Автор Тема: Похід на зимову гору Тростян  (Прочитано 877 разів)

1 гість дивиться цю тему.

_Tarik_

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 175
  • Рейтинг 121
  • Стать: Чоловіча
  • крадій вашої картоплі і антен
    • Перегляд профілю
Привіт усім. Сьогодні я розкажу про свій незапланований похід на гору Тростян. Одного вечора я з illya_ief i 2roofs подумали сходити в гори, довго думаючи не дійшли висновку. Вирішили сідати на електричку сполученням «Львів-Мукачево» і вийти десь там, де нам найбільше сподобається. Наша електричка відправлялась з приміського вокзалу о 7 годині 15 хвилин ранку. Нас мало їхати більше 7-ми чоловік, але поїхало 2-є. Про це трішки пізніше. О 6 годині ранку мені почав надзвонювати illya_ief, так як він подумав, що я просплю, так як я не спав нормально 5 днів. Я в цей ж час надзвонював 2roofs, який мирно спав в ліжку, що нас не на жарт обурило. Зустрівшись з illya_ief я пішов за їжою і рештою потрібних речей в гори, після чого прийшовши на вокзал, сіли в електричку та поїхали. Трохи поспавши ми прокинулись від дзвінка 2roofs. В цей час ми вже проїхали ст. Скнилів. Домовились зустрітись на станції Сколе, щоб піти на гору Парашку. Дорога була не довгою, але монотонною, приїхавши на станцію двері не відчинились у 3-х останніх вагонах. Електричка поїхала не висадивши нас та ще купу людей. Це дуже сильно не втішило illyaief, тому він вирішив зривати стоп-кран. Зупинивши поїзд в нуль прямо посеред дороги, ми пішли розбиратись з машиністом, але зустріли помічника, який виявився надзвичайно хорошим хлопцем. Помічник пішов розбиратись з дверима, а один чоловік по імені Осип запропонував сходити на гору Тростян, що біля Славського. Так, як ми були налаштовані іти хоча би кудись, ця новина нас втішила. Пішли ми трішки не цивілізованою дорогою, а точніше прямо по снігу з кущами, піднявшись до центру гори, чоловік по імені Осип пішов, а ми відпочивши та поївши пішли далі. Йшли ми трасою для лижників, що додавало певних незручностей. А саме дуже слизько і снігу по коліна мінімум. Види були дуже чудові і було зовсім не холодно.  Піднявшись практично до 950 метрів, ми побачили вишку, тож вирішили іти туди.

Перша точка де ми відпочивали:



Чудові краєвиди:





Піднімаємось ще вище:



 Десь на висоті 1100 метрів почалось найвеселіше. Ми промокли і сильно втомились. Перепочивавши декілька раз ми все-таки дійшли до вершечка, а потім і до самої вишки. Під час того, як ми підіймались, нам дзвонив 2roofs, та розпитував куди іти. На вершечку ми зігрілись, почілили і зустріли 2roofs, який вламався на цю вишку.

Сам вершечок :



 Поки 2roofs лазив, ми насолоджувались чудовим краєвидом та робили купу фоток. Так, як ми могли б не встигнути на електричку, ми пішли швидким спуском, а саме скотились з гори висотою в кілометр по дорозі, де підіймаються на підйомниках лижники та патрулі. Оперативно спустившись, сходили по їжу, поїли, сіли в електричку додому і дали телефон 2roofs помічнику машиніста для підзарядки. Та й поїхали до Львова. Дякую всім за чудово проведений день. Все-таки в походах в гори є щось своє, більш цікавіше за звичайні екстримальні захоплення, тому я почну активніше підкорювати вершини Карпат

2roofs i illyaief докинуть ще фото і тексту
Розшарити F VK G+
Das Leben ist kurz - lebe mit Würde

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4612
  • Рейтинг 1366
  • Стать: Чоловіча
  • старий дігер
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Трасцян
« Відповідь #1 : 17.03.2021 20:04:45 »
Звіт Класний! І закінчення правильне. В гори лазити це круто!
І ЗНО з Української мови здаш на відмінно!

