Погода була тоді кепська якась, і день загалом таким видавався. Дощ. Холод. Молодший Дедміт прагнув дах якийсь шатануть, а я от про теплу хату і капці мріяв.
Потім кажу - "Ні, я б хотів десь залізти на якийсь затишний дах, де б був якийсь старий, бажано антикварний хлам".
І тут Сергійко каже, шо знає таке місце.
Серед двору колодязного типу вдивляємося через паркан, та в колодку на хвіртці. Помічаю вузенький прохід, і як зверху голос" А шо ви тут робите?"
Відповідно до свого настрою я сказав що шукаю пригод на дупу, а також повідомив щоб вже викликали #моюполіцію, бо нема на то ради.
Але чи то свято надворі було, чи шо, але жіночка приємна виявилась, ми ж повідомили що є дослідниками міста та являємось незалежними фотографами. То означало, що ми вже всередині.
Одинока, одноповерхова будівля, закута серед старих міських стін, з маленьким клаптиком живої землі, яка обросла букшпаном.
Можна зауважити сліди нещодавно зробленої гідроізоляції стін. До того ж, кажуть з'явився новий власник будинку.
Найцікавіше що побачили там, то це щось на зразок пральні, чи чогось іншого, в прибудові. Може ви підкажете, що то за обладнання?
Судячи з табличок ще з часів бабці Польщі.
Несподіванкою було побачити баночку з-під чаю, родом з царської Росії. Поруч були розкидані католицькі образки.
На горищі повно розкиданих речей. Видно неозброєним оком, що тут добряче все переверталось, з метою щось знайти цінне вочевидь.
В кімнатах акуратно збита штукатурка.
Залишена монашкою вервичка на кухонній витяжці
А ось і кухня. Очаг та умивальник ще до речі довоєнні. А на передньому плані викинуті побутові речі, посуд зокрема.
Тут була комора. Підлога ефектно провалилась у одну з нечисельних підвальних кімнат.
Так виглядає санвузол
Польська марка
По розкиданих речах, можна прийти до висновку що там жили літні люди. Чутно там якось старість, а специфічний запах то чітко підкреслює.
Атмосфера місця в одному фото:
Обговорення -
тут
Тема: Покинутий, зовсім невеликий монастир (Прочитано 1932 рази)
