Автор Тема: Захисні споруди ЦО  (Прочитано 9618 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Yuriy

  • Користувач
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 199
  • Рейтинг 56
  • Стать: Чоловіча
  • Rider
    • Перегляд профілю
Захисні споруди ЦО
« : 30.09.2009 20:00:05 »
Надибав ось такий рефератік в неті. Думаю буде цікаво прочитати


1. Сховища цивільної оборони
•   Сховища ЦО - це споруди, які забезпечують комплексний захист укритих людей від дії факторів ураження НС.
Сховища, які знаходяться в зонах можливого виникнення масових пожеж і в зонах ураження ХНР, забезпечують також захист укритих людей від високих температур, отруєння продуктами горіння і ураження ХНР.
Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей протягом двох діб. За ступенем захисту від дії хвилі удару ядерного вибуху сховища поділяються на класи (табл. 1.).
Таблиця 1.
Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху

Клас сховища   І   II   III   IV   V
Розрахункове навантаження - надмірний тиск хвилі удару на поверхні землі біля споруди, кгс/см2   5   3   2   1   0,5

Нормативний клас сховищ залежно від групи міста, категорії суб'єкта господарювання і місця розташування наведено у таблиці 2. При цьому радіус збору укривання людей приймається у разі забудови території одноповерховими будинками 500 м, а багатоповерховими будинками - 400 м.
Таблиця 2.
Нормативний клас сховищ
Місцезнаходження сховищ   Клас сховища
Група міста і категорія об'єкта по ЦО   Місце зведення сховища   
Міста особливої важливості і першої категорії

   У межах проектної забудови міста   II
   У смузі 5 км від межі проектної забудови міста   IV
Міста другої і третьої груп; об'єкти особливої важливості і першої категорії, які розташовані за межами категорійних міст   У межах проектної забудови міста   III
   У смузі 5 км від межі проектної забудови міста   IV

За умовами зведення сховища можуть бути такими, які завчасно зводяться або швидко будуються з введенням повної готовності ЦО.
Сховища ЦО, які завчасно будуються у мирний час, проектуються, як правило, вбудованими у підвальні поверхи споруд і будинків. При неможливості створення вбудованих сховищ, допускається будівництво окремо розташованих сховищ.
В мирний час сховища повинні використовуватися в інтересах народного господарства і обслуговування населення. Місткість сховищ за типовими проектами складає: 100, 150, 300, 450, 600, 750, 900, 1 200, 1 500, 1 800 і більше чоловік.
Об'ємно-планувальне рішення. Приміщення сховищ поділяються на основні (приміщення для укривання людей, тамбури-шлюзи, тамбури) і допоміжні (приміщення для розміщення обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпечення, водозабезпечення і каналізації). У сховищах передбачені захисні входи і виходи.
Норма площі підлоги основних приміщень для однієї людини складає не менше 0,4-0,5 м2, а використання сховищ у мирний час для виробничих потреб повинна складати не більше 40% загальної площі сховища. Об'єм приміщень на одну людину повинний бути не меншим як 1,5 м3.
Приміщення для укриття людей обладнуються лавками для сидіння розміром 0,45x0,45 м, для лежання 0,55x1,8 м - на одну людину, ширина проходу між лавками повинна бути 0,7-0,85 м, а ширина проходу в сховищі повинна мати наступні розміри: 0,9-1,2 м.
Розміри приміщення для фільтровентиляційного обладнання визначаються його габаритами і площею необхідною для його обслуговування.
Дизельна електростанція (ДЕС) розташовується біля зовнішньої стіни сховища і відділяється від інших приміщень негорючою стіною. Вхід у ДЕС зі сховища обладнується тамбуром з двома герметичними дверима, що відкриваються у бік сховища.
Санітарні вузли: для чоловіків - 1 очко і 1 пісуар на 150 чоловік; для жінок - 1 очко на 75 чоловік; один умивальник на кожні 200 чоловік, але не менше одного на санітарний вузол.
Конструктивні рішення. Основними конструктивними елементами сховищ є: огороджуючі конструкції (зовнішні стіни, перекриття, фундаментна плита), внутрішні конструкції (стіни, колони), елементи входів і аварійних виходів, захисні пристрої у проймах (захисні герметичні двері і ставні), захисні пристрої у технологічних проймах і вводах інженерних комунікацій.
Несучі конструкції розраховані на дію повітряної хвилі ядерного (звичайного) вибуху згідно з класом сховища. Маса 1 м2 огороджуючих конструкцій повинна бути для сховищ 1-111 класів не менше 1500 кг, а для інших класів - не менше 1 100 кг.
У масу перекриття входить маса встановленого обладнання (не більше 200 кг на 1 м- займаної площі), а також маса шару ґрунту на перекритті. Залізобетонні перекриття вбудованих сховищ повинні мати термоізоляційний шар, товщина якого визначається згідно з таблицею (табл. 3.).
Таблиця 3.
Товщина термоізоляційного шару (в см)
Термоізоляційний матеріал   Товщина залізобетонних стін і перекриття
   40 см   30 см   20 см   10 см
Шлак котельний або доменний   10   15   20   30
Шлакобетон   12   20   25   35
Бетон важкий   20   30   40   50
Ґрунт   25   35   45   55

