Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Bottlehunter_

#1
Старий банер міняти не треба. Однозначно.

Пес. Поправте мій профіль нарешті!!!
#2
А ось і продовження розповіді про нашу мандрівку.
Після виснажливої та довготривалої собачої катавасії ми пішли на річку. Відмиватися і відпочивати. Річка в Стрию називається, як це не дивно, також Стрий. Вона холодна і стрімка, а у дощові періоди ще й дестройна. У цьому можна пересвідчитися на прикладі залишків залізничного та автомобільного мостів, нагромадження стовбурів дерев та кам'яних брил. І не тільки в цьому місці.

Сидимо ми собі на бетонних плитах, гріємося на сонечку, нижче купаютьсяв зимній воді дядьки, трохи розігріті алкоголем, а недалечко від нас сидить дід і читає газету. Через якийсь час він встає на ноги - і нас розриває від сміху. Поважного віку пузатий чоловік з окулярами на носі вдягнутий у  чорні жіночі мереживні труси! Припускаю, що такий вибір гардеробу зумовлений виключно практичними міркуваннями (для кращої вентиляції), але виглядає направду кумедно. До слова, пізніше, коли ми сиділи в місті за столиками і пили пиво, мимо проходила дівчина з мотоциклетним шоломом на голові. Звичайна дівчина (правда, лиця видно не було ;D ), в спідниці і блузці, але з чомусь із шоломом. Якщо хтось має якісь припущення щодо такого оригінального вибору аксесуарів, прошу відписатися ;)







Далі була прогулянка містом, матрас-перекус, трускавецька електричка  - і додому. З нетерпінням чекаю наступної вилазки до Стрия, але такої злоснішої, ніж ця, щоб побачити небачене і поексплорити непоексплорене ;)

Ще кілька фото.

Польські вивіски проступають з-під штукатурки не тілько ві Львові



Розвалини синагоги









Костелв центрі. До речі, з пішохіного моста над рейками видно шпиль ще одної схожої будівлі, трохи зліва, якщо стати обличчям до міста. Просвітіть, що це?









Стрийська тюрма. Страшне місце, де від рук червоних окупантів загинули тисячі наших земляків. На в'язнів в більшості випадків навіть не тратили куль, вбивали проломлюючи молотком череп.



Гармати біля музею




Магнолія біля будинку

#3
Як і планувалося, на Великодній понеділок відівідали Стрий. Дуже люто там не експлорили, зважаючи на свято, просто пройшлися містом та околицями. Думаю на наступний раз замутим справжній урбан-тріп, включивши туди промзону, сміттєзвалище, бомбіки і всяке таке. Тим більше, товариш Goom щиро запрошував, не змігши в понеділок прийти через роботу.

Отож в понеділок вранці зібралися Лесик, АХД, Смайл і Йа та й пішли світ за очі. Спочатку на пішохідний міст над залізничною колією. Звідти відкривається прекрасний краєвид на вокзал, вагоноремонтний завод та локомотивне депо. Не зважаючи на свято, людей там снувало туди-сюди доста багато.

На фото - залізничний кран. Оббитий дошками, зверху накритий бляхою. Має ще кілька дверей, таких, як в старих сільських хатах. Двері засклені. Не вистачає ще фіранок і вазонків на підвіконнях.



Далі ми оглянули закинутий триповерховий совковий готелик на окраїні локомотивного депо









Хто ж такі Астро Зомбі ???







Негативний смайл :)





Далі ми помадрували рейками і стежками і зрештою потрапили на територію закинутої військової частини. Вона мала колись відношення до авіації, про це свідчить і надпис "Стрий-2" на табличці адміністративної будівлі і залишки "журналу роботи двигуна", двигун, судячи з графи "кількість годин польоту" стояв на літаку.

Шапка з пивнички)))





















Лесик тестує крісло. Пальот нармальний.





Тепер ми знаємо, хто пише всілякі дурниці на руїнах билой вєлічі. Патлаті чуваки в камуфляжі!







Хто знає навіщо тут дві стрілки?





