Чому я люблю фотографувати опори ліній електропередач? (ЛЕП)

[Electri4king]

На закінчення року пообіцяв собі, що мушу таки написати про свою досить незвичну тему захоплення — так що ось Вам такий подарунок на передноворіччя!

Місце з фотографії

Так вже трапилось в моєму житті, що за відносно недовгий період свого існування я встиг впихнути свого носа в чималу кількість сфер зацікавлення, в тому числі і енергетичну складову. Любов до електроніки і електрики проявлялась у мене з самого дитинства, а подорослішавши — лише поглибилась..

Увага! Автор закликає бути розсудливими і адекватними в любому Вашому хобі. Підійматися на електроопори заради красивого краєвиду або екстремальної фотографії — завжди ризик звалитись вниз, обмаститись іржею з голови до ніг, ну і якщо Ви номінант на премію Дарвіна — то ще й пожаритись на опорі як літній шашличок (за іронією долі частіше гинуть люди по професії причетні до електрики ніж номінанти).

Дядечко Струм жартувати не любить, і другий шанс не кожному дається..

1. Перехідна анкерна одноланцюгова опора № 63 ЛЕП 110 кВ, маршрут якщо не помиляюсь — електрична підстанція (далі ПС) «Львів-2» -> ПС «Львів-14»  (координати — 49.8835834, 23.9477894).


З чого все почалося?

Перший курс навчання, в голові одна дурість, формули вчити не хочу, і мучусь від невизначеності — "чи сюди я поступив?". Їдучи чергового разу після навчання в своїй електричці додому, втомленим поглядом оглядаю що ж там знаходиться за вікном. І тут (за стільки часу!) я помічаю вдалині значну кількість металевих опор електропередачі які все наближаються в сторону залізниці. З відкритим ротом оглядаю лінію яка в мене над головою пролітає і всю дорогу думаю, куди ж вона може пролягати.

2. Перехідна анкерна одноланцюгова опора № 57 ЛЕП 330 кВ, маршрут — транзитна ПС «Львів-Західна» -> ПС «Яворів-330»  (49.8830356, 23.7127662);
Перехідна анкерна одноланцюгова опора № 73 ЛЕП 110 кВ, ПС «Львів-14» -> ПС «Кам'янобрід-Тяга».


3. Анкерно-кутова № 41 тієї ж лінії. Пам'ятаю як на цій просіці зустрів мисливців і побачив козулю по якій вони намагалися поцілити. Відчуття ще ті були, коли почув постріли за спиною..  (49.8872939, 23.6521322).


Приїхавши додому увімкнув комп'ютер і почав проглядати куди ж та ЛЕП проходить. Як пізніше виявилося, це магістральна лінія електропостачання у моєму рідному районі.
Щось закоротилось в мені.. "Як це так? Такий важливий об'єкт і я нічого про нього не знаю і ніколи не бачив..?".

Після цієї фрази, можна сказати, і настала в мене манія піших подорожей вздовж високовольтних ліній електропередачі — High-Voltage Travelling. Зацікавлення, яке не кожен може зрозуміти, а іноді ще й не так.

4. Проміжна № 68  (49.886886, 23.7594581).


Що ж це за таке хобі?

Основна мета цього захоплення — дослідження маршруту повітряної лінії, визначення нумерації опор, огляд нетипових конструкцій, ну і звичайно неперевершені вигляди горизонту в поєднанні з цими металевими створіннями. Особисто я отримую велике естетичне задоволення від того, що мої очі бачать в ході подорожі.
Також, частиною нашого заняття є й промальовування опор на діючих картах — тим самим ми фіксуємо свій результат за потрачений день і допомагаємо іншим схожим туристам у визначені маршруту.

5. Дослідження нових маршрутів особливе по-своєму — ніколи не знаєш що на тебе чекає за новим поворотом траси високовольтної магістралі (на фото — проміжна № 8 330 кВ, 49.9119341, 23.5550791).


Як виглядає день «високовольтного» туриста?

