Автор Тема: Оброшино - Великий Любінь. Веломандрівка.  (Прочитано 3728 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2008
  • Рейтинг 1041
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
 Як і було заплановано, зібралися ми з SerXio трохи вигуляти роверики і розім'ятися самим на свіжому повітрі. Маршрут був матрасний і простий, як цьвок, я сі ліную навіть малювати на карті: Львів - (провтикали виїзд на кільцеву, і як наслідок - Сокільники) - Оброшино - Великий Любінь - аеродром в Черлянах - електричка - Львів.

Спочатку падала якась мжичка, я аж розпереживався, що змокнем, але нічого, обійшлося. Ми поволі їхали, вдихали на повні груди ще тепле осіннє повітря і широко відкритими очима дивилися навкруги. Бо варто лише висунути носа з хати, як можна побачити безліч дивовиж. Я деякі задокументував навіть. Аво подивіться.

Ось радянська металева вивіска біля залізничної станції "Глинна Наварія".  Напис містить неймовірно довгу абревіатуру на общепанятнам, де зашифрована, напевно, вся інформація про господарську діяльність регіону, минулу і прийдешню. Подібні вивіски колись із подивом будуть вивчати археологи, як наша цивілізація - календарі Майя. "Югзапэлектросетьстрой" буде розшифровано як "Вам всім капець, кінець світу наступить в 3012 році".



Розвалини якогось колгоспу та водонапірна башта. Іх переважно повирізували на метал (нє-нє, мова не про Sepultura), тому побачити таку, цілу та неушкоджену, навіть трохи приємно.



Придорожній хрест. На Долинщині кам'яні або дерев'яні хрести зазвичай ставилися з чотирьох сторін села, захищаючи людей від нечистої сили. А ще слугували знаком межі території населеного пункту.



Така гарна осінь. Тут би пасувало згадати дитячий вірш. Наприклад: "Відлетіли сірі гуси, в лісі осінь вже гуде..." та інші, що їх зазвичай розказують діти на Святі урожаю в школі.



В Оброшино завернули оглянути палац, будівлю 18-го століття. Ось він на мапі. Будівля дуже гарна, з парадного боку відреставрована, зі сторони парку, на жаль, не дуже. Прочитати про палац більше можна, наприклад, тут. Кілька  фото.





Отаких маленьких дверцят, що ведуть (швидше за все) у підвали, навколо будівлі з десяток. Майже всі закриті на замок. Але один знайшовся відкритий.





Нічого особливого, просто дві маленькі тупикові кімнатки з помірною кількістю сміття.



Ось як виглядає фасад. Всередині розміщена бібліотека, яка в той день була зачинена.



На подвір'ї стоїть бюст Франка з підозрійливим виглядом.



І неймовірної краси старі ворота.



Недалеко від палацу стоїть стара водонапірна башта. Двері підперті цеглою, можна вільно зайти. Всередині прогнилі сходинки нагору, до великого резервуару. На схожу башту ми залазили колись в Жовкві... А ще я всередині зачепився до якогось цвяха і подер свою улюблену куртку для вилазок. Тому як будете в Оброшино, важєйте, не порвіть собі чого-небудь.





Найофіційніша котельня, яку я коли-небудь бачив.



А ще в Оброшино є звіринець. Тут його сторінка. Правда відкритий зоопарк тільки у вихідні з 12 до 6. Тому ми обмежилися тим, що погодували олеників і овець яблуками через огорожу.





По дорозі до Нового Любіня. Завод "Майола". Вражає, особливо якщо уявити, що той резервуар доверху наповнений маянезікам  :D



Це ще один палац, вже у Великому Любіні. Тут розміщений інтернат для дітей з особливими потребами. Стара будівля гарно відреставрована. І парк там гарний. Взагалі містечко залишило тільки найкращі враження про себе, там якось по-домашньому затишно та красиво. І люди дуже привітні.

btw, в нас вже є фотозвіт з Любіня та довколишніх кар'єрів, що його виклав колись Estel_Shmidt, отут лежить.





Костел. Стояв відкритий, але всередину ми не заходили.



Після кількох накручених на ровері кілометрів, виникає нестримне бажання закинути щось за драбину (О, новий рекламний ролик придумав для відомих шоколадок!). Ми так і зробили, і покрутили далі, в бік Черлянського аеродрому.





А ось і перші залишки Оборони Імперії. Черляни були напевне останнім "боянним" (тобто широко відомим у вузьких колах) об'єктом, на якому я до цього не був. Хоча ні, ще лишаються дойчляндські бомбіки у Львові. І ракетні шахти в Бродах напевне теж.