---

Додам троха старчєских спогадів і фоток Тростяну старших ніж герої першого звіту. В далекому 2004 році ще не знали таких слів як «Боард» і «Карвінг». Були просто лижі і всі на них каталися. Буковеля з крісельними підйомниками теж ще тоді не було. Тому зі Львова всі їхали в Славське електричкою. В селі брали на прокат ну дуже вже "беушні" європейські лижі ще й залишали за них завдаток, свій паспорт Українця.

Трасцян на фоні, 2006 рік


Я тоді був синім студентом і дуже хотів стати на лижі. Це було модно, всі круті друзі теж каталися на лижах.

Погар


Любко з гуртяги погодився навчити мене кататисі. Але тільки на Тростяні. Бо на інших гірках йому було нецікаво зі мною. А мені дуже хотілося навчитися тому я погодився.



Навіть заряз Тросятн вважається нелегкою горою. Вчити там кататися новичка це теж саме що чіпати букву «У» на Ламборджіні чи брутальний Нісан Патрол. Тим не менше, її на мене почепили.

Схили Тростяна


Короткий інструктаж "що таке лижі "в поїзді Львів-Мучачево і я готовий бити олімпійські рекорди. Любко мене вивіз на Гору, поставив перед схилом, дав копняка під сраку і яказав «Їдь!». Та най го шляк тарфить! Зараз найбільшим Любковим і своїм досягненням я вважаю те, що нічого собі не зламав. І не впав на першому ж підйомі Бугелем.  Я впав аж на вершині, коли з нього зїхав. Але то не рахується. А потім так падав цілий день що аж сніг в соплях був.



Тростян непридатний для навчання катанню. Тут нема довгих пологих трас де початківець може відчути лижі. Тут просто дика крута гора і місцеві рагулі. Вони нічого не робили тільки брали плату за витяг нагору. В ті часи спуститися аж ДЕСЯТЬ раз з Тростяну вважалося дуже круто. Тому що доводилося попівгодини стояти і мерзнути в черзі на витяг. Зараз, після Буковелю, цифра 10 звучить просто смішно.

Приклад довгої пологої траси ФМІ. Але тут черги на бугель сягяли до години часу


Та якимось чудом я не прокляв ні лижі ні Любка. Під кінець дня навіть зміг спуститися плугом з «Центру». Аааа! Хейтери, камон! Налітайте!

Ця куртка і ці штани з секонду сходили пів Карпат і брали участь не в одінй полазці Експлорера в 2009-2010 роках!


Зараз я люто ненавиджу всіх «Плугатарів» на чорних трасах. Їм тут не місце за означенням. Їдьте на Сині. Але там, на Тростяні, іншої дороги додому не має в принципі. Не можеш на лижах то йди пішки вниз!

Чи мені сподобався мій перший раз? Очікувано що «ні». Це був жорсткий анонізм, насухо без змазки і затерпшою лівою рукою. Тим не менше, на наступний рік я таки виїхав знову на лижі. Але вже на Синю трасу Політеху і з дівчиною. "Синя" це класифікація за станом учасників шо там катаються. Аж на "Політехніці" я нарешті зрозумів шо таке лижі і як ними керувати. До того це все було на рівні підсвідомого болю.

Аджеж в лижах суть не тільки в катанні, а й в компанії!


Дивлюся на фотки зверху. Роки пройшли. А гори лишилися незмінні.

Фото 2019 року. Знову гора Тростян і тепер все на ізі!


ПС: Назвав тему "Трасцян". Бо тоді всі схили і кафешки були забиті хамовитими Київськими які мали бабло і називали цю гору саме так. Ще з тих часів я завів собі звичку брати в торбу канапки і термос та спокійно обідати десь на схилі з видом на Карпати.

Ну і без Експлорера і Таріка не було б цього звіту!
Розшарити F VK G+
Дігери всіх країн єднайтеся!

_Tarik_

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 175
  • Рейтинг 121
  • Стать: Чоловіча
  • крадій вашої картоплі і антен
    • Перегляд профілю
Re: Похід на зимову гору Тростян
« Відповідь #2 : 17.03.2021 21:46:07 »
Годний звіт, вліпив +  :)
Розшарити F VK G+
Das Leben ist kurz - lebe mit Würde