Автор Тема: Найвища вежа в Карпатах на горі Топас  (Прочитано 2180 разів)

1 гість дивиться цю тему.

2roofs

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 7
  • Рейтинг 20
    • Перегляд профілю
Гора під назвою Топас, зовсім не Топас; А справжня назва гори Красна, але якось дивно чому на самому вершечку гори Красне є табличка зі змістом (Гора топас 1548м).



Одним днем приїхало 2 друга з Харькова , та Києва і ми зібрались йти на гору Топас. Скупившись в трц “Скриня” ми пішли на приміський вокзал. Там зайшли в електричку епл2т зі сполученням Львів-Мукачево але ми їхали тільки до с. Воловця звідти ми поїхали в с. Пилипець.



Там ми пішли до річки “Пилипець” зробили невеличкий привал покупались в річці пообідали відпочили та пішли під захід сонця на гору якусь. Підйом був на саму гору доволі легкий а звідти такий непоганий вид відкривається на Карпати та на якісь хребет. Ми пофотографувались та почали вже спускатись бо вже темніло і хотілось поки повністю не стемніє спуститись в низ. Після того як ми спустились почали збирати речі, після того як ми зібрали речі ми пішли на трасу і почали автостопити в сторону “Межигір’я”.















Стопити було доволі не просто. Ми йшли по темній дорозі. Хмар тоді не було, нам присвічувв Місяць. Коли дійшли ми до центру с. Ізки то зустріли молодих людей років 17-25 з Рівного та Острога.















Пройшло 10хв під’їхав мужчина на машині до магазину, який їхав в сторону “Межигір’я” Нас підвезли до (Приватного ресторану і готелю 48.612736,23.392100). Звідти ми йшли дальше по дорозі в сторону “Межигір’я” стопнули ще одну машину, пацана на BMW. Він мчав 100-140км/год, нас він підкинув до поворота на с. Синевир тому що наша ціль була Синевирське озеро. За 5хв, ми стопнули ще одну машину до с. Синевир. Ось ми вже доїхали до с. Синевир 1.5год в дорозі, 23:07 відправились в дорогу 00:30 доїхали.















Ну і тут було саме найваще пройти 16км пішки, але це того вартувало. Зустріти світанок на Синевирському озері (:heart_eyes) пройти всю ніч під красивим місяцем словами це не передати. Це треба було самому бачити як це йти 16 км, всі 16 км тече біля тебе р. Теребля. Ти йдеш тобі всяке різне мариться бо не спав 2 дня. Якось тут я бачу коня. Друзі говорять що мені мариться. Коли ми його проходим я включаю ліхтар і це реально кінь і їх дуже багато. А вночі це було дуже страшно. Як виявилось на початку літа коней відпускають з їхніх домівок і аж осінью їх назад забирають в домівлі.















Йшли ми годин з 4, було доволі весело сумно ну все як в нормальному поході. Весь час були повороти вліво вправо, підйом вверх та спуск вниз. Ось ми вже дойшли до повороту на Синевирське озеро, лишилось 900м крутого підйому в верх. Коли ми туди піднялись нікого ще не було і охоронця теж ( :smirk)  Це зіграло нам на руку і ми почала фотографуватись.



Після того ми пішли в якийсь недобудованний корпус будівлі де лавки зі столами і там лягли спати на фанеру та вкрились клійонкою. Виспатись не получилось було дуже холодно, за 6 годин майже нічого не поспали. Сонні ми вирушили на гору Топас.









Наша ціль була швиденько доїхати автостопом. Це нам вдалось ще й на каву сходили ну і понятно що випили по 100г самогону чорного. І вже аж тоді вирушили на гору.





Нам повезло, тому що домівка знаходилась прям біля підйому, підйом був доволі легкий але мокрий. Після години підйому ми з serb.kv розділились. Я з denc4k пішли по лівій стороні хребта, а Вова пішов по правій. Йому менш повезло чим нам, тому що в нього там був дуже поганий підйом, і дуже сильний наклон по якому було просто нереально підніматися. А в нас була звичайна стежка по якій люди піднімались та спускались з гори.













Після підйому на гору ми зробили привал на 30хв і дочекались Вову. Повторюсь що у Вови в раз 10 був важчий підйом. Після 30-ти хв привалу ми пішли на самий вершечок гори. Поки ми піднімались вверх біля нас катались люди на спорт байках збераючи карпатські ягоди. Збираючі ці ягоди люди заробляли від 1200-2800грн/день.









Піднявшись до вишки ми зробили привал на 10хв. Після привалу хлопці почали підніматись на самий вверх вишки, а я чекав їх знизу, тому що через деякі обставини не зміг піднятись на вишку.











