На човні по Дніпру і Десні

[maxiWELL]

Вперше в житті довелося покатитися на човні. Причому випадково. Серед читачів блогу знайшлися добрі люди, які захотіли порадувати (звичайно, не безкоштовно, але за пожертву на власний розсуд) вийти на моторному човні на Дніпро.

Не скажу, що це була мрія, але були наміри скористатись екскурсіями на катерах. Правда, це дороге задоволення. А тут — така несподівана пропозиція. Тим паче, що річкові подорожі для мене в новинку.
Хоча були противаги. По-перше, не вмію плавати. І якщо човен того, то одразу на дно. По-друге, боявся, що вкачає. І по-третє, людина не дуже знайома. Через ці фактори і батьки нервувались. Однак судноплавство не викликало дискомфорту. Навіть незважаючи на те, що плавзасіб був відкритий. На моє щастя, на воді був штиль. Надодачу — день був спекотним.

За кадром залишилось багато цікавого. Як готували човен, заливали пальне. Проте розгулявся з фотозйомкою на воді.




Яхт-клуб.


Яхти і човни на фоні масиву Оболонь.


Вихід у Дніпро. За деревами видніються ванти Московського Північного мосту.


Багатоповерхівки-хмарочоси столичної Оболоні.




Краєвиди на воді — шикарні. У вихідний день на Дніпрі було повно плавзасобів.


Класний корабель. На таких возять екскурсії по Києву і до Межигір'я.


Річковий флот.


Берег Собачого острову.




Можна повеслувати на байдарках (з інструктором).




Підмостки для риболовлі.




Захід на фоні Оболоні.


На воді захід сонця — вражаюче видовище.


Повернення до човнової станції.


Водна подорож вийшла ознайомчою, бо довго готували човен.
Однак згодом запросили на другу прогулянку, під час якої пройшли набагато більшу відстань.

[Golem]

Звіт супер! Дякую. Чекатиму продовження ...

[maxiWELL]

Неочікувано запропонували вдруге покататись на човні. Мотивували це тим, що перша прогулянка вийшла ознайомчою і далі оболонської затоки і Дніпра так і не вийшли. А в цій подорожі захотіли показати Десну. В принципі, такою і мала би бути перша поїздка, просто не встигли вчасно підготувати човен. Тож я зрозумів, що не відчепляться, поки не організують обіцяну екскурсію:) Так що врешті погодився. Хоча з більшим інтересом очікував на новий сталк (київські сталкери, де ви? Ау!!!). Перед подорожжю збирався полазити по «баяну», але до Києва були затори, тому запізнився і на вилазку не залишилось часу.

Намічалась довша і триваліша прогулянка північніше по Дніпру із заходом у річку Десна. Товариш казав, що там є цікавинки. І справді, цікаве знайшов. Це широченний Дніпро, бази відпочинку з дерев'яними будиночками на палях, земснаряди, станція водозабору, високовольтні ЛЕП, хвойний прибережний ліс і, звичайно, захід сонця.

Виходимо із затоки Оболонь. Прохід між косою Собаче гирло і зеленим островом — і є вихід у Дніпро.


Мис коси, що відділяє затоку від Дніпра.
Латаття, нажаль, вже відцвіло.


На Дніпрі повно народу. Але є де розминутися.


Дніпро в цьому місці досить широкий.


Баржа.


Риболовля з човна посеред Дніпра.


Острів Муромець із заболоченими затоками — старими руслами Дніпра.


В гущині острову видніються будиночки бази відпочинку «Берізка» (діючої).


Острів Муромець. Ці зарослі вважаються лісом.


Відпочивальники облаштували намети. Навіть є кемпери.


Хто бідніший, зробив халабуду:)


Широке місце на Дніпрі: приєднання річки Десна і старого русла. Від одного до іншого берегу — більше кілометру(!!!).
А вдалині вже видно супутник Києва — місто Вишгород.