Нічого особливого! Наперед завантажені супутникові карти, їжа й вода в рюкзаку, ну і звичайно фотоапарат, без якого ніяк!
Складно передати ті відчуття, коли о 6 ранку (а іноді й раніше) підіймаєшся з ліжка, щоб весь наступний день провести в постійному русі ніг, проходячи через ліси, поля, болота.. десятки кілометрів, крок за кроком, опора за опорою.

Насправді, в більшості випадків, за далекого розташування лінії такі туристи не проходять їх повністю, а всього лиш відвідують унікальні, з їхньої точки зору, місця, придатні для хорошої фотографії.

6. Пробиратись через непрохідні хащі й поля доводиться часто — такі ділянки обходяться любими можливими варіантами.


Увага! Висока напруга!

З повітряними лініями пов'язана одна важлива річ — охоронна зона. Це зона, розташована по обидві сторони ЛЕП від крайніх проводів, у вигляді ділянки землі, водного простору, що включає в себе також повітряний простір над даною ділянкою. Величина охоронної зони залежить від місця прокладення лінії електропередач (вздовж суші, через водойму), її конструктивного виконання (кабельної або повітряної), призначення (силова лінія або лінія зв'язку), класу напруги лінії.



Відстань ОЗ для повітряних ліній:

• 35 кВ — 15 метрів;
• 110 кВ — 20 метрів;
• 150 кВ, 220 кВ — 25 метрів;
• 330 кВ, 400 кВ, 500 кВ — 30 метрів;
• 750 кВ — 40 метрів.

Для чого введено поняття охоронної зони ліній електропередач? В першу чергу для забезпечення безпеки людей щодо можливого ураження струмом, нанесення травм в разі пошкодження даної лінії, а також для запобігання можливого негативного впливу електромагнітних випромінювань на організм людини.

Відповідно до статистики і результатів досліджень встановлено, що тривале перебування людини в межах охоронної зони ЛЕП призводить до порушення діяльності серцево-судинної, нервової, ендокринної, нейрогормональної, імунної та інших систем і органів організму людини.

7. Очевидне порушення санітарної зони — будівлі розташовані заблизько до ліній 110 кВ (Львів, вул. Сяйво, 49.8375725, 23.976658).


В охоронній зоні ЛЕП забороняється:

• проводити вибухові, земляні, меліоративні роботи;
• саджання дерев;
• складання сміття, ґрунту, соломи, снігу і т.п.;
• поливати сільськогосподарські культури, виливати агресивні речовини, які можуть привести до руйнування кабельних ліній або опор повітряних ліній;
• закривати існуючі під'їзди до ліній електропередач;
• допускати тривале перебування людей;
• здійснювати будь-які дії, які можуть привести до порушення нормального режиму роботи електричних мереж;
• проводити монтаж/демонтаж різних конструкцій, будівель, споруд, комунікацій без попереднього узгодження з організацією, яка обслуговує ЛЕП, що проходять поблизу місця планованих робіт.

Лінії електропередач несуть в собі смертельну небезпеку, особливо це стосується високовольтних ЛЕП. Тому, перебуваючи в безпосередній близькості, слід дотримуватися наступних правил безпеки:

• забороняється наближатися до лежачого на землі оголеного проводу, так як висока ймовірність того, що він знаходиться під напругою. Якщо людина наблизиться до проводу на відстань менше восьми метрів, то потрапить під дію крокової напруги і попаде під ураження електричним струмом. Якщо провід виявився на відстані менше 8 м від людини, то слід залишити небезпечну ділянку, пересуваючись «гусячим кроком», не відриваючи при цьому ніг одна від одної.
• також слід пам'ятати про те, що існує таке поняття, як допустима відстань до частин електроустановки, які знаходяться під робочою напругою. Наприклад, при надмірному провисанні оголених проводів, людина, при наближенні до них на неприпустиму відстань може бути уражена струмом через електричну дугу.
• забороняється наближатися до ЛЕП, які знаходяться в аварійному стані або мають ознаки пошкодження. Наприклад, якщо чутні потріскування, видно електричну дугу, лінія може в будь-який момент пошкодитися і завдати шкоди людині.

