Автор Тема: Страшний сон ХерСон  (Прочитано 747 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Roy

  • Супер Модератор
  • Досвідчений Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 3335
  • Рейтинг 1323
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
    • Мої фото
Страшний сон ХерСон
« : 23.12.2017 00:21:16 »
Якось не думав, що доведеться писати про якесь місто в дещо негативному ключі. Чому так, прошу читати та дивитись нижче.

Отже, наш тур Кривий Ріг - Джарилгач - Олешківські піски - Херсон добігав кінця. Останньою точкою був Херсон.
По приїзді в місто, ми одразу направились у попередньо заброньований хостел, недалеко біля ЖД вокзалу. Помитися від піску, соленого моря та й зрештою поту, ой як хотілось.
Скинувши речі, привівши себе в порядок, відправились на оглядини міста. Першим на меті в нас було десь смачно поїсти, посьорбати зупки, так сказать.
І що ви думаєте, в районі вокзалу, та ближніх околиць рішуче не знайшли нічого путнього. То сморід, то мухи, алкозаведєнія не беремо до уваги. Це не те що ми такі вибагливі, але що було...
Крім того, проходячи повз численні закриті заклади, з запилюченими вивісками та вікнами, зрозуміли, нам дорога в центр, де в будь якому разі буде щось достойне.
Так сталося, знайшли непоганий заклад, пообідали смачно. Заклад називався BeerHouse, можна рекомендувати, якщо вам доведеться побувати у цьому місті.

А далі пішли у самовільну пішу екскурсію центральним містом.

Всі фото клікабельні, збільшуйте, роздивляйтесь:)

Зайшовши на най най центральнішу вулицю, помітив ось такий артефакт:

Примітивно, так. Для містян, котрі виросли на брукованих вулицях це виглядало дивно. Зрештою, чому та й не зберегли автентичну бруківку і закатали в асфальт вулицю?
Для розуміння, це був "вирізаний" квадратат  50х50 см у асфальтованій дорозі.

Це центр

Чекушка на підвіконні, розбиті шибки

Траплялись будівлі ще царських часів. Екстер'єр з вапняку, при тому еклектичні оздоблення якісь надто грубі. Хоча, автентична віконна рама тішить око, без сумніву.




Типовий житловий будинок, ще довоєнного періоду. Зверніть увагу на вікна.


А також на декомунізацію по-херсонськи)

 
Складається враження, що вензель відновлювали у наш час) Дуже криворуко)


Коханий магазин. Але зачинений.


Застій, запустіння, очікування - якось так можна охарактеризувати Херсон. Тільки от, на що чи на кого?


Спускаючись вниз, доплентались до Дніпра, а саме до великої, та звісно не діючої споруди - річкового вокзалу.
Прейскурант:





Численні радянські вікна з алюмінієвого профілю були у пилюці. Двері зачинені. Орендарями і не пахло. Натомість, на сходах лунав реп, молодь вживала напої, тусила. Решта, молодшого віку стрибали з плавучих доків у воду.


Дівчинка, років дев'яти, стоїть, боїться стрибати. Чую з-за спини підбадьоруючі крики чоловічого та жіночого, хриплявого голосу. "Скакай давай!" - йомайо, а це батьки виявилися...


Зрештою, дівчинка поклалась на власну інтуїцію та стрибнула з меншої висоти




Ось вони, розваги дітей. Щось нагадало ті ранні часи, коли не було комп'ютерів та айфонів)






Пройшлися по пришвартованому судні


Можна відкрити такий лючок і щось там заховати)


Вид на річковий порт


Митний порт, митниця, буксири


Вийшовши з території порту попрямували центральними вуличками далі...


Поруч з портом трапилась ось така інклюзивна річ) Вхід у підвал.


Без сумніву, блок кондиціонеру та сателітарна антена зіпсувала кадр!




А ось на території монастиря, на горішнику була помічена шпаківня, де замість шпака "сиділа" камера. "Всевидяче око" по Херсонськи! Ефектно і з гумором.


Готель Фрегат, вітрило радянської архітектури.




Зайшли на міську набережну, посидіти на лавочці, подивитись на людей, попити холодненького. Подивились як відправлявся швидкісний катер на підводних крилах:






Подивились на екскурсійний баркас


Подивились на двійко поруч пропливаючих байдарочників, чи як вони там звуться




Подивились як тато, ледь не втопив на водному скутері маленьку дитину


Все б нічого, але на тій набережній сильно смерділо від Херсонського комбінату дитячого харчування...)
Ми швиденько тому ретирувались, на "базу"
Хоча ні, зайшли ще в паб, де побачив електричний щиток з рідного Львова...Ех, чуть не сплакнув.




А зранку, наступного дня всі прокинулись у рідному Львові.



Розшарити F VK G+
Meine Ehre heißt Treue