Види Львова, що зникають внаслідок забудов.

[Synoptyk]

2008 рік. Вигляд з вул.Фредра О. на вул. Стецька Я.
І навпаки. Тепер на цьому місці готель.

[Synoptyk]

Початок забудови площі між вул. Наливайка, Гнатюка та Курбаса (непарні номери). Щось таки збудують.
(Частина світлин зроблена з відеороликів, так що якість ...не дуже).
Згадалося...на краю цієї площі у кооперативні 80-ті почала працювати перша у Львові кнайпа (павільйонного типу) з продажу ГАРЯЧИХ КАНАПОК. Черга стояла... як до мавзолею леніна. Знайома, що тоді там працювала їздила на роботу та з роботи на таксі. З того часу має відразу до шоколаду.

[Anhorda]

Пара фотографій до Вашого першого поста.

Подвір'я між вул. Герцена і вул. Фредра.
Будівництво готелю "Нобіліс". Липень 2008 року. Вигляд зверху.

[Synoptyk]

Забудова дворика на вул. Русових (між 7 та 11 номерами). Щось таки збудують.

[Synoptyk]

Початок знесення будівлі транспортної прокуратури у лютому 2011. (Світлини взимку з відеоролика.)
І вигляд того ж місця (де колись вона була) сьогодні.

[Synoptyk]

Забудова на вул. Л.Українки 29.

[Synoptyk]

Побудова офісно-торгівельного центру на вул.Вугільній. Впритул до синагоги з сторони пр.Чорновола.
Рік назад по моєму у пресі жваво обговорювалось заборона на будівництво торгівельного центру, що
собою закриє залишки Золотої Рози. Ніби будівництво тоді призупинили.
Дивує настирливість вітчизняного бізнесу будувати офісно-торгівельні центри біля синагог. Мабуть в цьому
прихована  якась прадавня прикмета. Збудуєш торгівельний центр біля синагоги - і  "тобі законає по жізні".
Подробиці тут:
http://www.youtube.com/watch?v=j8k-wWf9Las&feature=context-cha
P.S.
Я "розумію" вітчизняного бізнесмена. Для нього (зрештою як і у цілому світі) головне ГРОШІ. Навіть "розумію" сьогоднішню цнотливо-чесну патріотичну ВЛАДУ. Для неї головне БІЗНЕС.
Одного я не можу зрозуміти. Чому професіонали ...архітектори чи хто там відповідальний за забудову історичної частини міста, або пам'яток культури дають на це своє ДОБРО.
Цікаво. А скільки коштувала б велика автостоянка з автозаправкою на площі Ринок???

[YserL]

тут скверика вже не буде... Сянська-Підмурна

площа Мстислава Удатного, 5

[Synoptyk]

Жовтень 2011. Початок забудови дворика між вул. Руставелі та Франка.
Дерева вже зрубані.
Тепер там просто будинок і хто зна ...може навіть новий Торгово-Офісний центр.
Світлини з відеоролика.

[Synoptyk]

Вигляд сьогодні. Все ж таки торгово-офісний.

[Stinger]

ще один вид міняється, поруч з торговим центром біля синагоги, вирішили реконструювати старий фонтан по вул.Лазневій

Кажуть що так буде:

[YserL]

По паспорту Підмурна 8, вирили котлован нехиленький.
Були залишки якогось льоху. Сусідні будинки тріщать.
 

[maxis]

Забудова на вул. Л.Українки 29.

шикарний вид зник, дуже шкода...)))

вид до:

[STALKER]

Перехрестя вулиць Гнатюка-Наливайка-пригадується мені що на цьому місці колись був невеличкий скверик.

[inkognito]

Перехрестя вулиць Гнатюка-Наливайка-пригадується мені що на цьому місці колись був невеличкий скверик.

І не тільки...

[STALKER]

Перехрестя вулиць Гнатюка-Наливайка-пригадується мені що на цьому місці колись був невеличкий скверик.

І не тільки...

Я особисто памятаю Що там збоку були якісь технічні приміщення. Про дільницю електриків я дізнався вже пізніше

[YserL]

А також цвинтар із біологічно небезпечними похованнями...

