують непримітні входи в старі закинуті штольні, в яких добували залізну руду.
 
Підземелля, вирубані в лісистих схилах на північ від Глибокого, сягають довжини від кількох десятків до трьох сотень метрів. За деякими даними – утворені пустоти унаслідок добування залізної руди для Анталовецького ливарного цеху в 30-х роках XX ст. У той же час жоден зі старожилів села не зміг достеменно пригадати, коли тут розпочався видобуток корисної копалини. З вуст стареньких навіть лунали версії, що було це ще 150–200 років тому. Єдине, що впевнено розповідають місцеві бабусі: у часи війни в штольнях люди цілими сім'ями переховувалися під час активних бойових дій.
 
Сьогодні частина найбільших пустот унаслідок обвалів зникла назавжди, а інші утворили дивовижне поєднання природного печерного рельєфу й рукотворних лабіринтів. Стіни штолень мають специфічний червоно-рудий відтінок – у наслідок окислення заліза, яке міститься в породі. Прорубані вузькі ходи зазвичай закінчуються глухим кутом, але часом переходять у досить просторі зали з обваленими глибами й купою дрібного каміння. У штольнях Глибокого можна відчути всі "принади" справжніх печер: тут є ходи, в яких потрібно повзти на животі, є вертикальний кількаметровий колодязь, заплутані лабіринти, каскадні ніші і навіть струмки, що біжать дном печери.
 
Для дітвори Глибокого штольні неподалік села – справжній захопливий полігон для розваг та досліджень. "Ми вже були в трьох печерах, – каже місцевий 12-річний хлопчина. – Двох менших і одній – великій. Але штолень насправді багато, вони в лісі заховані. Їх треба добре шукати", – удаючи знавця, додає юний сталкер. Один зі старших місцевих мешканців запевняє, що йому відомо навіть про кількаповерхові залізорудні шахти в околицях, правда, за його твердженням, вони тепер заповнені водою.
 
На вході одного з підземель стоять заіржавілі ґратовані дверцята. Щоправда, вони прочинені, й видно, що ними вже багато десятиліть ніхто не користувався.
 
У незатоплених штольнях Глибокого живуть традиційні мешканці всіх підземель... ні, не потворні мостри-людожери, а дружелюбні кажани. Для того, аби зробити "всепечерний" перепис їхньої популяції, сюди час од часу навідуються ужгородські біологи. Окрім крилатих мишок, тут також можна зустріти саламандр, ящірок, жаб, слимаків і найрізноманітніших комах – метеликів, павуків, стоножок, жуків.
 
Цікаво, що штольні Глибокого – це така собі навчальна лабораторія й екзаменаційний майданчик для юних спелеологів. Саме тут вихованці спелеогуртка з Падіюну проходять свої перші практичні заняття з орієнтування й топозйомки (замальовування карти ходів печери). Проте досвідчені інструктори-спелеологи не радять людям без відповідних знань, спорядження й підготовки навідуватися до закинутих штолень. І хоч божевільних маніяків чи підземних чудовиськ ви там навряд чи зустрінете, все ж підземелля – це завжди ризик. Імовірність травми, падіння каменя чи навіть нового обвалу не слід відкидати. Саме тому важливо бути обачним і знати алгоритм дій у разі виникнення НП.
 
Назва села Глибоке чудово гармоніює з його головною туристичною родзинкою – рукотворними підземеллями. Проте так цей населений пункт, перша згадка про який датується 1447 роком, звався не завжди. Попередні назви: Гутка та... (ледь не протилежне теперішньому йменню) Малий Холмець. Старожили, які могли б змалювати більш детальну картину сільської історії, кажуть місцеві мешканці, вже померли. Тому всі намагання розпитати літніх глибочанців про саме село й про штольні довкола, на жаль, закінчилися майже безуспішно.
 
Офіційна інформація про Глибоке доволі скупа. У селі сьогодні проживає близько 600 мешканців, багато з них – етнічні словаки. Місцеві жителі – переважно греко- й римо-католики. Тут можна побачити цікаві зразки сільської архітектури – від помпезних сучасних віл до ошатних старовинних будиночків із колонами й галереями. Залишилося багато колишніх єврейських споруд. За іронією долі, в приміщенні, зведеному на фундаменті колишньої синагоги (по-місцевому – жидівської бужні), нині мешкає місцевий католицький священик.
 
А от табличка з назвою на початку села залишилася ще з радянських часів і досі сповіщає, що ви в'їжджаєте в Глубокое... За 20 років дорожній знак так і не замінили...
 