А потім ми знайшли закинуті відстійники чи може водосховища. Всередині плавало всіляке сміття, дошки, а на них сидів пес. Сидів, судячи з усього, вже довго, бо не мав сили навіть скавуліти, і весь трусився. Думаю, хтось собаку туди скинув, пес-камікадзе якось слабо вкладується в уяві. Негайно була розпочата операція з урятування животного. За півгодини нам то вдалося. важко було через те, що глибина резервуара була біля 2 метрів, плаваючі дошки ваги людини не витримували і тонули. Дістати пса двома руками з бортика було неможливо, а для того, щоб підняти його одною рукою за шкірку, ні в кого не вистачило сили. Ми пробували так і сяк, зрештою знайшли дебелу карягу, опустили її в воду, і таким чином дісталися до тварини. На знак вдячності пес спробував вкусити мене за руку і зник в кущах. Ми пішли на річку, відмиватися і відпочивати.




Далі буде
#4
Я теж завтра працюю. На жаль, не зможу.
#5
Ось як виглядає головна сторінка, коли логінюся на сайті. Поправте той глюк, хто має змогу, будь ласка.  
#6
Гарно катнувся. Але може варто зробити той звіт окремою темою?
#7
ЦитуватиТа, тре йти за пивом, мушу той звіт сьогодні дописати

Не спіши, то вже щось типу серіалу виходить :) Інтрига і всьо таке... Дуже добре, що довго не роздумував, не підлаштовувався ні під кого, зібрався і пішов. Круто, однозначно.

ЦитуватиП.П.С. Бачу в тебе вовкофобія

Ну-ну. Цікаво чи не було б в тебе вовкофобії в таких умовах. Або навіть в лісі за 10 км від Сколого
#8
Цитата: SANECKA від 28.04.2011 22:56:42
Подивився прогноз погоди,він трохи невтішний,якщо дійсно буде такий дощ як прогнозують то напевно не піду.

Хіба то погана погода? Короткотривала тепла цілком літня гроза не мала б створити нам проблем. До того ж не факт, що щось буде падати
#9
Давайте завтра на 18:00 на площі Митній. Сходим нарешті подивимся що там та як.
#11
Цитата: Ioan85 від 27.04.2011 11:47:11
http://ru.wikipedia.org/wiki/%C6%E5%EB%E5%E7%ED%E0%FF_%F0%F3%E4%E0

Також одразу подумав, що то залізна руда. На метеорит ІМХО не схоже ще й тому, що має досить гострі краї, котрі при падінні і нагріванні в атмосфері мали б нагріватися і плавитися або обгоряти.

А де ти цей камінець знайшов і на якій приблизно глибині?
#12
В мого профіля дивний глюк: коли логінюся на форумі, пропадає нижня частина, там де присутні на форумі користувачі, статистика форуму і т.д. Дико незручно. Коли заходжу як незареєстрований користувач - все нормально. Спочатку думав, що проблема в браузері чи самому компі, але коли зайшов з іншої машини - все повторилося. Дуже прошу якось той глюк поправити.
#13
Вітаю всіх з Великодніми святами, а Стінгера ще й з Днем народження.
#14
На рахунок міліції не знаю, але на мою думку, маршрут трохи недівчачий: присутні високі паркани, колючий дріт, злі собаки.
#15
То хтось буде в понеділок?якщо ні,то я б краще в гори пішов,ніж самому по розвалинах шастати
#16
Дуже перепрошую,але ніяк не зможу прийти. Йдіть без мене або якось іншим разом сходимо
#17
Як буду вільний у час прибирання то прийду також. Але напиши коли то має бути, не томі душу. Краще б вже десь після Великодня.
#18
Пропоную в найближчий понеділок, 25 квітня відвідати Стрий. Деякі індустріальні об'єкти міста вже описані в нас на форумі. Але цікавого там дуже багато: сам залізничний вокзал, пішохідний міст над ним, локомотивне депо, закинута споруда за ним, вагоноремонтний завод, закинуте щось відразу за мостом дорогою на Дрогобич (http://wikimapia.org/#lat=49.2525824&lon=23.8270068&z=16&l=37&m=b), розвалини військового містечка, ще якісь розвалини біля парку, стара військова частина, сам парк, місцями дикий, як джунглі (справжній Стрийський парк, а не львівська підробка ;) ), хлібокомбінат, зруйнований повінню міст на річці Стрий. Там же можна влаштувати пікнік в честь свята. Ще можна погуляти старою частиною міста, позаглядати до під'їздів, оглянути колишню стрийську тюрму, зробити групове фото на веб-камеру з кочовими закарпатськими циганами. А ще в Стрию є багацько бомбосховищ. І він має справжній Дух Міста, що притаманно далеко не кожному місту Галичини.

