Туніс

[Le-i-3o]

Ну або якщо бути точнішим Зовсім трошки про Туніс

Отож, пару років тому вдалось побувати в цій чудовій арабській країні на відпочинку. Там про географію і історію країни почитайте на вікіпедії. Я ж у цій темі спробую розповісти про міста, де я побував, та деякі інші цікаві моменти.

Жили ми в готелі між містами Монастір та Сус. Оскільки, одноденних екскурсій від готельних гідів ми не планували, а почитавши про найближчі міста, зрозуміли, що можемо своїми силами відвідати декілька крутих туристичних обєктів.

Монастір


Свою історію дана територія як адміністративна одиниця черпає ще від Фінікійців які заснували тут місто приблизно в V столітті до нашої ери і назвали його Рус Пенна. Загалом, то була нація найкрутіших мореплавців на середземному морі, яка заснувала по узбережю Середземного моря(не тільки Африканському) безліч колоній, які мали стратегічне значення у контролі торгівлі по всьому Середземному морю.


Загалом, якби хто хотів почитати круту статтю про Фінікійців вам СЮДИ .

Спершу Фінікійці стикнулись з греками у боротьбі за торгове господарювання на морі, а потім уже Римляни за три Пунічні війни завоювали Фінікійські колонії в тому числі і ті, що на території сучасного Тунісу.
По завершенню Третьої Пунічної війни Римляни до тла спалють Карфаген та встановлюють контроль над Руспеною, теперішнім Монастирем, та дають йому назву Руспіна.
На малюнку зображена одна з основних битв, яка відбувалась неподалік Монастиря - Битва під Руспіною.


Отож, гостодарювали римляни на території Тунісу до 429р.н.е. поки не почали на них нападати Вандали. Взагалі на той час в володіннях Риму у Північній Африці створилась доволі складна ситуація від внутрішніх повстань та постійних нападів Берберів, тому Вандали легко взяли всі великі та малі міста. Туніс стає центром їхнього королівства. Ну а потім, як ми всі знаємо, і Рим Вони розгромили.

Ближче до сучасної назви міста нас підводить уже Візантійська Імперія, яка у 534р.н.е. після закінчення війни з Вандалами приєднує їхнє королівство до своїх земель. У місті Руспіна будують велику фортецю для захисту порту, основними жителями фортеці були Монахи-Воїни яких називали грецьким словом "монастэр" від того і пішла сучасна назва міста Монастір.

Ну і після Візантії остаточно весь старий Монастір таким яким його можем побачити сформували Араби.

Такий собі Укба ибн Нафи полководець Арабського халіфату починає спочатку походи на Берберські племена, які в свій час вийшли з під контролю Халіфату, а потім 670р.н.е було захоплено частину Тунісу.

Араби будують Рібат - це така собі фортеця "монастир".

Також в цей період була побудована Медіна (якщо порівнювати зі Львовом то типу площа Ринок) та велика мечеть Монастиря.

Після чого довгий період не такої цікавої історії, включно з Османською імперією і Французським протекторатом та здобуття незалежності.

А зараз сама спроба нашої самостійної прогулянки по Монастирю.
За якихось 10-15 хвилин на таксі ми добрались з готелю в центральну частину міста. Там всі Історичні пам’ятки одна біля одної


Мінарети, старі будівлі, пальми... але просто нереально велика купа сміття, всюди та на кожному кроці, ну типу якби після святкування Нового року чи дня міста.

Спершу ми прогулялись до міської набережної






Міський Пляж, кількість людей дуже велика


З міської наберожної видно Рібат - фортецю, яка власне, і захищала порт та була побудована уже за Арабського правління.


Рібат Хартема
Побудували її у 8 столітті під керівництвом Хартема ібн Ааюна, потім часто добудовували та перебудовували, в кінцевому результаті в 19 столітті метраж налічував 4000 м.кв.
В період нашого візиту була закрита на ремонт, тому ми просто обійшли її по колу. В середині є декілька музеїв, а з веж відкриваються круті краєвиди. Тому якщо хто буде в Монастирі зайдіть туди.










Маленький вхід

І після нього вражаючі двері в арабському стилі.