Наталія Тернавська
Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Rufus

  • Користувач
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 185
  • Рейтинг 158
  • Стать: Чоловіча
  • BatMaN !!!
    • Перегляд профілю
Re: Штольні біля с. Глибоке, Закарпаття
« Відповідь #1 : 03.03.2012 19:31:13 »
Був я в тих штольнях. Правда, лише в двох (Стаціонар і Лабіринтова). Третю (Затоплена) досить важко знайти в лісі, все заростає. На вході до штольні Стаціонар - грати, всередині досить просторо, під ногами трішки болота. в деяких місцях сталися обвали, але пролізти можна. Вхід в штольню Лабіринтова неподалік першої штольні. Всередину можна потрапити на колінах, або на животі. Всередині дуже просторо, кілька залів. В одному місці стеля обвалилася і утворився невеликий лаз на поверхню. Третя штольня сильно затоплена, гумовці не підійдуть. На жаль, нам не вдалося її знайти. Фото викладу пізніше. Треба їх трохи пошукати.

Деяка інформація:

"Штольні біля с. Глибоке (Ужгородський р-н)
Розташування: Штольні знаходяться на 2 км північніше від с. Глибоке, у пагорбистій місцевості, вкритій в основному буковим лісом. У минулому тут видобували залізну руду. Оскільки історичні та місцеві назви не відомі, для зручності, трьом найбільшим штольням дано назви: Стаціонар, Лабірин¬това, Затоплена. Підпорядкування: Штольні підпорядковані Ужгородському держлісгоспу. Па базі однієї з них (Стаціонар) у 1990 р. утворено зоологічну пам'ятку природи місцевого значення „Лилики", з метою охорони місць осе¬лення рідкісних видів кажанів.

Стаціонар
Вхід у штольню розташований на обривистому березі пересихаючого струмка (Коор¬динати: N 48°33.7'; Е 22°25.37'; 180 м н.р.м.). На вході облаштовано металеву решітку, яка не зачиняється. Штольня починається зручним для проходження злегка звивистим горизонтальним коридором довжиною 50 м, який закінчується обвальною залою 6x4 м. Від зали відходять 2 короткі сліпі відгалуження. У північно-західній частині зали є субвертикальне звуження, за яким штольня продовжується 42 м дугоподібним кори¬дором, який поступово понижується до непрохідної щілини. Загальна довжина што¬льні 98 м. По долівці обох частин штольні протікає слабкий струмок. Температура нейтральної зони —7-8°С, відносна вологість — 98%.

Лабіринтова
Основний вхід у штольню знаходиться на відстані 150 м від попередньої, у ярі глибиною біля 10 м на рівні входу (координати: N 48°33.73', Е 22°25.27', 180 м н.р.м.). Другий, дуже вузький субвертикальний вхід розташований у лійці, у 60 м на пд.-зах. від першого. Загальна довжина ходів складає понад 300 м. Штольня представляє собою двоповерховий лабіринт складної будови, що замикається у кільце. Висота і ширина варіюють від десятків сантиметрів до кількох метрів. Підлога у багатьох місцях завалена кам'яними брилами чи вкрита дрібнозернистою глиною. Штольня відносно суха, водостоків нема. Температура повітря 7-8°С. Місцями зустрічаються кістки великої рогатої худоби, на нижньому ярусі є кілька покинутих гнізд борсуків.

Затоплена
Вхід до штольні знаходиться на підніжжі західного схилу гори, у долині потічка (координати: N 48°33.93', Е 22°25.42', висота входу 175 м над р. м.). Перші 35 м штольні спрямовані на захід. Далі, трохи повернувши праворуч, 222-метровий відрізок іде по прямій до кінця штольні. За 5 м до кінця основного ходу є бокове відгалуження дов¬жиною 45 м, спрямоване на північ. Загальна довжина штольні — 302 м. Форма ходу прямокутна, висота до 2 м, ширина близько 1,5 м. По всій довжині штольні протікає струмок в напрямку до виходу: в дальній частині слабкий, ледь помітний, у ближній від входу частині (перші 40 м) вода, акумулюючись, піднімається до рівня 1-1,2 м."
Джерело
Розшарити F VK G+
Be friendly to bats!

Rufus

  • Користувач
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 185
  • Рейтинг 158
  • Стать: Чоловіча
  • BatMaN !!!
    • Перегляд профілю
Re: Штольні біля с. Глибоке, Закарпаття
« Відповідь #2 : 10.03.2012 18:56:25 »
Після довгих пошуків виявив в себе лишень кілька фоток з околиць штолень. Місцини там дуже гарні. Багато слідів кабанів.   

Вхід в штольню Лабіринтова.


Плямиста саламандра.




Кажуть, воно їстівне.




Розшарити F VK G+
Be friendly to bats!