Автор Тема: Радіоактивна аварія на заводі "Маяк", 1957  (Прочитано 1265 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2037
  • Рейтинг 1055
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю


Є в Росії закрите місто Озерськ. Раніше воно називалося Челябінськ-65, а ще раніше - Челябінськ-40. Як і в кожному номерному місті колишнього Союзу, тут було дещо дуже-дуже секретне та важливе. В даному випадку, виробниче об'єднання "Маяк", де займалися виготовленням чогось такого, що могло б стати в пригоді для виробництва атомної бомби. Керівником проекту був сам Ігор Васильович Курчатов.

Зрозуміло, що потужне хімічне виробництво не могло обходитися без утилізації ядерних відходів. На "Маяку" особливо над цим не заморочувалися: середньоактивні відходи зливали просто в озеро Карачай, високоактивні утилізували в спеціальних бочках, котрі поміщали в бетонних ємностях під землею. Ємності потребували постійного охолодження та моніторингу їх стану через специфічний вміст. За офіційною версією, саме через поломку системи охолодження і сталася ца трагедія.

29 вересня 1957 року одна з ємностей, де на той момент квасилося біля 80 кубічних метрів радіоактивних відходів, вибухнула. В навколишнє середовище потрапило близько 20 млн кюрі радіоактивних речовин (практично вдвічі більше, ніж на Фукусімі). Вітер відніс радіоактивну хмару на 350 кілометрів на схід, утворивши такзваний Східноуральський радіоактивний слід. Загальна кількість населення на постраждалій території - близько 270 тис. людей, було відселено 12 сіл. Проте більше 90 відсотків забруднення припало на територію самого комбінату і ліквідовувалося воно переважно підручними засобами, буквально лопатами та тачками, без жодних особливих спецзасобів. На той час дія радіації на організм людини ще не була вивчена, тому до уваги бралися переважно короткостроковий ефект. Пішла кров носом або волосся вилізло - пора на лікарняний.



З 1968-го року на забрудненій території утворений Східноуральський державний заповідник, а "Маяк" функціонує і зараз. Кажуть, радіоактивний фон там і досі підвищений, але в межах норми.

Ця аварія входить до списку найбільших атомних катастроф в історії людства. Ось цей список, до речі (російською):
Цитувати
1945— США, бомбардировка японских городов Хиросима и Нагасаки

1957 — СССР, авария на заводе «Маяк»

1957 — Великобритания, авария на реакторе в Виндскейле

1961 — СССР, авария на подлодке К-19

1964 — СССР, падение спутника «Транзит-5В» с ядерной установкой

1966 — Испания, разрушение трех ядерных бомб в деревне Паломарес

1968 — США, разрушение четырех термоядерных бомб в авиакатастрофе над Гренландией

1970 — СССР, авария на заводе «Красное Сормово»

1979 — США, авария на АЭС «Три-Майл-Айленд»

1980 — СССР, радиоактивное заражение в Краматорске

1985 — СССР, авария в бухте Чажма

1986 — СССР, Чернобыльская авария

2011 — Япония, авария на АЭС «Фукусима-1»

Статті по темі:

Стаття на Лурку
Хроніки катастрофи
Geektimes. Як завжди, коментарі цікавіші за основний текст.
Спогади будівельників об'єкту.

І документальний фільм про Киштимську трагедію

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=hNRazHRAVp4" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=hNRazHRAVp4</a>
Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!