[STALKER]

А також цвинтар із біологічно небезпечними похованнями...

Який ще цвинтар? Перший раз про таке чую.

[YserL]

http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=1391

Паркінг на цвинтарі прокажених

На розі Гнатюка—Наливайка таки постане готель із підземною автостоянкою!

Минув приблизно рік, відколи ділянку зі сквером на перехресті вулиць Гнатюка та Наливайка обгородили для початку будівництва. Тоді, восени 2010, мешканці прилеглих районів били на сполох із двох причин. Перша — за твердженням деяких істориків, на цьому місці колись був цвинтар прокажених, тож імовірність виходу на світ смертельної середньовічної інфекції не можна зневажати. Друга — ще один сквер міста Львова опинився під загрозою зникнення. Обидва питання досі залишаються актуальними.

Нагадаємо, про існування цвинтаря прокажених на розі сучасних Гнатюка—Наливайка у грудні минулого року «Ратуші» розповіла колишній керівник львівського обласного товариства сліпих, історик за фахом Оксана Потимко. Пані Оксана захистила дисертацію про старі шпиталі Львова, і, згідно з її науковими дослідженнями, з 1425 по 1789 рік на цій ділянці, починаючи від сучасних вулиць Тиктора і Фурманської, аж до сучасних Наливайка та Гнатюка розташовувався комплекс монастирських споруд: католицький костел Святого Станіслава, монастир, шпиталь із двох корпусів — для звичайних хворих і прокажених, трупарня, а позаду — цвинтар, як то було заведено у пізньому середньовіччі.

Багато знаних львівських істориків і львовознавців одностайні у думці, що цвинтар був саме там. Так краєзнавець Петро Радковець уже вдруге підтвердив те, про що розповідав «Ратуші» у грудні 2010-го. А якщо точніше, був на тому перехресті у пізньому середньовіччі костел і монастир домініканців, і шпиталь при ньому, так званий лепрозорій, у якому монахи доглядали хворих на проказу, а мертвих ховали на цвинтарі поруч. Існування у тому районі костелу Святого Станіслава і кладовища поруч підтвердив і львівський історик Борис Мельник. Декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Шуст зазначив: «Припускають, що там справді був шпиталь і сад шпиталю, в якому могли ховати померлих». Дослідник історіографії Львова, директор наукової бібліотеки “Львівської Політехніки” Олександр Шишка зазначив: «На нинішньому перехресті вулиць Тиктора і Наливайка колись стояв костел Станіслава, а довкола нього було кладовище. Тоді було заведено, аби кладовище розташовувалося 40 сажнів у діаметрі навколо костелу. Щоправда, не знаю напевне, чи було там, власне, таке кладовище чи ні. Оскільки в комплексі церковних будівель був ще й лепрозорій, то зрозуміло, ховали там і прокажених, а не лише прихожан». Один сажень — 2,16 м. Якщо провести нехитрі підрахунки, отримаємо 86,4 метра. Від перехрестя Тиктора-Наливайка до рогу Гнатюка-Наливайка приблизно 70—80 метрів, а до початку обгородженої ділянки — щонайбільше 20… 

Мешканці прилеглого мікрорайону ведуть багаторічну боротьбу за сквер. Рік тому між правозахисним центром ім. Сікевича, що є близьким сусідом майбутньої новобудови (Наливайка, 2) і який юридично представляв інтереси мешканців, і фірмою-забудовником був укладений договір про збереження, впорядкування та благоустрій скверу. Чи дотримуються умов договору, сьогодні представники правозахисного центру не змогли відповісти однозначно. «Не можемо сказати що не виконується, і не можемо сказати що виконується, — зазначила керівник правозахисного центру Наталя Сікевич. — Яблуньки, начебто, стоять. Будівельні роботи, здається, ще не початі, поки ремонтують стіну будинку № 12 на Гнатюка. Дуже турбує нас санітарне питання — досі ніхто не переконав нас ні в тому, що будувати безпечно, ні в тому, що проказа може вийти назовні. А ще ми побоюємося, що забудовник може намагатися уникнути влаштування благоустрою скверу після завершення оренди, адже ділянка юридично поділена на дві частини і оренда тієї частини, де сквер, завершується в грудні 2011».

