Близниця за 1 день

[Le-i-3o]

Ну як за день, за день і дві ночі, бо саме так виглядала наша поїздка на гору Близниця, що знаходится на Свидовецькому Масиві. Ця неймовірна частина Карпат, третя за висотою, багата на округлої форми гори, гірські озера і широкі полони. Коні, корови і звичні всім карпатські вівці зі своїми колоритними пастухами трапляются на Свидовці всюди, в зв'язку із значним трав'яним покром і великими об'ємами. Взгалі, думаю ніодне фото не передасть тих маштабів, які можна споглядати з будь-якої точки Свидовця. А свої стрімкі обриви він здобув уже в четверту останню фазу формування Карпат, коли відбулось їх часткове зледеніння і льодовики там все порізали до Австрійської бабці ;)


Суть задумки була така щоб, попасти зранку в суботу в Кваси, звідти піднятись на Близницю і на вечір спуститись, сісти на Раховоз і бути зранку у Львові. Таким чином, проводимо 2 ночі в поїзді і не потрібно брати наметів.
По добиранню в Кваси було обрано варіант електричок Львів-Ходорів 17:45, в Ходорові одразу ж електровоз до Франківська ,а там о 3 ночі дизель на Рахів і планово о 8 ранку мали бути в Квасах.
Отож, по факту нас зібралось 10 чоловік: Я+2(Коля і Ваня), Roy, Bottlehunter, Romchick, deadmeat_junior, MadLife, Drusja та Rufus. Bottlehunter і  Drusja вирішили поексполерити новий експрес до Чернівців і добирались до Франика ним, де ми з ними вже і зустрілись.



Про цей потяг, думаю, вони додатково і зможуть розказати.
Перша критика, яку отримав в свою сторону, при створенні теми в планах ;D

А ти чьо, тіпа спортсмєн? Як на мене, то реально зробити і на Раховоз встигнути. Але з Квасів то є куди топтати. Майже всю дорогу прийдеться бігти не оглядаючись. Ще й світловий день короткий. Прийдеться спускатися в темряві. Я б вже краще з Драгобрата йшов. (звичайно +витрати на УАЗіка). А взагалі на Близниці варто весною йти. Боюсь, що зараз там униле болото і туман.

Ну що Romchick тепер ми всі спортсмени, бо ми то зробили ;) Туди і назад за день, майже як подорож Більбо Бегінса у Хобіті.


Вернемся трошки до самого добирання основної групи: на Сихові до нас в Електричку підсів Romchick дивним чином попавши саме в наш вагон, і ми радісною компанією їхали у тамборі гордої Електрички Львів-Ходорів



Хоча ще більш гордої Електрички ніж Ходорів-Івано-Франківськ я не бачив, ми добре вивчили її недоліки і переваги, серед яких в основному поламані двері:
Як між вагонами

Так і на зовні під час руху

А дехто навіть зміг побувати у кабіні і дати три зелених свистка




В Франківську ми зустрілись всі разом і після нетривалої прогулянки містом(то весела історія але на інший раз ;)) ми сіли на Потяг до Рахова, чекали на звичний дизель, але нам повезло і їхали плацкартом з комфортом.

Як кому цікаво тут можна переглянути раритетні фото Закарпатської залізниці, трошки почитав і зрозумів, що Карпати тих часів заслуговоють окремо виділеного часу на дослідження, а саме зародилась в мене ідея одної етно-експедиції в ті краї. Ну все сон з роздумами у потязі пройшов можна і прокидатись у Квасах

Кваси зустріли нас теплою погодою і маленьким дощиком, село на висоті 535м над рівнем моря, назва якого походить від мінеральної "Квасної" води якою воно славится.

