Автор Тема: Закинутий дитячий табір + насосна Станція НПК Галичина, с. Новошичі  (Прочитано 1240 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4462
  • Рейтинг 1161
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Для декого це звичайний абандон, помойка не варта уваги. Для мене ж це місце де я виріс. В прямому сенсі слова. До 7 класу я був курдупель, останній в шерензі на фізкультурі. Такий собі недоросток якого всі чмирили. А тут за два тижні в таборі підтягнувся на десять сантиметрів. Після другого разу в цьому ж таборі я набув теперішньої довжини і ріс вже тільки в ширину і в паху.

Корпус де я жив


Який же табір без річки


Ми лазимо по різних закинутих спорудах і часто сприймаємо їх з точки зору «годноти і сохрану». Але ж тут колись жили та працювали люди! То ж я на власному прикладі вирішив розказати історію такого закинутого дитячого табору.

Баня і душові


Справа під вікном я спав


В 1996 році нафтопереробний комплекс(НПК) Галичина ще працював. Робітники мали змогу «оздоровити» своїх дітей в таборі "Журавлик" коло траси Дрогобич - Самбір. Позивний вплив на здоров’я також мали високовольтна підстанція на території табору і насоси технічної води для нафтопереробного заводу. Мої батьки на заводі не працювали, в цей табір я попав по знайомству. Таких дітей там було майже половина.



Технічні споруди поруч з табором


Добротна качеля. Досі крутиться. Єдине що вціліло




Мені було дванадцять років. Прутень вже стояв, але мені ще страшно було ним користуватися. Батьки мене здали в табір і я пішов досліджувати цю територію А що надривалася з дианміків на стовпах. Так називалася музична передача яка вперше вивела в ефір сучасну українську музику. До неї крутили щось типу Два Бункери і День народження у Полтві. А тут раптом маєш і Ван Гог, і Юрка Юрченка, ТНМК, Скрябін і всіх решта. Але хітом літа 1996 року була саме ця пісня:

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=6hrH3SlMi9k" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=6hrH3SlMi9k</a>

Вони мені сьогодні подзвонили,
Сказали, що не можна більше так.
Сказали, що вони – мене зловили,
А я – ніхто, і звуть мене – ніяк.

Вони мене благали зупинитись,
Віддати, що належить тільки їм.
Та як на тебе можу не дивитись,
Для мене ти – один, ти – тільки мій!

Ти – мій!
Хабар!
Ти – мій!
Хабар!

Для них це все, звичайно, справжнє горе,
Для мене – море радості й драгла.
"Віддай його", – вони мені говорять,
Та як без тебе жити, без бабла!

Вони мені сьогодні подзвонили,
Сказали, що не можна більше так...

Хоча вперше я почув цю пісню не з динаміків, а від сусіда по ліжку. Він дуже мелодійно її нам співав, а ми сміялися. Текст же ш написаний для дівчини! З іншого боку, він на дитячих дискотеках ліз цілуватися до значно старших восьмикласниць коли в самого ще навіть волосні не було. Зараз я вже знаю що в людей закладено в генах ким вони мають стати. Дехто як був ще в садочку бандитом, таким і виріс в дорослому житті. Мали ми одного варята в класі, так він і зараз пляшки збирає. Теж стосується ловеласів. А я як сидів собі в куточку і думав як би це все описати, таким і виріс.



Їдальня. заодно крутили на відеомагнітофоно фільми про рембо, конг-фу і так далі. Про заборону насильства на ютубі тоді ще ніхто не знав


Вхід в головний корпус


Всередині все не так як я запамятав :(




Сам табір, як для дорослого, невеликий. Але для нас малих це був цілий світ. Настільки великий, що водонапірну вежу і водосховища я зауважив аж зараз. Ландшафт цього табору дуже добре в’ївся мені в голову, на все життя. Таке враження що я й досі мислю розставляючи думки на ньому. Опинившись тут я, через 20 років, безпомилково знав що і де є.