Не знаю, які з цих об'єктів доступні, які не дуже. І впевнений, що ще багато чого можна додати до цього списку. Прохання до експлорерів, що живуть в Стрию, трохи роз'яснити ситуацію.

Я буду добиратися поїздом Івано-Франквськ - Стрий, він прибуває орієнтовно о 9 годині зранку. Буду радий, якщо колєги зі Львова доберуться приблизно на той самий час. Зі Львова часто їздять маршрутки з головного вокзалу (сідати краще біля Скрині на Городоцькій) і є ще електричка з приміського, не знаю точний час відправлення. До речі, час добирання електричкою і маршруткою не дуже відрізняється.

Отже, буду чекати о 9:15 в понеділок, 25.04.2011 біля головного входу до залізничного вокзалу м. Стрий. Буду, як завжди, з журналом "Огоньок" ;) Приєднуйтесь.
#19
Давайте тоді на 18:00 на площі миитній завтра. Але без запізнень, будь ласка, бо ітак пізно буде. Малоімовірно, але можливо, що я не зможу прийти, тоді відпишуся тут.
#20
Поки дехто гуляв по Стебнику, а дехто по Ботанічних садах, ми з ровером каталися по ближніх горах. Моєю метою було доїхати до Мертвого озера, але не того, що біля водоспаду на річці Кам'янка, брудного і замуленого, а того, що на південному схилі гори Тирса, чистого і прозорого. Казали, там навіть водиться форель. Поштовхом до мандрівки стала чорно-біла фотокартка в сімейному альбомі, де мама з батьком, молоді та веселі, з колєгами там відпочивають. Забігаючи наперед скажу, що я до нього так і не дістався. Навіть після трьох спроб :-[ Тому тема, швидше за все, буде мати продовження.



Перша спроба була ще восени. Але в день запланованої поїздки несподівано випав сніг і ровер залишився в гаражі.

Друга спроба відбулася два тижні тому. Погода була чудова, я взяв з собою тормозок, а карту і компас забув у Львові. За словами батька і згідно карти, до озера веде пряма і більш-менш рівна дорога. Треба проїхати Болехів, Тисів, Поляницю, а в самому кінці села Буковець звернути направо і їхати дорогою, попри потік. Річка кілька разів перетинає дорогу, тому доводиться переїжджати через кілька мостів. Але вже після третього моста дорога закінчилася, її просто розмила річка. Далі в утворений яр попадали підмиті буки, потім ровер я вже кинув і йшов пішки, а далі почалися зарості ожини...Довелося повернутися назад. Спробував проїхати дорогою, що йде трохи вище понад яром - та сама історія. Третя стежка так само провела лісом через струхлявілий дерев'яний міст понад яром і просто собі закінчилася. Почало вечоріти, я повернув назад і на додачу до всіх обломів довелося біля 20 км додому крутити педалі переборюючи сильний вітер, що дув прямісінько в писок. Так що коли повернувся нарешті додому, мої ноги не дуже хотіли ходити, а я сам не дуже міг говорити. Мимоволі згадалися слова когось із класиків, здається Марка Твена, про те, що куди б ти не їхав на велосипеді, дорога завжди буде угору і проти вітру :)

Річка Сукіль





Перший міст і початок дороги до озера



Жаб'яча ікра в калюжі. Чорні цяточки всередині кожної ікринки невдовзі стануть пуголовками



Дорога закінчується завалом нарізаних дрів



Далі - ще гірше



Залишки моста





Лісові квіти




Цієї неділі я вирішив поїхати через Скелі Довбуша. Про цю природню пам'ятку вже згадувалось на нашому форумі. Трохи доповню цю інформацію.

