Автор Тема: Страшний сон ХерСон  (Прочитано 1949 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Roy

  • Супер Модератор
  • Досвідчений Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 3673
  • Рейтинг 1554
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
    • Мої фото
Страшний сон ХерСон
« : 23.12.2017 00:21:16 »
Якось не думав, що доведеться писати про якесь місто в дещо негативному ключі. Чому так, прошу читати та дивитись нижче.

Отже, наш тур Кривий Ріг - Джарилгач - Олешківські піски - Херсон добігав кінця. Останньою точкою був Херсон.
По приїзді в місто, ми одразу направились у попередньо заброньований хостел, недалеко біля ЖД вокзалу. Помитися від піску, соленого моря та й зрештою поту, ой як хотілось.
Скинувши речі, привівши себе в порядок, відправились на оглядини міста. Першим на меті в нас було десь смачно поїсти, посьорбати зупки, так сказать.
І що ви думаєте, в районі вокзалу, та ближніх околиць рішуче не знайшли нічого путнього. То сморід, то мухи, алкозаведєнія не беремо до уваги. Це не те що ми такі вибагливі, але що було...
Крім того, проходячи повз численні закриті заклади, з запилюченими вивісками та вікнами, зрозуміли, нам дорога в центр, де в будь якому разі буде щось достойне.
Так сталося, знайшли непоганий заклад, пообідали смачно. Заклад називався BeerHouse, можна рекомендувати, якщо вам доведеться побувати у цьому місті.

А далі пішли у самовільну пішу екскурсію центральним містом.

Всі фото клікабельні, збільшуйте, роздивляйтесь:)

Зайшовши на най най центральнішу вулицю, помітив ось такий артефакт:

Примітивненько так. Для містян, котрі виросли на брукованих вулицях, це виглядало дивно. Зрештою, чому та й не зберегли цю автентичну бруківку і закатали в асфальт вулицю?
Для розуміння, це був "вирізаний" квадратат  50х50 см у асфальтованій дорозі.

Це центр

Чекушка на підвіконні, розбиті шибки

Траплялись будівлі ще царських часів. Екстер'єр з вапняку, при тому еклектичні оздоблення якісь надто грубі. Хоча, автентична віконна рама тішить око, без сумніву.




Типовий житловий будинок, ще довоєнного періоду. Зверніть увагу на вікна.


А також на декомунізацію по-херсонськи)

 
Складається враження, що вензель відновлювали у наш час) Дуже криворуко)


Коханий магазин. Але зачинений.


Застій, запустіння, очікування - якось так можна охарактеризувати Херсон. Тільки от, на що чи на кого?


Спускаючись вниз, доплентались до Дніпра, а саме до великої, та звісно не діючої споруди - річкового вокзалу.
Прейскурант:





Численні радянські вікна з алюмінієвого профілю були у пилюці. Двері зачинені. Орендарями і не пахло. Натомість, на сходах лунав реп, молодь вживала напої, тусила. Решта, молодшого віку стрибали з плавучих доків у воду.


Дівчинка, років дев'яти, стоїть, боїться стрибати. Чую з-за спини підбадьоруючі крики чоловічого та жіночого, хриплявого голосу. "Скакай давай!" - йомайо, а це батьки виявилися...


Зрештою, дівчинка поклалась на власну інтуїцію та стрибнула з меншої висоти




Ось вони, розваги дітей. Щось нагадало ті ранні часи, коли не було комп'ютерів та айфонів)






Пройшлися по пришвартованому судні


Можна відкрити такий лючок і щось там заховати)


Вид на річковий порт


Митний порт, митниця, буксири


Вийшовши з території порту попрямували центральними вуличками далі...


Поруч з портом трапилась ось така інклюзивна річ) Вхід у підвал.


Без сумніву, блок кондиціонеру та сателітарна антена зіпсувала кадр!




А ось на території монастиря, на горішнику була помічена шпаківня, де замість шпака "сиділа" камера. "Всевидяче око" по Херсонськи! Ефектно і з гумором.


Готель Фрегат, вітрило радянської архітектури.




Зайшли на міську набережну, посидіти на лавочці, подивитись на людей, попити холодненького. Подивились як відправлявся швидкісний катер на підводних крилах:






Подивились на екскурсійний баркас


Подивились на двійко поруч пропливаючих байдарочників, чи як вони там звуться




Подивились як тато, ледь не втопив на водному скутері маленьку дитину


Все б нічого, але на тій набережній сильно смерділо від Херсонського комбінату дитячого харчування...)
Ми швиденько тому ретирувались, на "базу"
Хоча ні, зайшли ще в паб, де побачив електричний щиток з рідного Львова...Ех, чуть не сплакнув.