Дуже круто але шкода що не попали в середину. Біля Рібату одразу ж Велика Мечеть

Зверніть увагу вона вся у динаміках Муедзини вже давно не співають з мінаретів азан, тепер це робить запис через динаміки.


Біля мечеті ми зустріли Імама і тут можна було б пробувати домовитись про те, щоб побачити її з середени, але оскільки я не міг лишити Мар’яну саму на вулиці, а жінкам до мечеті не можна, тому навіть не пробував, хоча не факт що би вийшло.


Біля Мечеті та Рібату можна поглянути на розкопки руїн






Попри велику загадженість всіх вулиць та центральної площі, просто горами сміття, клумби гарні і доглянуті.








Отож майже на кінець нашої самостійної екскурсії ми відклали самий крутий об’єкт, навіть я б сказав національного значення.


Такий собі місцевий "Тадж Махал", ну принаймі такий опис я придумав коли побачив цю будівлю в живу. Мавзолей першого президента Хабіба Бургіба.
3 серпня у Тунісі майже національне свято, в цей день 1903 року народився борець за незалежність країни, перший президент одночасно тиран та народний улюблинець, герой .. Хабіб Бургіба

Ця людина довго боролась за незалежність при Французькому протектораті, декілька раз відсиділа за це, була знана на міжнародному рівні як борець за незалежність Тунісу.

У 1956 році Туніс отримує незалежність, Хабіб стає прем’єр міністром, в 1957 стає президентом, і займає цей пост до 1987.
За цей час Хабіб вів Туніс до економічного розвитку, конкретно боровся з неграмотністю населення, модернізував сферу охорони здоров’я та освіти, він конкретно розширив права жінок, підняв шлюбний вік до 17, заборонив багатоженство та дозволив жінкам розводитись. Короче крутий був дятько всі його люблять, кожен житель Монастиря гордиться своїм президентом, згадки про нього в Монастирі на кожному кроці.
Попри це все Хабіб провадив свій культ, додав згадку про себе у гімн країни, а в 1975 Національна асамблея внесла правки в конституцію, де визнала його пожитєвим президентом.
На цьому фото гарно ілюструєтся як возвишав себе президент

Ще за життя він почав будувати собі мавзолей. Цікавий факт, що на його будівництво не було потрачено ні державних коштів, ні особистих президента - всі матеріали надавали дружні країни безкоштовно.
Сам мавзолей також знаходится на центральній площі де Рібат та Велика мечеть, там ж і памятник Хабібу)
Тут фото зі мною щоб повірили що я там був)

На багатьох ресурсах можна знайти інфу що вхід в музей безкоштовний, ми ж попали у мавзолей-музей як справжні експлорери у поза робочий час, підійшовши до нього в районі 10 години  побачили що він ще закритий, покрутившись біля брами побачили араба який махав нам рукою вказуючи шлях до службового входу, ми довго не думаючи пішли туди. Це виявився працівник музею який хотів заробити пару динарів, лівою екскурсією, і це блін було дуже круто.
Почали екскурсію:
Коридори Мавзолею виглядають так

Стелі тут деревяні виконані Мароканськими майстрами
Окрім самого Хабіба у Мавзолеї також похована вся його родина






Окрема кімната в мавзолеї виділена під музей, тут інформація про життя президента та його особисті речі



Праве верхнє фото додаю окремо, на ньому зображений Хабіб його батько  Алі Бургіба,  та чотири його брати Мухамед, Ахмед, Мхамед і Махмуд

Рід Бургіба походить з Османської Імперії, а саме з Стамбулу, це були заможна родина. Після Стамбулу жили у Триполітанії - це провінція сучасної Лівії у місті Сирт(до речі рідне місто і місто. де помер Муамар Кадафі).
В 1795 році прадід Хабіба Хадж Мухамед Бургіба Ель Керіф переїжає з сім’єю, всім своїм майном, своїми рибалками та сорока рабами, сімейним лікарем в Туніс в місто Монастір у Тріполітанський квартал. Туніс на той час вже є відносно незалежним від Османської Імперії, з 1704 року він вважаєтся окремою незалежною васальною країною.
Карта Тунісу того періоду

Бургіби у Тунісі аж до самого Хабіба були відомі як заможна і дуже щедра сім'я, яка завжди допомогала як місту так і потребуючим, яка сприяла багатьом реформам на шляху Тунісу до його остаточної незалежності.
Дуже гарна стаття на англійській про ранні роки Президента та його сім'ї

Попри свою хорошу дружбу і повагу усіх демократичних світових політиків, президент Тунісу вів паралельно дружбу з усіма відомими світу диктаторами і тиранами. На наступних фото є Хусейн, Кадафі і ще багацько відомих осіб.

