Нові звіти тут бувають нечасто, тож вирішив сам щось розповісти. Тим паче, фотографії з того місця в блозі поки недоступні для перегляду — російський фотохостинг з червня виявився заблокованим. Ну і під час повторних прогулянок зробив декілька знімків, які не увійшли до фотозвітів, оскільки огляди на той час вже були опубліковані. Так що тут — ексклюзив.
В СРСР передбачалося будівництво виставкових комплексів у кожній радянській республіці. Свій ВДНГ з'явився і в столиці УРСР, Києві. Постанова про будівництво з'явилася в 1949 році. А саме будівництво відбувалося в 1952-1958 рр.. Хоча деякі павільони були збудовані пізніше. ВДНГ був містом у місті — з власною інфраструктурою: кафе, ресторани, зелений театр, кінотеатр, гастроном, своя пожежна частина і відділення міліції, медична частина і пошта. З цікавинок були експериментальна лінія монорейки(!), фрагмент тунелю метро, аттракціони — які не зберіглися до нашого часу. Площа комплексу вражає — 286 га. З них під забудовою — лише 48 га (хоча і це немало). Як пишуть у Вікіпедії, за площею, київський виставковий центр займає п'яте місце в світі.
Спочатку комплекс отримав назву «Виставка передового досвіду в Народному господарстві СРСР». Скорочено, в народі називали «ВиПерДос». Однак тодішній секретар Комуністичної партії України, Щербицький, прочув, як називають виставку і наказав перейменувати у Виставку досягнень народного господарства (ВДНГ). Після розпаду СРСР виставковий центр перейменовано «Національний комплекс "Експоцентр України"».
За радянських часів Виставка» була популярним туристичним об'єктом. Мешканці Києва і гості міста приходили не тільки, щоб подивитись виставки, а й прогулятись. Вхід до ВДНГ був платний. Зараз його можна відвідати безкоштовно (хіба що, за вийнятком фестивалів). А з зими 2016/2017 вхід на Новорічне містечко зробили безкоштовним.
З розпадом СРСР ВДНГ почав занепадати. І лише декілька років тому активно зайнялися розвитком Експоцентру. Нині тут проводять виставки (хоча в Києві з'явилося декілька велких вставкових центрів). Частина будівель віддана в аренду. Але є й закинуті павільони. Оце нас найбільше і цікавить.
Хоча колишній ВДНГ можна розглядати і як заповідник СРСР.
Оскільки територія величезна, на дослідження витратив не один день. Частину об'єктів оглянув під час офіційної екскурсії по «Експоцентру». Частину сам, нелегально.
«Заповідник СРСР»Розпочну з екскурсії по діючим павільонам.
Перед виставковим комплексом величезна
площа парковка.
Насправді — це колишня кінцева тролейбуса, розворотно-відстійний майданчик.
![]()
Навіть залишлась диспетчерська. Щоправда, закинута.
![]()
Закинутою вона була в березні-квітні. В липні диспетчерську переобладнали під пункт велопрокату.
![]()
Вхід до «Експоцентру України». Виглядає велично. Незважаючи на риштування.
![]()
Біля входу розміщена карта «Експоцентру». Можете зацінити розміри території!
![]()
Головний павільон, №1. Його я огляну аід час офіційної екскурсії. Просто так до нього не потрапиш.
![]()
На будівлях купа радянських символів. Відчуваєш, наче потрапив ку "заповідник" СРСР. Нині годі шукати такої концентрації серпів і молотів де-інде в Києві.

До речі, один із пунктів екскурсії — оглядовий майданчик. Он він, на фото.
![]()
Павільон №10. Також символ «Виставки».
![]()
Всередині павільону №1. На стінах — соцреалізм. З прийнятного можу показати тільки таке. Зате з жінками!
![]()
З балкончику на другому поверсі.
![]()
Дорогою до оглядової башти.
Прикольний такий темний, напівкруглий вузький коридор.
![]()
Сама оглядова башта виглядає не дуже.
![]()
Зате відкривається чудовий краєвид на вхід до комплексу.
![]()
Павільон №10 з висоти.
![]()
Вид вглиб ВДНГ.
Два однакові будинки, колишні кафе. Одне зайнято під якусь установу. А друге закинуте. До них ми ще повернемось пізніше.
![]()
Далі буде...