От від того знаку ми і почали свій маршрут червоною стежкою на гору

Погода нас тішила ми йшли плавноі неспішно розглядаючи вже гірські околиці села



Загалом до полонини Браїлки, піднялись доволі швидко, там ми побачили перший контраст погоди - ми починали заходити у хмари









На полонині розташовані багато кошар. Не буду брехати хто їх основний мешканець, бо мені здаєтся, що не вівці а більше корови.
Загалом, Закарпаття славится своїм сиром, от виявляєтся в Квасах теж була потужна сироварня.
На фото пан Петер Неймет з сиром «Емменталь» власного виробництва фото зроблене у Квасах.

Національний центр угорських молочних кооперативів (Orsz?gos Magyar Tejsz?vetkezeti K?zpont) у 1940 році виграв тендер на організацію сирного виробництва на Закарпатті. І побудував у Квасах сироварню з чаном на 1200 літрів і гвинтовим пресом.
Фото Центру кооперативів

з їх допомогою в 1941 сироварня в Квасах видавала по 90-100 кіло сиру в день.
А ми, відпочивши на місці літньої ночівлі корівок, і поговоривши про сир, розділились на три групи з раціями і пішли у Хмари.

Нас Чекали близниця до якої було ще приблизно 4,5км в гору. Ну може не дуже чекала, бо поступово адаптувала нас до гіршого.
Спершу це була просто волога, якою на нас ніс вітер. А ще вище вона вже перетворилась на величезні каплі води, які неслися просто надзвичайно швидко і все на нас.
Температура теж не ставала кращою, а опускалася все нижче.
Біля памятника ми зрозуміли, що наші пізнання в плані поганої погоди буде розширено ;).
Почався град-сніг-крупа незнаю як то назвати, мело так, шо добрий господар заколочував би вікна не те що собаку на вулицю випустив.



І сама памятна табличка

Історія загибелі учасників цієї групи є доказом, що у горах не можна жартувати навіть на самих простих маршрутах. Нажаль такий ще один памятний зявився між Близницями. Весною цього року там загинув хлопчина громадянин Чехії.

Ми ж рушили далі під цим шквалом на верх, сильно не зупиняючись, робити багато фото не було ні часу, ні можливості. Пройшли малу Близницю і побігли на Велику, цей останній відрізок шляху був вже простішим, але погода нас не жаліла.

Чесно, навіть це відео не передає тих емоції, клянеш і той похід, і свою ідею цього походу, себе і всіх хто тебе не зупинив.
Але все приносить Свої винагороди - на Близниці були 13:00, а дехто може і швидше, там трошки посиділи і побігли назад.
Серце гріло те. що ми в таку погоду змогли піднятись, а лице мерзло від жашливого вітру ;D
На малій близниці Зустріли Drusja і зробили пару знимок біля таблички





Тай помчали до низу. Погода почала покращуватись, видимісь збільшилась до метрів так 50, а потім і взагалі стала шикарною,









ми зрозуміли що спізнились на вершину десь так на годину. Але ні про що не жалкували адже таке

НЕ Забуваєтся ;)
Фотографи подіставали свої Камери, і ми помало спускались вниз на Браїлку де влаштували собі імпровізований обід.

















Ми уже бачили Кваси



А дехто вже навіть дойшов до нашого імпровізованого Дому на час обіду.

Спускались останні пів години ми всетаки на Ліхтарях.
В Квасах у нас Був продуктовий шопінг і спонтанний похід у Баню, що було дуже круто після такого ривка.
Згідно з інформації від Високоітелектуальних приборів разом з походеньками по Франику і Квасах намотали 27км. Що не мало.

Отож Поїздка вдалась, всі випробували себе на витривалість в горах в погану погоду. Ми зрозуміли що після Близниці можна сміливо через Жандарми іти на Драгобрат і спускатись в Ясіню.
Це реально, дня тільки більшого треба.
А також можна планувати інші одноденні походи + 2 ночі в потязі.
ТОму всім плюси до карми і дякую, що склали один одному компанію. Я дуже тішусь що в нас це вийшло і нас було так багато.
Дякую Roy, deadmeat_junior та Drusja за надані фото для звіту.

[Le-i-3o]

Обговорення тут