На міжнародній арені в нього було прізьвисько Друг Всіх президентів




Особисті речі президента

Ручка, що на фото вище, подарована йому президентом Кенеді, думаю під час цього візиту


Далі споглядали сам саркофаг президента, ну він бутафорний для краси, лише сам президент покоїться на пару метрів глибше




Перед саркофагом стоїть коран. На день народження та в день смерті місцевий Імам читає цілий день коран перед саркофагом

На задньому плані на фото видно центральний вхід мавзолею. З вулиці на них якийсь важливий напис, не памятаю уже переклад, та герб Тунісу, також герб є на саркофазі

Ось Сам герб в деталях, в ньому закладений важливий зміст
Корабель -Свобода, Лев з мечем - Порядок, Терези - Правосудя
Що і пише на гербі по арабські «Свобода — Порядок — Правосуддя»

Кожен місцевий гід при розповіді наголосить вам, що меч у лапах лева свідчить, що він слідкує за порядком, але Туніс проти тероризму.

Люстра погребальної зали це щось неймовірне
12 метрів висотою - як місяців у році
365 лампочок - як днів у році
Кришталь, з якого зроблена, один з найдорожчих у світі

Мозаїка, що на стелі центрального куполу, де висить люстра, ну тут фото не передають всієї краси, видно кожен елемент.
Також певний символізм мають вікна кольори яких чергують, нажаль, суті уже не памятаю.

Ще трохи фото з зовні мавзолею











Ззовні центральний купол повністю покритий золотом

Бажаючі тут можуть почитати про титанів близькосхідної політики.
Після насиченої екскурсії мавзолеєм повертаючись від нього, запримітили ще одне круте місце, між Рібатом та мавзолеєм знаходиться мусульманський цвинтар, цвинтар Сіді ель Мерзі
Закладений був ще у 12 столітті і названий в честь місцевого імама Сіді ель Мерзі, якого вважають святою людиною.
Його могила є основною на цвинтарі і називаєтся куба, в таких могилах ховали на цвинтарях лише дуже поважних людей або визначних імамів. Всі могили однакові, ніяких сімейних гробівців чи 2 поверхових постаментів всі люди рівні перед богом.
(кубу видно в кінці фото)

Цей цвинтар вважаєтся святим місцем сюди привозять важкохворих дітей з усього Тунісу і вони там зціляются.
Окрім поховання тут Сіді ель Мерзі місце має ще одну важливу складову, служити у Рібаті Хартема було великою честю для мусульманина і той, хто за життя не зміг попасти туди на службу, мріяв бути похованим біля Рібату.
Фото з простор інтернету зроблене з стін Рібату.

Взагалі, кому цікаво, тут може почитати про похорони в ісламі

Взагалі, мені було дуже цікаво побачити якийсь автентичний побут тунісців, якийсь живий квартал, бажано старенький, а оскільки Медіна і є таким місцем, направились туди.
Тут правда гуляти було якось стрьомнувато з дружиною європейкою вдвох, постійні косі погляди і т.д. тому довго по Медіні не лазили тай багато не нафоткали, але побутом пройнялись.
Отож декілька фото Медіни з маленькими коментарями:



Якщо детально, то Медіна у містах Північної Африки - це стара частина міста збудована за часів Арабського правління, в перекладі з сучасної арабської означає Місто.
Центральна вулиця Медіни Монартиря

Бічні вулички



Трошки фото по периметру










Мені дуже сподобався Монастір, цікаве гарне місто(ну принаймі його стара частина) з цікавою історією, нажаль багато не побачив. хотілось би більше погуляти.

Додам ще декілька дрібничок:
Таких "гідрантів" на вулицях бачили декілька


На паперових 10 динарах зображений Туніський поет Абуль-ель-Касем-Шеббі, найбільшу славу здобув після написання частини гімну Тунісу.