Основні елементи повітряної лінії (ПЛ)

Конструктивно повітряна лінія складається з трьох основних елементів (фундамент, грозозахисний трос, розрядники, заземлюючі пристрої, арматура — все це ми упустимо, так як в даному контексті вони навряд чи будуть цікаві простому читачу):

Опора
Розрізняють декілька видів опор ЛЕП які відрізняють за своїм призначенням і будовою:

• Анкерні — найбільш привабливий вид опор. Анкерні опори призначені для сприйняття горизонтального навантаження між двома іншими анкерами;
• Проміжні — опори, що сприймають на себе вертикальне навантаження від лінії;
• Перехідні — встановлюються в місцях перетину через перешкоди (залізниця, річки, інші ЛЕП);
• Кутові — встановлюються в місцях повороту високовольтної траси (траса — ділянка землі на якій споруджена ЛЕП);
• Кінцеві — опори, встановлені на кінцях і початках маршруту ЛЕП. Після цього лінія поступає на портал підстанції і пристрій ВРП.

Перехідні, кутові й кінцеві зустрічаються лише у анкерному вигляді.

8. Перехідна анкерна дволанцюгова опора № 7 ЛЕП 35 кВ. Лінія нова, прокладена декілька місяців тому для потреб сонячної електростанції «Яворів» і включена в існуючу мережу.
Ланцюг А — СЕС «Яворів» -> ПС «Яворів-330»
Ланцюг В — СЕС «Яворів» -> ПС «Прилбичі»


9. Проміжні дволанцюгові тієї ж лінії в сторону вихідної ПС.


10. Анкерно-кутова одноланцюгова в сторону ПС «Яворів-330».


11. Перехідна анкерна тристійкова одноланцюгова № 10 ЛЕП 750 кВ, Хмельницька АЕС -> ПС «Західноукраїнська». І поруч її сестричка по номіналу з Рівненської АЕС  (49.420047, 24.2425132).


12. Проміжна № 22 ЛЕП 35 кВ, ПС «Яворів-330» -> тягова ПС «Шкло-Тяга»  (49.9396036, 23.5316473).


13. Проміжна анкерна одноланцюгова ЛЕП 35 кВ, ПС «Дрогобич-5» -> ПС «Дрогобич-28A» -> ПС «Солонсько-88»  (49.3341592, 23.5283589).


14. Анкерно-кутова № 62 ЛЕП 35 кВ з «парасолькою» внизу, для перешкоджання несанкціонованому підйому на опору  (49.9028445, 23.6088628).


15. Траса проміжних анкерних дволанцюгових опор ЛЕП 220 кВ, Добротвірська ТЕС -> ПС «Львів-Південна».
Лінії з класом напруги 220 кВ і вище відносяться до системоутворюючих мереж і входять до складу національної енергетичної компанії, а розподільчі мережі 110 кВ і нижче — обласним енергопостачальним компаніям та незалежним енергопостачальним організаціям.


В залежності від кількості несучих ліній, опора може бути у дволанцюговому або одноланцюговому вигляді. На дволанцюгових опорах йдуть дві паралельні лінії (два ланцюги), які довгий проміжок відстані можуть іти разом, а потім відгалузитись (не завжди!) і піти окремими опорами в потрібному напрямку. Опора з якої здійснюється відгалуження так і називається — відгалужувальна).
Ланцюги (кола) прийнято позначати буквенно — коло А і коло Б, а відповідні сторони опори маркуються.

16. Розташування лінійних проводів на опорі може бути різним, на картинці — для прикладу.


Ізолятори
Ще одна важлива частина ПЛ. Для людей які не розуміють для чого вони призначені — пояснюю: ізолятори, як елементи повітряної лінії, необхідні для ізоляції самої опори від напруги на лінії. Опори, як правило, є гальванічно з'єднаними з землею (заземлені), тому, що пускати напругу на неізольовані опори, і що вставляти перемичку в гнізда домашньої розетки — результат однаковий, тільки десь він менш масштабний, а десь більш (де і як саме, я надіюсь ви здогадаєтесь).