Пройшло годину часу хлопці вже спустились і ми почали йти вниз. Добравшись до початку спуску ми попрямували ним вниз. А там такий спуск, просто йде тропа в самий низ. Ну я з Денисом почали збігати вниз, а Вова через деякі обставини не зміг збігати.













Ми спустились за пів години і чуть не попадали. І тут почався повний трешак. Ми загубили Вову! Телефон в нього виключений, де він що з ним ми не знаємо. Вже наступила ніч і ми почали його шукати по всьому с. Колочава. Тут ми застопили чувака на мопеді і він позвонив своїм друзям. Все село встало на вуха, всі почали шукати Вову. Через годину часу Вову знайшли і відпиз****. Ми пішли до магазину, зустріли Вову. Він нам сказав що був впав.



Дальше ми зустріли людей які нам запропонували переночувати в них. Вова і Денис були за, а я проти. Тому що якщо в мене є вже план дій, то міняти я їх не збираюсь. Тому що я є принципова людина, якщо вже домовились їхати автостопом то все.

Сравшись півтори години, я пішов стопити до Воловця, а хлопці пішли спати до цієї людини. Години з дві я сидів вночі, машин не було. А тут раптово я застопив машину в центр с. Колочави, звідти через 10хв я застопив в наступне село. Там в селі було весілля. За 20хв я застопив до с. Синевир, так і хотілось піти ще раз на озеро Синевир.


Там я годину часу прочекав машину. На мене кидались собаки тому прийшлось сидіти на паркані і чекати машину яка застопиться. За годину часу застопилась машина, там сиділа молода пара і вони задавали дуже багато запитань чи в мене щось в сім’ї не сталось. Вони мене довезли до Межигір’я. Там я години 2-3 стопив, і прям під світанок застопив машину до Сколе. Звідти до Стрия, маршруткою.



В Стрию я познайомився з чуваком, ми пішли на вокзал попили пива. Чувак пішов додому, а я в той час чекав тх на Львів. Через 30хв їхало тх дуже помало, але від недостатку сил я не зміг його зацепити тому що я був дуже змучений. Я пішов в товарний парк в надії що там щось прослідує на маленькій швидкості або зупиниться. Через годину часу я приняв рішення автостопити до Львова. Від вокзалу до кінця Стрия я заавтостопив машину. Звідти за годину часу я заавтостопив Великий автобус до Львова. Приїхавши у Львів, я ще проспав в автобусі годину часу. Мене розудили і я пішов додому. Ось і кінець поїздки.

Розшарити F VK G+

Le-i-3o

  • Свої
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 630
  • Рейтинг 212
  • Стать: Чоловіча
  • Копай!!!
    • Перегляд профілю
Re: Найвища вежа в Карпатах на горі Топас
« Відповідь #1 : 17.09.2020 16:54:35 »
Нарешті на Форумі є звіт з цієї вежі. Молодці хлопці мега плюсів вам до карми
Розшарити F VK G+
Він копав, і ти копай!!!

Іван Акімов

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 40
  • Рейтинг 109
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Найвища вежа в Карпатах на горі Топас
« Відповідь #2 : 17.09.2020 19:42:53 »
МОЛОДЕЦЬ! ЗВІТ - СУПЕР👍🏻👍🏻👍🏻
Розшарити F VK G+

_Tarik_

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 157
  • Рейтинг 93
  • Стать: Чоловіча
  • крадій вашої картоплі і антен
    • Перегляд профілю
Re: Найвища вежа в Карпатах на горі Топас
« Відповідь #3 : 22.09.2020 00:36:27 »
молодчина, ставлю величезний плюс !)  ;)
Розшарити F VK G+
Das Leben ist kurz - lebe mit Würde

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4589
  • Рейтинг 1334
  • Стать: Чоловіча
  • старий дігер
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Re: Найвища вежа в Карпатах на горі Топас
« Відповідь #4 : 24.11.2020 20:26:37 »
Сьома ранку. Гримуча суміш у складі Вані, Влада, Голема і Джимміка вирушила в сторону Карпат. Нашою основною задачею було гарно провести день. Додатковою – поєднати традиційний та індустріальний туризм. А саме, вилізти на одну з найвищих веж в Українських Карпатах! Нам вдалося все це і навіть більше: вернутися цілими додому. То ж читаємо далі.

На краю світу!


Все почалося на Вані день народження. Вдосталь налазившись по дахах і екскаваторах я сказав що більше не буду. Я хочу запустити музей тому, хлопці, звиняйте, але лазити з вами не зможу. На що почув відповідь справжніх Бро: «То давай ми тобі допоможемо з музеєм!». От так ми всі разом та з іншими помічниками і працювали над музеєм. Далі було відкриття та кілька вихідних безвилазно в мене.