На металевих 5 динарах зображений Хабіб Бургіба, а з іншого боку герб


Кактуси як елементи ландшафтного дизайну






І те що в нас росте на городі в них на клумбах




Наразі завершу першу частину розповіді, старався подати вам всю інформацію, яка зацікавила мене. Наступним дописом розповім про сусіднє місто Сус. А хто буде у Монастирі обовязково відвідайте Рібат та погуляйте по Медіні.

[RottenDeath]

В 2014у році, по роботі, вдалося проїхати всю північну Африку... від Єгипту до Марокко, потім через Західну Сахару, Маурітанію, Малі, Ніжно в Чад і назад в Лівію. Дуже радів коли прийшлося евакуовуватись з Лівії в Туніс, тому що місцевості вже були знайомі. Мушу пошукати фотографії з Тунісу (Зарзіс, Джерба, Сфакс ну і столиця Туніс).  Найбільше сподобалося, що не дуже стріляли 😊 і те як відносяться до історичних пам'яток в столиці.

[atlas1975]

Файні фотки, але від фінікійського Карт-Хадашту там залишилося відносно мало, залишки в основному від римських часів...
  - в 1993 році тематика моєї першої курсової роботи була по пунічним війнам.. майже ностальгія.. Першою книжкою яка мене в дитинстві зацікавила пунічними руїнами, було старе польське видання: Stanisław Lenkowski, Z życia i kultury antyku, видана у Львові в 1935 році, - художні "Слони Ганібала" чи "Саламбо" були наступними.. Пригадую як поступово, в процесі вивчення римської історії та культури вцілому, моє початкове романтичне захоплення карфагенянами значно зредукувалося.. Втім, досягнення фінікійської колонізації чи кораблебудування в історії людства залишаться безсумнівними, а можливо навіть колись й доповнені новими відкриттями.

В Тунісі є також трошки гір - Атлаських.. Правда, там в основному саванна - найцікавіші райони Атласу в Алжирі та Марокко.
Деякі книжки з історичними описами минулого вже й не хочеться  перечитувати, бо то як наприклад з Яворницьким, який описував природу Дніпра на початку козацької ери - царство рослин, тварин - життя вцілому кишіло тоді, як й процвітала колись Північна Африка завдяки фінікійській, так потім і римській системам іригацій...
Арабська ж культура (незважаючи на її геометричну та деколи позолочену монументальність), особисто на мене, впливає депресивно, шо вже й говорити за її носіїв...

Файний звіт - плюсик автору я поставив, пізнавати світ на власні очі й на своїх ногах краще аніж сидіти вдома перед Нешинл Джіогрефік...

[Le-i-3o]

Тож хочу наголосити що поради стосуються саме тих туристів які хочуть погуляти самі без екскурсі від готелю чи якогось агента. Але й тим хто має вільний час під час агентської екскурсії буде цікаво.
Вони побудовані на моєму особистому досвіді і не є ідеальними.
Хоч і був я давно але думаю крім курсу валют і цін нічого не змінилось. Я опишу вам загальні принципи.

1)Пам'ятайте що ви у Арабській країні відповідно коли ви сімєю будете пересуватись самостійно громадськими місьцями не залишайте жінок сами. Не всутупайте в будь які розмови про них з місцевими навіть жартома.

2)Таксі. Не рекомендую використовувати громадський транспорт що добратись до найближчого міста(у випадку якщо ви з особами жіночої статі особливо). Запитайте на рецепції скільки коштуватиме таксі до потрібного вам пункту призначення, так менший шанс що з Вас здеруть забагато за поїздку. Біля готелю зазвичай стоять таксисти з виїздом з готелю проблем не буде. На місці призначення можете спробувати домовитись щоб вас забрали у якийсь визначений час на цьому місці, але не надійтесь на 100% що за вами приїдуть.
Сідаючи на інше таксі назад природньо що ви переплатите за поїздку 15-30% від ціни яку заплатили їдучи сюди.
Обирайте пристойну машину, обов'язково з номерами)

3)Безпека. Отож не входити ні зким в розмови про жінок яких Ви супроводжуєте це зрозуміло.
100% ви стикнетесь з ситуацією коли до Вас підійде місцевий Назве назву вашого готелю, скаже Вам що він працює на кухні поваром впізнав Вас і хоче вам показати або крутий магазин або ще щось. Тут дякуєте і ідете своєю дорогою.В кращому випадку Вас заведуть в якийсь магазин де з вас здеруть в три дорога і гіршом ситуація може бути дуже печальною(пограбують, поб'ють).
У вас на руці браслет з назвою вашого готелю, так людина взнає звідки ви. Каже що з кухні бо тих працівників ви не бачите(так скажімо як бармена) і ви типу мали б почати йому довіряти.
Нас до прикладу завели в магазин килимів показали як їх прядуть зробили демонстрацію продукції і здерли за це 5 динарів.

