Костел Св. Марії Магдалини 1924р. (або Прсв. Серця Ісуса)

[Олесь]

Вовків розташований у долині річки Зубра, за 5 км від Липник, що при головній трасі зі Львова до Стрия, засноване у 1369 р. Його початки сягають з великопольського поселення на Русі за панування Казимира Великого. Починаючи з 1447 року по 17 століття Вовків належав різним магнатським родам; зокрема в 1615 р. Вовків був власністю родини Брзоздівських, в 1633 р. – Криштова Курзанського.

Побудований в 1924 р. у стилі арт-деко (охоронний номер 1946-М). В костелі знімали перший український детектив «Злочин з багатьма невідомими» за мотивами твору Івана Франка. Первісний костел у Вовкові, напевно походить з 16 ст. (Schematismus leopoliensis 1936) і носив титул Св. Марії Магдалини, зазнав знищення в часі турецько-татарської навали в 1620-1621 рр. В 1673-1677 рр. у Вовкові не було костелу. В 1677 р. Станіслав Казимир Курдановський зі своєю сестрою збудували на місці первісного новий, дерев’яний костел під титулом Св. Станіслава.  В 1924 р., у зв’язку з поганим станом костелу (без довготривалого ремонту) комісія під керівництвом консерватора Йозефа Пйонтровського вирішила його розібрати. А вже 24 травня 1924 р. ксьондз Казимир Дзержинський виконав посвячення кам’яного фундаменту під новий костьол. Автором проекту був Броніслав Віктор; за його проектом на теренах Львівщини перебудовувались костели в Старій Солі, 1922-1928 і Вижнянах, 1929-1931, костел в Радохинцях, 1931 (костьол у Вовкові є характерним для сакральної творчості цього архітектора). 27 жовтня 1929 р. кс. Дзержинський освятив костьол під титулом Св. Марії Магдалини. В 1930 р. в інтер’єрі костьолу встановлено органи. Також Броніслав Віктор провів реконструкцію Палацу архієпископів (Оброшино). В часі радянсько-німецької війни в липні 1944 р. Вовків кількаразово переходив з рук у руки воюючих сторін. Артилерійські постріли легко пошкоджували святиню, плебанія зруйнувалась в результаті попадання бомби (досі видно сліди від куль на стінах костелу). В 1948  –  за радянських часів тут був склад мінеральних добрив.
Розміщений в найвищій точці, його видно з усіх навколишніх сіл.


Якість не дуже оскільки сонце ще не зійшло.


Видно сліди попадання снаряду (півкругла піввежа), та сліди куль (права вежа біля овального вікна, можливо була кулеметна точка підчас війни в цьому вікні)




Ближчий ракурс.


Ще один слід від попадання снаряду в одну з веж костелу (в ній були розміщені гвинтові сходи на хори).


Ось ця вежа ліворуч від центрального входу в костел.


Цей купол раніше прикрашав хрест.


Ось цей хрест, його прикріпили до кованої решітки вікна.


Цей же хрест з сердини, раніше коли хрест ще кріпився на куполі його також було видно крізь це вікно.


Також  слід від попадання снаряду.


Стіни костелу прикрашають невеликі півколони (під овальним вікном)


Художня ковка.




Покрівля даху в більшості відсутня, місцями він провалився.


В костелі є 4 входи: центральний, двері в захристіє, в лівому крилі поруч з вжею, та ось ці двері в правому крилі костелу.


Вхід в захристіє.




Двері центрального входу.




Бійниця вежі з гвинтовими сходами.




Провал даху.


Ліве крило костелу.


Його кладка осипаєтсья, і воно більш поруйноване в порівнянні з правим крилом костелу (саме в лівому крилі найбільше слідів від попадань снарядів)




Праве крило костелу (можливо його частково пробували реставрувати)


Вежа в якій колись були гвинтові сходи на хори.


Вихід на хори.




Вид з захристія.


Колони хорів. В костелі зберігають дошки, можливо для відновлення перекриття даху, або ж для власних потреб місцевих жителів.


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=8wai9zX8YVM" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=8wai9zX8YVM</a>

[Олесь]