Отак ми стояли і дивилися на все це, десь вдалині працювала техніка. Розбирали один з ангарів, чи то плити, нз (вживаю цю абревіатуру, бо маю галицьке виховання  :P). І раптом звідкись з кущів і високої пожовклої трави виїхав величезний чорний дорогий автомобіль відомої марки на букву Бе, але не БеМеВе. Неспішно проїхав попри нас і завернув в порожній ангар. Ми перезирнулися, і - зуб даю - обидвоє мали в голові одну і ту саму думку: "Ти бачиш те саме. що і я?". Авто я не фоткав, звичайно.







Отака осінь в тих краях. Підрихтована трохи мною.



Повернулися назад в Любінь, щоб побачити відомий санаторій та сісти на електричку, бо ми ліниві і крутити до Львова не хотіли.

Щось закинуте, але не санаторій.



А ось і знамените джерело "Адольф". Назване на честь останього власника Любеня, Адольфа Бруницького, а не того прикрого чоловіка, про якого всі чомусь відразу подумали.  Ось пруф, жебисьти повірили:

Цитувати
Наприкінці ХІХ ст. власником курорту став вихрещений єврей Бруницький, який розбагатів на бориславській нафті. Він зробив реконструкцію здравниці, побудував водолікарню, корпуси якої назвав іменами дочок «Софія», «Марія», «Гелена», а джерела іменами синів «Людвіг» і «Адольф».

За матеріалами Незалежного культурологічного часопису «Ї», «Галичина країна міст», № 36/2005, С. 406-408.

Джерело сірководневе, тому смердить, аж очі сльозяться. Сергій навіть спробував ту воду пити, я такої відваги не мав. Просто маю сумний дитячий досвід, заснований на цікавості.







Старий парк



Напис на фасаді вокзалу - по-російськи. З найближчим ремонтом його замінять, про це нам розповіла чергова по вокзалу.



Оце і все. Традиційно, Альбом, де більше фотографій та
обговорення теми. Дуже дякую Сергію за КУМпанію.

Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Блондинка в кедах

  • Користувач
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 184
  • Рейтинг 135
  • Стать: Жіноча
    • Перегляд профілю
Катнули і ми собі маршрутом, колись запропонованим Bottlehunter_ом.
Зустрілись  з YserL  і Композиторкою коло Храму Св. Володимира і Ольги,  перехрестились, на ОККО підкачали колеса і вирушили в путь через ЗПС, Скнилів, Басівку… В Оброшино оглянули ззовні палац Архієпископів. Нажаль всередину всі ходи зачинені, хіба на мітлі через вікно 2 поверху ;)
Незважаючи на те, що тепер там бібліотека ВНЗ, розруха жахлива  :'(







Поруч гарний зоопарк з баранчиками і занедбаний став. Ну чому???? Така велична територія без господара?!!
Проїхались «не бідним» приватним сектором, звернули на побиту часом і горе господарями, липову алею, а з неї на метеостанцію

Далі лісомполем, трасою попри велетенські бочки з майонезом ТзОВ Оліяр, покотились в Любінь.
Вразив став: чайки, лебеді, манірна, непорушна чапля, про яку ми спершу думали, що вона пластмасова. Фоток майже не робила, бо були обмежені в часі + не зручно ото постійно зупинятись, розчохляти фотік…

Були коло триповерхового покинутого універмагу. Ностальгія: згадалось, як колись, на початку 90-х ми цілою сім’єю їздили туди закуплятись продуктами та одягом, а потім на став ловити рибу.
Далі ще одне розчарування і безгосподарність – Великолюбенська грязеводолікарня, по документам Санаторій «Великий Любінь». Ну як, ну чому воно таке занедбане…
Джерело Адольф.





Нажаль, в нашій компанії стало -1  :( ми з Композиторкою поїхали далі.
Були на території палацу Бруницьких і дитячого сиротинця. Місцевій священник якраз привів сюди молодят на науку. Чула частину їх розмови. Аж сльози на очі...



Малий Любінь і кар’єри.
Їх там два: Вапняковий і Кугаївський глиняний. Місцеві весільні фотографи везуть туди молодят на фото сесію. Як на мене то очікували більшого. Обладнання пішло на металобрухт, посуха…











У нас вийшло приблизно 65 км + дорога домів на електричці.
Нажаль вело вагона на маршруті Сянки – Львів нема і ми тіснились в вагоні з певно ще 20 любителями вело мандрівок, які себе гордо називають «Львівське військо на роверах». Дуже приємні  люди. Цікаво провели час, а за приємною розмовою не такий вже і страшний сморід з туалету, а він був  :-X

Альбом
Розшарити F VK G+