4)Покупки: В готелі щось купляти дорого переплатите в 5 разів. Якщо Ви відпочиваєте в районі Монастиря Раджу за сувенірами їхати в Сус.
Торг, це невідємна частина торгівлі в арабських країнах. Отож вибираєте якийсь товар, деколи вам запропонують вибрати декілька і тоді вже вам скажуть ціну і тільки так.
Вибрали і вам зразу кажуть ціну завищену в 4 рази. Ділите те що вам сказали на 4 і кажете що купите тільки за цю суму. Далі процес торгу для кожного піде індивідуально звісно але основне правило стоїте на тій ціні що Ви сказали.  В кінцевому результаті якщо після декількох кроків вам не опустились до вашої ціни бажаєте гарного дня прощаєтесь і ідете, в 90% випадків вас зупинять і погодяться на вашу ціну.

Що везуть з Тунісу, якщо маєте місце купіть гарний маленький кашиміровий килимок. На будь якій трасі поза готельною зоною в прямому розуміння за копійки зможете купити крутий інжир, оливки, чи фінікі прямо на гілочках, це перед відїздом. Їхній національний алко-напій БУХА, це фініковий самогон. Круте рожеве вино. Ну і для мене це були спеції такого ви в Україні не найдете, любі і різні і за копійки.


Любителі екзотики можуть собі привезти змію чи скорпіона за шкельцем.

5)Українська горілка, візміть собі пару пляшок. Вона там в почоті. За наш алкоголь ви можете вирішити багато питань. В готелі може помогти поміняти номер на кращий при поселенні(ну не на люкс звісно, мова про краще розміщення номеру) + плюс після такого подарунку подальше ставлення до вас буде краще. Можете подарувати бармену, тоді Вам нічо такі коктелі будуть робити. На базарі можна вибити додаткову знижку, або на щось поміняти.
Я скажімо поміняв пляшку горілки на блок сигарет обмін був дуже вигідний.
Також можете взяти декілька дрібних сувенірів на всякий випадок і майте їх з собою коли кудись ідете. Або для того щоб в готелі за якусь послугу подарувати.

6)Аптечка. Ну звісно всі розуміють що потрібно взяти якихось ліків з собою, якісь особисті само собою по потребах і загальні. Обовязково щось від опіків, травлення і протиалергічні, і якусь мазь також щоб пом'якшувала висипку чи якось так, по їх потребі буде наступний пункт.

7)"ДжаблаФіш" принаймі таку відповідь я почув коли прийшов у медпункти після того як мене щось запекло у воді і потім непогано так обсипало. Спершу думав що це якась рибка, виявилось що медуза. Ні не така як ви собі уявили біла і велика, а маленький комок прозорий 5х5см з маленькими ниточками які ви навіть якщо і побачите то сприймете за водорослі.
В залежності від того як у вас пішла алергічна реакція приймайте рішення самі. Прийміть щось простеньке від алергії і живіть спокійно, пройде швидко.
Лайфхак від місцевого, помазати томатом і все пройде, УВАГА може помогти не всім але діє і то дуже швидко, мабуть томатний сік якось нейтралізує елемент що викликає подразнення.
Ось так вона виглядає


8)В ванній кімнаті та на столику у номері залишайте якусь символічну суму для покоївки, вона сама забере її коли прибиратиме номер, це обовязково. Головне не залишайте у кімнаті на Столику чи тумбочці великих сум, бо покоївка може подумати що це її чайові.

Це мої спостереження якщо маєте хтось чимсь доповнити будь-ласка.
 