Вишгород хоч і компактний, але виглядає як мегаполіс.


Причому місто і далі розбудовується.


Повертаємо в бокову притоку. Тут її ледве видно, але вона є.
Ліворуч по борту — острів Великий із дачами, до яких можна дістатись лише човном. Праворуч — острів Муромець.


Табличка свідчить про те, що тут в Дніпро впадає річка Десна.


Чайки порозсідались:)))


Старе русло Дніпра — Старосільський рукав. Вдалині видно Вишгородську Київську ГЕС у Вишгороді.


Острів Муромець. Дерева на березі — лісові угіддя річкового Лівобережного лісництва. Аж 917-й квартал(!!!) — не дивуйтесь, на лівому березі північніше Києва, величезні лісові масиви, тому така нумерація.


На Десні повно човнів.


Буксир і земснаряд для видобутку піску і поглиблення русла.


Вдалині видно багатоповерхівки. Але звідки? Бровари наче не виходять до Десни.
Виявилось, що це масив Троєщина (м. Київ). До них аж 4 кілометри — а як видно!


Земснаряд.


Діюча база відпочинку «Десна» Укртелекому.
Дерев'яні будиночки на палях виглядають колоритно.


Ще якісь плавзасоби, напевно пов'язані із намиттям піску.


Класичний корабель. Чомусь на Fleetphoto (фотосайт човнів) його не знайшов, тому будемо вважати, що це баркас.


Водозабір Деснянської водогінної станції, яка забезпечує водою лівий берег Києва.


Наш шлях перетинає високовольтна лінія.
Видно, як змінюється висота підвісу дротів над рікою.


Сама опора видовжена. Плюс — підпорки подовжені. Тому під опорою спокійно ростуть дерева(!).


Склад піску від земснарядів.


Ще один земснаряд.




Десна широка.


На берегах повно народу.


Пришватувалися до берегу, щоб пообідати і відлити.


Берег заріс тополями.




Прогулянка на човні означає, що треба заходити у воду. А водичка прохолодна.


Потім зустріли і третій земснаряд.




Береги перестають бути одноманітними. Тут грунт сповзає у воду разом із деревами.


Сосновий бір, що нехарактерний для прибережної рослинності.


Краса!


Зійшли на берег. Ліс дивний: вербово-сосновий.


Смужка лісу невеличка. За декілька десятків метрів від берегу — паркани.


Берег різкий. Місце відносно чисте. Хоча сміття заховали у кущах.
А в цілому, непоганий пляж. Для якогось двіжу чи пікніка чудово підійде.


Десну перетинає ще одна ЛЕП. Цього разу потужніша — 330кВ.
Здивувало як провисають дроти. Але тріскоту не чутно.


Берег раптово став безлісим.


Відпочивальники. Судячи по наметам, приїжджають на ночівлю.




Потім був привал. Чи, точніше, дрейфування. Доїли припаси.
Течією віднесло аж на кілометр. Добре, що у напрямку Києва:)))

Кружляли вертольоти. Аж три штуки.


Поруч промчвся катер. Нас трохи погойдало хвилями.


Сонце швидко сідало, тож капітан, нарешті, завів човен і ми рушили до Києва.


Земснаряд, походу, цілодобово працює.


Цікавий момент.


Прикольний ефект — ввечері тіні відзеркалюються берег. Тому потрібно було дійти до Києва засвітло.


Ось, нарешті, на горизонті показалась Троєщина.


Захід гарний. Хоча триває він недовго.
Плюс — відчутно холодає і посилюється вітер.




Повернутися до заходу сонця не встигли. Але стало спокійніше, коли на горизонті з'явились Дніпро і правий берег Києва.


Подорож пройшла спокійно. Хоча вдома теж переживали.
Відсьогодні похолодало, тому втретє цього року напевно не запросять. Але якщо раптом будете у Києві, то товариш не проти організувати екскурсію.