Найімовірніше, в давні часи тут була скельна фортеця, маєток когось із заможних шляхтичів і монастир. Дощі часто вимивають старовинні монети, залишки зброї та набоїв. Олекси Довбуша, найімовірніше, тут ніколи не було. Більш імовірним історики вважають перебування в цих горах (на хребті Ключ та в околицях) ватаги його брата, якого звали, здається, Іван. Опришки регулярно з'являлися в горах в різні часи, але організовувалися вони часто не з метою творення справедливості,  а більше як  спосіб заробити собі на життя таким промислом.

До речі, рекомендую всім прочитати книгу Гната Хоткевича "Довбуш", де письменник майстерно і, мені здається, максимально правдиво та без прикрас зобразив життя і побут Гуцульщини 18-го століття, ще й на живому карпатському діалекті. Там, зокрема, є цікава легенда про хлопця, який до повноліття прожив на полонині, пас овець і не мав жодного гріха, бо просто не мав де згрішити. Через те мав особливі здібності. Настала пора його женити, пішли до церкви, всі люди переходили річку вбрід, а він йшов по воді. І от стоїть хлопець в церкві під час відправи, подивився вгору і побачив чорта, що сидів на балці, тримав в лапах волячу шкуру і на неї записував людські гріхи. Люди все заходили і заходили в церкву, гріхів більшало, місця на шкірі ставало все менше. Дідько почав шкуру розтягувати, посилився трохи і перднув. Хлопця то насмішило, чорт розізлився і його туди вписав. То коли йшов з церкви додому, то переходив річку вбрід. як всі, бо вже не був безгрішним.

На Скелях Довбуша цієї неділі було дуже багато туристів. Були чуваки на роверах, скелелази зі Стрия і ще якісь східняки, піші туристи і навіть підтоптана група туристів із самої Москви. До речі, зі сторони Болехова можна заїхати автомобілем по непоганій дорозі на самий верх, на в'їзді дядечко бере кілька гривень з машини, роверистів і піших пропускає безоплатно. Зі сторони Труханова є тільки доволі крута пішохідна стежка, маршрут маркований.

Я спустився ровером в Труханів, потім піднявся лісовою дорогою на гору Тирса. На новіших картах ця дорога позначена, на старій кілометрівці її немає. Дорога весь час пряма, зі свіжими слідами лісовозів і коней. Майже на самому вершечку роздвоюється. Звернувши направо, починає невдовзі спускатися в село Сукіль. Поворот наліво приводить на вершину гори і йде далі по хребті. В неділю там було тепло та затишно, відкривається чудовий краєвид на довколишні села. на обрії видно Болехів. Скелі Довбуша здаються наче виліпленими з пластиліну, якимись нереальними і казковими. На вершечку і далі по хребті - залишки окопів Першої світової, в одній ямці я знайшов цікаву гільзу, викладу її знимку дещо пізніше. Далі трохи посидів, відпочив, покайфував і рушив далі. Неприємно здивувало сміття серед лісу. Не знаю, кому приходить в голову ідея тарабанити мішки із сміттям, стару газову плиту і т.д. аж на самий верх і там викидати. Метрів за 500 від вершини йде стежка вниз, вона й веде до озера. Я спустився по ній, дійшов до нагромадження скель-пісковиків, абсолютно хаотичне і дуже цікаве, з розломами і печерами. Були ще кілька каменів з дірками посередині. що нагадували очі, а під одною скелею був облаштований туристичний притулок. Поки лазив там,в лісі вже зовсім стемніло, довелося повертатися. Знову не дійшов до озера, цього разу всього кілька сотень метрів. Можливо, за четвертим разом, я його нарешті побачу :)

Нижче фотки. Зроблені телефоном, тому не дуже якісні.

Тут обговорення

Залишки старого моста



Отакі грибочки ростуть дорогою на скелі



На скелях





Футбольному полю в Труханові далеко до стандартів УЄФА. Але все одно воно ще досить справедливо спроектовано. В горах доводилося бачити поля, де одні ворота значно вищі від інших. Тут же різний рівень правого та лівого флангів.



Місячні пейзажі Бескидів





Мох на камені



Вид з вершини і дорога по хребті





"Окатий" камінь

















Дорога додому. Вид згори.