[RottenDeath]

5)Українська горілка, візміть собі пару пляшок. Вона там в почоті. За наш алкоголь ви можете вирішити багато питань. В готелі може помогти поміняти номер на кращий при поселенні(ну не на люкс звісно, мова про краще розміщення номеру) + плюс після такого подарунку подальше ставлення до вас буде краще. Можете подарувати бармену, тоді Вам нічо такі коктелі будуть робити. На базарі можна вибити додаткову знижку, або на щось поміняти.
Я скажімо поміняв пляшку горілки на блок сигарет обмін був дуже вигідний.
Також можете взяти декілька дрібних сувенірів на всякий випадок і майте їх з собою коли кудись ідете. Або для того щоб в готелі за якусь послугу подарувати.

Це добра порада, але, будьте уважними і обережними бо алкогольні напої  в Тунісі,  як переважно у всіх решта арабських країнах, забороняється. Туристичні зони, це виняток з правил, бо розраховано на те, що випивший турист видасть більше грошей. Якщо на митниці вам скажуть віддати алкогольні напої,  не сперечайтесь, віддайте.

[Le-i-3o]

Ти вірно підмітив, але згідно з їхнього митного законодавства ввозити в Туніс можна до 2 літрів алкоголю міцнішого за 25% тому проблеми не буде на митниці якщо не перебільшувати норму.
Кому цікаво тут перелік що і як на митниці

5)Українська горілка, візміть собі пару пляшок. Вона там в почоті. За наш алкоголь ви можете вирішити багато питань. В готелі може помогти поміняти номер на кращий при поселенні(ну не на люкс звісно, мова про краще розміщення номеру) + плюс після такого подарунку подальше ставлення до вас буде краще. Можете подарувати бармену, тоді Вам нічо такі коктелі будуть робити. На базарі можна вибити додаткову знижку, або на щось поміняти.
Я скажімо поміняв пляшку горілки на блок сигарет обмін був дуже вигідний.
Також можете взяти декілька дрібних сувенірів на всякий випадок і майте їх з собою коли кудись ідете. Або для того щоб в готелі за якусь послугу подарувати.

Це добра порада, але, будьте уважними і обережними бо алкогольні напої  в Тунісі,  як переважно у всіх решта арабських країнах, забороняється. Туристичні зони, це виняток з правил, бо розраховано на те, що випивший турист видасть більше грошей. Якщо на митниці вам скажуть віддати алкогольні напої,  не сперечайтесь, віддайте.

[Le-i-3o]

Вже збирався виставити другу частину звіту яка мала відображати історію міста Сус та мого його невдалого відвідання, але застряг на вивченні старих фото Тунісу і найшов декілька цікавих які пов'язані з Монастирем.

У перші частні звіту я згадував про кладовище Сіді ель Мерзі, яке назване вчесть відомого місцевого Імама. Імама вважали святою і дуже поважною людиною і на його честь назвали цвинтар на якому він похований.
Сучасне фото цвинтаря з Рібату

І ось фото цвинтаря з Рібату орієнтовно з першої половини 20 століття, Мавзолею Хабіба Бургіби звісно ще не має, а на цвинтарі видно не так багато могил і можна побачити що вони являють собою просто камені більш менш правильної форми.

Фото трошки з іншого ракурсу але можна привязатись до двох веж на мурі Рібату.

Наступне фото викликало в мене дослідницьке задоволення. На ньому я зауважив цікаву деталь. Як я розповідав кладовище відоме на весь мусульманський світ як місце де зціляются діти. І тут ближче до правого нижнього кута можна побачити мужчину який тримає на спині дитину. Думаю це паралізований або з серйозними проблемами опорно рухового апарату хлопчик якого сюди принесли для зцілення.


Якщо порівнювати з попереднім фото то можна визначити приблизну локацію де фотографували і зрозуміти що фото дійсно звідти. Споруда якщо не помиляюсь це власне і є Куба де похований Сіді ель Мерзі.
Тут краще видно що тоді увагу як буде виглядати могильний камінь не дуже приділяли, і мабуть уже в сучасному світі почали обкладати могили керамічною плиткою. Взагалі возвеличення могил заборонене ширіатом.

Є ще пару стареньких фото:
Фото з Рібату в сторону Мечеті, фото старе набережної немає просто піщане узбережжя.


Фото фортеці Рібат зі сторони моря, з права видно Кубу. Окультурення берега ще відсутнє.