Автор Тема: Сколівський завод пластмас (Прочитано 747 разів)

Golem · « : 22.04.2020 20:07:03 »

От так можна їздити попри нього роками, все відкладати і відкладати.. Показувати пальцем попутчикам в машині і казати: «Добре було б туди якось залізти». Аж нарешті ми це твердо запланували. А раз запланували – значить і виконали.

Сколівський завод пластмас

Прохідна

На гірський санаторій зовсім не схожий

Ну і дослідники нагорі

Корпус заводу знаходиться одразу попри трасу. З іншої сторони його підпирає залізниця та річка. Паркан місцями присутній, тож майже легально проникаємо на територію. Територія велика, лазити не перелазити. Ми починаємо з крайньої і найбільшої будівлі.

Вхід в високий білий корпус

Поверхи.. Високі стелі, значить тут були станки

Так незвично бачити з абандону Гори

Територія заводу

Як бачимо, є ще де походити

Електричкінг казав що в цьому корпусі ТРУ

Стан убитий, але плитка не відбита. Взагалі плиткою тут було викладено все включаючи стіни на коридорі. Так ніби йдеш по багатоповерховому туалету. Багато де збереглася проводка, деколи лампи, попадався алюмінь. А ще кажуть що по селах люди все і безбожно крадуть. В місті це давно б вже на цеглу розібрали, не то шо на кольорові метали.

Ліземо на дах, плитка на підлозі

Плитка на стінах

Плитка в туалетах

Ну і не всі лампи ще зняли зі стелі

А за вікном, майже весна (с)

Широкоформатний екран

Три в одному, абандон, гори і залізниця!

Ну і залаз на дах

В будівлі присутні папери які кажуть що це завод пластмас. Те ж написано і на прохідній. Але досвідчене око дослідника не обдуриш. А що тут роблять всі ці плати, роз'єми та галетні перемикачі? Напевно що робили втіхаря якусь електроніку на оборонку. На користь цієї версії і гіпсова обшивка як в бункері Опілля. В цехах з пластмасою і пресами таких штук би не ставили це точно!

Такі плити колись ставили в компютерних класах

Типу звукоізоляція і вентиляція одночасно

Щось це на пластмасу не схоже

Ого, масове виробництво галетних перемикачів!

Стеля в головній будівлі

На експорт!

А це прикриття для ворожої розвідки

Навіть не впевнений що всі знають для чого ця штука була потрібна і як нею користувалися

Плати на шклотекстоліті, модульна конструкція. На магнітофон Маяк явно не тягне

Але і не воєнка. Там корпуси йшли керамічні. Якісь ЕОМ швидше всього

Ще електроніка. Конденсатори "флажки" це звичайно жесть. Вони відмовляли самі по собі. Ні про яку надійність в бойових умовах не могло бути і мови

Блок живлення

Просто лежало в кутку

Знайдено на заводі. В 1993 році він ще працював

Захід сонця на даху Абандону посеред Карпат… Вже саме речення наповнене задоволенням. Ну і фотки говорять те ж. Ще би Опілля зараз… Але то на наступний раз. Був вечір, різко похолодало і ми втомлені після гір. Приймаємо рішення валити додому і повернутися спеціально сюди на день. Повні сил та енергії дослідити кожен закамарок. Адже, як висловився Іван, де завод там і бомбосховище, чи не так?

Вид на Сколе. Звідти ми щойно повернулися

Давно мріяв ушатати цей дах

Під цим цехом ми щойно були

Десь там блукає наш ангел-охоронець

ЕксплОрвел

Фотка для конкурсу "Вгадайте де це?"

Зувидіу голу бабу

Ознакування маршруту Експлорера

Помагаємо працювати HDR

Іван тут місцевий. Буде "опікуватися" цим об'єктом

Він напевно вперше на даху абандона

Ну і фотодрочерство поки сонце не сяде

Ото світла голова!

Машиною добирання сюди просто, година від Львова. Якщо мине карантин то ще є маршрутки та електрички. З даху будівлі ми бачили закинутий санаторій навпроти. Та й без нього вистачає подібних точок попри трасу. Так що зайнятися в цьому районі є чим. Тому вилазьте зі своїх чатиків і гоу подорожувати!

Протигази по одному не водяться. Десь тут має бути їх лігво

Закинутий санаторій на горизонті

Єдина неушатана

Вид знадвору

Ну і до наступного разу!

Андрій Брошнівський · « **Відповідь #1 :** 27.04.2020 08:34:44 »

Працював на тому заводі у 1983-1986рр, після направлення з Льв.політеху.Чудово все пригадалося з фоток, та і частенько мимо проїжджаю. Це цех №21 або "Сколівський з-д пластмас"(СЗП), філія ВО ім.50-річчя жовтня ("Завод телеграфної апаратури"), який випускав військову продукцію для зв'язку, в т.ч. і для космічного зв'язку.

На СЗП була складальна дільниця, була потужна дільниця пластмас з на той час крутими термопласт-автоматами, була механічна дільниця з теж крутєйшими револьверними станками, і була інструментальна дільниця з обладнанням - що мамадарагая :-) - токарка, координатка, плоскошліфувальні станки і інше обладнання. Випускали всяку дрібну продукцію, яка в совкові часи робилася по всяких околицях совдепії, а потім на якомусь головному заводі бац- і танк, або ракета :-) Так і тут.

Пригадую, що почали будувати той найбільший корпус, то вже у часи конверсії. Мав бути для випуску побутової продукції (як от стереокомплексів "Фенікс"). Розробляв вже і тех.процеси для випуску всякої побутової техніки..
Навіть пам'ятаю автора тієї заяви, що Андрій зфоткав :-)
А навпроти - житловий будинок, де проживали працівники. Мав там однокімнатну, переважно для фестивалів, як друзі приїжджали.

Працювали на СЗП мешканці Сколе та навколишніх близьких і далеких сколівських сіл. Як на той час, інженерам платили фігню, а робочі при бажанню, старанню і умінню - могли і 300 рублів заробити.