Автор Тема: г. Кіндрат  (Прочитано 2155 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Drusja

  • Користувач
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 698
  • Рейтинг 197
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
г. Кіндрат
« : 07.12.2014 20:49:07 »
Дуже дано хотів вийти на цю вершину, але чомусь ніяк не складалося. От нарешті влітку був час та натхнення, ще й погода радувала теплим сонечком - і я та Женя вирішили все ж таки туди сходити.
Почали свій шлях з Гребенова і піднімалися в лоб по стежці на хребет, хоч вона і не була позначена на карті.



Стежка нас радувала - йти було легко, але щастя тривало не довго. Приблизно через кілометр-півтора, коли на карті зявилась стежка вона в реальності вже ледь проглядалася і почалися суцільні повалені дерева, а ще через трохи до цього додались непролазні хащі ожини висотою в метр-півтора. Дряпаючись через ці зарослі швидкість ходу впала до нереального мінімуму і кілометр шляху забрав у нас дві години з гаком часу. З горем пополам, вибрались з хащів на якусь невідому вершину, з позначкою 974.0м і галявиною - вирішили перепочити і оцінити наші можливості все ж таки вийти на Кіндрат, до якого залишалось приблизно 3км., що за звичайних умов ходьби по хребту зайняло - хвилин 30-40 ну з підйомами максимум годину. Але уважно оглянувши підходи до Менчелика за яким була наша ціль, і не знайшовши жодної стежки - зрозуміли, що це на сьогодні наш фініш і пора спускатись. На цьому спроба підкорити Кіндрат завершилась та ще й до відправлення на Львів залишалось небагато часу.

Друга спроба відбулась вже на піднесеному настрої наступного дня після прогулянки на Захар, з Тухлі.
Вийшли не дуже рано, проте підйом не складав труднощів, гори накривали хмари та легкий туман - гарних краєвидів було важко знайти.





Пізніше трошки промахнулись з шляхом на гору Менчелик (через яку пролягав наш маршрут) і наткнулись на відслонення



Та молоді ялинки



Скориставшись протоптаними кабанячими стежками на галявині - знову потрапили на дорогу і продовжили підйом



Вершина менчелика була повністю засніжена, що теж дуже радувало зимовими пейзажами





Далі рушили по хребті роздивляючись з однієї сторони - красу осені а з іншої - зими.
На жаль фотоапарат не в змозі передати всю повноту картинки...




Вийшли на аналогічно засніжений Кіндрат, вершина його добре поросла деревами та кущами



Єдиним орієнтиром вершини - була невідома могила (фото нажаль не робив, тому додам чуже).



І попри засніжені ялинки спустились в Либохору, а звідти вже дорогою назад у Тухлю.



Альбом фото by Женя
Шлях
Розшарити F VK G+
>>>>>>>>>> Не довіряй нікому <<<<<<<<<<