Зранку, наступного дня всі прокинулись у рідному Львові.



Розшарити F VK G+
Meine Ehre heißt Treue

ЗеленаМиша

  • Свої
  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 30
  • Рейтинг 133
    • Перегляд профілю
Re: Страшний сон ХерСон
« Відповідь #1 : 27.07.2020 16:56:16 »
Настав час і нам зі Stinger'ом поділитися своїм досвідом від тривалого знайомтства і частих відвідин Херсна. Постів буде декілька, а почнемо, мабуть, із міських абандонів :)

Розповідь про індустріальні об'єкти Херсона варто розпочати з короткого опису особливостей місцевого менталітету, які неодмінно треба засвоїти кожному, хто планує щось експлорити на півдні України.

1.   З точки зору місцевих мешканців туристичними об'єктами можна вважати: морське узбережжя, ресторани і прочі харчевні, танки і обеліски павшим воїнам і (на худий кінець) музеї. На тому ВСЕ. Тож, якщо ви, ідучи вулицею, зупиняєтеся, щоб порозглядати якийсь давній будинок, мозаїку чи барельєф, цікавитеся древнім цвинтарем або покинутим заводом, то вас сприймуть, в кращім разі, за дивака, а, частіше, за потенційного злодія або наркомана. На відміну від Львова, тут ЗОВСІМ не звикли бачити чуваків з дзеркалами, які захоплено фотографують все навколо. Тож, помітивши вас за такою справою, охоронець чи господар будинку тут же вибіжить вам назустріч і в більше чи менше ввічливій манері поцікавиться, чого ви тут, трясця вашій матері, шукаєте.

2.   З цілого ряду причин наркоманія на Херсонщині розповсюджена куди більше, ніж у благословенній Богом Галичині, тому ВСЯКИЙ абандон неухильно перетворюється на притон, де шприци встеляють підлогу рівномірним шаром, а з кімнат чуються незрозумілі шелести. Така ситуація, ясна річ, стимулює місцевих мешканців та чиновників наглухо заколочувати усі покинуті будівлі, навіть ті, звідки нічого красти. Просто, щоби був порядок.

3.   Місцеве населення, вимуштруване совком, з ентузіазмом дбає про громадський порядок. Побачивши дітей на заброшці, суворі херсонці не розводять срачі на "Варті" , а зразу дзвонять на гарячу лінію Кабінету міністрів.
https://ks.suspilne.media/news/22437



Не дочекавшись конструктиву від уряду, крепкі херсонські господарники беруть проблему під особистий контроль. Щоб довго не писати, пояснюю на пальцях: якби Глинянський тракт зі своїми недобудованими багатоповерхівками стояв у Новій Каховці, ті будинки були би заколочені до рівня третього поверху, відтак, при зручній нагоді, їх би добудували, а квартири розпродали (особисто спостерігала такий кейс у Новій Каховці). Справжніх абандонів тут дуже небагато. Не раз помічала, що об'єкти, позначені на Вікімапії як покинуті, знаходяться під охороною або використовуються під дрібний бізнес чи комерцію. Тут мало що простоює даром. Не охороняють тільки ті об'єкти, які уже зрівняно з землею, і звідки навіть цегли не вкрадеш.

4.   Місцеві журналісти, відчуваючи нестачу інформаційних приводів, від часу до часу піднімають сталкерсько-дигерську тематику. Але роблять вони це, їй-богу, смішно: "Топ 5 страшных мест Херсона", "Топ 5 заброшенных мест для весенних прогулок" і далі в тому ж дусі… При цьому, варто мати на увазі, що у статтях, присвячених херсонським абандонам, стільки фактичних помилок, що, мимоволі, задумуєшся, чи не працюють часом місцеві новинні агентства на дезінформацію якогось уявного противника.





Отож, херсонські абандони. Херсон великий, нас мало, а на вулиці спека. До всіх потенційно цікавих об'єктів добратися не вийшло, тому про деякі з них розповім на основі доступної в інтернеті інформації. Нехай це будуть наші плани на майбутнє, а для читачів – рекомендація, куди варто іти, а куди не дуже :)

Розпочати я вирішила зі статті 2015 року під сміхотворною назвою "Топ 5 страшных мест Херсона"

№ 1 (переможець) у херсонському Списку – це навіть не самостійний абандон, а покинуте крило діючої міської поліклініки №2.





