Автор Тема: Половиця (м.Дніпро)  (Прочитано 2109 разів)

1 гість дивиться цю тему.

BATGIRL

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 21
  • Рейтинг 27
  • Шлях до успіху це марафон, а не стометрівка.
    • Перегляд профілю
Половиця (м.Дніпро)
« : 25.10.2020 11:15:43 »
Добрий день, однодумці. Одного разу я писала тут відгук про свій перший похід по підземній річці, а саме Полтві в прекрасному місті Львів.

Коли я їхала додому, то отримала фідбек від Bottlehunter ), який порадив мені обов'язково навідатися в дніпровську Половицю. Шлях мій тривав через м. Дніпро і я відразу  знайшла людей, які займаються походами в Половицю і могли б влаштувати мені екскурсію, але тут мене чекало невелике (або велике?) розчарування. Хлопці не надавали ніякої необхідної екіпіровки учасникам і цінник був досить завищений. В той момент я вирішила, що я зможу це зробити сама. Помилилася я в своєму рішенні чи ні ви дізнаєтеся далі :)

Далі я придбала всю необхідну екіпіровку, знайшла супутницю і прийняла рішення відправлятися у Дніпро для такої захоплюючої подорожі по річці.
У Дніпрі стояла не надто «льотна» погода і ми переживали, чи можна при такому розкладі йти в річку, але в підсумку було прийнято рішення йти і погода навіть вирішила нас побалувати сонечком. Заплановано приїзд було на більш ранній час, але ви ж знаєте, що ми плануємо одне, а доля вирішує інакше.

Я досить погано орієнтуюся в Дніпрі і, як виявилося, моя супутниця теж, тому нашим найкращим помічником була гугл карта. Якщо чесно, то ми були в сумнівах, чи зможемо знайти вхід, знаючи тільки приблизну геолокацію. Нашим орієнтиром була Червоноповстанська балка. Ми йшли пішки від Автовокзалу, в певний момент вийшли на вулицю Паторжинського і прийшли до цієї балки. Вхід не довелося довго шукати, оскільки він відразу кинувся в очі, коли ми підійшли до балки.





Задоволені ми попрямували прямо в Половицю. Пройшовши трохи, ми виявили імпровізовану лавку посеред річки і не змогли пройти повз. Коли ще ви посидите на лавочці в підземній ріці, правильно?

Просуваючись далі після невеличкого привалу, ми помітили кругле бічне відгалуження від основного шляху і авжеж ми вирішили його дослідити. В кінці тунелю нас чекало вечірне світло крізь решітку і вид на Катеринославський бульвар. Ми навіть наробили фоток, просунувши телефон через решітку.







До речі, десь тут ми залишили пляшечку з запискою усередині. Якщо раптом хтось із вас її знайде, відпишіться. Це було б дуже класно.


Далі ми повернулися і продовжили свій основний шлях. По дорозі нам зустрічалося багато різних старих речей, які цікаво було розглядати, а також незвичайна стара цегла.







Пройшли ми велику відстань і опинилися на роздоріжжі. Одна дорога вела вправо, а інша вліво. Вивчаючи інформацію про цю річку, ми якось упустили цей момент і не знали куди нам потрібно було йти. Зліва вже була вже висохша дорога, а ось справа продовжувалась річка і ми вирішили йти направо. Через якусь відстань стеля була вже нижче і ми йшли зігнувшись (в статтях було сказано саме так, тому ми думали, що вже підходимо до виходу). Ми йшли дуже довго та вже почали відчувати втому. Далі нам зустрілось досить дивне явище для таких підземних річок, це камера. Так-так, камера посеред Половиці. Поруч було місце щоб випростатися і дати спині відпочити. І ми, звичайно ж, туди встали і почали ділитися враженнями, адже остання ділянка шляху була тяжкою. У нас навіть проскочила думка «А можливо мі зможемо відкрити цей люк та вилізти?».  Раптово пролунав гучний стукіт чимось металевим по люку. Думка про те, щоб відкрити цей люк швидко зникла. Ніяких більше дій і звуків не було. Мабуть хтось там подумав, що ми вирішили наробити шкоди або зробити щось з проводами, які проходили від камери. А можливо навіть кудись влізти. Карта показувала, що ми знаходимося десь поруч з банком. Але ми же не даремно сюди полізли і нам дуже хотілося знайти вихід та побачити Дніпро. Одже, ми пішли далі.