Робота над музеєм


Відкриття


Якогось з кухонних вечорів ми зрозуміли що музей готовий! Процес запущено тому можна знову лазити! То ж ми лишили Костю і Ле-і-Зоо на господарстві та й подалися на Топас. Це гора висотою 1540м коло Колочави, полонина Красна. На вершині гори розташована закинута вежа висотою аж 110м. В середньовіччі на таких вежах жили б чарівники. А зараз по них лазять всякі Експлорери. Про вежу ми довідалися зі звіту 2roofs який був викладений перед цим . За звіт йому велике дякую! Щоб урізноманітнити літній подвиг Віталіка ми вирішили зняти захід сонця із зимової вежі.

Око Саурона на горі Топас


Від Львова до Колочави їхати 4 - 5 годин. Тож час у нас був і гримуча суміш почала детонувати, генеруючи ідеї куди заїхати. Наприклад на станції в Сколе навчити мене зривати кінцевик. Раптом колись пригодиться За що я віддячився навчальною їздою в Орявчик. Там можна глянути на купольне містечко яке аналогічне нашому музею. Далі ми заїхали у Воловець за Revo. Не встигли ми запаркуватися коло рукавички, як двоє циганчат почали придивлятися як би то собі поцупити у Джимміка по кінській силі. Прийшлося їм теж дати на Revo :).

Навчальний полігон для ТХ


Мякенький пісочок якщо зірвешся


Ану давай злазь звідти!


А ні**я *уя :)


Куполи коло Орявчика


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=upCVnSWc_Xw" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=upCVnSWc_Xw</a>

Далі ми поїхали на Міжгіря і Колочаву. Тут Revo в магазинах не то що не було, місцеві навіть не знали що це таке! А Гуцульська народна мудрість гласить що «Тверезим по горах далеко не заїдеш». Так і сталося. Це лише на Гугл картах все виглядало просто вверх. Насправді дорога вгору поступово ставала щораз вужча і вужча. З обох боків йшли ряди колючого дроту як в якомусь концтаборі. Вони тут що, вовків розводять?! А де любе серцю Карпатське вориння?

Синевирський перевал і починає бути видно нашу вежу


Колочава і Вежа


Свято наближається, Свято наближається...


Типове колочавське "Вориння" з колючого дроту


Троха занесло і боки поцарапані


Але ми успішно справилися


Через півтори години оффроаду та колоритної закарпутської говірки ми таки фтрафили у потрібний поворот. Для цього потрібно було з’їхати в річку, проїхати п’ятдесят метрів проти течії а потім ще й видертися на невеличкий водопад. Далі дорога вже йшли прямо вгору аж до полонини Красна. Ми зраділи що скоро будемо на вежі, та даремно. Шлях нам перегородила та ж всюдисуща колючка. Теоретично її можна було б об’їхати збоку по іншій дорозі. Але там була глина і метрова колія від лісовозів. Теоретично Її можна було б ушатати, але ми вагалися. Якщо б точно знати що це остання перешкода на нашому шляху - то нехай. Але якщо там далі знову і знову коллючка а потім ще й колія - то краще зразу йти пішки. А то місцеві нам за ту покусану колючку не тільки колеса відкрутять.

Дорога через річку


Загальний маршрут


Тут машину і залишаємо


Хай Джиммік насолоджується видами на Колочаву


Далі 6 км пішки


А гори поступово стають все нижчими і нижчими


14-30. Від місця де ми зупинилися до вежі на вершині гори Топас йти шість кілометрів в одну сторону. По туристичним міркам це легка прогулянка з ковбасками. Ще й була гарна погода та вторована дорога. Сил додає сніг і холодне повітря. В одному холодному вдиху получається більше кисню ніж влітку, то ж йдеш як на стероїдах. Минаємо ретранслятор і далі траверсом під саму вежу. Її добре видно звідусіль, то ж не помилитеся!

Вергаз додаю газу!




ПОчинає поступово бути видно хребет


Привал коло ретранслятора


Звідти ми щойно прийшли


Кожен дивиться в свою сторону :)


Вергаз до Джимміка


А Ваня до вежі


Всі ми там будемо!


Влітку по горах йти заважає малина, чорниця, гриби та інший підножний корм. А взимку навіть гірше! Тут такі краєвиди ніби на нас наділи 3D шолом та включили заставки з Віндовса! Приходилося зупинятися і фотографувати. То ж до самої вежі ми підійшли вже як сонце сідало десь там над польськими Бещадами.

Запрошуємо у Експлорер!


Пікуєнні краєвиди...


І хороша компанія гарантовані!


ПОчинається найтяжча і найкрасивіша ділянка шляху


Власне тому і найтяжча бо найкрасивіша


Йшли ми десь так


Насправді навіть бувалі туристи нечасто попадають на таку класну погоду!


