Автор Тема: Кінбурнська коса  (Прочитано 908 разів)

1 гість дивиться цю тему.

lvivsky_digger

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 62
  • Рейтинг 109
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Кінбурнська коса
« : 11.02.2021 23:21:42 »
Ніч. Олешки. Сидим на зупинці і ось підїзжає автобус. Виїхали з Олешок і через Голу пристань доїхали до села Геройське.
А далі пересадка на автобус з вищим кліренсом і на косу. Виїзжаєм з Геройського, асфальт тут закінчується і починаються піски.
Поки їхали почало світати. З вікна автобуса відкрилися дуже гарні краєвиди. Жаль не фоткав нічого але можливо є фотки в тата. З ним я і їздив.
В с. Покровці водій зупинив автобус щоб відпочити. Вже було повністю світло. Ну а ми вийшли оглянути місцевість. Трохи прогулявшись сіли снідати на березі Ягорлицької затоки. Звіти я тоді ще не писав і тому багато не фоткав. Поївши пішли назад до автобуса чекати водія. Виїхали з Покровки і направились на косу. В самому кінці автобуса був диван, лежачи на якому мене підкидало на пів метра. І ось нарешті приїхали. Виходим з автобуса і йдем в сторону кемпінгу "Гармонія" де орендуєм палатку. В тата виявилось багато фоток з цієї подорожі, тому я й пишу цей звіт.

В дорозі. Десь на межі Херсонської і Миколаївської області:

(1)

Підїзжаєм до Покровки:

(2)

Стоянка на Покровці, наш автобус:

(3)

Ягорлицька затока:

(4)


(5)

Підїзжаєм до кемпінгу:

(6)

Орендована палатка:

(7)

Наш обід:

(8.)
Їжа тут досить сольона, бо вода береться зі скважини
прямо біля моря.

Йдем гуляти по берегу:

(9)

На пляжі хтось зробив квіти з ракушок:

(10)

Відійшовши трохи від  берега натрапили на озеро:

(11)

Більше ніж по коліна води тут не було:

(12)

Болото засмоктує по коліна і ще воно досить сильно штиняє:

(13)

Ще на озері було дуже багато пташок, але сфоткати їх поблизу
не вийшло.

Біля озера росте чевона трава:

(14)


Далі вирішили сходити на самий кінець коси, 6 км від кемпінгу.
Йшли по берегу:

(15)

Край коси. Одне з небагатьох зроблених мною фото:

(16)


(17)

І зовсім вже край:

(18)

На горизонті видно материк, с. Очаків і Рибаківку. З права Дніпровський лиман, а з ліва Чорне море.

Пробував зумити берег, видно маяк і вітряки за ним:

(19)

Пора повертатись в кемпінг. По дорозі назад знайшли дуже цікавий артефакт - бетонна баржа.
Досить рідкісна штука. Скоріш за все 30 - 40-их років.

(20)


(21)


(22)


(23)


(24)

Пофоткавшись йдем далі до табору.

Вечором вийшли на берег фоткати захід, він тут дуже гарний:

(25)

Сонце над протилежним берегом:

(26)


(27)


На наступний день пішли гуляти в глиб коси. Знайшли ще одне озеро, вже навіть не памятаю де.
Через озеро проходила міні-коса:

(28)


(29)

Потім ще ходили на лиман:

(30)

Там на березі водились маленькі рачки, вони аж кишіли в піску і чіплялись за ноги. Коли вже приїхав в Львів,
то виявилось що це були морські блохи (гаммаруси) і що вони могли нормально так покусати  ;D

Далі вже не памятаю що і як було. Просто добавлю ще фоток.

Бики на пляжі:

(31)

Пам'ятник захисникам кінбурна:

(32)

Чайки:

(33)

Місцевість:

(34)

Аварійний причал:

(35)

Ще одна чайка:

(36)

Місцева флора:

(37)

Місцевий хабар:

(38)

Такі ракушки лежать тут в піску через кожні пару метрів. Деколи навіть по дві - три.

Із знайденого на березі був зроблений сувенір:

(39)


(40)

Було все це літом 2019 року. Що зміг згадати про то і написав. Сподіваюсь вернусь сюди ще раз :)
А татові дякую за фотки і класну поїздку
Розшарити F VK G+
urban explorer

_Tarik_

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 177
  • Рейтинг 130
  • Стать: Чоловіча
  • крадій вашої картоплі і антен
    • Перегляд профілю
Re: Кінбурнська коса
« Відповідь #1 : 11.02.2021 23:30:39 »
годно, плюсанув  :)
Розшарити F VK G+
Das Leben ist kurz - lebe mit Würde