Ми продовжили свій шлях вперед і йшли дуже довго і постійно в зігнутому стані. Готуючись до походу, ми читали, що вихід повинен був бути «ось-ось», але його все не було і не було. Фітнес-браслет показував, що ми пройшли вже декілька кілометрів і швидше за все на тому роздоріжжі ми повернули не туди. Коліна, спина вже нили, а ми все ушли в позі «зю» і не було навіть натяку на те, що ми скоро вийдемо. Після чергового повороту та відсутності «світла в кінці тунелю» ми вирішили все ж таки йти назад.
Дорога назад була ще важче, вже здавалося, що сил зовсім немає. Ми йшли-йшли назад, але ніяк не могли дойти до камери, щоб хоч трошки перевести дух. Кожні пару метрів доводилося відпочивати, обіймаючи свій рюкзак, адже с рюкзаком на спині там точно не вдалося би йти, занизька була стеля. Нарешті ми дійшли до камери і залізли під люк відпочити. Це було наче ковток свіжого повітря, а сил залишалося вже так мало, що хотілося лізти прям через цей люк  до того «стукаючого» чувака. Чувак відразу майже відізвався новий гуркітом і ми трошки перелякані пішли далі. Нарешті прийшли до тієї ділянки, коли можна було йти в повний зріст і не згинатися. Тут ми вже йшли швидше і веселіше. Спина і коліна хором сказали спасибі.



На годиннику було вже майже 9 годині вечора, а нам треба було ще пройти велику відстань до входу в Половицю, але все вийшло трохи інакше. Ми натрапили на інший люк, відкрили його і вилізли у якомусь дворі прямо в центрі міста. Втомлені і задоволені ми пішли пити каву 

Нехай наше маленька подорож закінчилася не так, як ми припускали, ми не побачили світло в кінці тунелю і не вилізли на набережній Дніпра, але все одно це було дуже цікаво і захоплююче.

Сподіваюся, вам сподобалась моя маленька розповідь.

P.S. Доречі, прогуляючим іншим разом набережною Дніпра, ми знайшли імовірний вихід з Половиці




Розшарити F VK G+

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2516
  • Рейтинг 1356
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Половиця (м.Дніпро)
« Відповідь #1 : 25.10.2020 20:12:11 »
О, круто, люблю такі вилазки. Як каже наш мер, "Взяу і зробиу")))
Скільки часу там ходили? І як загалом річка, глибинна, чистота води, важко йти було?

Стукіт по люку, що ви чули - то швидше за все колеса машин, що по люку проїжджали. Не варто боятися, але і вилазити там мабуть теж не варто було.

До речі, може буде цікаво: там, відносно біля вас, є ще один крутий об'єкт, кладовище літаків в аеропорту Широке біля Запоріжжя. Це місце скоро зникне, бо частину літаків цього літа продали на аукціоні. Ось старий допис з Експлорера стосовно як дістатися (https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,2939.msg20164.html#msg20164):

Цитувати
Бував там неодноразово.
Охорона є, але вона знаходиться далече від стоянці.
Крім того, якщо не залазити у середину літаків, вона не звернеть на вас ніякої уваги.

Також збереглися дві злітні смуги, на яких, якщо ви на авто, можно погоняти.

НЕ треба намагатися пройти через КПП. Він охороняется і вас туди не пропустять.
До стоянці можно дістатися по злітній смузі, яка відкрита для всіх.

Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

BATGIRL

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 21
  • Рейтинг 27
  • Шлях до успіху це марафон, а не стометрівка.
    • Перегляд профілю
Re: Половиця (м.Дніпро)
« Відповідь #2 : 12.11.2020 10:39:03 »
Привіт👋 Вибач, що так «швидко» відповідаю. Але краще піздно, ніж ніколи. 😊

Щодо часу, наша мандрівка по Половиці зайняла десь більше трьох годин⏱Вода там чистіше ніж в львівській канашці, тому що тут переважно протікає сама Половиця та дощова вода під час негоди. По ходу підземної річки я не помітила ніяких каналізаційних відгалуджень і тому нами не було помічено ніяких плаваючих каках💩 Це не могло мене не тішити, так як я набрала цьої води собі повні заброди🤭🤫 По глибині в основному було по коліно, але були місця, де було і вище. Були і якісь велетенські труби на нашому шляху під якими приходилось майже проповзати.
Йти було чудово до моменту, пока висота стелі не знизилась до метра, але перших 500 метрів йшлось доволі нормально, потім вже наші спини та ноги почали нам нагадувати про своє існування. Більша частина нашої дороги була як раз у цьому «карликовому проході», тому чим довше ми йшли в полузігнутому стані, тим більше з’являлося думок якось вилізти звідти, чи просто сісти поплакати. Не можу сказати, що було легко.
Щодо до стукоту по люку, тут ми впевнені на 100%, що то були не колеса, адже та частина не проходила під дорогою та стукіт був не характерний. До сих пір дуже цікаво, що то була за камера та куди йде той люк взагалі🧐
Велике дякую за ще один цікавенний об’єкт, який ми вже відвідали і маємо море вражень та фотографій. Скоро напишу свій звіт і про нього 😊
Розшарити F VK G+

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2516
  • Рейтинг 1356
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Половиця (м.Дніпро)
« Відповідь #3 : 12.11.2020 14:27:04 »
Велике дякую за ще один цікавенний об’єкт, який ми вже відвідали і маємо море вражень та фотографій. Скоро напишу свій звіт і про нього 😊
Круто, буду радий почитати)
Почуваюся рептилоїдом, який навіює людям бажання кудись йти, а сам сидить в теплій хаті 👽
Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2516
  • Рейтинг 1356
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Половиця (м.Дніпро)
« Відповідь #4 : 11.02.2021 22:14:07 »
Ще одна умовно-прохідна підземна річка в Дніпрі - Жабокряч. Цікава тим, що в колекторі збереглися старі мости, що були збудовані у 19 столітті, коли ще річка текла по місту.



<a href="http://www.youtube.com/watch?v=BN51Y_4uB5Y" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=BN51Y_4uB5Y</a>
Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

BATGIRL

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 21
  • Рейтинг 27
  • Шлях до успіху це марафон, а не стометрівка.
    • Перегляд профілю
Re: Половиця (м.Дніпро)
« Відповідь #5 : 04.03.2021 19:34:08 »
І знову я ;D

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=tGj_T4jiB4I" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=tGj_T4jiB4I</a>

Не давала мені спокою думка, що попереднього разу ми так і не пройшли річку до кінця!
Ще й після чергового фідбеку Bottlehunter, де на відео ціла група дорослих людей пройшла до кінця та ще й спасла качку! Я ніколи не вважала себе якоюсь "слабачкою" та після перегляду відео мене це зацепило)))тож особливо не тягнучи час я знову спустилася зі своєю компаньйонкою Sirenity в Половицю. Хоча на відосі дядько каже що це річка Жабокряч...Так це чи не так я ще не наводила справок)) а до назви Половиця я вже якось звикла.