Але часу гаятти не можна. Тож йдемо вперід до вежі!


17-00. Вежа міцна, драбина надійна, зірватися тут важко. От правда сніг та лід падають на голову, але лізти почерзі не було часу. Не хотілося прокохати захід сонця. Ламаючи готичні снігові наддуви ми щосили рвемося вгору! Вітру немає, чути лиш поскрипування рукавиць об холодний метал. В мене повне де-жа-ву з шахтою в Стебнику. Там теж темно, холодно і сюрреалістично.

Сонце сідає і стає потроху холодно. Закутуємося у хто що має. Це не показове фото для мами. Він так справді йшов!




На вежу ми піднімалися траверсом. Так ближче і легше


І тут не без перешкод!


Дорога від радіотрансляційки до гори Топас


Ще трішки і сонце сяде




А під ногами лежить хрумкий сніг


Ось і вона, наша прекрасна!


Останні метри до мети




Виглядає що ми встигаємо!


Астронавт НАСА дереться на свою ракету




Давай, давай! Сонце ще не сіло!


Я поліз за Ваньою




Головне шоб льодяник на голову не впав


Десь над Польщою


В сторону Львова


Ура! Ми нагорі!


Я п'ятнадцять років ходжу по Карпатах і ще їх з такого ракурсу не вєдіу. Ніби лише 110 метрів в плюс, але воно створює справжнє відчуття висоти. Навіть на найстрімкіших скелях Шпиць чи Пікуя ти не відчуваєш себе драконом на даху собору Парижської Богоматері. Бо недалеко земля. А тут невеличка напів-прозора платформа під ногами і неймовірні Карпати на всі 360! Воно того вартує!

Тут реально круто!


Полонина Красна з вежі




Вид в сторону Львова


Карпати з висоти вежі на г.Топас


До нас завітали гості з космосу


Жертовник справжнього руфера


«В зимових походах є один мінус… Мінус десять!» :)  (с)Свят. В зоряну безвітряну ніч температура опустилася дуже швидко. Добре що в нас є сухпайки з саморозігрівачками. І їжа тепла, і руки можна погріти. Колись ця вежа служила для калібрування Пістрялівської РЛС. А зараз це точка притягання екстремалів. Не здивуюся якщо звідси скоро зроблять rope-jumping.

-7С


Сухпайки з HighLander в бойових умовах не підвели


Наразі найекстремальніше місце для моєї вечері


Їжа що зігріває і ззовні, і зсередини


Дилема: їсти вже чи далі грітися?


До нас прилетів святий Миколай


18-00. Спуск на землю виявився навіть важчим ніж підйом на вежу. Руки та ноги були задубівші, пальці боліли від холоду та нормально не згиналися, холодне Revo не смакувало. Але коли ми вже нарешті пішли дорогою вниз то поступово розігрілися та, навіть, розділися. От так під Великою Медведицею та при місячному світлі ми, спотикаючись об замерзле каміння, все таки добралися до машини. 19-30, Ваня «цілує фари» та поглядає на вихлопну. А нам ще чотири години пиляти у Львів.

Десь так ми йшли назад.


Нарешті прийшли!
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=VeFkdCweBQM" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=VeFkdCweBQM</a>

Але ще треба виїхати до траси!
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=XT504bl2Rck" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=XT504bl2Rck</a>

Їсти хотілося неймовірно. Та в сільському магазині нічого крім алкоголю не виявилося. Подивившись на наші спухлі моськи продавець таки зжалився та за 30 грн зробив нам три подвійні мівіни які, напевно, тримав для себе на ранок. Ох як вони нам тоді зайшли!

Підживившись ми мовчки вертаємося додому. Животи повні мівіни, а голови – вражень. Це, насправді, велике щастя мати друзів з якими комфортно не тільки говорити та бухати, а й мовчати та мандрувати. Дякую вам за чудову компанію і викладайте свої фото та відео.

Як сказав би Синютка, Ваня і Влад це хлопці з якими хочеться мандрувати!


ПС: Після колючки дорога таки йшла «нормальна» аж до самої вежі. Але ж треба час від часу і булки розімнути. Інакше зростуться докупи. :)

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=OyhirvFh7oE" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=OyhirvFh7oE</a>
Розшарити F VK G+
Дігери всіх країн єднайтеся!

_Tarik_

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 157
  • Рейтинг 93
  • Стать: Чоловіча
  • крадій вашої картоплі і антен
    • Перегляд профілю
Re: Найвища вежа в Карпатах на горі Топас
« Відповідь #5 : 24.11.2020 23:25:44 »
нереально круто 😍😍😍😍😍😍
Розшарити F VK G+
Das Leben ist kurz - lebe mit Würde