Входи у сховища і аварійні виходи. Вхід складається зі спуску сходів або пандусу, переднього тамбуру, тамбуру (тамбуру шлюзу) і вхідних отворів з дверима. Кількість входів залежить під місткості сховищ і кількості людей, що припадають на один вхід (табл. 4). При місткості сховища до 300 чоловік допускається робити один вхід і аварійний евакуаційний вихід з висотою дверей 1,8 м.


Таблиця 4.
Кількість чоловік, що припадають на один вхід
Ширина входу, м   Кількість чоловік, що припадають на один вхід при радіусі збору
   До 200 м   До 500 м
0,8   300   200
1,2   450   300
1,8   650   450
2,2   800   550
3,0   1000   750

Для забезпечення пропуску людей після сигналу цивільної оборони на закриття дверей при входах у сховище створюються одно- або двокамерні тамбури-шлюзи.
Захист входів та інших отворів у сховищах виконується шляхом встановлення типових захисних герметичних і герметичних дверей, воріт і ставень.
Захист входів та інших пройм у захисних спорудах цивільної оборони (сховищах і укриттях проти радіації) здійснюється шляхом встановлення типових захисних і герметичних дверей, воріт і ставень згідно з класом захисних споруд і місцем їх розташування та можливими надзвичайними ситуаціями.
Герметизація і гідроізоляція. Герметизація сховищ виконується для виключення проникнення всередину сховищ отруйних речовин, радіоактивної пилі, біологічних аерозолів, газоподібних продуктів горіння при пожежах і затікання повітряної ударної хвилі, а гідроізоляція - для виключення проникнення ґрунтових і поверхневих вод.
Приміщення, які пристосовуються під сховища, повинні мати герметичність, при якій величина підпору p залежно від кратності повітрообміну К у них при герметичних отворах і закритих клапанах вентиляційної системи повинна бути не нижче показників:
К   0,15   0,5   1,0
P (кгс/см2)   4,5   10   24

За внутрішню межу герметизації сховища приймається внутрішня поверхня огороджуючих конструкцій і перші зі сторони приміщень герметичні устрої (двері, клапани, ставні і т. д.).
У приміщеннях, які пристосовуються під сховища при режимі фільтровентиляції, повинен забезпечуватися експлуатаційний підпір повітря не менше 5 кгс/см2.
Вентиляція і опалення. Сховища обладнуються механічними системами припливної і припливно-витяжної вентиляції для підтримання допустимих теплових і вологих та газових параметрів повітря протягом всього часу перебування в них людей.
Система вентиляції сховищ повинна забезпечувати нормальну її роботу з режиму чистої вентиляції на протягом 48 годин і в режимі фільтровентиляції - 12 годин.
У сховищах, що розташовані в зонах можливих масових пожеж або сильної загазованості території шкідливими речовинами від вторинних факторів, передбачено режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря з розрахунковою тривалістю режиму протягом 6 годин.
Таблиця 5.
Гранично допустимі параметри повітря у сховищах
Параметри   В районах з tн > 25°C
   Чиста вентиляція   Фільтровентиляція
Регенерація