17. Ізолятори між собою не мають електричного контакту — стержні, якими вони кріпляться один з одним, знаходяться в цементно-піщаній суміші кожної тарілки, а безпосередньо тарілка в тій же суміші вміщується у шапці ізолятора, до якої вже кріпиться наступний елемент гірлянди.


18. Для того щоб гірлянда не розлетілася і всі ізолятори не повипадали як сірники з коробки, їх в пазах шапки скріплють замками, які на дають вийти стержням назовні.


19. Заземлення опори до спеціального заземлювача — обов'язкова процедура для запобігання від ураження струмом людини в разі пошкодження робочої ізоляції. Обрив проводу, перекриття і пробій ізоляторів, все це призводить до появи потенціалу на опорі, а отже й крокової напруги і напруги дотику. Заземлення також використовується для відведення імпульсних струмів в землю під час удару блискавки в опору або грозозахисний трос.


20. Свіжий фундамент проміжної.


21. І не зовсім свіжий..


22. Коротке замикання «на землю» на лінії 6 кВ.


Ізолятори також мають широку специфікацію за конструктивом і матеріалами. Їх кількість на гірлянді визначається номінальною напругою лінії. Тут закономірність проста: чим більша напруга — тим більше ізоляторів. Так як проводів у нас ТРИ (трифазний струм, як не як), то гірлянд також ТРИ. В залежності від опори і матеріалу ізолятора (а також багатьох інших факторів, наприклад, забрудненості повітря), їх кількість варіюється:

• 35 кВ — від 3-х до 5-ти шт.
• 110 кВ — від 6-ти до 8-ми шт.
• 150 кВ — від 9-ти до 12-ти шт.
• 220 кВ — ≈ 14 шт.
• 330 кВ — ≈ 16-20 шт.
• 400 кВ — ≈ 23 шт.
• 500 кВ — ≈ 25-30 шт.
• 750 кВ — ≈ 40 шт.

Ну і звичайно, раз я заїкнувся за різні матеріали з яких виготовляються ізолятори, то повинен і показати їх.
На даний момент зустріти ізолятори можна лише трьох типів — це фарфорові, скляні і полімерні. Перші вже віджили свій період і на нові лінії не встановлюються. Тим не менш вони до сих пір висять на ЛЕП різних номіналів, так як являються найпоширенішими. Основний недолік таких ізоляторів це їхня маса і складність виявлення дефектів. Зі скляними такої проблеми немає — вони і легші, і прозорі, і міцніші. Єдине що, не можуть встояти від умільців-влучників, які полюбляють перевірити міткість стрільби зі зброї (так так, і такі майстри є). Полімерні ж ізолятори являються найсучаснішими, найлегшими, найпростішими у встановлені і найстійкішими до вандалізму.

23. Скляна підтримувальна гірлянда ЛЕП 750 кВ.


24. Натяжна гірлянда на ЛЕП 330 кВ і захисний екран справа від неї.


25. Фарфор (два з трьох) і скло, ЛЕП 110 кВ. Здалека вони здаються зовсім невеликими..


26. Але це лише здалека.. Важить одна така тарілка 5 кг!


27. У мене вдома ціла колекція ізоляторів, але ці поки що найбільші з усіх.


28. Фотографії з полімерними ізоляторами толкової не знайшов, тому нате вам опору з ними (збільшуйте), ЛЕП 110 кВ, ПС «Яворів-330» -> ПС «ПВС-600»  (49.9099236, 23.488555).


29. Конструктивний вигляд їх.


Провід
З проводом теж не буду сильно вас заморочувати і розкажу лише найголовніше.

30. Дволанцюгова проміжна 110 кВ + демонтований один ланцюг ЛЕП (скільки кВ — здогадуйтесь самі).


Провід на високовольтних лініях використовують неізольований комбінований марки АС (АЛЮМІНІЙСТАЛЬ). Якщо докладніше, цей провід представляє собою конструкцію з скручених алюмінієвих дротів навколо оцинкованого сталевого сердечника. В сталеалюмінієвих проводів сталева серцевина забезпечує необхідну механічну міцність, так як сам алюміній являється м'яким металом і розтяжне зусилля без руйнування в декілька разів менше. Ну і звичайно, із збільшенням лінійної напруги, збільшується і переріз використовуваної жили.

