Автор Тема: Костел святого Михайла та монастир реформатів (Рава-Руська)  (Прочитано 4684 рази)

1 гість дивиться цю тему.

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2008
  • Рейтинг 1041
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
До Полски недалеко є від нас...
Скрябін, "Тихо пішов"


На північній околиці Рави, всього за 4 км від Євросоюзу стоїть закинутий костел та будівлі монастиря, що примикають до нього. А точніше, костел св. Михайла та монастир Реформаторів. Ось що пишуть про нього тут:

Цитувати
Монастир та костел оо. Реформаторів в ім’я св. Михайла був побудований в 1726-1737 роках за проектом архітектора П. Фонтана на місці дерев’яної каплиці, заснованої в 1725 р. Реставрований в 1902 і 1930-1935 роках.

Споруда кам’яна в стилі бароко, однонавна, під двохскатною крівлею з сигнатуркою. В плані складається з прямокутної нави і також хору з прямокутним приміщенням, що примикає до неї з південної сторони. При західному фасаді – невеликій квадратний притвор. Пам’ятник відноситься до типу реформаторських костелів ХVІІІ ст., в яких пристінні стовпи ділять неф на три прясла, перекриті циліндричними склепіннями з розпалубками. Фасад двоярусний, оформлений пілястрами і барочним фронтоном з трикутним сандриком. Аналогічної форми фронтон зведений над притвором.

З північної сторони до споруди примикає кам’яний, двоповерховий будинок келій.

Пам’ятник належить до видатних взірців барочної архітектури. Нині, на жаль, він знаходиться в стані руїни.

Джерела:
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, Т. 4, Киев 1986
G?rska A., Kresy. Przewodnik, Krak?w

Ось як зобразив цю будівлю художник



Але ви ж розумієте, що насправді, ін ріал лайф, все виглядає дещо по-іншому. Вся територія обгороджена, на брамі є охоронці. Всередині облаштована машинно-тракторна станція, там ночують і ремонтуються фури та інша техніка. Щоб зайти на територію, потрібно зробити впевнений писок і прямою наводкою шурувати попри охоронців до будівлі костелу, а по дорозі звернути в перший же вхід в монастир. Виходити слід так само впевнено. Нам такий спосіб допоміг на 100% Крім того, випала рідкісна нагода облазити все, зверху донизу, від найдальших куточків підвалу аж до даху.

Почали ми зі стриху. Товстенні балки зовсім прогнили, під ногами напівкругле склепіння зі старої цегли, а над головою - дірки в даху. Де з дірок регулярно потрапляє вода, виросли деревця.







Вид з горища на внутрішній дворик. Всередині, до речі, колись була криниця, зараз можна тільки вгадати місце, де вона перебувала. На дах, звичайно, теж можна було вилізти, але це напевне став би останній залаз на дах в житті дослідника.





Горище костелу розміщене вище горища монастиря. До нього веде дерев'яна драбина та вузький лаз, який колись перекривала груба джелізова кришка. Зараз кришка намертво застрягла боком в дірці, напевне хтось колись пробував зняти її та віднести на металобрухт. Нора на фото - вихід до дерев'яних сходів, що ведуть донизу.



На костелі





Металеві штанги підтримують напівкругле склепіння



Грубезні балки перекриття геть струхлявіли.



На підлозі видніється невелика кругла дірка



Підповзаю до неї ближче, а там... :D висоооко!



Дах руйнується





Злазимо донизу. В загальних коридорах збереглися залишки розпису стін





Через невеликі дверцята потрапляємо усередину костелу. Захоплююче видовище! Збереглися дві дерев'яні сповідальниці, елементи розпису стін. Вихід на хори, на жаль, замурований. З лівої сторони храму, якщо дивитися від входу, є вхід в підземелля.











Підвали костелу не мають переходу до підвалів монастиря. Хоча колись все могло бути по-іншому. Нічого цікавого всередині, бита цегла, сміття, запах машинного мастила







Повертаємося назад та спускаємося ще в підвали монастиря.





Розсипана селітра





Кілька фото з коридорів та келій









Дуже файна вийшла полазка. Вже по поверненні додому, виявив, що ми пропустили ще один цікавий об'єкт в Раві - велику закинуту військову лікарню (МедСанБат). Я його довго шукав на Вікімапії, та це й не дивно, бо хтось його підписав "Мецентбат"  ;D Нічого, буде привід повернутися сюди, в недалекому чи далекому, але майбутньому.



Посилання на Альбом

Обговорення

І кілька посилань на звіти з поїздок до Рави-Руської, всі цікаві та інформативні:

Раз

Два

і Три.
Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Roy

  • Супер Модератор
  • Досвідчений Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 3185
  • Рейтинг 1217
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
    • Мої фото
Трохи моїх фоток з костелу:

Шамотна цегла






Склад нових підошв в костелі  :)






Вхід в підвали


Знайдена каска радянського солдата


Автентика


Правда понищена часом, зокрема "совком"




Кімната, присвячена облицювальній плитці


Розписи, які видніються на сонці










Колись тут жили монахи (чи монахині)




Горище гарне






Надпис на стіні - 1939 рік. Саме тоді була остання реконструкція костелу














Розписи і фрески дуже красиві. В роки окупації костел використовувався як склад.






