Автор Тема: Мистецький відклик лемків на операцію «Вісла»  (Прочитано 1854 рази)

1 гість дивиться цю тему.

inkognito

  • Супер Модератор
  • Досвідчений Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 3786
  • Рейтинг 493
  • Стать: Чоловіча
  • <--Невсеремось!-->
    • Перегляд профілю
    • /dev/null
  Відчуваючи причетність до даної теми, подаю текст розміщений 2-го жовтня на сторінках ZiK'у. Уся справа в тому, що дівоче прізвище моєї жінки Бердаль(звати Ірина  :) ), моє - Шевчик. Відповідно читайте текст внизу, виставка актуальна ще завтра та позавтра, усім раджу відвідати:

Понад 30 робіт було представлено на виставці «Від предків до нащадків. Лемківщина», відкриття якої відбулося учора, 1 жовтня, у Львівському палаці мистецтв. Про це повідомив кореспондент ЗІКу.

Важливо, коли молоде покоління вміє зберегти і відтворити прадавню національну культуру, народне мистецтво. Родина Бердаль вже п’ять поколінь береже дух Лемківщини у своїх роботах. Поєднання народного і сучасного – це великий талант, який не кожен наважується відкрити. У кожен твір вкладено душу, мрію, згадку про приємну мить, а згодом жаль і біль після операції «Вісла».

Виставка «Від предків до нащадків. Лемківщина» для когось може відкрити щось нове, а комусь нагадати про знайоме, навіяти спогади. Автори проекту намагаються передати свої відчуття, своє бачення близького для них етносу, адже жодна історична довідка не може відтворити почуття та емоції.

«З покоління в покоління передавалось мистецтво різьби. Сини вчились у батьків, братів, родичів та сусідів. Але в кожної руки відчувалась індивідуальність і неповторність», – згадують представники родини Бердаль. Переломним етапом стала операція «Вісла», коли лемки були розселені по території всієї України. Сім’я Бердаль оселилася в селі Гутисько (Тернопільської області), згодом дід Іван з дружиною Анною переїхали в місто Трускавець, де і до сьогодні живуть їхні діти та внуки.

«Коли я вперше побачила, як тато різьбить, то зрозуміла, що руки справді можуть робити чудеса. Дуже довго шукала свою дорогу – але зараз можу гордо показати плоди своєї праці – декоративні писанки. Завдяки тіткам український візерунок супроводжує впродовж всього мистецького життя, за що велике їм дякую!», – пригадує Ірина Бердаль-Шевчик.

Роботи Андрія Бердаля переважно підтримують стиль авангардного мінімалізму (найчастіше – це поєднання скла з олійними фарбами). Саме тому дуже несподіваним рішенням було поєднання художньої фотографії Лєни Михайленко та живопису та Андрія Бердаля. Кожна з цих робіт – індивідуальна і до кожної роботи існує свій підхід. Роботи дають нам уявлення про те, якою нелегкою була доля лемків. «Дві стежини», «Втрачена доля», «Хижа», «Операція «Вісла». Як кажуть самі митці, – фотографія може зробити одну мить вічністю, передати біль і радість, смуток і щастя.

Ірина та Андрій – представники п’ятого покоління династії митців Бердаль. «На цьогорічній виставці у Львові представлено роботи 3 поколінь, – наголошує Ірина Бердаль-Шевчик, – це різьбярські роботи дідуся і тата (Бердаль Іван Григорович та Бердаль Юрій Іванович), братові та мої художні роботи».
Розшарити F VK G+
Resistance is futile