Ще є один нюанс стосовно кількості проводів. На повітряних лініях 330 кВ і більше здійснюють розщеплення фаз, коли замість одного фазного проводу великого перерізу підвішується кілька скріплених між собою проводів меншого перерізу. Роблять це для усунення появи протяжного коронного розряду. Поява такого явища окрім того, що призводить до додаткових втрат в проводах, то ще й створює додаткові спотворення початкової синусоїдальної форми струму, на роботу з якими мережі змінного струму не розраховані.

31. Коронний розряд на ЛЕП 330 кВ.


32. Магнітна індикаторна викрутка під дією наведеного струму лінії. Люмінесцентними лампами в такому місці можна просто засвітити територію.
Жаль, досі так і не спробував побавитись ними..


Зазвичай в кожній фазі ПЛ напругою 6-220 кВ підвішують по одному проводу, ПЛ 330 кВ — два проводи, розташованих горизонтально, ПЛ 500 кВ — три проводи по вершинах трикутника, ПЛ 750 кВ — чотири проводи по кутах квадрата або п'ять проводів по кутах п'ятикутника. Однак при необхідності збільшення пропускної здатності лінії число проводів в фазі може бути збільшено незалежно від класу напруги лінії. Також при необхідності число проводів в фазі може бути зменшено.

33. Перемичка, що з'єднує два розщеплені проводи однієї з фаз ЛЕП 330 кВ.


34. Одні з найпоширеніших марок проводів: АС 300/48 (300 мм² — загальна площа поперечного перерізу алюмінію, відповідно — 48 мм² відповідає перерізу сталі), АС 400/51, АС 500/64.
Віднести конкретний провід під суто одну лінію не можна, так як в залежності від передаваної потужності він може використовуватись на різних по номіналу лініях. Так, на відгалуженнях ліній 330 кВ може використовуватись АС 300/48, а при виході з електростанції такої ж ЛЕП — АС 500/64. На лініях 750 кВ часто зустрічаєш АС 400/51, а на 400 кВ — АС 500/64. Ось так. На фото в реальному розмірі зображено діаметри цих проводів.


35. Підійдемо поближче до демонтованої опори.


36. Ого! Хочете вірте, хочете — ні, але по цьому проводі колись бігало 110 000 вольт! Щось він дуже тоненький як на мене.. (Гаразд гаразд, напруга не біжить, біжить струм. Але провід все одно тонкий. Чому? — читай далі)


Загибель птахів на ЛЕП

Особливість конструкції опор повітряних ліній електропередач призводить до ураження електричним струмом крилатих на опорах ПЛ 6-10 кВ. Мало того, що від струму кожного дня гине сотні птахів, так це ще й призводить до аварійного вимкнення всієї лінії, із-за чого виникають перебої в енергопостачанні споживачів. Випадки таких вимкнень трапляються і на лініях більших номіналів — 35-330 кВ. Для того, щоб звести ризик таких позапланових ситуацій до мінімуму, опори ЛЕП оснащують різними варіантами захисту.

37. Протиприсадні шипи на траверсах над ізоляторами (правий ланцюг) запобігають сидінню птахів в небезпечному місці. Пернаті друзі сидячи люблять своїм послідом позасирати ізолятори, тим самим збільшують ризик виникнення дуги і додають проблем монтерам з обслуговування розподільчих мереж. Екологічні та природоохоронні організації не вітають використання таких пристроїв вказуючи на їх травматичність для лелек і інших великих птахів  (опора — 49.3390652, 23.5389107).


38. Ще один захист — ковпаки для тарілчастих ізоляторів, які також захищають гірлянду від пташиного посліду.


39. По обидві сторони, неподалік від ізоляційної підвіски, на проводах видніються невеличкі гирьки — це гасники вібрацій, призначені для захисту алюмінієвих і сталеалюмінієвих проводів від можливих пошкоджень внаслідок втоми від напруження, що викликаються вібрацією (тьфу, тавтологія).