Також пані Наталя розповіла про такий собі цікавий збіг непересічних впливових людей у цій ситуації. Так, власник фірми “Інтергал-Буд”- депутат Верховної Ради від Партії регіонів пан Володимир Зубик, директор фірми “Інтергал-Буд” — син судді Галицького суду Людмили Городецької Назар Городецький, а на момент виділення земельної ділянки під забудову директором фірми був Юрій Буняк — син тодішнього мера Любомира Буняка.

Цікаво, що, згідно з історичною довідкою Державного архіву Львівської області, востаннє на розі сьогоднішніх Гнатюка—Наливайка планували будувати ще на початку ХХ століття. У 1913 році власниками ділянки і будівлі на ній стали Ян і Вінсент Розвадовські. Тоді на цьому місці був будинок середини ХІХ століття, який стояв фактично по периметру ділянки, а всередині було велике подвір’я. Нові власники запланували перебудову споруди, зробили і затвердили проект. Потім чомусь передумали і аж у Відні розробили новий проект п’ятиповерхового будинку (подейкують, надзвичайно гарного). Стару споруду розібрали влітку 1914-го, але будівництво нової так і не розпочали. Отож, майже століття — ні за Польщі, ні за совєтів — там ніхто нічого там не будував, мабуть не спроста…

Завідувач львівського шкірвендиспансеру Ярослав Вісьтак знає про скандал із забудовою на місці ймовірного колишнього цвинтаря прокажених. У коментарі «Ратуші» лікар зазначив: «Проказа — просто бомба! Вона дуже небезпечна, передається, здебільшого, від людини до людини повітряно-крапельним шляхом, а ще, можливо через шкіру, і з їжею, інкубаційний період триває роками і десятками років. Сьогодні у світі приблизно 12 мільйонів хворих на проказу. У давні часи мертвих прокажених не спалювали, а ховали тіла. Скільки літератури передивилися, а ніде не знайшли, скільки ж ця хвороба у землі може жити. Хоча я з Вами погоджуюсь — не можна там під землею будувати, бо можна наробити біди».

Проте дозволи на таке будівництво залежать від волі санстанції. А як зазначив у коментарі «Ратуші» керівник комунального відділу обласної санстанції Ігор Стельмах, під час проведення інженерно-геологічних робіт фахівці інституту археології НАН України проводили археологічний нагляд та знайшли у землі лише предмети побуту і не знайшли кісток. Зі свого боку лікарі-санепідеміологи брали на аналіз ґрунт, щоправда на глибині лише півметра — згідно з нормами. Небезпечних інфекцій не виявили. Тож санстанція Галицького району ДАЛА ПОЗИТИВНИЙ ВИСНОВОК, необхідний для початку будівництва.

Містобудівне обґрунтування комплексу також уже затверджене, а територія обгороджена для проведення підготовчих робіт. Про це у коментарі «Ратуші» повідомив архітектор міста Юрій Криворучко. Відповідно до погодженого проекту, забудовник — фірма «Інтергал-Буд» — має на меті спорудити змішаний готельно-офісний комплекс із домінуванням готелю. Що важливо — підземний паркінг таки передбачено!!! До слова, це буде перший підземний паркінг у центрі нашого древнього міста. Рік тому підземна автостоянка ще була під питанням і залишала надію львів’янам, які бояться цього будівництва, що прах прокажених не потривожать. Тепер залишається сподіватися: може, й справді та проказа в землі згинула? Якщо ж ні, то усі заражені лепрою матимуть достойну сатисфакцію: вони зможуть подати на санстанцію до суду! Невже є ще незадоволені?

Ірина ЮЗИК
 Опубліковано : 22.09.11 | Переглядів : 782

[Stinger]

ще там були файні "гарячі-собаки" в Алющі, шкода що будують ще одного монстра, краще би сквер насадили гарний