Всі фото тут
Розшарити F VK G+
Meine Ehre heißt Treue

Олесь

  • Користувач
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 256
  • Рейтинг 227
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Побудований 1732–1739р. архітектором Паолом Фонтаном, який був надвірним архітектором покровителя ордену. князя Павла Карла Санґушко. Вівтарі виконали монахи, скульптор Себастян Вольський, Хома Ґронський, художник Іван Пташковський. 1738 року відбулося освячення костелу на ім'я святого Михайла. Нині комплекс колишнього монастиря використовується під машинно-тракторну станцію (підвали монастиря та костелу засипані сміттям цієї машинно-тракторної станції). Стиль бароко. Пам’ятка архітектури відноситься до типу реформаторських костелів ХVІІІ ст., в яких пристінні стовпи ділять неф на три прясла, перекриті циліндричними склепіннями з розпалубками. Фасад двоярусний, оформлений пілястрами і барочним фронтоном з трикутним сандриком. Аналогічної форми фронтон зведений над притвором.
   В інтер’єрі костелу до нашого часу збереглися сліди настінного розпису ХІХ століття, фрагменти дерев’яних вівтарів. Його фасад прикрашають намальовані зображення - Св. Франциска й Св. Антонія. З північної сторони до костелу прилягають споруди монастиря реформатів. Двоповерхові склепінчасті приміщення розташовані таким чином, що утворюють велике внутрішнє подвір’я. На території ансамблю, оточеного мурами з в’їзними воротами, збереглися залишки монастирського саду.
Костел виконував свої функції до 1941 року, коли на терени равщини увірвалися німецькі війська. З того часу і у післявоєнний період костел використовували як склад продуктів та різноманітних товарів.

Перед Рава-Руською наряд прикордонників спробував перевірити автобус з людьми, але оскільки людей було битком, вони зневірились в можливості пробратись всередину. Я сидів біля шофера і чув як прикордонник спитав у водія чи все в порядку (про підозрілих осіб), і пожалівся, що на рибалці з 30 жерлиць спіймав 1 щупака, і ще 3 рибини.


Задній двір костелу.


В задньому дворі костелу розміщувалась прибудова з піччю для випікання хліба (для монастиря), це фундаменти цієї печі (усю шамотку розібрали місцеві).


Ця ж піч, доволі довга.


Подвір'я монастиря з усіх сторін будівлі, в центрі подвір'я залишки криниці.


Рештки криниці в подвір'ї монастиря.


На хорах розміщувався орган, нижче дві сповідальні.


Одна із двох сповідалень.




Двері в монастир. Купа плит - це напевно був престіл.


Тут був іконостас, ліву частину якого перетворили на стелажі (варварство).


Залишки іконостасу.


Центральні двері з оригінальними завісами.


Черепиця з покрівлі (спецзамовлення).


Вхід з двору в підземелля костелу.


Вхід в підземелля з костелу.


Підземелля костелу:










Схоже були поховання (крипта)


Ця драбина веде на піддашшя костелу.


Хід на піддашшя костелу.


Піддашшя костелу (видно випукле склепіння костелу), його товщина 15-18см. ходити слід обережно (падати на підлогу костелу метрів 15).


Вентиляційний отвір у склепінні, внизу видно хори і центральний вхід в костел.


Дах костелу, перекритий сучасним шифером (куди ж поділи марковану черепицю яка могла прослужити ще 100 років).


Підземелля монастиря, вхід.


Другий вхід в підземелля монастиря, колись ці підземелля були ізольовані, зараз вибили діру в стіні і можна пройти.


Підземелля монастиря:


Хтось з монахів пробував викопати собі в підземеллі окрему келію (видно сліди кайла), подібне бачив у Червоногородському монастирі (біля замку). Там була келія викопана в підземеллі, з маленьким вікном в верху (кожен сам собі вибирає спокуту).










Третій вихід з підземель. Двері закриті зовоні.






Кількаметрової глибини кілця вимурувані з цегли і обштукатурені, подібне бачив в підземеллях Саліни в Солянуватці (квасили капусту можливо для себе абож на продаж).


Столова монастиря.




Витяжний отвір в кухні монастиря.


Сходи на 2 поверх монастиря.






Якісь сушильні камери, або коптильні на 2 поверсі монастиря.










Коридор з келіями.


Одна з келій.




Закладений вихід на дах.


Піддашшя монастиря.






<a href="http://www.youtube.com/watch?v=CKo4PBvaIC0" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=CKo4PBvaIC0</a>
Розшарити F VK G+
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

Нелегал

  • Користувач
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 197
  • Рейтинг 84
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Розшарити F VK G+