40. Гніздо лелеки на тристійковій кутовій опорі 330 кВ  (49.9024057, 23.6215281).


В Україні є чимало організацій, які займаються захистом птахів, вивченням проблематики їх загибелі на ЛЕП і висуненням пропозицій з покращення конструкцій на користь птахів. Але, якщо бути чесним, на практиці це мало впроваджується :(

Захисні приспосіблення на ПЛ 6-10 кВ омину, вони для цієї теми не цікаві.

Про мародерів і тд.

41. Обірваний фазний провід, що приземлився на автодорогу й тепер висить на розтяжці між двома деревами.


42. Страшна картина, брррр...


Осінню 2016-го монтерами Львівобленерго було остаточно демонтовано недіючі лінії 2х110 кВ, що простягались колись від електропідстанції «Яворів» до підстанції на південно-західному березі кар'єра, яка забезпечувала електрикою західну сторону промділянки сірчаного заводу. Підстанції як такої вже давно не існує, так само як і декількох металевих (анкерних) опор від неї. Зато в мене є ще фотографія тієї місцевості за 2014 рік де чітко видно непорушність лінії.

43. Вдалині навіть видніється кутова опора — найвища в правій частині фотографії.


44. 2017. Дві лінії справа обрізані. Про ці ЛЕП і йде мова.


Яке моє було здивування коли я побачив таку картину. Зовсім не думав що її коли-небудь демонтуватимуть.

Насправді, "демонтуватимуть" — дуже голосно сказано. Вони всього лиш обрізали провід залишаючи частково його на кожній опорі. Що ж стосовно самих опор, то скоріше за все їх нікуди не забиратимуть — сильно затратне це діло.

45. Меншає проводів вже і на третій лінії, що тягнеться до бази ПВС-600. Третя опора вже перекосилася.


Так як на опорах залишився провід, то відповідно це не могло не спокусити любителів металоздачі. Через два тижні я їхав знову тим напрямком і побачив як нахально з усіх опор висять вже "обскубані" проводи, в тому числі й на анкерних, де вилізти і спиляти болгаркою простіше простого. Поблизу проміжних залізобетонних стоять як драбинки, так і збійки з дерев. Обчищали скоріше в нічну пору доби.

46.


47. Збійка з дерев. Важко представити яким чином вони зрізали провід будучи на такій конструкції)


Ну і тепер основна різниця на око. Зліва знаходиться сама стальна жила, яку я видав вам за повноцінний провід (вище) і яка залишається після металістів, ну а справа — цілий провід, покритий алюмінієвими жилами, що використовується на ЛЕП 110 кВ.

48. Знайди 10 відмінностей.


49. Розпущені жили.


50. Не повезло і самій опорі, гайки щезли..


51. Коли ходив шукав де той провід-таки впав, не помітив як торкнувся плечем об нього, і побачивши це — миттєво відскочив в бік. Ось така в мене рефлекторна реакція на подібні речі, що зробиш)


Подібне мені чомусь нагадало недобудовану підстанцію на 330 кВ за Дрогобичем. До неї підведена лінія і навіть гудить коронка але в Укренерго вона рахується як незадіяна. З багатьох опор обікрадено металеві кутники і арматуру. Місцина мені сподобалась була)

Найменування об'єкта
Завершення будівництва ПС 330/110 кВ «Дрогобич» з ПЛ 330 кВ Західноукраїнська — Дрогобич
Строки виконання, роки
2018
Плановий період (прогноз) введення в експлуатацію об'єкта будівництва/реконструкції, МВА/км
400 МВА (2018)

52. Територія ПС представляє з себе невеличку Прип'ять зелений сад (добре це видно з супутникових карт)  (49.395907, 23.4404469).


53. Навіть згори не вдається щось сфотографувати, мішають дерева на території. А підійти ближче мішає бровко.


54. Навколишня територія — джунглі.


