По той бік кінопоказу

[Soulstorm]

Отже, дітки прийшли, зайняли місця на твердих радянських кріслах. Звісно, ж не зразу, для того щоб всіх розсадити вихователька витратила 10 хвилин. Але то ж діти. Не просто діти, а діти, які прийшли дивитись мультики. Та і не просто так, а на великому екрані, востаннє під відкритим небом, бо казали, що до початку осені почнуться роботи з будівництва накриття. І цей напіваматорський кіноклуб перетвориться на повноцінний закритий кінотеатр.
Отже всі розсілись, чекають на улюблений мультфільм. Тим часом в дітей за спинами Пєтровіч шукає, де включається та срана штуковіна.
Десь тут, здається:



Добре, ввімкнули. Якби ж це все. Тепер Пєтровічу потрібно вибрати що діти дивитимуться. Фільми про війну (його улюблені) не катять, етажи дєті. Протигази теж дивитись не вийде. Але на нижній поличці найшлась, здається, саме та бобіна з мультиками. Тими, самими, що і років 15 назад, коли це місце тільки відкрилось.
 


Знайти плівку то одне, а от знайти, куди її запхати, це зовсм інше для не надто тверезої голови Пєтровіча. Судіть самі. Сюди?



Чи може сюди? Даай, бог, пам"яті.



Але бозя пам"яті не дає, тому Пєтровіч лізе в шафу шукати мануал до проектора.



В мануалі пише, що ВНЄЗАПНО потрібно змонтувати сам зчитуючий модуль для плівки, перш ніж ту плівку десь пхати. Ооок. З залу вже доносяться звуки дітей, які хочуть мультік. Нічого доброго.



Змонтував модуль, інструкція каже, далі увімкнути лампу на прогрів. Отак?



Нєє, отак.



Поки лампа гріється, можна написати листа начальству, щоб зарплату підняли, а то в таких умовах працювати неможливо.



Лампа прогрілась, можна запускати. Але де ж діти?



Не дочекались.

Продовження буде, коли з"явиться портал у зал, чекайте)

[Soulstorm]

Пам-парам. Продовження.
Вже у 2018му році, без Пєтровіча, на жаль. Зато з Бобром.
Відкрили ми у собі вміння жипегнутись до неймовірно малих розмірів, щоб просочитись в отвори зовсім для цього не пристосовані.
Обтрушуюсь після інфільтрації, ступаю перший крок і по коліно провалююсь в підлогу. Норм початок) Але дал стан приміщення був кращий.
Зсередини зал виглядає велетенським, контрастуючи з тим маленьким будиночком, який ми бачимо з вулиці. Отож кілька загальних планів.









Найшлися топові плакати і дуже гарно збережені посвідченння членів партії.



Членів партії


На цьому все, одне приміщення ж)

[Roy]

Пару слів від мене, про це без сумніву, чудове місце:

Смію признатись, що ніколи не був у кінотеатрі, покинутому...
Особливо такому, де я колись дивився перші іноземні мультики та фільми.
Але, навіть справа не в них, а в унікальній атмосфері, властивій саме цьому типу споруді.
Ніби хтось відрізав плівку, і в великому залі розкинулось ехо і всі кудись зникли. Згасає світло, мотор в кіноапаратній перестає крутитися...Туххх



І тут, ти попадаєш в це середовище,  схоже що й не провітрювалося багато років. Спершу ходиш, світиш ліхтарем, намагаєшся згадати ніби й знайомі обриси.
Під ногами розкинуті квитки. Каса, з розваленим столом, контрольною печаткою. Пачечка  не використаних квитків.
Хочеться вдивлятись в кожну деталь, особливо цікаво, після якого фільму сюди перестали ходити люди?

Останні відвідувачі залишили після себе настінні розписи, переважно у вигляді неетичних слів та прізвиськ з географічними координатами, звідки ці індивідууми походять. Зачасту й з закладами навчання.


Зразки настінного розпису майбутніх предків
















Звісно, без сміття ніяк. Серед численних горбів “сємок”, можна візуально відтворити історію по обгорткам, коркам, та іншим продуктам життєдіяльності.
Заняття, скажу я Вам цікаве) Крім цього, були ручки, олівці, перші вітчизняні монети, гумки, обгортки з жуйок Wrigley's spearmint







Власне, демонстрація причинно-наслідкового механізму, того, що ми бачимо в цьому кінотеатрі.
Але, це лише уява, яка може не співпадати з реаліями






Дивно, в кінотеатрі зберігся характерний запах.
Ніде такого не має, тільки в старих, радянських “кінах”.
Здається, ми затримались. Десь, ось-ось, зараз касир зайде в напівтемний зал і прокричить - “Хлопці, сеанс закінчився! Виходьте...

[Svyatodiy]

І ще декілька фотографій від мене