Фото звідси: http://fakti.ks.ua/aktualno/10121-fotofakt-dzhungli-i-razruha-broshennoy-bolnicy-v-centre-hersona.html

Раніше це був профілакторій дитячої поліклініки заводу ім. Петровського. Завод і далі діє, при чому, із його сайту видно, що це доволі успішне підприємство. Мабуть, дитячий профілакторій був їм просто непотрібним, тому його і покинули.

Із входу відкривається краєвид на довгий коридор, від якого розходяться кімнати. Все щедро засипане сміттям, шприцами і какулями. Наш вердикт: як урбан-туристичний об'єкт зовсім не цікаве. Зато зайти можна прямо з вулиці через двері.

Ось кому треба геолокація:
https://maps.app.goo.gl/YcLWFNLQyENMFECR7

Тут і далі буду по можливості вказувати координати. Не вважаю це палінням об'єктів, ібо навряд чи ці трущоби можна розвандалити сильніше, ніж вони розбомблені зараз. Ні з історичної, ні з естетичної точки зору цінності вони не становлять.

Друге місце у рейтингу займає недобудований корпус заводу "Електромаш".

Розташований отут:
https://goo.gl/maps/snx7q79mK27AXRC3A

Ось фото із мережі (добратися туди, на жаль, не вийшло):

























Фото звідси: https://kherson.net.ua/news/chernobyl_v_tsentre_hersona

Особливо потішили спроби журналістів нагнати містику на ямки, викопані металхантерами ;D ;D ;D

№ 4 і 5 будемо розглядати в комплексі, а до № 3 повернемося згодом

Отож, за твердженням авторів, це бункер:



А це винний погріб:



Не треба бути адміном форуму, аби побачити, що фотографії переплутані (це те, що я казала про недостовірні публікації на новинних сайтах Херсона).

І так, бункер у Комсомольському парку:



Нещодавно в рамках декомунізації парк перейменували на честь Шевченка. Оббігли ми його вздовж і впоперек. Ніяких бункерів у парку не спостерігалося. Голяк. Щойно зі статті за посиланням: https://grivna.ks.ua/news/v-hersonskom-parke-vskryli-bomboubezhishe я довідалася, що дуже схоже бомбосховище знаходиться у сусідньому парку "Херсонська фортеця". Ця стаття, зверніть увагу, датована 2017 р., тобто двома роками пізніше публікації "Топ-5". Зі статті на сайті "Гривні" бачимо, що в бомбарі стоять нові ворота, а також зусиллями міської ради там провели прибирання, відкрили закислі герми і т.д.

Винний погріб також вдалося локалізувати. Це, як виявилося, залишки місцевого винзаводу.

Ось геолокація:
https://goo.gl/maps/yADxo1rZDNkpEYj5A

 "Як твердять місцеві мешканці, раніше це були тунелі, побудовані Катериною другою, що тяглися на більш, ніж десять кілометрів і мали вихід до річки від нинішнього Бериславського шосе", – пише автор статті. Я навела цей уривок повністю, оскільки він дуже симптоматичний. З нього дізнаємося, що Херсон, як і всяке інше місто, має свої легенди про підземні ходи, що тягнуться на десятки кілометрів. На цей класичний міф накладається місцева особливість – просто-таки релігійне замилування Катериною ІІ та її приспішниками. Тому у свідомості середньостатистичного херсонця все, що древнє – однозначно побудоване Катериною. Насправді ж винзавод було споруджено у 1960-их рр. і, як можна судити по фотографіях, винний погріб був залитий із бетону у дощату опалубку.

Кому цікаво, ось стаття на ЖЖ про цей об'єкт.
https://mapico.livejournal.com/56293.html

Також, знаючи про недовговічність інтернет-публікацій, дозволю собі скопіювати тут декілька фото з повищої статті.


























Тепер варто згадати про інші споруди, що не ввійшли цього авторитетногоТоп-5, складеного невідомо ким.

Недобудований телецентр на пр. Ушакова, під № 38-40.