Ось такі пироги хлоп'ята і дівчата)

Під кінець

Звичайно, в рамках цієї теми неможливо передати всю здобуту інформацію, так як хобі малопоширене (я можливо єдиний в області хто такою дуристикою мається ;) ) і викладати її серед товариства, яке не цікавиться цими речами, вважаю зайвим.

Ціллю теми було донести хоч трошки інформації про ті речі, які ми бачимо кожен день і абсолютно не звертаємо на це уваги, а вони грають дуже важливу роль в нашому повсякденному життєвому колообігу. Адже що трапиться, якщо перервати електропостачання? Ми над цим не задумуємось, аж допоки вдома чи на роботі не пропаде електроенергія. Наше теперішнє життя вже неможливе без електрики і ми повинні знати речі пов'язані з нею.

Я ж собі поставив за ціль, наступного року обов'язково відвідати карпатські магістралі і поїздити за межі Львівської області, в особливості у Дніпро, Запоріжжя і по нових проектних ЛЕП 750 кВ.


55. Організований перехід ПЛ 2х110 кВ під ПЛ 330 кВ  (49.8385568, 23.816911).


56.


57. Тренувальні (макетні) опори під ПЛ 330 кВ на підстанції Львів-Південна.


58. МАМАДАРАГАЯ — відчуття коли бачиш такі дороги. Додому повернутись чистим не вдасться ніяк.


59. Анкерно-кутова двостійкова дволанцюгова № 55-56 110 кВ  (49.9416026, 23.5597676).
Ланцюг А - Новояворівська ТЕЦ -> ТП «Яворів-12» (на даний момент відключена)
Ланцюг В — Новояворівська ТЕЦ -> ПС «Яворів-330»


60. Проміжна опора ЛЕП 10 кВ і проміжна 2х35 кВ.

[Soulstorm]

Красота,  чотко розписав, гарно позначив, плюсую)

[STALKER]

Ті ЛЕПи то щось особливе насправді. Плюс.

[Roy]

Супер! + Якісно, інформативно та захоплююче!
Тема з ЛЕП, які знаходяться на недопустимій відстані до житлових будівель цікава. Знаю один такий будиночок.

[inkognito]

@Electri4king але ти наркоман) Повільно читав кавалок вечора, за що +3 в карму (по кількості фаз). І ПВС-600 порадувало, майже рідне місце)

[RedShift]

Цікавий звіт. Дякую з плюсом. Я теж цікавився ЛЕП. В нашому шахтному регіоні іх достатньо. Але такого рівня зацікавленості я не уявляв.  ;)

[Le-i-3o]

Мага круто! Написано дуже потужно і доступно що зацікавлює на прочитання навіть якщо далекий від такої теми! Гребенів-Тухля там дуже гарно поєднуются опори з мальовничими краєвидами, був там по свому захопленню?

[Electri4king]

Мага круто! Написано дуже потужно і доступно що зацікавлює на прочитання навіть якщо далекий від такої теми!

Спасибі за позитивні відгуки! Думав ця тема нікому не сподобається.

Гребенів-Тухля там дуже гарно поєднуются опори з мальовничими краєвидами, був там по свому захопленню?

В Карпатах ще не був задля свого хобі. Цьогоріч збираюсь обходити.

[Golem]

Дуже дякую за цікавий і якісно зроблений матеріал. Давно чекав таку статтю, де б все було в одному місці.

Чи правильне моє розуміння: щоб на око визначити напругу лінії можна запамятат число приблизно 12кВ на ізолятор. +- попадеш в потрібний діапазон.

На рахунок ЛЕП коло жилих будинків -> Луганська 20. На перший погляд споруда і стадіон просто інтегровані в опору. АЛЕ, це резервна ЛЕП, тому нічого шкідливого в тому нема.

Також маю питання про лінію на Підголоско тут Вона діюча? Характерного потріскування не чути. Навколо побудувалися люди живуть. Як крім неонки визначити чи вона діюча?

До речі, сайт з картою ЛЕП не відображає лінії тільки в мене на компі?