Рівень води був трохи вищий бо розтав сніг(яким в цьому році трохи порадувала зима). В цей день ще й обіцяли зливу але її не було. І Слава Богу)





Не встигли ми ще бахіли вдягти та почати спускатися, як знайшлося декілька "зівак"які пристали з питаннями, де нас потім ловити? Як докотилися до такого життя? Чи батьки знають де ми? Звідкіля ми? і т.п..Потім все ж таки вдогонку сказали, що ми молодці і екстримали, побажали удачі та провели нас поглядом))
Я відразу ж зрозуміла, що у моїх ОЗК дірки (І чому мені весь час так не везе з ними? Того разу в мене навіть нові якимсь чином протекли, а зараз позичила у товариша і вони не герметичні) Навіть розуміючи, що ноги промочу повністю, я вирішила не переносити наш похід до іншого разу. Спочатку я намагалася йти якомога аккуратніше, але до моменту виходу, ноги все одно були мокрі по коліно((






Пересувалися ми повільніше ніж минулого разу(саме через мої бахіли, рівень води та течію). Цього разу ми не лазили досліджувати вузький круглий колектор (бо в минулий раз ми пройшли його весь і відфоткали) Доречі моя наліпка "batgirl" залишилась на своему місці, на самому вході у цей маленький колектор😊



Пройшли далі.




На фото уникальні старовинні мости, які були побудовані у 19 столітті

В тунелі з'явилися нові дігерскі написи, з ними йти стало ще цікавіше))


 Дійшли до місця, де до квадратного люку є драбина (саме у цьому місці ми вилізли попереднього разу, не дійшовши до виходу на набережній). Вирішили піднятись тут на поверхню, поставити гугл мітку. Та люк був дуже важкий і тільки в чотири руки ми змогли його відкрити. Дівчина яка стояла від люку в метрах десяти була дуже здивована нашій появі з-під землі)))


Розчарувало, що петлі в люці вже відірвані(( ледве зачинили його назад...
Спустилися вниз та продовжили йти далі.









З цього місця вже зовсім трохи залишалося до розгалуження, де тунель змінюється на квадратний та розділяється. Наліво кажуть шлях коротший (це з інформації яку чула, але сама ще не перевіряла), а направо довший, але він виходить на саму набережну! Це мусить бути дуже видовищно і саме цей шлях ми того разу не подолали(( тож у нас з ним свої рахунки)))


 Отже пішли ми направо (як хороші дівчатка), тут відразу же дуже низько. Ще й на шляху труба, яку пройти теж цілий аттракціон (майже повзком)



Ще трохи і буде місце з загадковою камерою(як ми вже знаємо). Там буде можливість вирівняти спину, бо йти зігнутому в такому стані дуже-дуже важко. Таааак, бачимо вже місце з камерою. Дивно але цього разу ми дісталися наче набагато швидше и легше сюди чим тоді! Хммм





Випросталися в люці і прислуховуємося до звуків на поверхні.і так!!! Майже відразу почувся звук двері, що відчиняеться і схоже якийсь охоронець починає топтатися по нашому люку (дякуємо що цього разу не лупив по ньому чимось залізним) погупав ногами та спробував позаглядати в щілину в люку(чи ми ще там)мені прийшла думка якось помітити цей люк. І я підперла палкою люк від низу до дірочки в ньому. Охоронець почав кричати: "Заберіть палку!". Ми спочатку забрали, але потім згадалось як вони тоді нещадно гупали нам...І ми її поставили назад)))
Та й скоріш пішли далі.




Пробираючись у "позі ЗЮ" (ще це місце "ракоходом називають ", то можна сказати і "рачки") ми чули, як охоронець почав кричати, щоб ми прибрали свою палку. Ще довго чули його гупання та крики, а потім затих (мабуть палка таки випала)


На стелі колектору було дуже багато павукових коконів. Досить дивно, що вони саме в такому місці, тому що там досить волого настільки, що все покрито краплями води і досить часто звідтіля добряче крапало. Може хоть знає чому павуки обирають саме таке місце для відкладення своїх коконів, та що саме за павуки там водяться? ???