Температура, °С   28-30   30-31   До 32
Відносна вологість, %   75-90   До 90   До 90
Ефективна температура, °С   28   30   30,5
Вміст кисню, %   19-20   19   18-19
Вміст вуглекислого газу, %   1   2   3

 
Таблиця 6.
Норми подачі повітря у сховище
Розрахункові параметри зовнішнього повітря   Кількість повітря на одну людину,
м /г
Температура,
Тепловиділення, ккал/г   При режимі чистої вентиляції   При режимі фільтровентиляції
До 20   До 10,5   7   2
20-25   10,5-12,5   10   2
25-30   12,5-14   14   Розрахунком (до 8)
Більше 30   Більше 14   20   

Таблиця 7.
Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення однією людиною у сховищі (стан спокою)
Найменування   Одиниця виміру   Розрахункова величина
Тепловиділення   ккал/год.   100
Волого виділення   г/год.   70
Виділення вуглекислого газу   л/год.   20
Використання кисню   г/год.   25

У систему вентиляції входять окремі забірні канали повітря для різних режимів, противибухові пристрої з розширювальними камерами, що встановлюються на забірних і витяжних каналах, фільтри проти пилу, фільтри-поглиначі, вентилятори, розвідна система, герметичні клапани, витяжний канал (у сховищах, які обладнані для роботи в режимі повної ізоляції, окрім того, засоби регенерації) і теплоємний фільтр (табл. 8).
 
Таблиця 8.
Основні характеристики фільтрів-поглиначів
Характеристика   Фільтри-поглиначі
   ФП-00У   ФП-00/50   ФП-300-69   ФПУ-200
Продуктивність за
повітрям, м3/г   100   100   300   100
Аеродинамічний опір, мм вод. ст.   50   55   85   55
Діаметр корпусу, мм   550   445   580   455
Висота корпусу, мм   550   445   580   455
Діаметр вхідних отворів, мм   100   100   200   125

Сховища обладнуються центральним опаленням у вигляді самостійного відгалуження від загальної опалювальної мережі об'єкту або будинків і споруд.
Водозабезпечення і каналізація. Для забезпечення водою сховище обладнується підключеним до зовнішньої водопровідної мережі водопроводом. На вводі водопровідної мережі встановлюється запірна арматура. На випадок виходу з ладу зовнішніх водопровідних мереж передбачено ємності для аварійного запасу води. Норми водозабезпечення потреб сховища у воді наведені в табл. 9.
Таблиця 9.
Норми водозабезпечення сховища
Показники   Норма
Розхід води на господарські і побутові потреби за добу на одну людину, л   25
Аварійний запас води для питних потреб за одну добу на одну людину, л   3
Аварійний запас води для заходів пожежогасіння у сховищах місткістю 600 чол. і більше, м3   4,5
Аварійний запас води для технічних потреб   За розрахунком

У сховищах встановлюються промивні туалети з відводом стічних вод у зовнішню каналізаційну мережу через самостійні випуски (самопливом або шляхом перекачування) з встановленням засувки всередині сховища і аварійного резервуару для збору фекалій.
Електрозабезпечення і зв'язок. Електрозабезпечення сховища виконується від зовнішньої мережі міста або суб'єкта господарської діяльності.
У сховищах великої місткості або на групу близько розташованих сховищ робиться захисна дизельна електростанція (ДЕС) на випадок виходу з ладу зовнішнього джерела електрозабезпечення. Норми освітлення приміщень у сховищі наведені із табл. 10.
У сховищах без ДЕС використовуються місцеві джерела освітлення. Освітленість приміщень у цих випадках не нормується.
Сховища повинні мати телефонний ввід і радіотрансляційну точку.
Таблиця 10.
Норми освітлення приміщень захисних споруд
Приміщення   Освітленість, л к   Поверхня, до якої відносяться норми освітленості
Пункти управління, медпункти
50   На рівні 0,8 м від підлоги
Приміщення для укриття людей, ФВК, ДЕС   30   На рівні 0,8 м від підлоги
Санітарні вузли, переходи, тамбури, тамбури-шлюзи   10   На підлозі