Геолокація:
https://goo.gl/maps/En6WpKnxGQhx6mTLA

Історія споруди класична для об'єктів такого типу: будівництво розпочали наприкінці 1980-их, грошей на завершення проекту не вистарчило, а там розвал совка, криза 90-их, в'ялі спроби відшукати фінансування… У 2013 році Херсонська обласна рада прийняла рішення продати недобуд для подальшого переобладнання його у діловий центр. Скоріш за все, ініціативна завершилася нічим, оскільки подальших згадок про неї у змі не зафіксовано, а будівля продовжує стояти без діла.

З боку вул. Української споруда огороджена сіткою, в якій раз-по-раз видніються дірки і протоптані стежинки. Узбіччя вздовж паркана облюбували місцеві таксисти під стоянку. Очевидно, вони ж і використовують подвір'я заводу як громадський туалет, а звідси дірки в паркані і протоптані стежки. В один ряд з припаркованими таксистами затесалися дві машинки поліцаїв. Самі лягаві стояли поруч і розслаблено пили ранкову каву, уважно стежачи за проходами на територію заводу. Очевидно, пасли потенційних кладменів. З боку вул. Гончарної нас чекав сюрприз: будка з охоронцем і кількома собаками на території.

Як бачимо, цей недобуд (НЕДОБУД, Карл!!!) охороняється, як посольство США. Та і чорт з ним. Нічого захмарно цікавого там апріорі немає.

Санаторій-профілакторій "Чайка"
Ця струнка і красива будівля колись належав Херсонському бавовняному комбінату, що склеїв ласти у 2013 році. Це саме той славний абандон, щодо якого місцеві мешканці дзвонили в Кабінет Міністрів  ;D
Геолокація:
https://goo.gl/maps/ZHuCqpPP6bzv9pjLA

Але, майте на увазі, що, згідно зі статтею, опублікованою на Суспільному у травні 2019 р., з 8 до 18 години приміщення санаторію охороняє дядько Леонід, який ще й час від часу заварює входи і чинить всякі інші перешкоди сталкерам-лазалкерам.

Фотографії з гугл-фотографій, авторства такого собі Олександра Гуцуляка (дай йому,Боже, здоровля))


















Бункерні історії Херсона

Як уже згадувалося, бомбосховища в Шевченківському парку ми не знайшли. Натомість на очі попався інший об'єкт поруч із пам'ятником прикордоннику:







Геолкація:
https://goo.gl/maps/uePwwjKB8NGNuZaeA

Також у бункері місцевої Облдержадміністрації до дня Конституції відкрили якийсь "музей влади".
https://suspilne.media/51017-pisla-z-domu-i-ne-povernulas-na-hersonsini-patrulni-rozsukali-zniklu-divcinu/

Охоронці на прохідній нам сказали, що музей відкритий, але у зв'язку з карантином відвідувачів пускатимуть туди щойно з вересня. Доведеться нам чекати наступного року.

Тим часом, за порадою охоронців насолодімося фотографіями музею, знайденими на просторах інтернету:












Ще одна херсонська бункерна історія пов'язана з ТРЦ "Фабрика", розташованим недалеко від залізничного вокзалу.



Раніше на цьому місці розташовувався Херсонський бавовняний комбінат, який скоропостижно загирився у 2013 році. На його балансі знаходилося одне з найбільших у місті бомбосховищ на 1000 місць, яке кудись пропало в процесі зміни власника та побудови на території колишнього підприємства розважального комплексу. Можливо, на цей факт ніхто б і не звернув уваги, але з початком російсько-української війни питання бомбосховищ для населення в Україні різко актуалізувалося. Ділом зацікавилася військова прокуратура, і адміністрація "Фабрики" від гріха подалі вирішила добровільно відкрити бомбосховище, яке виявилося закатане в асфальт посеред паркінгу. Судячи із фотографій, опублікованих на новинних сайтах, від внутрішнього оснащення об'єкта майже нічого не лишилося:













Фото звідси: http://www.t.ks.ua/kak-vyglyadit-bomboubezhishche-na-1000-chelovek-pod-parkovkoy-trc-fabrika-foto

Як бачимо, новина за 2014 р. Що творилося з цим об'єктом в наступні роки – невідомо. Адміністрація ТРЦ заявила, що не купувала бункера і не брала його на баланс, тож навряд чи варто сподіватися, що вони відновили об'єкт за свій рахунок. Міська влада також не звітувала про подібні ініціативи. Скоріш за все, для цього абандону просто побудували красивий портал і заспокоїлися.





А ще над панорамі за ТРЦ відкривається мальовнича перспекутива  для подальших досліджень  ;)



Розшарити F VK G+