Однієї суботи зібрались ми, по справах поїхати у Червоноград. Було нас четверо:
Inkognito,
Lesyk,
Цезар і я,
Roy, яко фотофіксатор невеликого експедишину.
Отож завод. Очевидно, що ми попали у його нетрі. Смію зазначити, що завод випускає під своїм іменем, патентовані, тру-мега шкарпетки, які ніколи не смердять, лише від довгого носіння кам'яніють, як бетон.
Ось вони, на одному з нас:
Заводик, на даний момент в руках приватної власності. Основні цехи по виготовленні бетону є цілі неушкоджені, ще з тих
незлопам'ятних часів. Решта приміщень використовуються в інших цілях (ремонтуються), інші, як заведено вже - у дестрої.
Тут Лесик чудово демонструє свій психологічний стан. Негодиться з таким настроєм долати небезпечні перешкоди, які на нас чекали на території.
Тому на одній дахівці вирішили підкріпитися, кожен приніс з собою що мав.
Цезар прийнявся відркривати кільку в томатному соусі
Я в свою чергу, вирішив випробувати свій ШКТ арсенівськими "суші"
Поївши, спускались не зовсім акуратно:
Всьо, пацики пожерли, розбіглись хто куди
А я як завжди, пішов шукати те, що мене цікавить найбільше
Тріо зі Львіво
Цех, звідки розвантажувалась дрібна порода
Під землю, і по конвеєру в інший технологічний цех
Хотів до вітру, а тут Цезар з-під землі вилазить
Взагалі, поруйнованих будівель було мало. Окрім котельні, куди ми й подались.
Помарнівша конвеєрна стрічка
Ось і вона
Всередині давно все порізано, проте залишились допоміжні приміщення, де зберглись деякі "няшки"
Що то - хз. Може точно хіба ясновельможний
Смайл описати.
Порсались в документації
Запобіжник - можна зробити герметичну, невбиваєму флешку.
Санвузол котельні
Щит управління
Вибравшись, пішли до рельсового крану, робота котрого полягає у сортуванні та завантажуванні готової продукції.
Вигляд на площадку продукції
Обмежувачі ходу - гумові дампфери
Цезар спускається в кабіну
Тісно. Управління виглядає простим. Під ногами є обігрівач, присутній також вахтовий журнал.
"кран технічно несправний" Вуаля - значит не покатаємся, хоча підключити можна було
Оригінальна ручка дверей
А далі найцікавіше. Ми попали в те місце, де формується майбутній бетон
Зайшли ми туди з цієї споруди, з її нижнього рівня, де спеціална суміш подається на конвеєр і "шурує" нагору.
Виглядає воно так:
Тут, якщо не помиляюсь подається пісок
Далі - по конвеєрі нагору.
Табличка минулої епохи
Ось, ми вже на верхньому поверсі
Розписи робітників на новорічну тему.
Кабелі були добре ізольовані
Цезар оглядає окраїни заводу
Булерян - дешеве та ефективне опалення
Пульт управління. Все робоче, під напругою
Знайшли рахівницю, згадували як на ній рахувати
На передостанньому поверсі, зайшли у найцікавіше приміщення - підсобку/кухню/зал для
засіданьзастіль. Дивує, як люди організували комфортний простір, серед суцільної індустрії. Є стіл, чайник, кава, цукор, чай. Втомленого, голодного дослідника це неабияк втішило.
Плакати кругом - ностальджі. Хто пам'ятає Династію? Блейк Керрінгтон і його жінка Кріста
Чудеса графічного дизайну кінця девяностих
Так ми собі класно полазили. Решта фоток можна подивитися
тут.
Дякую усім за гарно проведений час, плюси в карму.
Тут обговорення.
Тема: Червоноградський завод ЗБВ (Прочитано 4227 разів)