Тут були деревяні будиночки для старших дітей


Вїзд кудою всі потрапляли у цю пригоду


Крило з дівчатами


Льохи і водосховища






Нетипово для радянської архітектури.


Водонапірна вежа колись давала воду цій частині села. Потім всі викопали криниці і кинули насоси


Якось до нас привезли хлопця з села. Батьки, очевидно, хотіли собі троха відпочити наодинці, та й своє чадо соціалізувати. Бідака не витримав взаперті за парканом, на другий день його догнали аж коло дороги.

Все це будувалося як один комплекс. Насоси качали з річки Бистриця воду для НПК. Поруч була котельня на газі і водонапірна вежа для села. Заодно і звели кілька будинків для піонертабору. На початку 2000-х завод почав працювати як нафтобаза, табір закинули. А без догляду це все погнило і розвалилося.

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=kYy1v1xnDbY" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=kYy1v1xnDbY</a>

На другий рік, коли мені вже було 13 років, я жив не в одній довгій казармі з вихователями, а у окремих будиночках. Всього шість чоловік, найстаршим 16 років. Звісно що вони гнобили мене молодшого, а я, будучи дилдою, тлумив своїх однолітків. Тут я зробив важливий висновок. Сила неефективна якщо на твоїй стороні немає правди. Якщо хтось провинився і ти його б’єш це одне. А якщо ти хоч когось образити чи щось забрати – це все набагато складніше. Значно ефективніше і легше домовитися. Зрештою малеча почала групуватися потроє і я збився.

Моя перша дискотека


Футбольне поле де я був получив мячом по яйцях. Боліло курча!




Якби не охорона то б давно на метал порізали


Вид з дискотеки на табір


Мені не подобалося зі старшими хлопцями. У них були свої теми, свої приколи, шкаляння цигарок у вихователів і підглядання за дівчатами перед сном. Деякі, особливо безстрашні, дівчата навіть приходили грати з нами в карти. А потім знущатися з маленьких прутнів. Теж стосувалося і дискотеки. Танцювати я не вмів і не любив, краще би книжку десь почитав. Але в тому середовищі поводитися не як всі було ой як складно. Дискотека це ж круто! Тому я для себе чітко закарбував. Я повинен здобути незалежність! Повинен робити то що я хочу, як я хочу і з ким я хочу. Незалежності від суспільства досягнути можна різними способами. Фізичною силою неефективно, авторитетом чи дотепністю – це не моє. Залишався єдиний варіант, а саме розумом. Тож вернувшись з табору у восьмий клас я взявся за голову і за два роки свалив вчитися у Львів з дипломом із відзнакою. До того в мене навіть були трійки, з української мови наприклад.

Котельня і насосна що поруч


Поки був союз то палили газом


Видно місце де були вмонтовані пальники


Місток до водозабору


Як діти могли не стрибати звідси?


Вав! леблядь в дикій природі




Вертаємся назад, нам обіцяли показати ще насоси ;)


Мандрівка відбулася дорогою додому після Сукіля. Завдяки презентабельному вигляду Олеся жодного опору з боку сторожа-оператора насосів ми не зустріли :)
Розшарити F VK G+
курча

maxiWELL

  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 277
  • Рейтинг 177
    • Перегляд профілю
    • Блог
Чогось у багатьох сталкерів оздоровчі табори і санаторії, в яких вони провели дитинство, занедбали. ;D А санаторій мого дитинства, в якому довелося промучитися цілий рік (поки батьки вирішували житлове питання) досі працює, попри купу дірок в паркані! 
Розшарити F VK G+
Срака байрака!

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4462
  • Рейтинг 1161
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Чомусь на карті цей табір позначено як "Журавлик". Хоча він в ті часи називався "Орлятко", точно памятаю. Недавно знайшов в себе старий документ з печаткою НПК Галичина який це підтверджує. Тож хай тут буде для порядку.




Розшарити F VK G+
курча