Якшо буде потрібна допомога з плаунванням маршрутів по Карпатах - пиши. ;)

[Electri4king]

Чи правильне моє розуміння: щоб на око визначити напругу лінії можна запамятат число приблизно 12кВ на ізолятор. +- попадеш в потрібний діапазон.

Можна й так, але з полімерними така система може не пройти, так як вони довші і їхня конструкція суцільна.

На рахунок ЛЕП коло жилих будинків -> Луганська 20. На перший погляд споруда і стадіон просто інтегровані в опору. АЛЕ, це резервна ЛЕП, тому нічого шкідливого в тому нема.

Ті лінії всі діючі, це якщо ти про опору одразу біля Cypress.

Також маю питання про лінію на Підголоско тут Вона діюча? Характерного потріскування не чути. Навколо побудувалися люди живуть. Як крім неонки визначити чи вона діюча?

Коротким замиканням. Жартую) Якщо чесно не цікавився тим, але ж є різноманітні прилади для вимірювання напруженості електричного поля, от він і покаже різницю.
А стосовно побудов довкола ЛЕП, то це вже банальність, я на таке навіть не звертаю уваги. Люди самі не задумуються на цим, поки не відкликнуться проблеми.

До речі, сайт з картою ЛЕП не відображає лінії тільки в мене на компі?

Аналогічно. Ще місяць тому в мене все працювало, тепер - знову ні.

[Андрій74]

ПЛ 330 кВ біля села Підгайці, Пустомитівського району. Якщо підійти близько до опори, дуже чути як гудять дроти.

[Driver]

Кайфовий звіт, плюсую. Тема леп цікава, є відео як зярядити телефон під лінією або можна відчути невеликі розряди торкаючись до інщих провідників. Спостерігав колись в селі мертвих шпаків під одною з малих опор, теоретично вони ж не можуть замкнути коло на опору, та й розміри в них малі, то як їх б'є тоді?

[Electri4king]

Спостерігав колись в селі мертвих шпаків під одною з малих опор, теоретично вони ж не можуть замкнути коло на опору, та й розміри в них малі, то як їх б'є тоді?

Чому не можуть? Ще й як можуть, випадки різноманітні. Хвостом, крилами зачепив заземлену ділянку сидячи на ізоляторі або траверсі, і все, багато не потрібно.

[Rufus]

Кайфовий звіт, плюсую. Тема леп цікава, є відео як зярядити телефон під лінією або можна відчути невеликі розряди торкаючись до інщих провідників. Спостерігав колись в селі мертвих шпаків під одною з малих опор, теоретично вони ж не можуть замкнути коло на опору, та й розміри в них малі, то як їх б'є тоді?

В більшості випадків птахи просто розбиваються об опори або об лінії електропередач. Особливо актуально при поганій видимості (туман, дощ). Струм тут ні до чого. Лише великі птахи (лебеді, гуси, лелеки) страждають від ураження струмом.

[Electri4king]

Малі птахи також цьому піддаються. Не раз вже виїжджали на вимкнення ліній спричинених саме невеликими птахами, які в кінці або прилипають до частин опори або вже на землі лежать.

[Ростислав]

Фото супер! Тисну "+" однозначно. Я колись також любив фотографувати опори.

[RottenDeath]

Фото - супер, доповідь дуже цікава.

[RomanMiller]

Обожнюю фотографувати ЛЕП, у Львові для мене одне з найцікавіших місць знаходиться в Сихівському районі, вулиця Луганська. Друге місце знаходиться біля села Звертів, там є дуже гарні бетонні опори. Також зверніть увагу на "Західноукраїнська 750кв" у Ходорові. Нажаль я з Франківська, і не зможу туди поїхати, прохання до тих, хто зможе.

[Electri4king]

Друге місце знаходиться біля села Звертів, там є дуже гарні бетонні опори.

Кинь координати розташування тих опор. Може буду поблизу і зможу глянути.

[RomanMiller]

Їх легко знайти, координати GE 49 59 38 24 09 24. А взагалі, у мене є kmz файл з усіма ЛЕП 220 і вище, нажаль 110 і нижче досить важко тасувати бо вони малі та їх багато