Сховища, які швидко зводяться. Захисні властивості сховищ, які швидко зводяться, встановлюються аналогічно як для сховищ, що будуються в мирний час. Місткість сховищ визначається наявністю вільних місць для їх будівництва і приймається, як правило, від 50 до 300 чоловік.
У сховищах передбачено: * приміщення для укриття людей г фільтровентиляційної установки; * місця для розміщення баків з водою, переносної печі і ємності з відходами; * вхід і аварійний лаз (якщо головний вхід розміщується в зоні завалу).
Для будівництва сховищ, які швидко зводяться, можуть бути використані серійні елементи промислового і цивільного будівництва, інші конструкції, а також спеціальні залізобетонні елементи і лісоматеріали.
Сховища, які швидко зводяться, оснащуються найпростішими засобами забезпечення повітрям, водою, каналізацією, освітленням і зв'язком.
Під сховища можуть бути пристосовані:
•   підвальні поверхи виробничих, допоміжних і адміністративно-побутових будинків і споруд;
•   окремо розташовані заглиблені споруди виробничого, господарського і побутового призначення;
•   пішохідні тунелі, вентиляційні галереї і тунелі, пустоти у вели них фундаментах та інші;
•   підвали в жилих будинках.
Сховища, що обладнуються в пристосованих приміщеннях існуючих будинків і споруд, повинні максимально задовольняти вимоги, які висунемо до сховищ, що спеціально будуються. Ці сховища можуть бути з конструкціями посилення з довговічних матеріалів (метал, залізобетон, цегли, каменю) або із дерева.
Внутрішнє обладнання таких сховищ може бути промислового виробництва або простішого типу, виготовлене силами місцевих об'єктів господарювання.
Оцінка здатності залізобетонних конструкцій, бетонних і цегляних склепінь викладених по металічних балках приміщень, які пристосовуються під сховища, визначається за спеціальними розрахунками, таблицями та графіками. Таку роботу проводять завчасно зі залученням спеціалістів проектних організацій.