Дорога вже не здавалася такою важкою, як минулий раз, тому що ми були повністю впевнені, що попереду нас чекає дивовижний вид на Дніпро і думка про те, що ми дійсно на правильному шляху, гріла нам душу та придавала сили.
Минулого разу здавалося, що ми вже нескінченно йдемо вперед, та виходу ще не видно і навіть немає де спині та ногам дати продиху. В цей раз ми були більш уважними та помітили, що по дорозі є ще декілька люків, де можно перепочити випроставшись. Але і відпочинок нам не був потрібен, стільки було сил та бажання побачити вихід.
Впевненно пересуваючись вперед ми нарешті побачили світло у кінці тунелю.


Прям як по классиці. Таку швидкість ми ще в тунелі не розвивали, як після побаченного світла. Неслись вперед, до виходу, не помічаючи нічого. Наблизившись до виходу нам відкрилося вражаюче видовище на зимове Дніпро. Частина річки ще була вкрита льодом, а у небі літали чайки.



Надивившись вдоволь, потрібно було вже й вилазити, адже ноги вже здавалося скоро покриються чешуйками та забулькають у наповнених водою ОЗК.


Коли ми почали вилазити, до перил підійшла перелякана бабуля увагу якої ми ненароком привернули. "Ой, дітонько, вилазь. Шо ти там забула?". Добра бабуля намагалася навіть руку подати та десь притримати, поки ми вилазили, параллельно приговорюючи "Ой, навіщо ви туди полізли! А батьки знають?". Ми посміялися та подякували їй за турботу. Дуже мила жінка)
Ітого, цього разу в підземному колекторі ми провели дві години
В підземну річку загалом виходять тільки "лівневки" але як мінімум в одному місці схоже що і каналізаційна труба була, тому що під нею утворилися вже fatberg і стоїть сморід. Також у відкриту частину річки скидається дуже багато сміття з вулиць ((І тунель вже добряче цим захламився, також повсюду помічаєш сліди руйнування колектору.

На фото видно, як руйнується стіна колектору

 Це все тому, що ніхто сюди не заглядає(((А проблема росте. Весь цей бруд, що маємо, виноситься в наше всіма улюблене Дніпро :'( На виході було добре видно як чорна від бруду вода перемішується з Дніпром...сумна картина. Але я вірю, що в нашої влади і сюди дійдуть руки! Всім добра :)
Ваша BATGIRL и Sirenity
Розшарити F VK G+

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2516
  • Рейтинг 1356
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Половиця (м.Дніпро)
« Відповідь #6 : 04.03.2021 21:23:52 »
Крутяк! Особливо пасує музика у відяшці, коли панорама на Дніпро з чайками)))
А що ж там над люком з охоронцем? Якесь підприємство чи держустанова?
Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

BATGIRL

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 21
  • Рейтинг 27
  • Шлях до успіху це марафон, а не стометрівка.
    • Перегляд профілю
Re: Половиця (м.Дніпро)
« Відповідь #7 : 05.03.2021 15:25:39 »
Крутяк! Особливо пасує музика у відяшці, коли панорама на Дніпро з чайками)))
А що ж там над люком з охоронцем? Якесь підприємство чи держустанова?
дякую😊
Гугл мітку ми то там поставили, але вона з похибкою в +-500метрів. Тому наступного дня коли я пішла на розвідку, нічого не знайшла(бо саме в тому місці купа будівель типо  KFS, банків і всякого такого((схоже це так і залишиться таємницею...
Розшарити F VK G+

Sirenity

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 8
  • Рейтинг 11
  • У пошуках цікавого
    • Перегляд профілю
Re: Половиця (м.Дніпро)
« Відповідь #8 : 08.03.2021 14:00:24 »
Це був бомбезний похід у Половицю! Дякую за таку чудову компанію! :D
Далі буде ще більше! ;)
Розшарити F VK G+