2. Протирадіаційні укриття
•   Протирадіаційні укриття (ПРУ) - це споруди, які забезпечують захист людей від дії іонізуючих випромінювань при радіоактивному зараженні місцевості за неперервного перебування в них розрахункової кількості людей протягом 1 2 діб.
У зоні можливих слабких руйнувань ПРУ забезпечують також захист від обвалення окремих елементів будинків, для чого їх несучі конструкції повинні бути розраховані на тиск у фронті ударної хвилі повітря, що дорівнює 0,2 кг/см2.
ПРУ в межах зон можливих слабких руйнувань необхідно розташовувати в підпалах і цокольних поверхах, а за межами зон можливих руйнувань, а також і на перших поверхах. При пристосуванні приміщень під ПРУ, демонтаж технологічного обладнання не передбачено.
Місткість ПРУ визначається сумою місць для сидіння і лежання (на верхніх ярусах) і приймається:
•   5 чоловік і більше залежно від площі приміщень укриттів, обладнаних в існуючих будинках і спорі/дах;
•   10 50 чоловік в укриттях, які швидко зводяться, що не використовуються в мирний час;
•   50 чоловік і більше залежно від площі приміщень, що проектуються і будуються, у нових будинках і спорудах, які використовуються в мирний час в інтересах суб'єктів господарської діяльності. Протирадіаційні укриття діляться на класи згідно з коефіцієнтом захисту по гамма-випромінюванню:
•   за межами зон можливих руйнувань у заміській зоні з Кз = 20-50 для населення і Кз = 50 100 для працюючих змін;
•   на об'єктах 11 категорії по ЦО, розташованих за межами зон можливих сильних руйнувань, а також в заміській зоні, яка розташована в зоні можливих слабких руйнувань з Кз = 50 100 для населення і Кз = 100-200 для працюючих змін;
•   на об'єктах 11 категорії по ЦО, розташованих за межами зон можливих сильних руйнувань з Кз більше 200 для складу формувань і Кз - 100-200 для персоналу медичних установ.
ПРУ повинні мати приміщення: для розміщення людей, санітарного вузлу, вентиляційної камери, зберігання брудного верхнього одягу. У ПРУ місткістю до 50 чоловік допускається замість санітарного вузлу використовувати приміщення для виносної тари під фекалії і відходи.
У ПРУ улаштовується не менше двох входів. Ширина входів приймається залежно від кількості людей, що підлягають укриттю, із розрахунку 250 чоловік на 1 м ширини входу. На входах встановлюються звичайні з ущільненням двері.
Всі пройми під час переводу приміщень на режим укриття заставляються матеріалами, які забезпечують такий самий захист, як огороджу вальні конструкції.
Приміщення, які пристосовуються під ПРУ, повинні бути забезпечені вентиляцією, опаленням, каналізацією і освітленням згідно з вимогами їх експлуатації в мирний час і в надзвичайних ситуаціях.
У ПРУ будь-якої місткості на цокольних і перших поверхах будинках, а також в укриттях місткістю до 50 чоловік, що розміщуються в підвальних поверхах будинків, використовується непримусова вентиляція. В інших випадках використовується примусова вентиляція.
Система опалення ПРУ є спільною з опалювальною мережею будинків і повинна мати пристрої відключення.
Водозабезпечення ПРУ повинне здійснюватися від зовнішньої або внутрішньої водопровідної мережі. Норма використання води на одну людину - 25 л на добу. При відсутності водопроводу в укриттях передбачено місця для розміщення баків з питною водою з розрахунку на одну людину 3 л на добу.
Електрозабезпечення ПРУ передбачено від загальної електромережі .
Параметри повітряного середовища в ПРУ приймаються як для чистої вентиляції сховищ - для вентиляції примусової або не-примусової, а також для резервної вентиляції як для фільтровентиляції сховищ. Тепловологий режим при цьому не проводиться. Норми подачі повітря в ПРУ приймаються такими, як для сховищ.
Укриття проти радіації (ПРУ) будуються згідно з ДБН В 2.2.5-97 "Захисні споруди цивільної оборони".

3. Укриття простішого типу
•   Укриття простішого типу - це споруди, які забезпечують захист людей від світлового випромінювання і уламків зруйнованих будинків, а також понижують дію проникаючої радіації, ударної хвилі вибуху і радіоактивних випромінювань на зараженій місцевості.
До укриттів простішого типу належать спеціально збудовані щілини, а також підвали та інші заглиблені приміщення, які пристосовані для захисту людей.
Щілини викопуються в ґрунті у вигляді вузьких ровів зі зломами у плані під кутом 90-120°. Довжина прямого відрізка повинна бути не більше 15 м. Місткість щілин приймається від 10 до 50 чоловік. У щілинах місткістю до 25 чоловік робиться один вхід, а при більшій місткості - два входи.
Перекриття і крутості щілини повинні витримувати навантаження від ваги ґрунтової засипки товщиною 50-60 см, бокового навантаження ґрунту і дії ударної хвилі на поверхні землі 0,5-1,0 кгс/см2. Підвали та інші заглиблені і підземні приміщення й споруди, які пристосовуються під простіші укриття, повинні бути достатньо міцні, з огороджуючими конструкціями з негорючих матеріалів, і не мати транзитних комунікацій (трубопроводів опалення і забезпечення водою діаметром більше 70 мм, паропроводів більше 40 мм, кабелів високої напруги). В укриття у підвалах будинків рекомендовано приймати 50-300 чоловік.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ
1.   Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.
2.   Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.
3.   Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.
4.   Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.
5.   Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.
6.   Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.
7.   Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.
8.   Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.
9.   Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.
10.   Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.
11.   Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.
12.   Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.
13.   Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.
14.   Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.
15.   Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978.
16.   Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.
17.   Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.
18.   Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.


Розшарити F VK G+
Історія мого життя складає частину історії моєї Батьківщини

ADVENTURE